Ухвала суду № 82577860, 21.06.2019, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 21.06.2019 Справа № 554/5241/19

Провадження № 1-кс/554/9292/2019

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2019 року м. Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду міста Полтави Чуванова А.М., при секретарі Садошенко М.П., за участю слідчого Кривобок Ю.А., власника майна ОСОБА_1 , представника власника майна адвоката Ковжоги О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у місті Полтаві Платонова А.В.про арешт майна у кримінальному провадженні № 62019170000000358 від 13.05.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 310 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся до Октябрського районного суду м. Полтави з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні №62019170000000358 від 13.05.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 310 КК України, в якому просив накласти арешт на майно, яке належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,а саме: вилучені під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , мобільний телефон XIAOMI Redmi4x, imei: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , з сім-картою з номером НОМЕР_3 ; планшет NOMI Corsa, IMEI: НОМЕР_4 ; НОМЕР_5 .

Своє клопотання мотивує тим, що Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62019170000000358 від 13.05.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 310 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_2 , діючи з метою незаконного вирощування нарковмісних рослин конопель, з метою подальшого їх збуту необмеженому колу осіб за грошову винагороду, тобто діючи з корисливих мотивів, за попередньою змовою з іншими особами, які на даний час встановлюються органом досудового розслідування, у травні 2019 року, точну дату під час досудового розслідування не встановлено, усвідомлюючи суспільну небезпеку свого діяння і бажаючи його настання, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконний посів та незаконне вирощування конопель, у приміщенні сараю, що розташований на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_6 , яка на праві постійного користування належить Державному підприємству «Чутове» і розташована на території Чутівської селищної ради Чутівського району Полтавської області, обладнали спеціально пристосоване для культивування рослин приміщення, в якому посіяли 21 кущ рослин коноплі, за якими ОСОБА_2 разом з іншими особами, що встановлюються слідством, координуючи та узгоджуючи між собою свої дії, доглядав та здійснював культивування до моменту їх дозрівання.

Однак, 17.06.2019 року дії ОСОБА_2 та інших осіб, спрямовані на незаконний посів та вирощування конопель, припинені працівниками правоохоронних органів, під час обшуку у приміщенні сараю, що розташований на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_6 , яка на праві постійного користування належить Державному підприємству «Чутове» і розташована на території Чутівської селищної ради Чутівського району Полтавської області. Під час даної слідчої дії встановлено, що у спеціально обладнаному ОСОБА_2 приміщенні у будівлі сараю на вказаній вище земельній ділянці зростає 21 рослина, які складаються з гілок з листям, стовбуру та кореневої системою та відносяться до нарковмісних рослин коноплі з ознаками культивування, які ОСОБА_2 незаконно посіяв та вирощував з метою збуту, культивуючи та доглядаючи за ними до стадії дозрівання до моменту їх фактичного вилучення працівниками правоохоронних органів.

Таким чином, своїми умисними діями, ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 310 КК України, тобто незаконний посів та незаконне вирощування рослин коноплі за попередньою змовою групою осіб з метою збуту.

18.06.2019 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні вищевказаного злочину.

17.06.2019 року слідчим ТУ ДБР у м. Полтаві на підставі ухвали слідчого судді Окрябрського районного суду м. Полтави від 12.06.2019 року проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого вилучено: мобільний телефон XIAOMI Redmi4x, imei: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , з сім-картою з номером = НОМЕР_3 ; планшет NOMI Corsa, IMEI: НОМЕР_4 ; НОМЕР_5 .

Постановою слідчого вказані предмети згідно ст. 98 КПК України визнано речовим доказом.

Слідчий в судовому засіданні підтримав клопотання, просив задовольнити. Вказав, що арешт необхідно накласти для проведення експертиз.

Власник майна в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, оскільки майно немає відношення до вчинення кримінального правопорушення. Зазначив, що речі могли бути на місці оглянуті.

Представник власника майна адвокат Ковжога О.І. в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання, оскільки відсутні підстави для цього, мобільний телефон не є предметом злочину.

Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши надані докази, приходить до наступного.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).

Встановлено, що Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62019170000000358 від 13.05.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 310 КК України.

17.06.2019 року слідчим ТУ ДБР у м. Полтаві на підставі ухвали слідчого судді Окрябрського районного суду м. Полтави від 12.06.2019 року проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого вилучено: мобільний телефон XIAOMI Redmi4x, imei: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , з сім-картою з номером = НОМЕР_3 ; планшет NOMI Corsa, IMEI: НОМЕР_4 ; НОМЕР_5 .

Слідчим доведено, що вищевказане майно, вилучене під час проведення обшуку від 17.06.2019 року, має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Постановою слідчого від 18.06.2019 року майно, а саме: мобільний телефон XIAOMI Redmi4x, imei: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , з сім-картою з номером = НОМЕР_3 ; планшет NOMI Corsa, IMEI: НОМЕР_4 ; НОМЕР_5 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 62019170000000358 від 13.05.2019 року.

Вилучене, відповідно до протоколу обшуку від 17.06.2019 року майно, підлягає арешту, оскільки не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України слідчий довів необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.

На даному етапі досудового розслідування його потреби виправдовують втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Крім того, слідчий суддя роз`яснює, що у відповідності до ст. 174 КПК України, за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника чи володільця майна, якщо вони доведуть, що потреба у застосуванні такого заходу відпала, арешт майна може бути скасовано повністю або частково.

На підставі вищевикладеного, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 132, 98, 167, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у місті Полтаві Платонова А.В.про арешт майна у кримінальному провадженні № 62019170000000358 від 13.05.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 310 КК України - задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,а саме: вилучені під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , мобільний телефон XIAOMI Redmi4x, imei: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , з сім-картою з номером НОМЕР_3 ; планшет NOMI Corsa, IMEI: НОМЕР_4 ; НОМЕР_5 , до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.

Виконання зазначеної ухвали покласти на слідчого в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених КПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду на протязі 5 днів з моменту проголошення.

Слідчий суддя: А.М. Чуванова