Рішення № 82579521, 20.06.2019, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Бабенко Ю. П.

Справа № 644/8027/18

Провадження № 2/644/822/19

20.06.2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2019 року Орджонікідзевський районний суд м.Харкова в складі: головуючого - судді Бабенко Ю.П., за участю секретаря – Ткаченко Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення збитків,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду із позовною заявою, у якій просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 збитки у розмірі 24 772 грн. 74 коп. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28.07.2010 року шлюб між сторонами було розірвано. Під час шлюбу сторонами було набуте спільне майно, а саме квартира АДРЕСА_1 . Рішенням суду за сторонами в порядку поділу спільного майна подружжя було визнано право власності на вказану квартиру по Ѕ частині. Позивач після розірвання шлюбу у вказаній квартирі не проживає, а відповідач чинить перешкоди позивачу у користуванні належною йому частиною квартири, відповідно позивач не споживає комунальні послуги. Крім того, позивач посилається на невиконання відповідачкою рішення суду щодо встановленого порядку користування квартирою, чинить перешкоди у переобладнанні квартири, які визначені рішенням суду. З 2012 року позивач у квартирі не був, комунальні послуги не споживав. При цьому рішеннями судів з позивача на користь відповідачки неодноразово стягувалися кошти за сплачені відповідачкою комунальні послуги на загальну суму 24 772 грн. 74 коп., які позивач вважає збитками, оскільки не має доступу до квартири.

Відповідачка проти позову заперечувала, 28.11.2018 року надала суду відзив на позовну заяву (а.с.52-64), у якому вказує, що позивач та вона є власниками квартири АДРЕСА_1 . З 2010 року позивач не проживає у вказаній квартирі, хоча і зареєстрованій у ній. Відповідачка вказує, що позивач, як власник квартири, має нести витрати по її утриманню (сплачувати комунальні платежі) у відповідності до його частки у праві власності. Судами у різні періоди тричі стягувались такі витрати з позивача на користь відповідачки. Відповідачка вказує, що жодним чином не чинить перешкоди позивачу у користуванні квартирою. Щодо невиконання рішення суду в частині здійснення переобладнання квартири відповідачка зазначає, що вказане рішення на теперішній час перебуває на перегляді у Верховному Суді, рішення по справі не прийнято. Вона зверталася до компетентних органів із заявами щодо здійснення переобладнання, проте у той час здійснити переобладнання було неможливо, оскільки був опалювальний сезон. Крім того, відповідачка посилається на те, що у рішенні суду не зазначено, хто саме із сторін має здійснити переобладнання.

06.02.2019 року позивачем по справі було надано відповідь на відзив (а.с.82-85), у якому позивач вказує на те, що відповідачка ОСОБА_2 не виконує рішення суду про встановлення порядку користування квартирою АДРЕСА_1 та чинить йому перешкоди, що підтверджується постановою державного виконавця про накладення на відповідачку штрафу. Заява відповідачки про роз`яснення рішення суду залишена судом без розгляду за заявою відповідачки.

Судом встановлено, що рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 30.07.2012 року в порядку розподілу сумісного майна подружжя за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано право власності по Ѕ частині квартири АДРЕСА_1 . Рішення набрало законної сили 25.10.2012 року (а.с. 11-15). Згідно витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно ОСОБА_1 належить Ѕ частина квартири АДРЕСА_1 (а.с.21).

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 31.03.2014 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто відшкодування витрат за сплату комунальних послуг за утримання квартири АДРЕСА_1 у порядку зворотної вимоги у розмірі 6013 грн. (а.с.26-27). Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 28.05.2014 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 12.11.2014 року вказане рішення залишено без змін (а.с.58, 59).

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 29.06.2016 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто відшкодування витрат за сплату комунальних послуг у порядку зворотної вимоги у розмірі 7878 грн. 07 коп. (а.с.28). Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 07.09.2016 року вказане рішення залишено без змін (а.с.60).

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 30.01.2018 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто відшкодування витрат за сплату комунальних послуг у порядку зворотної вимоги у розмірі 10 881 грн. 67 коп. (а.с.29-30). Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 02.05.2018 року вказане рішення залишено без змін (а.с.61-63).

Таким чином, загалом з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто відшкодування витрат за сплату комунальних послуг у порядку зворотної вимоги у розмірі 24 772 грн. 74 коп. Вказана сума заявлена позивачем до стягнення з відповідачки.

Крім того, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 звертався до суду із позовом про визначення порядку користування квартирою АДРЕСА_1 . Рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 31.03.2014 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково, визначено порядок користування вказаною квартирою, а саме виділено ОСОБА_1 у користування житлову кімнату №6 та Ѕ частину лоджії, ОСОБА_2 виділено кімнату №5 та Ѕ частину лоджії, місця загального користування залишено у спільному користуванні (передпокій та кухню). Крім того, вказаним рішенням було визначено, що в житловому приміщенні №6 необхідно демонтувати віконний блок, підвіконну частину отвіру довжиною, необхідною для встановлення дверей, розібрати, встановити засклені балконні двері та вікно, переобладнати систему опалення (а.с.16-18). Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 22.08.2017 року вказане рішення змінено в частині розподілу судових витрат, в інший частині залишено без змін (а.с.19-20).

На підставі описаного рішення суду 02.11.2017 року Міжрайонним ВДВС по Індустріальному та Немишлянському районах м.Харкова ГТУЮ у Харківській області відкрито виконавче провадження №55018452 (а.с.22). Примусове виконання було призначено на 07.02.2018 року на 17.00 годин (а.с.23). Згідно акту державного виконавця від 07.02.2018 року примусове виконання не відбулося у зв`язку з тим, що ОСОБА_2 було направлено запити до комунальних служб з метою з`ясування технічної можливості здійснення переобладнання, яке визначено рішенням суду (а.с.24).

Згідно відповіді на запити ОСОБА_2 від ОСМД «Енергія-88» від 07.02.2018 року та Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» від 16.01.2018 року, здійснення переобладнання системи опалення можливе лише у міжопалювальний сезон, що повзано із ризиком виникнення аварій, та у разі наявності погоджувальної документації (а.с.56, 58).

Постановою державного виконавця Міжрайонним ВДВС по Індустріальному та Немишлянському районах м.Харкова ГТУЮ у Харківській області в рамках виконавчого провадження №55018452 на ОСОБА_2 накладено грошове стягнення за невиконання рішення Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 31.03.2014 року (а.с.84).

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про відмову в задоволенні позову виходячи з наступного.

Позивач у своїй позовній заяві просить суд стягнути з відповідачки збитки, які позивач оцінив у 24 772 грн. 74 коп. Спричинення позивачу збитків обґрунтовано тим, що відповідачка чинить позивачу перешкоди у користуванні квартирою, внаслідок чого позивач квартирою не користується, а отже не споживав комунальні послуги, вартість яких було стягнуто з нього рішеннями судів.

Згідно ст.360 ЦК України, співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Згідно ч.1 ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно п.1 ч.2 ст.22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивач у позовній заяві посилається на те, що відповідачка чинить йому перешкоди у користуванні спірною квартирою. Проте таке посилання позивача не доведено належними та допустимими доказами та не є предметом даного позову. Долучені позивачем копії рішень суду свідчать лише про правову природу виниклих між сторонами правовідносин. Існування спору між сторонами не є доказом того, що відповідачка чинить перешкоду позивачу у користуванні квартирою та не є доказом спричинення матеріальної шкоди позивачу.

Посилання позивача на невиконання відповідачкою рішення суду про встановлення порядку користування квартирою, а саме не здійснення нею відповідного переобладнання, не свідчить про те, що відповідачка чинить перешкоди у користуванні квартирою та спричиняє збитки позивачу. Надана позивачем постанова державного виконавця про накладення на відповідачку ОСОБА_2 штрафу за невиконання рішення суду не містить в собі конкретне формулювання державного виконавця, в якій частині рішення суду не виконано відповідачкою, оскільки рішення суду складається із декількох вимог. Разом з цим суд враховує листи комунальних підприємств із запереченнями щодо здійснення відповідачкою переобладнання та факт оскарження рішення суду у касаційній інстанції.

Таким чином, понесені позивачем витрати на утримання належного йому на праві власності майна, а саме квартири, не є збитками, які були завдані позивачу відповідачкою, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Беручи до уваги, що позивач ОСОБА_1 не доказав, що відповідачка спричинила йому збитки у розмірі 24 772 грн. 74 коп., суд відмовляє в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст.265, 268, 354 ЦПК України, ст.ст.22,360, 1166 ЦК України, - суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про стягнення з ОСОБА_2 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) збитків у розмірі 24 772 грн. 74 коп., - відмовити.

Повний текст рішення складено 24 червня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 30 днів з дня його проголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду або через Орджонікідзевський районний суд м.Харкова.

СУДДЯ: