Ухвала суду № 82581912, 14.06.2019, Деснянський районний суд міста Києва

1-кс/754/2685/19

Справа № 754/8934/19

У Х В А Л А

Іменем України

14 червня 2019 року слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва Грегуль О.В. за участю: секретаря: Дорошенко В.В., слідчого Головко Ю.М., адвоката ТОВ «Собі» Мозгової О.О., розглянувши клопотання старшого слідчого Деснянського УП ГУ НП у м. Києві Головко Ю.М. про накладення арешту на майно,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури № 3 Мехуром В.П.. подав до суду клопотання про арешт майно і в якому слідчий зазначає, що відповідно до матеріалів досудового розслідування (кримінальне провадження № 42017100000000935) 21.12.2006 р. Київською міською радою прийнято рішення № 458/515 про передачу в оренду ПАТ «Мостобуд» строком на 50 років земельної ділянки з кадастровим номером № НОМЕР_1 площею 16,7915 га за адресою: м. Київ, вул. Промислова для перенесення промислової бази мостозагону № 2, що підпадає під забудову залізнично-автомобільного мостового переходу через р. Дніпро в м. Києві. Положенням робочого проекту «Розчищення ділянок Канівського водосховища зі складуванням піщаних матеріалів на території ТОВ «Мостобуд-Транс» на території Голосіївського району м. Києва» від 2014 року, що 29.04.2014 р. погоджений у порядку ст. 86 ВК України, передбачено складування піщаних матеріалів на вищевказаній ділянці з кадастровим номером № НОМЕР_1 .

02.03.2015 р. ТОВ «Мостобуд-Транс» в особі генерального директора ОСОБА_1 укладено договір підряду з ТОВ «Собі» (код ЄДРПОУ № 16476986) зареєстрованого за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 4, відповідно до якого останнє зобов`язується виконувати роботи у відповідності до вимог робочого проекту «Розчищення ділянок Канівського водосховища зі складуванням піщаних матеріалів на території ТОВ «Мостобуд-Транс» на території Голосіївського району м. Києва» від 2014 року. 04.02.2014 р. на виконання рішення загальних зборів учасників товариства на посаду генерального директора ТОВ «Мостобуд-Транс» було призначено ОСОБА_1 , який у період часу з 31.03.2017 р. по 31.12.2017 р. діючи умисно, протиправно і з корисливих мотивів, незважаючи на відсутність у ТОВ «Мостобуд-Транс» дозвільних документів, перебуваючи на території Канівського водосховища, використовуючи спеціалізовану будівельну, видобувну техніку, обліковану на балансі ТОВ «Собі», ввівши в оману посадових осіб останнього, які не усвідомлювали факт наявності в діях ОСОБА_1 протиправного умислу, оскільки вважали, що діють виключно в рамках робочого проекту від 2014 року, незаконно здійснив роботи з гідротехнічного намиву (видобутку) грунтово-піщаної суміші з р. Дніпро загальним об`ємом: 596 759,211 т., що становить особливо великий розмір. Після видобутку даного піску на території Канівського водосховища, працівники ТОВ «Собі» забезпечували його транспортування до земельної ділянки № НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 де його зберігання забезпечувалось ТОВ «Мостобуд-Транс».

У подальшому в період часу з 31.03.2017 р. по 31.12.2017 р. генеральний директор ТОВ «Мостобуд-Транс» ОСОБА_1 зловживаючи своїм посадовим становищем, діючи як сторона за договором поставки № 1504 від 15.04.2015 р., укладеним між ТОВ «Мостобуд-Транс» та ТОВ «Собі», без жодних на те підстав, не будучи користувачем надр та не маючи права розпоряджатись видобутими корисними копалинами, реалізував ТОВ «Собі» пісок у кількості: 596 759,211 т. на загальну суму: 12531943 грн. 44 коп. та в подальшому обернув їх на свою користь, завдавши охоронюваним законом інтересам територіальної громади м. Києва в особі виконавчого органу Київської міської ради матеріальної шкоди у особливо великих розмірах у сумі: 12531943 грн. 44 коп..

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 04.06.2019 р., задоволено клопотання слідчого про надання дозволу на проведення обшуку земельної ділянки з кадастровим номером № НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 .

11.06.2019 р. під час обшуку даної ділянки слідчим було виявлено та вилучено: спец автомобіль грейдер р.н. НОМЕР_2 , серійний номер 274/002; спец автомобіль грейдер р.н. НОМЕР_3 , серійний номер НОМЕР_4; ваги для вантажних автомобілів; піщана суміш об`ємом приблизно 85760 т.; зошит формату А4 на 80 аркушів; два журнали товаро-транспортних накладних, які постановою слідчого від 11.06.2019 р. були визнані речовими доказами та передані на відповідальне зберігання представнику ТОВ «Собі» Порхун В.М..

Ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 13.06.2019 р. клопотання слідчого про накладення арешту на майно було повернуто слідчому, оскільки не були дотримані вимоги ст. 171 КПК України та встановлено строк 72 години для усунення недоліків.

14.06.2019 р. слідчий повторно подав до суду клопотання про арешт майна і в якому просить накласти арешт на тимчасово вилучене майно, а саме: спец автомобіль грейдер р.н. НОМЕР_2 , серійний номер 2741002 ; спец автомобіль грейдер р.н. НОМЕР_3 , серійний номер НОМЕР_4; ваги для вантажних автомобілів; піщану суміш об`ємом: 85760 т.; зошит формату А4 на 80 аркушів; два журнали товаро-транспортних накладних, на одному з яких є відтиск печатки «Для товарно-транспортних накладних ТОВ «Собі» та відтиск штампу «ТОВ «Аденіумс» з метою збереження речових доказів.

Після надання пояснень старшим слідчим, який підтримав клопотання, адвокатом ТОВ «Собі», який просив відмовити в задоволенні клопотання і дослідження матеріалів справи в судовому засіданні встановлено наступне.

У провадженні Деснянського УП ГУ НП в м. Києві перебуває кримінальне провадження № 42017100000000935 по факту вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 239-2, ч. 5 ст. 191 КК України.

Клопотання слідчого відповідає вимогам ст. 171 КПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 170 та ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до п. п. 1 і 3 ч. 2 ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом.

Старшим слідчим не доведено конкретними правовими доказами, що майно на яке він просить накласти арешт є засобом вчинення злочину або зберегло на собі його сліди, тобто, що це майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Керуючись ст. ст. 98, 167, 171-172, 173, 309 КПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання старшого слідчого Деснянського УП ГУ НП у м. Києві Головко Ю.М. про арешт майна.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ: