Ухвала суду № 82583493, 14.06.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/9459/19

1кс/755/4443/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого слідчого судді Левко В.Б.,

секретар судового засідання Балагура Т.В.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Смоліної К.В.,

захисників Рейзіна М., Юсупової К.О.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

перекладача Воробей Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого Дніпровського УП ГУНП у м. Києві Ковальчука О.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Алжирської Демократичної Народної Республіки, громадянина Алжиру, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, в кримінальному проводженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019100040004895 від 12 червня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

в с т а н о в и в :

слідчий СВ Дніпровського УП ГУНП в м. Києві Ковальчук О.В. за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури № 4 Смоліною К.В. звернувся до слідчого судді із зазначеним клопотанням.

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що 11 червня 2019 року приблизно о 19 год 00 хв ОСОБА_3 , разом із ОСОБА_4 , перебуваючи в приміщенні торгівельному центрі «Дитячий світ» за адресою м. Київ, вул. А.Малишка, 3 побачили потерпілого ОСОБА_5 , який в цей час користувався послугами платіжного терміналу та на правому плечі тримав сумку з особистими речами та гаманцем.

Після цього, реалізовуючи злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, діючи умисно, з корисливих мотивів з метою власного протиправного збагачення, згідно заздалегідь розподілених ролей, ОСОБА_4 підійшов до потерпілого ОСОБА_5 та витягнув з сумки гаманець марки «Petek» в якому знаходились грошові кошти в сум 7 500 грн, 418 доларів США (станом на 12 червня 2019 року згідно курсу НБУ становить 10 989 грн 22 к.) та особисті документи. В цей час ОСОБА_3 стояв позаду та спостерігав за зміною навколишньої обстановки та діями співучасника з метою вчасного попередження про небезпеку у разі викриття їх дій сторонніми особами чи працівниками правоохоронних органів.

У подальшому дії ОСОБА_4 та ОСОБА_3 були викриті потерпілим ОСОБА_5 , однак ОСОБА_6 не зважаючи на це, з метою відкритого заволодіння зазначеним майном потерпілого, кинув гаманець з грошима та документами на підлогу та розпочав наносити тілесні ушкодження потерпілому в різні частини тіла. Табті Абдеррезак маючи спільний умисел на відкрите заволодіння майном потерпілого, піднявши із підлоги зазначений гаманець, та утримуючи його при собі, почав також наносити ногами тілесні ушкоджені потерпілому в різні частини тіла.

Після цього, подолавши опір потерпілого, виконавши всі дії, направлені на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , утримуючи викрадене майно при собі, втекли з місця вчинення кримінального правопорушення, маючи можливість розпорядитись викраденим майном.

Своїми умисними діями, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 завдали матеріального збитку потерпілому на загальну суму 18 489 грн 22 к.

У судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримала у повному обсязі. Просила задовольнити, враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, що за ступенем тяжкості відноситься до тяжких злочинів за які законом передбачене покарання до 6 років позбавлення волі, тому існують ризики, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, може незаконно впливати на потерпілого та свідків, може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Захисник Рейзін М. заперечував проти задоволення клопотання з тих підстав, що підозра ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України є необґрунтованою, що в подальшому буде доводитись стороною захисту. Крім того стороною обвинувачення не обґрунтовано належним чином ризики зазначені у клопотанні. Із зазначених підстав просив застосувати більш м`яке покарання, зокрема, домашній арешт у вечірній період доби.

Захисник Юсупова К.О. заперечувала проти задоволення клопотання з тих підстав, що стороною обвинувачення не обґрунтовано належним чином ризики зазначені у клопотанні.

Крім того, при затриманні підозрюваного порушено вимоги ст. 208 КПК України, оскільки затримання та складання протоколу про затримання проведено у відсутність перекладача, а тому є необхідність у негайному звільненні його з під варти. Із зазначених підстав просила відмовити у задоволенні клопотання.

Підозрюваний ОСОБА_3 підтримав захисників у повному обсязі.

Слідчий суддя, заслухавши думки сторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшов такого висновку.

За вказаним фактом 12 червня 2019 року відомості про вчинення злочину внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та присвоєно реєстраційний номер № 12019100040004895.

До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження та долучено розписки підозрюваного та захисника щодо вручення їм копії клопотання, а також копії матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Таким чином, слідчим виконані вимоги ч. 3 ст. 184 КПК України.

11 червня 2019 року о 19 год 00 хв - ОСОБА_3 затримано у порядку ст. 208 КПК України.

12 червня 2019 року - ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Вирішуючи питання про наявність підстав обрання запобіжного заходу - тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги ст. 177 КПК України.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення, що у даному випадку стороною обвинувачення дотримано, оскільки наявні, на цей час докази у провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного з цим злочином, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання істинних завдань КПК України визначених ст. 2.

Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_7 очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив.

У судовому засіданні, на думку слідчого судді, встановлена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, наявними у справі доказами, зокрема: рапортом ПКОП №1 ГУНП у м. Києві від 11 червня 2019 року, протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 11 червня 2019 року, протоколом допиту потерпілого від 12 червня 2019 року, протоколами огляду місця події від 11 та 12 червня 2019 року, протоколом допиту свідків від 12 червня 2019 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Щодо тверджень захисту про відсутність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, то слід зазначити таке.

Слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, а тому, з огляду на наведені в клопотанні слідчого дані, з урахуванням долучених до клопотання доказів, слідчий суддя має всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у причетності ОСОБА_3 до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Наявність же будь-яких обставин, що є суперечливими, або свідчать про наявність даних, які підлягають перевірці, і є завданням органу досудового розслідування під час розслідування справи з метою підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання, що повинно підтвердити або спростувати підозру.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя враховує, крім іншого, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі доведеності його вини в інкримінованому злочині, майновий стан підозрюваного, його вік, міцність його соціальних зв`язків, той факт, що він не одружений, не працює, раніше не судимий, є громадянином Алжирської Народної Демократичної Республіки.

Також при розгляді даного клопотання слідчий суддя враховує правову позицію, викладену в рішенні ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України» (Kharcnenko v. Ukraine) №40107/02, щодо обов`язку суду при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою розглядати можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (п.80).

Згідно із ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Слідчий суддя критично ставиться до обґрунтувань прокурором ризиків передбачених ст. 177 КПК України, а саме можливість незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні та можливості вчинення інших кримінальних правопорушень, оскільки слідчим у клопотанні дані ризики лише формально зазначені та жодним чином не обґрунтовані, зокрема не вказано, фактичних обставин, які це підтверджують, а також не враховано те, що ОСОБА_3 практично не спілкується українською та російською мовою.

Таким чином, прокурором доведено обґрунтованість підозри щодо ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, що підтверджується матеріалами клопотання, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачений ст. 177 КПК України, а саме можливість переховування від органів досудового розслідування, суду, можливість знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, однак не надано доказів про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним в клопотанні (п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК України). Така обставина дає підстави слідчому судді застосувати до підозрюваного більш м`який запобіжний захід, ніж той, що зазначений у клопотанні.

За наведених обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що запобігання будь-яких ризиків, пов`язаних з прибуттям підозрюваного на вимогу слідчого, прокурора, суду можливе і при застосуванні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло у певний період доби, з покладенням обов`язків визначених ч. 5 ст. 194 КПК України терміном на 2 місяці.

Відповідно до ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Щодо підстав затримання ОСОБА_3 в порядку ст. 208 КПК України слідчий суддя звертає увагу на таке.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 208 КПК України уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у випадках: 1) якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення; 2) якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин; 3) якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину, віднесеного законом до підслідності Національного антикорупційного бюро України.

Згідно із ч. 4 ст. 208 ПК України уповноважена службова особа, що здійснила затримання особи, повинна негайно повідомити затриманому зрозумілою для нього мовою підстави затримання та у вчиненні якого злочину він підозрюється, а також роз`яснити право мати захисника, отримувати медичну допомогу, давати пояснення, показання або не говорити нічого з приводу підозри проти нього, негайно повідомити інших осіб про його затримання і місце перебування відповідно до положень статті 213 цього Кодексу, вимагати перевірку обґрунтованості затримання та інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.

Як вбачається з протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 12 червня 2019 року ОСОБА_3 фактично затримано 11.06.2019 о 19 год, однак станом на 05 год 10 хв, а саме момент складення зазначеного протоколу, був відсутній перекладач.

Дані обставини свідчать про те, що при складанні протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину не були виконанні вимоги ч. 4 ст. 208 КПК України, а саме повідомити затриманому зрозумілою для нього мовою підстави затримання та у вчиненні якого злочину він підозрюється, про що зокрема зазначено захисником у протоколі.

Наведене свідчить про те, що ОСОБА_3 затриманий з порушенням закону, у зв`язку із чим, є підстави для визнання затримання підозрюваного незаконним.

Керуючись, ст.ст. 176-178, 182-184, 194, 196, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя,

п о с т а н о в и в :

у задоволенні клопотання слідчого Дніпровського УП ГУНП у м. Києві Ковальчука О.В. - відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в період часу з 21 год 00 хв до 06 год 00 хв наступного дня до 11 серпня 2019 року, за адресою: АДРЕСА_1 та зобов`язати останього прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду в межах строку дії цього заходу забезпечення кримінального провадження.

ОСОБА_1 (ОСОБА_1 ) повинен бути негайно звільнений з-під варти в залі суду та зобов`язаний невідкладно прибути до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_4 .

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) строком до 11 серпня 2019 року включно, такі обов`язки:

не відлучатись за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;

повідомляти слідчого, прокурора, суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;

утримуватися від спілкування з потерпілим ОСОБА_5 ;

здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України, в`їзд в Україну.

Визнати затримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 11 червня 2019 року о 19 годині 00 хвилин в рамках кримінального провадження внесеного до ЄРДР 12019100040004895 від 12 червня 2019 року, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.186 КК України незаконним.

Роз`яснити ОСОБА_1 ОСОБА_1 ), що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід; працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Київської місцевої прокуратури №4 Смоліну К.В.

Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваному негайно після її оголошення та довести до відома виконавців.

Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.

Ухвала слідчого судді, щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 17 год 40 хв 18 червня 2019 року.

Слідчий суддя: В.Б. Левко