Рішення № 8257931, 24.09.2009, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2009 р.                                                                      Справа №13/144

за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", вул. Комарова, 2а, м. Полтава, 36008

до Полтавського обласного відділення товариства зв"язків з українцями за межами України, вул. Комсомольська, 37, м. Полтава, 36011

про стягнення 1179,48 грн.

                                                                                          Суддя Босий В.П.

                    Представники:

від позивача: Данілова Н.Н., дор. № 19/3 від. 02.01.2008 р.

від відповідача: не з"явився

Обставини справи: Розглядається позовна заява про стягнення основного боргу в сумі 908,25 грн. за спожиту теплову енергію, 84,19 грн. пені, 165,99 грн. інфляційних та 3% річних в сумі 21,05 грн.

Відповідач не скористався наданими йому правами (ст. 22 ГПК України) для захисту своїх інтересів, а саме: його представник в судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений належним чином про час та місце судового засідання, відзив на позов не надав.

В зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо, і господарський суд повідомив належним чином відповідача про час, дату і місце проведення судового засідання, згідно з п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України (від 10.12.2002р. №75), а неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, то справа розглядається за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:

02.01.2003р. між сторонами було укладено договір №47 на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води.

Відповідно до умов вказаного договору "Теплопостачальна організація" бере на себе постачання тепловою енергією у вигляді гарячої води з метою забезпечення опалення приміщень "Споживача" до межі розподілу будівлі по вул. Комсомольська, 37, м. Полтава.

Згідно п.11 договору, споживач зобов'язується проводити оплату за користування тепловою енергією в установлений строк.

В порушення умов вказаного договору відповідач не розрахувався за надані послуги, в зв"язку з чим за період з 15.10.2007р. по 30.04.2009р. утворилась заборгованість у сумі 908,25 грн.

Положення ст.526 ЦК України та ст.193 ГК України визначають необхідність належного виконання зобов'язання у відповідності до вказівок договору, законодавства.

Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст.174 ГК України, договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Приписами ст.509 ЦК України передбачено, що зобов'язання є правовідношення у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинили на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагали виконання такого обов'язку.

Відповідно до ст.ст.525,526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору або Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту, при чому одностороння відмова від виконання не допускається.

Згідно статті 193 ГК України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином у відповідності до закону, правових актів, договору, а також у разі відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.202 ГК України, ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, вимога про стягнення основного боргу в сумі 908,25 грн. є правомірною та підлягає задоволенню

Відповідно до ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором.

Частиною 2 ст.217 ГК України встановлено, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Водночас, до штрафних санкцій ст.230 ГК України відносить господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 11 договору позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 84,19 грн.

Крім того, відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума інфляційних, яка підлягає до стягнення складає 165,99 грн., 3% річних - 21,05 грн.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази суд дійшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 32-33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Полтавського обласного відділення товариства зв"язків з українцями за межами України, 36011, м. Полтава, вул. Комсомльська, 37, р/р 260099802042 АКБ "Укрсоцбанк", МФО 331014, ЗКПО 23550364 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", 36008, м. Полтава, вул. Комарова, 2а, р/р 26035710000019 в Харківській обласній філії АКБ Укрсоцбанк в м. Харкові, МФО 351016, код 03338030 - 908,25 грн. основного боргу, 84,19 грн. пені, 165,99 грн. інфляційних втрат, 3% річних в сумі 21,05 грн., 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

          Суддя                                                                       Босий В.П.