Рішення № 8258135, 22.09.2009, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.2009 р.                                                                      Справа №20/183

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Виробничо-наукове підприємство "Укрзооветпромпостач", м.Київ

до Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Березівське", с.Березова Рудка

про стягнення 31655 грн. 14 коп.

Суддя Киричук О.А.

Представники:

Від позивача Василега В.М. (дов. № б/н від 21.09.2009 р.)

Від відповідачане з’явився

Розглядається позовна заява про стягнення 31655 грн. 14 коп., тому числі 27 120 грн. основного боргу згідно договору № 50 від 26.02.2009р., 433,92 грн. інфляційні, 185,01 грн. 3% річних, 1416,21 грн. пені, 2500 грн. збитків.

Відповідач, повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, про що свідчить додане до матеріалів справи повідомлення про вручення поштового відправлення № 490911, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, відзив на позов не надав.

Керуючись ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:

Відповідно до умов договору поставки №50 від “26” лютого 2009р. (далі –Договір) ВАТ «ВНП «Укрзооветпромпостач» (далі –Позивач) в особі філії - дослідного заводу по виробництву ветеринарних препаратів зобов"язався в порядку та на умовах, визначених договором, передати у власність Державному підприємству “Сільськогосподарське підприємство “Березівське” (далі – відповідач) комбікормові добавки, БМВД, премікси та ветеринарні препарати в асортименті, кількості та ціною відповідно до замовлення покупця і згідно зі специфікаціями, а відповідач зобов"язався прийняти та оплатити товар у термін і в розмірі, що передбачені договором.

Згідно п.3.3. оплата кожної партії товару покупцем здійснюється з відстроченням платежу не більше ніж на 14 календарних днів від дати поставки шляхом перерахування безготівкових коштів по рахунок позивача.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачеві комбікорм, БМВД на загальну суму 53 604,00грн., що підтверджується видатковими накладними, а саме:

-накладна за №РН-0000308 від 26.02.2009р. на суму 26 484,00грн.;

-накладна за №РН-0000678 від 21.04.2009р. на суму 27 120,00грн.

Всього товару поставлено на загальну суму 53 604,00грн.

Факт отримання продукції підтверджується підписами на вказаних накладних уповноваженої особи відповідача про одержання та довіреностями відповідача на отримання БР №0065 від 26.02.09р., БР №0089 від 21.04.09р.

Як зазначає позивач, на час подання позову та на момент прийняття рішення відповідач перерахував позивачу лише 26484,00 грн. (за отриманий за накладною №РН-0000308 від 26.02.2009р. товар на суму 26 484,00грн.), що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача.

За даних обставин, відповідач має заборгованість перед позивачем за поставлену продукцію за накладною №РН-0000678 від 21.04.2009р. в розмірі 27120,00грн.

У відповідності до п.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов‘язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов‘язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов‘язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до вимог ст. 664 ЦК України обов‘язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним, зокрема, в момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов‘язок продавця доставити товар.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 27120,00 грн. основного боргу є обґрунтованою, та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором.

Частиною 2 ст.217 ГК України встановлено, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Водночас, до штрафних санкцій ст.230 ГК України відносить господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з п. 5.3. Договору, у випадку порушення Покупцем строку оплати, вказаного в п. 3.3 цього Договору, він зобов"язується сплатити пеню в розмірі 0,5% від вартості партії товару за кожен день прострочки оплати. Відповідно до Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" пеня не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Посилаючись на п.5.3 договору, з врахуванням обмежень, встановлених ЗУ „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", позивач у позовній заяві правомірно нарахував відповідачу пеню за несвоєчасний розрахунок за період з 06.05.2009р. по 27.07.2009р., яка склала 1 416,21 грн.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Посилаючись на ч. 2 ст.625 ЦК України позивач у позовній заяві правомірно нарахував відповідачу 433,92 грн. інфляційних нарахувань та 3% річних в розмірі 185,01 грн. за період з 06.05.2009р. по 27.07.2009р. (розрахунок наведений в позовній заяві).

За даних обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача 27120,00 грн. основного боргу, пені в розмірі 1 416,21 грн., індексу інфляції - 433,92 грн. та 3% річних в розмірі 185,01 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Щодо заявлених вимог про стягнення збитків в сумі 2500 грн. (витрати позивача за договором № 38 про ведення справи в суді від 27.07.08р.), слід зазначити наступне.

Згідно з вимогами ст.224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Відповідно до ч. 2 ст. 224 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відшкодування збитків можливо лише за наявності складу правопорушення, до якого входять наступні елементи: протиправна поведінка, наявність збитків, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та спричиненням збитків, вина. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків. Отже, позивач повинен довести протиправність дій відповідача наявність та розмір збитків, наявність причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою та спричиненням збитків.

З огляду на зазначені у позовній заяві обставини та надані докази, суд не вбачає підстав для ствердження про наявність прямого причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та спричиненням збитків, які заявлені до стягнення позивачем.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення збитків в сумі 2500,00 грн. задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,

                                                                      В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Березівське»(37040, Полтавська область, Пирятинський район, с. Березова Рудка, код ЄДРПОУ 33582037) на користь Відкритого акціонерного товариства «Виробничо-наукове підприємство «Укрзооветрпомпостач»(03040, м.Київ, вул. Васильківська, 16, код ЄДРПОУ 23524007) 27120,00 грн. основного боргу, 433,92 грн. інфляційних, 185,01 грн. 3% річних, 1416,21 грн. пені, 292,00 грн. державного мита та 290,11 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Суддя                                                             Киричук О.А