Ухвала суду № 82583536, 11.06.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/17475/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Сазонової М.Г.,

при секретарі Євсєй Ю.М.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Козія А.А.,

захисника Гащака Б.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , в рамках кримінального провадження у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017100040007996 від 09 червня 2017 року,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017100040007996 від 09 червня 2017 року.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 08 лютого 2019 року обвинуваченого ОСОБА_1 оголошено у розшук, надано дозвіл на його затримання з метою приводу до Дніпровського районного суду м. Києва для вирішення питання щодо обрання запобіжного заходу.

Судове провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України зупинено до його розшуку.

10 червня 2019 року працівниками Дніпровського управління поліції Головного управління поліції в м. Києві було затримано ОСОБА_1 та 11 червня 2019 року доставлено до суду для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ухвалою від 11 червня 2019 року провадження у справі відновлено та продовжено його судовий розгляд у загальному порядку регламентованому КПК України.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , з метою забезпечення належної поведінки обвинуваченого, оскільки обвинувачений переховується від суду, крім того наявні ризики відповідно до ст. 177 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Гащак Б.В. заперечували проти задоволення клопотання, зазначаючи, що клопотання прокурора не є обґрунтованим, тому просили відмовити в задоволенні клопотання та обрати більш м`який запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Вислухавши думку прокурора, обвинуваченого, його захисника, вивчивши матеріали, суд приходить до наступного.

Згідно ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу та за наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

У силу ст. 178 КПК при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний, крім передбачених ст.177 КПК ризиків, оцінити у сукупності інші обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання обвинуваченим винуватим у інкримінованому правопорушенні; вік та стан здоров`я обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків та низку інших факторів, які мають суттєве значення для застосування певного запобіжного заходу.

Згідно ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи вказане питання, судом враховується той факт, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочину, який відноситься до категорії тяжких злочинів, що передбачає покарання на строк до 8 років позбавлення волі, конкретні обставини кримінального провадження, відсутність місця роботи, в силу ст. 89 КК України не судимий, крім того суд враховує, що обвинуваченому ухвалою суду від 13.11.2018 року був обраний запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, з покладенням обов`язків, а саме: прибувати до прокурора або суду за першою вимогою, повідомляти прокурора та суд про зміну місця свого проживання, поряд з цим останній неодноразово повідомлявся судом належним чином про дату, місце та час судових засідань, однак не з`являвся, чим порушував покладені на нього обов`язки та таким чином перешкоджав розгляду кримінального провадження, а тому суд приходить до висновку про наявність обставин, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений ОСОБА_1 може ухилитись від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а тому суд, керуючись ст. 331 КПК України, вважає, що прокурором доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, слід обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.

Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Таким чином суддя дійшов висновку про те, що міра запобіжного заходу у виді тримання під вартою забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбаченим цим Кодексом, крім випадків передбачених частиною четвертою цієї статті. Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваного чи обвинуваченого у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому розмір застави, а також покласти на обвинуваченого обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 183, 314, 371, 372 КПК України, суд

постановив :

Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 - задовольнити.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 08 серпня 2019 року, включно.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання 10 червня 2019 року.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід - заставу для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, визначених КПК України, - у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 153 680 грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва (Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р № 37318005112089), у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.

В разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 наступні обов`язки:

1. прибувати за кожною вимогою до суду.;

2. не відлучатись з м. Києва без дозволу суду;

3. повідомляти суд про зміну місця проживання.

Визначити двомісячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення.

Роз`яснити обвинуваченому, що в разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок, має бути наданий уповноваженій службовій особі ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та суд.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинуваченого ОСОБА_1 , він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 , що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити начальнику ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: