Ухвала суду № 82583272, 11.06.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/5871/19

1кс/755/4310/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого слідчого судді Левко В.Б.,

секретар судового засідання Балагура Т.В.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Спесивцева Д.В.,

захисника Дорошенка К.К.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

перекладача Атаєва Е.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого Дніпровського УП ГУНП у м. Києві Остропольського В.Л. про продовження строку дії обов`язків, покладених в зв`язку з застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Баку, Азербайджанська Республіка, громадянина Азербайджанської Республіки, з середньою освітою, студента, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, в кримінальному проводженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019100040002839 від 08 квітня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України,

в с т а н о в и в :

слідчий СВ Дніпровського УП ГУ Національної поліції в м. Києві Острпольський В.Л. за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури № 4 Фещенком О.С. звернувся до слідчого судді із зазначеним клопотанням.

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що ОСОБА_2 з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 та невстановленими досудовим розслідуванням особами, 08 квітня 2019 року близько 10 год 05 хв, приїхали до овочевої бази, що розташована за адресою АДРЕСА_2 , де здійснює свою діяльність ОСОБА_6 з якими вступили в словесну перепалку, під час якої, користуючись малозначним приводом з мотивів явної неповаги до суспільства, грубо порушуючи громадський порядок, в присутності працівників овочевої бази почали наносити удари руками ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , який намагався захистити батька. Під час нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , невідомі особи використали предмет для відстрілу набоїв зовні схожий на пістолет.

Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на вчинення хуліганства, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у виді завдання матеріальної та фізичної шкоди потерпілому і бажаючи їх настання, ОСОБА_2 , переслідуючи ОСОБА_6 , забіг до його кабінету, де використовуючи заздалегідь заготовлений предмет схожий на пістолет марки «ПМ» здійснив постріл в ногу ОСОБА_6 . В подальшому ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 та невстановленими досудовим розслідуванням особами з місця вчинення злочину зникли.

Згідно висновку експерта №042-857-2019 від 24 травня 2019 року у ОСОБА_7 мали місце ушкодження: синці - в ділянці чола зліва, у внутрішнього краю лівої надбрівної дуги, на боковій поверхні шиї справа у верхній третині, на задній поверхні лівого передпліччя в середній нижній третинах, на задній поверхні правого передпліччя в нижній третині з розповсюдженням на тильну поверхню правої кисті до голівок 3-5 п`ясних кісток - відноситься до легкого тілесного ушкодження; забійна рана на задній поверхні правового променево-запясткового суглобу по центру - відноситься до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я. Характер, морфологія, локалізація виявленого ушкодження свідчить про наступне: синці утворилися від не менше 5 дій (за рахунок ударів під кутами, наближеними до прямих) тупих предметів, судити про характерні властивості яких не представляються можливими; рана утворилась від однократної дії тупого предмету з обмеженою поверхнею контакту, округлим січенням (з діаметром близьким до діаметру рани). Морфологічні властивості виявлених тілесних ушкоджень дозволяють вважати спроможними термін їх утворення у строк, вказаний у описовій частині ухвали, тобто 08 квітня 2019 року.

Згідно висновку експерта №042-856-2019 від 24 травня 2019 року у ОСОБА_8 мали місце наступні тілесні ушкодження: синець на передній поверхні лівого передпліччя в середнє-нижній третині - відноситься до легких тілесних ушкоджень; забійна (ушита) рана на передній поверхні лівої гомілки у верхній третині відноситься до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоровя. Вказаний синець виник від дії тупого предмета, міг утворитись 08 квітня 2019 року. Вказана забійна рана спричинена тупим предметом, могла утворитись 08 квітня 2019 року, внаслідок пострілу із травматичної зброї.

Мотивуючи клопотання щодо необхідності продовжити застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 прокурор посилається на те, що строк дії попереднього рішення слідчого судді завершується 08 червня 2019 року, а для завершення досудового розслідування необхідно виконати ряд процесуальних дій, зокрема, отримати висновок експертів по призначеним експертизам матеріалів, речовин та виробів; провести тимчасовий доступ до речей і документів, які перебувають у володінні ТОВ «лайфселл»; встановити осіб, які причетні до визе вказаного злочину; повідомити підозрюваного та його захисника про закінчення досудового розслідування; виконати вимоги ст. 290 КПК України; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування. Тому до 08 червня 2019 року об`єктивно не можливо провести вищезазначені слідчі дії. У зв`язку із чим просить продовжити до трьох місяців дію запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному ОСОБА_1

Захисник Дорошенко К.К. заперечував проти задоволення клопотання. Зазначив, що клопотання слідчого не відповідає вимогам п. 1 ч. 3 ст. 199 КПК України, оскільки у ньому вказано перелік ризиків із зазначенням цитати із законодавства, що не може свідчити про виконання зазначеної вимоги КПК України. Крім того, органами досудового розслідування не дотримано вимог розумних строків, оскільки не зважаючи на кількість підозрюваних, кримінальне провадження не є складним, оскільки в матеріалах наявний відеозапис подій, які ставляться у провину підозрюваним, обсяг процесуальних дій є незначним і у ньому відсутні специфіка. Також клопотання слідчого не відповідає вимогам п. 5, 7 ч. 1 ст. 184 КПК України, оскільки у ньому не міститься викладу обставин, на підставі яких слідчий прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначеного у його клопотанні, а також обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного конкретних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Також є необґрунтованою підозра ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КПК України, що підтверджується наявними доказами, як у матеріалах кримінального провадження, так і в сторони захисту. Також органами досудового розслідування порушено вимоги КПК України при повідомленні підозри ОСОБА_1 , у зв`язку з відсутністю перекладача при проведенні зазначеної процесуальної дії. Крім того, абсурдним виглядає зазначення одного з обов`язків, який слідчий просить покласти на підозрюваного - цілодобово не залишати місця свого проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду, оскільки це не є обов`язок, а вид іншого запобіжного заходу, враховуючи те, що клопотання слідчого саме про продовження строку запобіжного заходу у вигляді застави. Підставою для відмови у задоволенні клопотання слідчого є і те, що на момент розгляду клопотання, а саме 11 червня 2019 року уже закінчилась дія запобіжного заходу у вигляді застави останнім днем, якої, з урахуванням строку досудового розслідування є 09 червня 2019 року. Враховуючи вище викладені обставини, просив відмовити прокурору у задоволенні клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_1

Підозрюваний підтримав захисника у повному обсязі.

Слідчий суддя, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшов такого висновку.

За вказаним фактом, 08 квітня 2019 року відомості про вчинення злочину внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та присвоєно реєстраційний номер № 12019100040002839.

08 квітня 2019 року о 17 год 48 хв - ОСОБА_1 затримано у порядку ст. 208 КПК України.

09 квітня 2019 року - ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

10 квітня 2019 року слідчим суддею Дніпровського районного суду м. Києва задоволено клопотання слідчого та застосовано до ОСОБА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 30 днів. Також визначено ОСОБА_1 . заставу у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 96 050 грн 00 к. У разі внесення застави визначено перелік обов`язків та вcтановлено 2 місячний термін дії обов`язків, у разі внесення застави, з дня її внесення.

Зазначеною ухвалою визнано, що ризиками неналежної процесуальної поведінки є можливість підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, а також можливість впливати на потерпілого чи свідка у кримінальному провадженні.

Постановою виконуючого обов`язки керівника Київської місцевої прокуратури №4 від 30 травня 2019 року продовжено строк досудового розслідування до трьох місяців.

Положеннями ч. 3 ст. 199 КПК України передбачено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Щодо тверджень захисту про відсутність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, то слід зазначити таке.

Слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, а тому, з огляду на наведені в клопотанні слідчого дані, з урахуванням долучених до клопотання доказів, слідчий суддя має всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у причетності ОСОБА_1 до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

Наявність же будь-яких обставин, що є суперечливими, або свідчать про наявність даних, які підлягають перевірці, і є завданням органу досудового розслідування під час розслідування справи з метою підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання, що повинно підтвердити або спростувати підозру.

Щодо тверджень сторони захисту про порушення органами досудового розслідування вимоги КПК України при повідомленні про підозру ОСОБА_1 , то слід зазначити таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Згідно ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Відповідно до ч. 2 ч. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання.

Згідно п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.

Враховуючи те, що предметом розгляду даного клопотання є продовження строку дії обов`язків покладених на підозрюваного у зв`язку із застосуванням відносно нього запобіжного заходу у вигляді застави, тому надання оцінки щодо законності повідомлення слідчим про підозру ОСОБА_1 виходить за межі даного предмету розгляду та має свій окремий порядок, передбачений главою 26 КПК України.

Як зазначається у ч. 6 ст. 182 КПК України з моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Згідно ст. 203 КПК України ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Слідчий суддя вважає необґрунтованим твердження сторони захисту про закінчення дії запобіжного заходу у вигляді застави, застосованого до підозрюваного ОСОБА_1 з наступних підстав.

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 10 квітня 2019 року задоволено клопотання слідчого Дніпровського УП ГУНП у м. Києві та застосовано до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 30 днів. Крім того, у відповідності до ч. 3 ст. 183 КПК України визначено підозрюваному заставу в розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб та обов`язки, які покладено на ОСОБА_1 при внесенні застави, з двохмісячним терміном їх дії, з дня внесення застави.

Згідно квитанції № 0.0.1321750079.1 АТ КБ «Приватбанк» застава за ОСОБА_1. внесена 11 квітня 2019 року.

Із 11 квітня 2019 року щодо підозрюваного ОСОБА_1 застосовується запобіжний захід у вигляді застави з терміном дії обов`язків у 2 місяці.

Постановою виконуючого обов`язки керівника Київської місцевої прокуратури №4 від 30 травня 2019 року продовжено строк досудового розслідування до трьох місяців.

Враховуючи те, що ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 10 квітня 2019 року до підозрюваного застосовано строком на 30 днів запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із зазначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, тому з моменту внесення застави відносно ОСОБА_1 почав застосовуватись запобіжний захід у вигляді застави, термін дії обов`язків по якому був визначений у два місяці. Зважаючи на те, що 30 травня 2019 року продовжено строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, тому є необґрунтованими твердження сторони захисту про закінчення дії запобіжного заходу у вигляді застави, з моменту закінчення двох місячного строку досудового розслідування.

Крім того, щодо тверджень сторони захисту про порушення органом досудового розслідування розумного строку досудового розслідування, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Згідно ч. 2 ст. 28 КПК України проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 КПК України для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження.

Згідно ч. 2 ст. 114 КПК України будь-які строки, що встановлюються прокурором, слідчим суддею або судом, не можуть перевищувати меж граничного строку, передбаченого цим Кодексом, та мають бути такими, що дають достатньо часу для вчинення відповідних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень та не перешкоджають реалізації права на захист.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КПК України підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи законні інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право оскаржити прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування.

Враховуючи те, що стороною захисту не надано жодних підтверджень звернення до слідчого судді як клопотання в порядку ст. 114 так і зі скаргою в порядку ст. 308 КПК України, тому слідчий суддя позбавлений можливості дослідження зазначених обставин, оскільки вони виходять за межі предмету доказування, встановленого для розгляду клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених в зв`язку з застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Як зазначається у ч. 5 ст. 194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: 1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; 5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; 6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; 7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; 8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 9) носити електронний засіб контролю.

Згідно з ч. 5 ст. 194 КПК України, визначено імперативний перелік альтернативних обов`язків, які слідчий суддя вправі покласти на підозрюваного, проте жодний із вказаних у клопотанні обов`язків до даного переліку не віднесено.

Поряд з цим, слідчий суддя бере до уваги той факт, що відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, слідчий суддя, зобов`язує підозрювану прибувати за кожною вимогою до суду чи іншого органу державної влади, а також виконувати один або і кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Зміст зазначеної норми свідчить про те, що законодавець визначив, що зобов`язання прибувати за кожною вимогою уповноваженого органу є складовою запобіжного заходу, не пов`язаного з тримання під вартою, та зберігається за підозрюваним весь час протягом дії запобіжного заходу та не потребує продовження.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Враховуючи те, що цілодобове знаходження в місці свого проживання є видом окремого запобіжного заходу, яке не має жодного відношення, як до запобіжного заходу у виді застави, так і до обов`язків визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, тому слідчим не обґрунтовано його застосування, а тому в задоволенні клопотання у даній частині слід відмовити.

Враховуючи конкретні обставини вчинення тяжкого кримінального правопорушення, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_12 , вагомість доказів наявності обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, які поза розумним сумнівом свідчать про причетність до вказаного злочину, покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, дані про його особу, який раніше не судимий, не одружений, студент, є громадянином Азербайджанської Республіки, має місце проживання у місті Києві, не працює, не має постійного джерела доходу, слідчий суддя дійшов висновку, що встановлені при застосуванні запобіжного заходу ОСОБА_13 ризики не зменшилися.

З огляду на наведені обставини підозри, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_12 в разі визнання його винним, в сукупності такі обставини свідчать, що застосування менш суворого запобіжного заходу, аніж застава, не може забезпечити належну процесуальну поведінку вказаної особи, тому не може бути застосований інший запобіжний захід.

Таким чином, слідчий суддя вважає доведеним наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує прокурор, а саме можливості переховування від органів досудових розслідування та суду, а також можливість незаконного впливу на потерпілого та свідків, які продовжують існувати.

Щодо інших вказаних у клопотанні ризиків, то слідчий суддя вважає їх необґрунтованими органом досудового розслідування та такими, що спростовуються долученими до клопотання матеріалами справи.

Крім того, слідчий суддя враховує те, що для завершення досудового розслідування необхідно отримати висновки експертів, провести тимчасовий доступ до речей і документів, які перебувають у володінні ТОВ «лайфселл», встановити осіб, які причетні до вищевказаного злочину.

Керуючись ст. 28, 114, 176-179, 181, 182, 184, 193, 194, 199, 203, 276, 278, 219, 303, 308, 309 КПК України,

п о с т а н о в и в:

клопотання задовольнити частково.

Продовжити до 08 липня 2019 року включно, строк дії обов`язків покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку із застосуванням щодо нього запобіжного заходу у вигляді застави, а саме:

здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України, в`їзд в Україну;

утримуватися від спілкування з потерпілим ОСОБА_6 та свідком ОСОБА_7 .

Контроль за виконанням обов`язків покласти на слідчого у кримінальному провадженні, а в разі направлення кримінального провадження до суду - на прокурора.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 16 год 45 хв 14 червня 2019 року.

Слідчий суддя: В.Б. Левко