Рішення № 82579962, 02.05.2019, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/1621/16-ц

№ провадження 2/646/13/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.05.19 року м.Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Шелест І.М.,

за участі секретаря Волошко К.І.

позивача – ОСОБА_1

представника відповідача – Кундіус Є.В., Зубріч Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному провадженні в залі суду м. Харків цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Харківміськгаз» про визнання відмови в допуску на роботу на умовах неповного робочого часу, скорочення (незбереження) посади інженера організації керівництва виробництвом відділу капітального будівництва ПАТ «Харківміськгаз» в період відпустки позивача, повідомлення про наступне вивільнення від 02.09.2015, рішення наради Голови правління - незаконними; скасування наказу; відновлення робочого місця та посади, підрозділу; визнання фактів ненадання іншої роботи та приховування вакантних посад порушенням трудового законодавства; стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз" в обгрунтування якого зазначив, що у ПАТ «Харківміськгаз» обіймає посаду інженера з організації керівництва виробництвом у відділі капітального будівництва. З 30.10.2015 пішов у відпустку по догляду за дитиною. З 04.01.2016 подав заяву та вийшов на роботу на умовах неповного робочого дня без переривання відпустки по догляду за дитиною до трьох років, проте розгляд його заяви було відкладено до наступного дня, до виходу на роботу начальника його відділу ОСОБА_2 , яка повинна була завізувати його заяву, того ж дня таку саму заяву відправив поштою.

05.01.2016 отримав копію своєї заяви від 04.01.2016 з візою ОСОБА_2 . – «погоджено», а 06.01.2016 ОСОБА_2 повідомила його про те, що заяву його загублено, що він має залишити підприємство, оскільки його посада скорочена. 11.01.2016 надав і відправив поштою копію заяви від 04.01.2015 з візою ОСОБА_2 , з 11.01.2016 кожного дня до моменту подачі позову, 03.02.2016, виходив на роботу, але до виконання обов`язків не допущений з мотивів скорочення його посади.

Вважає, що відповідач порушив його право на працю з одержанням заробітної плати, а оскільки він є єдиним годувальником у своїй сім`ї, відповідач фактично позбавив його родину коштів для існування.

Тому просив суд визнати відмову в допуску та оформленні на роботу з 04.01.2016 на умовах неповного робочого часу без переривання відпустки по догляду за дитиною незаконною, зобов`язати оформити на роботу з 04.01.2016 на умовах неповного робочого часу без переривання відпустки по догляду за дитиною з виплатою заробітної плати (том 1 а.с. 1-2)

В подальшому свої вимоги неодноразово уточнював і збільшував, зазначав, що підставою для звернення з позовом стало саме недопущення до роботи з 04.01.2016. Вважає, що це є порушенням ч. 7 та 8 ст. 179 КЗпП України та ч. 4 ст. 18, ч. 3 ст. 2 Закону України «Про відпустки». Вважає, що скорочення посади інженера з організації керування виробництвом відповідно до наказу № 303 від 02.09.2015 є фактом проведення скорочення чисельності та штату з значним порушенням процедури вивільнення працівників та виключенням посад із штатного розкладу. Вважає, що кількість працівників в відділі не зменшилася, зміни в організації роботи і праці не відбулися, скорочення є незаконним і має ознаки фіктивності, оскільки він продовжував після 02.09.2015 працювати на своїй посаді та отримувати заробітну плату. Що свідчить про те, що серед 3-х виключених посад зі штату відділу не було саме його посади. Станом на 02.09.2015 фактично відбулося скорочення чисельності та штату, без попереднього повідомлення про можливе вивільнення, без пропозицій інших посад, без врахування переважного права залишення на роботі. В той же час про майбутнє скорочення, як зазначає відповідач, його було повідомлено, менш, ніж за два місяці, 07.09.2015 (том 1 а.с. 42, 72, 112; том 2 а.с. 36, 42).

В остаточній редакції позовних вимог просив суд визнати відмову в допуску на роботу з 04.01.2016 по 13.12.2016 на умовах неповного робочого часу без переривання відпустки по догляду за дитиною незаконною, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 4.01.2016 по 13.12.2016 у сумі 43054,20 грн. та моральну шкоду у розмірі 9921,00 грн, визнати скорочення (незбереження) посади інженера організації керівництва виробництвом відділу капітального будівництва ПАТ «Харківміськгаз» в період відпустки позивача незаконним, скасувати наказ № 14/08 шр від 01.10.2015 в частині ліквідування посади, що він обіймав, відновити робоче місце та посаду, що він обіймав, визнати факт ненадання іншої роботи та приховування вакантних посад з 02.09.2015 по 13.12.2016 порушенням трудового законодавства, визнати рішення наради Голови правління від 06.10.2015 в частині, що ОСОБА_1 не має переважного права залишення на роботі при скороченні штату, необґрунтованим і незаконним; визнати повідомлення про наступне вивільнення Гіренко від 02.09.2015 необґрунтованим і таким, що не відповідає ст. 49-2 КЗпП України та незаконним. (том 2 а.с 41). Також просив визнати недопуск до роботи і скорочення посади з ігноруванням переважного права та приховування посад для працевлаштування, дією, вчиненою с особистих мотивів посадових осіб відповідача. (том 2 а.с. 137 )

Крім того, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому також зазначив, що йому стало відомо про існування наказу № 224 від 06.07.2016 про скорочення з 01.10.2016 - 8 працівників, тобто всього штату Відділу капітального будівнтцтва, в тому числі і його посади.

Оскільки вказаний наказ є незаконним і таким, що порушує його права, просив визнати скорочення чисельності штату працівників відповідно до наказу № 224 від 06.07.2016 незаконним та фіктивним. (том 3 а.с. 1)

В подальшому позовні вимоги збільшив і просив визнати факт приховування, ліквідування відділу капітального будівництва ПАТ «Харківміськгаз» від відповідача ОСОБА_1 незаконним, як порушення права позивача бути працевлаштованим на новоствореній вакансії нових відділів, з метою зробити неможливим подальшу працю позивача на підприємстві; визнати факт ненадання іншої роботи Гіренко О ОСОБА_3 та приховування вакантних посад, що були утворені разом з новими відділами, куди переведені працівники ліквідованого ВКБ, крім позивача, незаконним; відновити умови (робоче місце та посаду, підрозділ) відповідно до трудового договору між ОСОБА_1 та ПАТ «Харківміськгаз». (а.с. 77 том 3)

Вказані позовні вимоги ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 27.01.2018 об`єднані в одне провадження.

У судовому засіданні уточнені вимоги від 16.01.2017 від 26.04.2017 (а.с. 41 том 2 та а.с. 77 том 3) ОСОБА_1 підтримав і просив задовольнити.

Представники ПАТ «Харківміськгаз» проти позовних вимог ОСОБА_1 заперечували і просили в задоволені позову відмовити, подали письмові заперечення та відзиви на позов. Зазначили, що відносно ОСОБА_1 норми трудового законодавства не порушені

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

03.02.2014 відповідно до наказу № 13/08п від 03.02.2014 ОСОБА_1 прийнятий на роботу до відділу капітального будівництва ПАТ «Харківміськгаз» на посаду інженера, яка 01.02.2015 перейменована на «інженер з організації керування виробництвом». (том 1 а.с.103-104 )

Відповідно до Положення про відділ капітального будівництва від 25.11.2013 № 30/29 відділ капітального будівництва створюється, реформується або ліквідується наказом Голови правління ПАТ «Харківміськгаз» і є структурним підрозділом ПАТ «Харківміськгаз» ( том 1 а.с. 140 - 145)

Відповідно до штатного розкладу, затвердженого наказом від 02.03.2015 за № 3/08 шр кількість штатних одиниць Відділу капітального будівництва складало – 11, з них 7 штатних посад інженера з організації капітального будівництва.(том 1 а.с. 150). Статтею 36 КЗпП України визначені підстави припинення трудового договору, в тому числі з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41 КЗпП України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Порядок вивільнення працівників визначений положеннями ст. 49-2 КЗпП України, відповідно до якого про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

02.09.2015 Головою правління ПАТ «Харківміськгаз» ПАТ «Харківміськгаз» видано наказ № 303 «Про скорочення чисельності штату відділу капітального будівництва» відповідно до якого у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці з метою оптимізації штатного розпису ПАТ «Харківміськгаз» наказано провести скорочення чисельності та штату капітального будівництва у кількості трьох одиниць інженерів з організації керування виробництвом і доручено забезпечити заходи з вивільнення та працевлаштування працівників з дотриманням вимог п. 1 ст. 40, ст.ст. 42, 43, 49-2 КЗпПУкраїни (том 1 а.с 23).

На виконання цього наказу працівники Відділу капітального будівництва, в тому числі і ОСОБА_1 , письмово попереджені про скорочення трьох посад інженерів з організації керування виробництвом (том 2 а.с. 87).

Так, 02.09.2015 за № 08/330 винесено повідомлення про попередження позивача ОСОБА_1 про наступне звільнення на підставі пункту 1 ст.40 КЗпП України у зв`язку із скороченням чисельності і штату працівників ПАТ «Харківміськгаз» (наказ від 02.09.2015 р. №303) (том 1 а.с. 60).

Тобто, вказаним наказом розпочато процедуру вивільнення відповідно до ст. 49-1 КЗпП України.

Тому доводи позивача ОСОБА_1 про те, що скорочення відповідно до наказу № 303 від 02.09.2015 має ознаки фіктивності і фактично його посаду не скорочено, оскільки після 02.09.2015 кількість працівників у відділі не зменшилася і зміни в організації роботи і праці не відбулися, а він продовжував виконувати свої обов`язки і отримувати заробітну плату – безпідставні.

Навпаки, та обставина, що ОСОБА_1 та інші працівники відділу капітального будівництва, після 02.09.2015 і до моменту вивільнення (закінчення двомісячного терміну з моменту попередження), продовжували працювати і отримувати заробітну плату спростовує доводи позивача про те, що 02.09.2015 відбулося скорочення чисельності штату без попереднього повідомлення про можливе вивільнення.

Судом встановлено, що 07.09.2015 р. позивач ОСОБА_1 був ознайомлений з повідомленням про заплановане вивільнення № 08/330 від 02.09.2015 та з наказом №303 від 02.09.2015 р. про скорочення чисельності та штату відділу капітального будівництва, яким скорочено чисельність та штат відділу капітального будівництва на 3 одиниці. Факт відмови позивача ОСОБА_1 від підпису про ознайомлення з повідомленням та наказом зафіксовано відповідним актом (том 2 а.с.83, 84).

Обставини, викладені в актах про те, що з повідомленням та наказом ОСОБА_1 був ознайомлений, але від підпису про ознайомлення відмовився підтвердили у судовому засіданні допитані у якості свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які підписали вказані акти. ОСОБА_4 зазначила, що копію наказу ОСОБА_1 взяв, але не розписався.

Також свідок ОСОБА_4 свідчила про те, що у вересні 2015 на підприємстві розпочалася реорганізація, ОСОБА_1 пропонувалися вільні посади, але він наполягав тільки на тій, яку обіймав, пішов у відпустку по догляду за дитиною, тому питання про його звільнення у зв`язку з скороченням чисельності і штату після спливу двомісячного терміну вирішено не було.

Враховуючи наведені обставини, суд вважає, що вимога позивача про визнання повідомлення про наступне вивільнення необґрунтованим і таким, що не відповідає вимогам ст. 49-2 КЗпП України – безпідставна.

01.10.2015 наказом № 14/08 шр були внесені зміни до штатного розкладу, відповідно до наказу № 303 від 02.09.2015, а саме з 02.11.2015 виведено із штатного розкладу Відділу капітального будівництва три штатні одиниці інженера з організації керування виробництвом. (том 2 а.с. 151).

Вказаним наказом з 02.11.2015 затверджено новий штатний розклад, відповідно до якого штатна чисельність відділу склала 8 осіб (до скорочення було 11) і виведено три штатні одиниці інженера з організації керування виробництвом (а.с. 152 том 3).

Тобто, даним наказом вирішено питання про скорочення 3 штатних одиниць інженера з організації керування виробництвом з 02.11.2015 – через два місяці після початку процедури вивільнення працівників.

Судом встановлено, що даний наказ було видано в період перебування ОСОБА_1 на роботі, а не в період його відпустки, як він вказує у позові.

Вказана обставина позивачем не заперечувалася і підтверджується даними табелю обліку використання робочого часу (том 1 а.с. 217 - 219)

З наведених вище обставин суд вважає, що правові підстави для визнання вказаного наказу незаконним і таким, що підлягає скасуванню з наведених позивачем підстав - відсутні.

Відповідно до даних Протоколу наради у Голови правління від 06.10.2015 вирішувалося питання визначення переважного права на залишення на роботі працівників відділу капітального будівництва у зв`язку з вивільненням за скороченням штату.

При вирішенні даного питання було дотримано вимоги ст. 42 КЗпПУ, враховано, що всі працівники, які обіймали посаду, яка підлягає скороченню, мають вищу освіту, продуктивність праці, наявність утриманців, стаж роботи.

З протоколу вбачається, що ОСОБА_1 має низьку продуктивність роботи і найменший безперервний стаж роботи (1 рік 8 місяців), що переважне право при рівній продуктивності праці надано працівника із стажем роботи на підприємстві від 3 років 5 місяців до 11 років 8 місяців.

Відповідно до протоколу було прийнято рішення про попередження ОСОБА_1 про звільнення і зв`язку із скороченням чисельності та штату та запропонувати іншу роботу відповідно до вакансій які є на підприємстві. (а.с. 80-82 том 2).

Доводи позивача про те, що він, як батько двох дітей 2010 та 2013 року, є єдиним годувальником, спростовується даними довідки ТОВ «Силові енергетичні машини –ЕМЗ» про те, що ОСОБА_6 (мати дітей) з 30.09.2015 перервала відпустку по догляду за дитиною ( ОСОБА_7 , 2013 р.н) до 3 років і вийшла на роботу.(том 2 а.с. 98).

Тому доводи позивача про те, що не було враховано саме його переважне право залишення на роботі – безпідставні, правові підстави вважати рішення наради у Голови правління необґрунтованим і незаконним – відсутні.

Судом встановлено, що 15.10.2015 р. позивачу ОСОБА_1 відповідачем, у зв`язку із скороченням чисельності і штату працівників ПАТ «Харківміськгаз», запропоновані наявні на підприємстві вакансії. (том 2 а.с.85) Зазначену обставину ОСОБА_1 у судовому засіданні не заперечував.

Проте, позивач не погодився на переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві і наступного дня 16.10.2015 подав заяву про надання йому відпустки по догляду за дитиною з 30.10.2015 р. по 13.12.2016 р. до досягнення трирічного віку.

Тому доводи позивача про те, що йому не пропонувалися інші посади, свого підтвердження в судовому засіданні не знайшли.

29.10.2015 р. наказом Голови правління ПАТ «Харківміськгаз» №1025/08ос ОСОБА_1 надано відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею віку трьох років з 30.10.2015 р. по 13.12.2016 р. (том 1 а.с. 3).

04.01.2016 . позивач подав відповідачу заяву, в якій вказав, що просить вважати його таким, що приступив до роботи з 04.01.2016 на умовах неповного робочого часу у період перебування у відпустці без збереження заробітної плати для догляду за дитиною, що потребує домашнього догляду та не досягла шестирічного віку за медичним висновком.

Та обставина, що ОСОБА_1 нібито було допущено до роботи резолюцією на заяві начальником відділу ОСОБА_2 свого підтвердження не знайшла, оскільки вказане питання вирішується шляхом видання відповідного наказу Головою правління.

Так, 11.01.2016 р. ПАТ «Харківміськгаз» своїм листом повідомив позивача ОСОБА_1 про те, що згідно заяви від 04.01.2016 р. допустити його до роботи на посаду інженера з організації керування виробництвом відділу капітального будівництва не можливо, так як ця посада скорочена. Також у листі зазначено, що ПАТ «Харківміськгаз» виконано вимоги ст.49-2 КЗпП України, попередивши ОСОБА_1 про наступне вивільнення, запропонувало для працевлаштування наявні на підприємстві вакансії, від яких він відмовився. Поряд з цим ОСОБА_1 повторно запропонували наявні на підприємстві вакансії для можливості працевлаштування (том 1 а.с. 43, том 2 а.с. 93,95). Факт отримання даного листа ОСОБА_1 не заперечував.

Проте, як встановлено судом, позивач не погодився працевлаштуватися на запропоновані йому наявні на підприємстві вакансії.

Правила про недопустимість звільнення працівника в період тимчасової непрацездатності, а також у період перебування у відпустці стосуються як передбачених

статтями 40, 41(1) КЗпП, так й інших випадків, коли розірвання трудового договору відповідно до чинного законодавства провадиться з ініціативи власника або уповноваженого ним органу. При цьому маються на увазі щорічні, а також інші відпустки, що надаються працівникам як із збереженням, так і без збереження заробітку.

Позивач наполягає, що його посаду неправомірно скоротили під час перебування його у відпустці.

Дійсно, згідно ч. 3 ст. 2 Закону України «Про відпустки» право на відпустки забезпечується: гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості із збереженням на її період місця роботи (посади), заробітної плати (допомоги) у випадках, передбачених цим Законом.

Між тим, судом встановлено, що рішення про скорочення посади, яку обіймав позивач було прийнято до подання ним заяви про надання відпустки, відповідно до наказів № 303 від 02.09.2015 року та № 14/08шр від 01.10.2015 року.

Тому підстави для задоволення позову про визнання відмови в допуску та оформленні на роботу з 04.01.2016 на умовах неповного робочого часу без переривання відпустки по догляду за дитиною незаконною, зобов`язання оформити на роботу з 04.01.2016 на умовах неповного робочого часу без переривання відпустки по догляду за дитиною, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з 04.01.2016 по 13.12.2016 та моральної шкоди, визнання незаконним скорочення посади інженера організації керівництва виробництвом відділу капітального будівництва в період відпустки позивача незаконним – відсутні. Також в судовому засіданні не знайшли підтвердження доводи позивача щодо приховування посад для працевлаштування і вчинення цих дій посадовими особами с особистих мотивів.

Також судом встановлено, що двомісячний строк попередження про майбутнє скорочення – не порушений.

Питання про звільнення ОСОБА_1 було вирішено після виходу його на роботу 19.06.2018 на підставі наказу № 303 від 02.09.2015, що сторонами у судовому засіданні не заперечувалося. В період до звільнення ОСОБА_1 пропонувалися наявні на підприємстві вакантні посади, а саме 28.12.2016 (том 2 а.с. 100-102)

Також судом встановлено, що в період з 05.12.2016 р. по 14.12.2016 р. позивачу ОСОБА_1 була надана додаткова оплачувана відпустка для складання сесії як студенту 3 курсу заочної форми навчання Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди згідно наказу №1644/08ос від 05.12.2016 Голови правління ПАТ «Харківміськгаз».

19.12.2016 року позивач ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про надання відпустки без збереження заробітної плати по догляду за дитиною до досягнення нею 6-ти річного віку.

Наказом Голови правління ПАТ «Харківміськгаз» № 1680/08ос від 21.12.2016 позивачу ОСОБА_1 , на підставі його заяви, надано відпустку без збереження заробітної плати по догляду за дитиною до досягнення нею віку 6 років з 21.12.2016. по 14.06.2017.

Тобто, позивач ОСОБА_1 у зв`язку перебуванням у відпустці продовжував обліковуватися як особа, що перебуває у відпустці до досягнення дитиною шестирічного віку. Як встановлено, і не заперечувалося позивачем, у зв`язку з перебуванням у відпустці, ще два працівника продовжували обліковуватися у відділі капітального будівництва.

У зв`язку з впровадженням змін в організації виробництва і праці, введенням в дію нової організаційної структури, затвердженої протоколом ПАТ «Харківміськгаз» від 30.06.2016 року № 30/06-2016 з 1.10.2016 року відділ капітального будівництва ліквідовано та повторно запропоновано працівникам наявні на підприємстві вакансії для можливості подальшого працевлаштування.

06.07.2016 Головою правління ПАТ «Харківміськгаз» видано наказ № 224, яким скорочено чисельність та штат відділу капітального будівництва у кількості 8 одиниць з 1 жовтня 2016 року (а.с. 24 том 3).

Відповідно до положень частин першої, третьої статті 64 Господарського Кодексу України підприємство може складатися з виробничих, структурних підрозділів (виробництв, відділень, дільниць, бригад, лабораторій тощо), а також функціональних структурних підрозділів апарату управління (управлінь, відділів, бюро, служб тощо) та самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Як встановлено, у зв`язку із зміною в законодавстві на ринку природного газу, на ПАТ «Харківмісьгаз» почався процес адаптації підприємства до нових умов праці і впровадження їх в виробництво. З 01.07.2015 ПАТ «Харківміськгаз» на підставі Закону України «Про ринок природного газу» № 329 від 09.04.2015 не є постачальником природного газу, а здійснює функції розподілу природного газу на території міста Харкова та Харківської області і прийняття рішення про скорочення чисельності і штату відділу капітального будівництва є правом підприємства, як суб`єкта господарювання.

Судом встановлено, що процедура вивільнення була розпочата 02.09.2015 наказом № 303, посада позивача була скорочена, наказом № 14/08шр від 01.10.2015, під час перебування позивача ОСОБА_1 на робочому місці, були внесені зміни до штатного розпису Відділу капітального будівництва згідно наказу № 303 від 02.09.2015, у зв`язку з чим з 2.11.2015 вирішено вивести три штатні одиниці інженера з організації керування виробництвом. Тобто, посада, яку обіймав позивач ОСОБА_1 була скорочена ще до прийняття наказу№ 224 від 06.07.2016. Вказані обставини встановлені рішенням Київського районного суду м. Харкова від 12.05.2017 у справі № 640/204/17, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 05.07.2017. Дане рішення ухвалено у спорі між тими саме сторонами за позовом ОСОБА_1 про визнання відмови у допуску на роботу на умовах неповного робочого дня без переривання відпустки з 03.01.2017.

Відповідно до ч.4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративні справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді іншої справи, у якій беруть участь самі особи або особи щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Тому правові підстави вважати наказ № 224 від 06.07.2016 незаконним та фіктивним – відсутні, а вимоги щодо визнання факту приховування, ліквідування відділу капітального будівництва ПАТ «Харківміськгаз» від відповідача ОСОБА_1 незаконним, таким, що порушує права позивача бути працевлаштованим на новоствореній вакансії нових відділів, з метою зробити неможливим подальшу працю позивача на підприємстві; визнання факту ненадання іншої роботи ОСОБА_1 та приховування вакантних посад, що були утворені разом з новими відділами, куди переведені працівники ліквідованого ВКБ, незаконним; про відновлення умов (робочого місця та посади, підрозділу) відповідно до трудового договору між ОСОБА_1 та ПАТ «Харківміськгаз» - безпідставними.

За таких обставин суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Оскільки суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову і зв`язку з його безпідставністю, строки позовної давності до вимог про скасування наказів, визначених ст. 233 КЗпПУ, про що зазначав відповідач, не застосовуються.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 80, 81, 82, 83, 258, 259, 265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ПАТ «Харківміськгаз» про визнання відмови в допуску на роботу на умовах неповного робочого часу, скорочення (незбереження) посади інженера організації керівництва виробництвом відділу капітального будівництва ПАТ «Харківміськгаз» в період відпустки позивача, повідомлення про наступне вивільнення від 02.09.2015, рішення наради Голови правління - незаконними; скасування наказу; відновлення робочого місця та посади, підрозділу; визнання фактів ненадання іншої роботи та приховування вакантних посад порушенням трудового законодавства; стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди – відмовити повністю.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи,якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення,має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Відповідно до вимог п.15 Перехідних положень ЦПК України (в ред. з 15.12.2017року)до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Червонозаводський районний суд м. Харкова ,а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 24.05.2019.

Суддя І.М. Шелест