Ухвала суду № 82577711, 21.06.2019, Новосанжарський районний суд Полтавської області

Новосанжарський районний суд Полтавської області

Справа № 542/747/19

Провадження № 2/542/457/19

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

21 червня 2019 року смт Нові Санжари

Новосанжарський районний суд Полтавської області у складі судді Афанасьєвої Ю.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок та земельну ділянку, –

В С Т А Н О В И В :

До Новосанжарського районного суду Полтавської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок та земельну ділянку.

Одночасно з позовною заявою позивачем надано клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Однак позовна заява подана з порушенням вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України, відповідно до якої до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем було надано клопотання про відстрочення сплати судового збору, в якому посилалась на те, що не має іншого житла, будинок не добудований і в ньому проживати неможливо, вона ніде не працює, має на утриманні малолітню дитину, яка часто хворіє і значну суму грошей вона витрачає на придбання ліків.

В силу вимог ч.ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Отже відповідно до положень ст. 8 Закону України «Про судовий збір» та ст. 136 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

З урахуванням пункту 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» доказами, які підтверджують майновий стан сторони можуть бути, наприклад довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо.

Окрім того, незадовільний матеріальний стан залежить і від відсутності у особи депозитів, акцій, активів у фінансових установах, документів про відсутність доходів членів сім`ї, наявність або відсутність виплат соціальної допомоги, наявність або відсутність нерухомого майна та транспортних засобів (підтверджується витягами із відповідних державних реєстрів).

Заявляючи клопотання про відстрочення від сплати судового збору, наведені позивачем доводи не підтверджені належними доказами, які б свідчили про неможливість сплати судового збору, зокрема доказів про доходи чи їх відсутність. Наданні же позивачем виписки з медичної картки ОСОБА_3 , 2012 року народження, яка є дочкою позивачки, самі по собі не доводять такого факту, оскільки не підтверджені витраченими сумами на лікування. Так само й як одноразове придбання вітамінного комплексу «Віта-Супрадин Умняшка» 11.12.2018 року та розчин «Декасан» 12.12.2018 року (а.с.111).

Констатація позивачем скрутного матеріального становища без надання доказів на підтвердження цих обставин не може вважатися достатньою підставою для відстрочення чи звільнення від сплати судового збору, що узгоджується із статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.

Водночас, позивач не позбавлений права заявити клопотання про відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору, зменшення його розміру, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік (2018 рік), при цьому подавши докази.

Статтею 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

За таких обставин, у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору слід відмовити.

З позову вбачається, що позивачем заявлено вимогу майнового характеру.

Частиною 1 статті 4 ЗУ «Про судовий збір» №3674-VІ від 08.07.2011 року передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду у відповідному співвідношенні до ціни позову у фіксованому розмірі.

Згідно ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2019 рік» з 1 січня 2019 року встановлений показник прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 1921 грн.

Відповідно до п.п. 2 п.1 ч.2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» ставка судового збору за подання позовної заяви фізичною особою майнового характеру встановлюються у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (768,40 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (9605 грн)

Згідно з п.п.2,10 ч.1 ст.176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування – вартістю майна; у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог – загальною кількістю вимог.

Ціна позову визначена позивачем складає 436494 грн.: з яких 361499 грн. це вартість будинку; 20500 грн. Ѕ вартості земельної ділянки та 75000 грн. вартість автомобіля.

За таких обставин, позивачем при подачі позовної заяви повинно бути сплачено судовий збір у розмірі 4364,94 грн.

Судовий збір належить оплатити за наступними реквізитами:

отримувач коштів Н-Санжарське УК/Н-Санжар. р-н/22030101;

код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37464450;

банк отримувача Казначейство України (ЕАП);

код банку отримувача (МФО) 899998;

рахунок отримувача 31219206016331;

код класифікації доходів бюджету 22030101.

Відповідно до частини 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, дану позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 175-177, 185 ЦПК України, –

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок та земельну ділянку – залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вказаного недоліку протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, про що повідомити позивача.

Позивачу роз`яснити, що в разі невиконання вказаних недоліків, дана заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала в частині залишення позовної заяви без руху оскарженню не підлягає.

Суддя (підпис)

Відповідає оригіналу

Суддя Новосанжарського районного суду

Полтавської області Ю.О. Афанасьєва