Рішення № 82577680, 21.06.2019, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/2978/18

Номер провадження 2-а/541/12/2019

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21 червня 2019 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді Куцин В.М.,

секретаря судових засідань Прус Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Миргородської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та повернення безпідставно отриманих коштів, третя особа - Управління державної казначейської служби України у Миргородському районі Полтавської області

встановив:

29 грудня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним вище адміністративним позовом в якому просив суд визнати протиправною та скасувати постанову №93 адміністративної комісії при Миргородському міськвиконкомі від 13 червня 2018 року про притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого статтею 152 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень. Крім того просив стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 850 гривень, безпідставно отриманих коштів.

Обґрунтовуючи позовну заяву, вказував, що він є фізичною особою-підприємцем, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію від 09.12.1996 року. У приватній власності має торговий павільйон №2 «Ірина», загальною площею 20,6 кв.м, розташований в АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу від 12.05.2015 року та технічною документацією. Крім того у його приватній власності знаходиться земельна ділянка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 27 кв. м, для обслуговування об`єктів торгівлі, кадастровий номер НОМЕР_1 , що підтверджується договором купівлі - продажу від 26.01.2018 року.

19 грудня 2018 року, при проведенні розрахунку із постачальниками товару при здійсненні підприємницької діяльності, він дізнався, що на його банківський рахунок накладено арешт Миргородським відділом державної виконавчої служби ГТУЮ в Полтавській області в зв`язку з примусовим виконанням постанови №93 адміністративної комісії при Миргородському міськвиконкомі від 13 червня 2018 року.

Оскільки в зв`язку з арештом банківських рахунків він не мав можливості провести розрахунок з постачальником товару, тому 19 грудня 2018 року був змушений сплатити штраф, а ВДВС було знято арешт зі всього належного йому майна, у тому числі і з банківських рахунків, що розблокувало його підприємницьку діяльність.

Після чого лише 27 грудня 2018 року ознайомившись з матеріалами адміністративної справи №93 та оскаржуваною постановою, дізнався, що він притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП та підданий стягненню у вигляді штрафу в сумі 850 гривень за здійснення 11 травня 2018 року об 11 годині в АДРЕСА_1, виносної торгівлі господарчими товарами за межами власної земельної ділянки, чим порушив п. п. 31,32 п. 5.1.6 Правил благоустрою території м. Миргорода.

Дану постанову вважає незаконною та не обґрунтованою, такою, що підлягає скасуванню зважаючи на наступне .

Оскільки порушень він ніяких не вчиняв, так як ніколи не здійснював торгівлю за межами власної земельної ділянки. Належний йому на праві власності магазин розташований в АДРЕСА_1 , в той час відповідно до постанови він здійснював торгівлю на земельній ділянці по АДРЕСА_1 , дана обставина взагалі нічим не підтверджується. Насправді на фотознімку без дати та часу, який знаходиться в матеріалах справи, біля магазину по АДРЕСА_1 знаходиться товар, на належній йому земельній ділянці, цільове призначення якої для обслуговування об`єктів торгівлі. Будь-які докази, що підтверджують факт торгівлі, факт розташування товару поза межами його земельної ділянки також відсутні.

Крім того супереч положень ст.254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення передбачене статтею 152 КУпАП йому не був вручений. При зверненні до виконавчого комітету Миргородської міської ради йому було видано лише постанову №93 та копію роздруківки фотокартки магазину без дати.

Рішення про притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення прийнято лише на підставі фотокартки без дати та часу. Більше того відповідачем при прийнятті рішення про притягнення його до відповідальності не було заслухано його пояснень, оскільки про час розгляду справи він не був повідомлений, тому не мав можливості надати пояснення по справі, скористатися юридичною допомогою, чим було порушено його право на захист. Копію постанови йому також вручено не було, про існування останньої він дізнався лише після арешту належних йому банківських рахунків у грудні 2018 року. Після чого він був вимушений сплатити штраф, оскільки арешт банківських рахунків повністю паралізував здійснення підприємницької діяльності. Кошти, сплаченого ним штрафу в сумі 850 грн. повинні бути йому повернуті, оскільки правопорушення він не скоював. З метою захисту порушених відповідачем його прав був змушений звернутися до суду.

09 жовтня 2018 року ухвалою судді відкрито спрощене позовне провадження по позовній заяві ОСОБА_1

21.01.2019 на адресу суду надійшов відзив на позов. В якому відповідач зазначив, позов ОСОБА_1 не підлягає до задоволення, оскільки наведені позивачем обставин не відповідають дійсності, а правові підстави суперечать чинному законодавству, виходячи з наступного. 22.05.2018 на адресу адміністративної комісії при виконавчому комітету Миргородської міської ради надійшли матеріали адміністративної справи щодо ОСОБА_1 , які були винесені на розгляд на чергове засідання, що відбулося 23.05.2018 о 14.00. На дане засідання ОСОБА_1 з`явися і надав пояснення щодо належності йому земельної ділянки на якій здійснюється виносна торгівля. З метою більш детального вивчення всіх обставин справи та вивчення наданої позивачем документації, вирішено було перенести розгляд даної справи на наступне засідання 13.06.20018, про що було особисто повідомлено ОСОБА_1 під протокольний запис. На наступне засідання комісії він не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду матеріалів адміністративної справи. Постанова ОСОБА_1 була направлена 15.06.2018 на адресу реєстрації, що вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, АДРЕСА_2 25.08.2018 постанову №93 від 13.06.2018 направлено до виконавчої служби для виконання.

Відповідач вважає, що протокол та постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності складені з дотриманням положень ст.ст. 256, 268,283 КУпАП та ОСОБА_1 порушив строки оскарження постанови, а отже справа повинна бути залишена без розгляду.

08 лютого 2019 року позивач ОСОБА_1 подав відповідь на відзив, в якому зазначав, що протокол про притягнення його до адміністративної відповідальності у його присутності не складався. Про оформлення такого протоколу йому нічого не відомо. На його звернення до Виконавчого комітету Миргородської міської ради йому було надано тільки постанову №93 та копію фотокартки магазину без дати. Йому не було роз`яснено прав та обов`язків під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, не вручався другий примірник. Звинувачення викладені в постанові про допущені ним порушення . п.31,32 п. 5.1.6 Правил благоустрою території м. Миргорода є без підставними. Він торгівлі за вказаною адресою АДРЕСА_2 в травні 2018 не здійснював. На фото зафіксовано його торгівельний павільйон №2 «Ірина», загальною площею 206 кв.м. розташований в м . АДРЕСА_1 . Товар знаходиться поблизу торгівельного павільйону в АДРЕСА_1 на належній йому на праві власності згідно договору купівлі - продажу від 26.01.2018р земельній ділянці (кадастровий номер НОМЕР_1 ) загальною площею 27 кв. м, яка розташована на АДРЕСА_2 . Миргороді цільове призначення якої для обслуговування об`єктів торгівлі, перебуває у його приватній власності, що підтверджується договором.

Для розгляду даної адміністративної справи він був запрошений на засідання адмінкомісії на 23 травня 2018 року. В ході розгляд справи не оголошувалося яка справа розглядається та хто здійснює розгляд справи. Він надав документи які підтверджують належність йому магазину та земельної ділянки, в зв`язку з чим рішення не було прийняте та було повідомлено, що буде додатково вивчено документи. Про наступну дату слухання йому не повідомлялося. Вважав, що ним не пропущений строк звернення до суду, оскільки лише 19 грудня 2018 року, здійснюючи свою підприємницьку діяльність, не зміг провести розрахунки із постачальниками товару, дізнався що на його банківський рахунок накладено арешт в зв`язку з виконанням оскаржуваної постанови. З вищезазначеною постановою ознайомився, лише 27 грудня 2018 року, і дізнався, що він підданий відповідачем адміністративному стягненню у вигляді штрафу в сумі 850 гривень за здійснення, 11 травня 2018 року в АДРЕСА_1, виносної торгівлі господарчими товарами за межами власної земельної ділянки

Будь-які поштові відправлення він не отримував, оскільки за місцем реєстрації, куди направлялася кореспонденція, він не проживає тривалий час, а в вересні 2018 року знявся з місця реєстрації. Позовні вимоги просив задовольнити.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав викладених у позові.

Представник позивача, адвокат Батієнко Я.І. вважав, що позов підлягає задоволенню, оскільки ОСОБА_1 не було допущено порушень Правил благоустрою території м. Миргорода при проведенні торгівлі в місці здійснення підприємницької діяльності. При складанні протоколу та розгляді справи, не були дотримані вимоги закону, тому оскаржувана постанова є незаконною і підлягає скасування, а сплачений позивачем штраф стягненню на користь останнього з відповідача .

Представник відповідача виконавчого комітету Миргородської міської ради Синельник Н.А. в ході судового розгляду просила в задоволенні позову відмовити, оскільки під час судового розгляду справи доведено наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 152 КУпАП. Адміністративною комісією розгляд справи про адміністративне правопорушення проведено у відповідності з вимогами закону. Також представником підтримана позиція виконавчого комітету Миргородської міської ради викладена у відзиві на позов. 21.06.2019 судове засідання представник не з`явилася, просила розглянути справу за її відсутності та відмовити в задоволенні позову.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснив, що працює інспектором з благоустрою. При проведенні рейду комісією виконкому з благоустрою було виявлено порушення позивачем, за місцем проведення торгівлі, правил виносної торгівлі. Всю необхідну інформацію для складення протоколу, він отримав з куточка споживача. Факт скоєння правопорушення зафіксовано на фотографії. Запросив до інспекції ОСОБА_1, де і був складений протокол.

Свідок ОСОБА_4 надала пояснення аналогічним обставинам викладеним в позовній заяві. Повідомила, що 11 травня 2018 року вона здійснювала торгівлю коли проводилась вигрузка товару біля торгівельний павільйон, який належить ОСОБА_1 В цей час проходила комісія виконавчого комітету, однак до торгівельного кіоску не підходили, і будь-які зауваження не висловлювали. В її присутності протокол не складався. Вона разом з чоловіком приходила на засідання адміністративної комісії, де були надані пояснення та передані документи, однак про дату наступного засідання не було повідомлено. Постанова адміністративної комісії не надходила, хоча на вулиці Гурамішвілі проживає сім`я сина, і про надходження поштової кореспонденції він би повідомив позивача. Про накладення штрафу стало відомо в грудні 2018 року, оскільки ОСОБА_1 не зміг провести розрахунок з постачальником, так як банківські рахунки були арештовані.

Представник третьої особи - Управління державної казначейської служби України у Миргородському районі Полтавської області в судове засідання не з`явися. В раніше направлених поясненнях зазначив, що відповідно до Положення про управління Державної казначейської служби України у Миргородському районі Полтавської області, затвердженого наказом Державної казначейської служби України № 129 від 21.11.2011 року управління Казначейства є юридичною особою публічного права. Основними завданнями управління Казначейства є реалізація державної політики у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів. Управління Казначейства прав та охоронюваних законом інтересів позивача не порушувало, що підтверджується тим, що позивач не вказує на управління Казначейства, як порушника своїх права. Позовні вимоги до Управління Казначейства не заявляються, тому вважає, що законних підстав вирішувати питання про взаємовідносини між позивачем та управлінням Казначейства не має. Тому управління Казначейства відповідно до своїх функціональних бов`язків не володіє будь - якими фактичними даними на підставі яких суд може встановити наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги або заперечують проти вимог та іншими обставинами, що мають значення для правильного вирішення справи. Просив розглянути справу в сукупності поданих доказів сторін та у відповідності до вимог чинного законодавства. Справу розглядати без участі представника.

Суд заслухавши пояснення сторін, показання свідків, дослідивши докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 16 травня 2018 року інспектором з благоустрою Харченко А.М. складено протокол №80 про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ст. 152 КУпАП, де зазначено, що об 11 год. 11.05.2018 біля торгового павільйону побутової хімії по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 здійснювалася виносна торгівля господарчими товарами за межами власної земельної ділянки з землі, чим порушено п.5.1.6 пп.30 Правил благоустрою території м. Миргорода.

Постановою № 93 адміністративної комісії при Миргородському міськвиконкомі від 13 червня 2018 року ОСОБА_1 визнано винним у порушенні п.п.31,32 п 5.1.6 Правил благоустрою території міста Миргорода та накладено адміністративне стягнення за ст. 152 КУпАП у виді штрафу в розмірі 850 грн.

Частиною 1 статті 34 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» передбачено, що правила благоустрою території населеного пункту - нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту.

Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень (ч. 1 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування»).

Відповідно до ст. 38 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» контроль у сфері благоустрою населених пунктів спрямований на забезпечення дотримання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та підпорядкування, а також громадянами, у тому числі іноземцями та особами без громадянства, вимог цього Закону, Правил благоустрою території населеного пункту та інших нормативно-правових актів.

Відповідно до ст. 40 вищевказаного Закону на сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи покладено обов`язок здійснення самоврядного контролю у сфері благоустрою населених пунктів.

Одним із способів контролю за станом благоустрою населених пунктів є проведення перевірок території.

Правила благоустрою території м. Миргорода, є обов`язковими для виконання та містять загальнообов`язкові на території міста норми, порушення яких тягне за собою адміністративну відповідальність на підставі ст. 152 КУпАП.

Відповідно до п. 5.1.6.Правил благоустрою території міста Миргорода визначено, що 5.1.6. На об`єктах благоустрою міста підприємствам, установам та організаціям, фізичним особам - підприємцям, а також громадянам забороняється серед іншого:

- здійснювати торгівлю з лотків, столів, візків, автомашин на основних центральних вулицях міста, а саме: на вулицях Гоголя, Незалежності, Д.Апостола; на прилеглих до ринків міста пішохідних зонах та проїжджих частинах вулиць; з рук, машин, землі або іншим чином у не встановлених для цього місцях;

- зберігати товари і тару на прилеглих до об`єктів торговельної діяльності та\або сфери послуг територіях, проїзної частині вулиць, тротуарах, інших територіях загального користування.

Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до положень ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.

З долученої до матеріалів справи копії справи інспекції з благоустрою ВУЖКГ Миргородської міської ради вбачається, що протокол №80 складений інспектором з благоустрою ВЖКГ у присутності свідків, позивач від підпису протоколу відмовився, про що зроблено відповідний запис в протоколі Однак в ході судового розгляду відповідачем не спростовано твердження позивача, що при складанні протоколу були відсутні свідки та що йому копія протоколу вручена не була. Відповідно до ст. 280 КУпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи

Згідно ст. 251 КУпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Позивач в поданій до суду позовній заяві заперечував вчинення ним адміністративного правопорушення на підтвердження своїх заперечень надав:

Договір купівлі-продажу від 11.05.2015 року та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, що підтверджують належність ОСОБА_1 на праві власності торгівельного павільйону №2 площею 20,6 кв.м. розташованого за адресою АДРЕСА_1 .

Договір купівлі продажу від 26.01.2018 року земельної ділянки (кадастровий номер НОМЕР_1 ) загальною площею 0,0027 га, яка розташована на АДРЕСА_2 цільове призначення якої для обслуговування об`єктів торгівлі та Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

В супереч вимог ст. 77 КАС України відповідачем не спростовано твердження позивача що останній розмістив товар на території земельної ділянки, яка належить йому на праві власності за адресою АДРЕСА_2 , як і не спростовано твердження що 11.05.2018 року на момент проведення рейду комісією інспекції з благоустрою здійснювалася вигрузка товару поблизу торгівельного павільйону належного позивачу ОСОБА_1 Крім того відповідачем не надано будь-яких доказів, що місцем скоєння правопорушення ОСОБА_1 є прилегла територія поблизу торгівельного павільйону в АДРЕСА_1, оскільки не спростовано твердження позивача, що на приєднаному до протоколу фотознімку зафіксовано розміщення товару поблизу належного позивачу торгівельного павільйону.

Таким чином судом встановлено, що при прийнятті оскаржуваного рішення адміністративна комісія при Миргородській міській раді діяла без дотримання вимог ч.2 ст. 19 Конституції України, тому постанова №93 адміністративної комісії при Миргородському міськвиконкомі від 13 червня 2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого статтею 152 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень є незаконною і підлягає скасуванню. Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, оскільки це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень та ухвалює про закриття провадження по вказаній справі про адміністративне правопорушення на підставі ч.1 п.1 ст.247 КУпАП.

Суд не може прийняти до уваги твердження представника відповідача, що позивачем пропущений строк звернення до суду, оскільки в ході судового розгляду встановлено, що позивач ОСОБА_1 дізнався про накладення на нього адміністративного стягнення відповідачем 13.06.2018 року лише 19.12.2018, і звернувся до суду 29.12.2018 року. Так як в матеріалах справи адміністративної комісії і в матеріалах виконавчого провадження, які оглянуті судом за клопотанням відповідача, відсутні дані що підтверджують факт отримання позивачем оскаржуваної постанови, чи будь-якої постанови про вчинення виконавчих дій в ході примусового виконання оскаржуваної постанови з часу її прийняття до ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження в грудні 2018 року.

Разом з тим виходячи з положень ч. 2 ст. 9 КАС України якими встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог, оскільки позивачем заявлена вимога про стягнення суми штрафу на користь ОСОБА_2 , однак не надано будь яких доказів які б підтверджували що саме ця особа зазнала матеріальної шкоди внаслідок прийняття відповідачем незаконного рішення щодо ОСОБА_1 , тому в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_2 850 гривень шкоди необхідно відмовити за безпідставністю.

Керуючись ст.ст. 9,36, 152. 286 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 5, 8, 9, 72, 243, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ухвалив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову №93 від 13 червня 2018 року адміністративної комісії при Миргородському міськвиконкомі про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 по ст. 152 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Позовні вимоги про стягнення з Виконавчого комітету Миргородської міської ради на користь ОСОБА_2 безпідставно отриманих коштів в сумі 850 грн. залишити без задоволення.

Копію судового рішення невідкладно надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, шляхом подачі апеляційної скарги Другому апеляційному адміністративному суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: В. М. Куцин