Рішення № 82578446, 21.06.2019, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/13321/18

Провадження № 2-о/638/45/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2019 року Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого Аркатової К.В.

секретаря Соколенко Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - державний нотаріус Шостої Харківської державної нотаріальної контори Вовкожа Оксана Миколаївна про встановлення факту, що має юридичне значення, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просила встановити факт постійного проживання однією сім`єю разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 на час відкриття спадщини.

Вимогу заяви обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер вітчим ОСОБА_2 , що був зареєстрований та проживав у квартирі АДРЕСА_1 . Померлий ОСОБА_2 не був власником спірної квартири, однак, оскільки на момент смерті був непрацездатним (пенсіонером), мав право на обов`язкову частку у спадщині. Зазначена квартира залишена раніше їй у спадщину матір`ю ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , за заповітом, складеним ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після смерті матері у ІНФОРМАЦІЯ_2 і до смерті вітчима ІНФОРМАЦІЯ_4 вона фактично продовжила постійно проживати разом із ОСОБА_2 у квартирі по АДРЕСА_1 , яку заповіла їй мати. Вона переїхала у спірну квартиру з метою постійного догляду спочатку за матір`ю, а потім і за вітчимом через його похилий вік та істотне погіршення самопочуття. До моменту смерті вітчима вона жила з ним однією родиною, вели спільне господарство. Після смерті матері ОСОБА_3 відкрилася спадщина, яка складається з квартирі по АДРЕСА_1 , інших спадкоємців померла не мала. Враховуючи, що ОСОБА_2 залишився проживати у квартирі померлої дружини, був пенсіонером за віком та учасником бойових дій, тобто непрацездатним, в силу ст. 1241 ЦК України мав право на обов`язкову частку у спадщині в розмірі половини частки, яка належала б йому у разі спадкування за законом - ј квартири. Вона фактично проживала на час смерті з вітчимом однією сім`єю, вважає, що є спадкоємцем і частки вітчима, оскільки фактично прийняла спадщину і після нього.

ОСОБА_1 надала заяву про розгляд справи за її відсутністю, вимоги підтримала. Просила їх задовольнити.

Заінтересована особа державний нотаріус Шостої Харківської державної нотаріальної контори Вовкожа О.М. в судове засідання не з`явилась, про день та час розгляду справи повідомлена належно, попередньо надавши заяву про розгляд справи за її відсутністю та відомості щодо спадкової справи на виконання ухвали суду від 08.04.2019 року.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_1 ) є дочкою ОСОБА_3 (дошлюбне прізвище ОСОБА_3 ), що підтверджується свідоцтвом про народження та укладення шлюбу.

Квартира АДРЕСА_1 на праві приватної власності належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 28.04.2004 року.

05.06.1991 року ОСОБА_3 склала заповіт на ім`я ОСОБА_1 , а саме заповіла належну на праві власності квартиру АДРЕСА_1 , дочці - заявнику по даній справі.

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис № 2867 від 21.02.2018 року.

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , актовий запис № 4013 від 13.03.2018 року.

Згідно довідки нотаріуса Шостої Харківської державної нотаріальної контори від 11.09.2018 року та інформації, що витребувана судом відповідною ухвалою, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 , із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори звернулася ОСОБА_1 , більше із заявами про прийняття спадщини або відмову від прийняття спадщини ніхто не звертався, свідоцтво про право на спадщину нікому не видавалося. Крім того, нотаріусом роз`яснено про необхідність звернутися до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин та факту постійного проживання.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно із ч. 1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Частиною 2 ст. 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" встановлено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до роз`яснень, викладених в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» головною ознакою проживання спадкоємця однією сім`єю зі спадкодавцем є систематичне ведення з ним спільного господарства, тобто прийняття участі у спільних витратах, спрямованих на забезпечення життєдіяльності. При цьому важливою, проте не основною ознакою, є проживання в одному приміщенні зі спадкодавцем. При встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства, закріпленому в ст. 1 Закону України «Про Всеукраїнський перепис населення», яке зводиться до сукупності осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об`єднують та витрачають кошти.

Згідно п.23 вказаної Постанови якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. Прийняття спадщини фактичним користуванням і володінням майном спадкодавця або ж проживанням із спадкодавцем на час відкриття спадщини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини (Лист спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 р.).

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності.

Аналізуючи встановлені по справі обставини в їх сукупності, приймаючи до уваги вищевказані положення національного законодавства та рекомендації його застосування суд вважає встановленим та доведеним юридичний факт, що ОСОБА_1 постійно проживала разом із ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 . Факт має юридичне значення, обумовлене необхідністю оформлення спадщини, і законом не визначено іншого порядку його встановлення.

На основі повно та всебічно з`ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки є обґрунтованими, заснованими на законі та знайшли своє повне підтвердження в ході судового розгляду.

Керуючись ст.ст. 19, 81, 258-260, 263-265, 293, 294, 315-319 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - державний нотаріус Шостої Харківської державної нотаріальної контори Вовкожа Оксана Миколаївна про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 однією сім`єю разом із ОСОБА_2 на час відкриття спадщини.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: