Ухвала суду № 82576561, 20.06.2019, Сватівський районний суд Луганської області

Справа № 433/174/19

УХВАЛА

іменем України

20 червня 2019 року м. Сватове

Сватівський районний суд Луганської області у складі:

головуючого - судді Попової О.М.,

за участі секретаря судового засідання Філіпенко А.С.,

прокурора Дерябіна С.М.,

обвинуваченої ОСОБА_1 ,

захисника Прокопенка В.О.,

представника потерпілого Вєдєрникова Є.Ю.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Сватове, обвинувальний акт у кримінальному провадженні стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Богомолівка Троїцького району Луганської області, громадянки України, яка не має на утриманні неповнолітніх дітей, не судимої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, -

Встановив :

Згідно обвинувального акту ОСОБА_1 обвинувачується у самовільному зайнятті земельної ділянки в охоронній зоні, тобто у вчиненні кримінального правпорушення передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України.

Під час підготовчого судового засідання прокурор зазначив, що кримінальне провадження підсудне Сватівському районному суду Луганської області, підстав для закриття кримінального провадження не вбачається, обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінально-процесуального законодавства. Просить призначити справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні. Обвинувачена ОСОБА_1 , її захисник - адвокат Прокопенко В.О., представник потерпілого - Вєдєрников Є.Ю. не заперечували проти призначення справи до судового розгляду з урахуванням поданих ними письмових клопотань. Суд, вивчивши обвинувальний акт, реєстр матеріалів досудового розслідування, вислухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, представника потерпілого, приходить до наступних висновків. Відповідно до п.13 ч.1 ст.3 КПК України, обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом. Згідно ст.91 КПК України, обставинами, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні є, зокрема:

1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);

2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;

3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат.

Частиною 4 ст.110 КПК України встановлено, що обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 КПК України.

Стаття 291 КПК України передбачає, що обвинувальний акт має містити такі відомості:

1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;

2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

4) прізвище, ім`я та по батькові та займана посада слідчого, прокурора;

5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення;

6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання;

7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;

8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування);

9) дату та місце його складення та затвердження.

Суд вважає, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст.291 КПК України, що, на думку суду унеможливлює його призначення до судового розгляду, виходячи з наступного. Аналіз змісту обвинувального акту вказує на те, що обвинувальний акт складений без дотримання положень п.5 ч.2 ст. 291, ст.91 КПК України, фактичні обставини кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення викладені неконкретно та неповно, в обвинувальному акті не розкриті фактичні обставини кримінального правопорушення, зокрема його об`єкт, об`єктивна та суб`єктивна сторона. Так, основним безпосереднім об`єктом інкримінованого злочину є відносини власності на землю, які забезпечують власнику можливість володити, користуватися та розпоряджатися ділянкою, додатковим обов`язковим об`єктом - управлінські земельні відносини, а предметом злочину є конкретна земельна ділянка, стосовно якої встановлена її земельна правосуб`єктність, та оформлений відповідний юридичний титул - право власності чи використання. Ознакою об`єктивної сторони цього злочину є, зокрема, самовільне зайняття земельної ділянки винуватою особою шляхом вчинення певних активних дій, та, відповідно вибуття її на певний час з володіння власника або законного володільця. В обвинувальному акті не зазначено, хто саме є власником або законним володільцем земельної ділянки, зайняття якої інкримінується ОСОБА_1 , управлінський орган, який уповноважений розпоряджатися ділянкою. Не конкретизовані межі зайнятої ділянки, її місце розташування та цільове призначення. Не вказано, чи були будь-яким чином позначені на місцевості місце розташування газопроводу та його охоронних зон. Не зазначено на який час земельна ділянка, зайняття якої інкримінується ОСОБА_1 , вибула з володіння власника або законного володільця, та яка саме особа є таким володільцем. Не конкретизовано, які саме активні дії вчинила ОСОБА_1 з метою зайняття земельної ділянки - чи був в неї договір з власником екскаватору на виконання певних робіт, кому саме належить вказана техніка, чи мала право ОСОБА_1 давати розпорядження та вказівки водію екскаватору щодо виконання певних робіт. Згідно положення п. «а» ч.3 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього. Тобто, викладення в обвинувальному акті фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, та формулювання обвинувачення повинне бути в однозначно зрозумілій формі. Відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства України, обвинувачення має бути логічним та конкретним, виходячи з об`єктивно встановлених обставин кримінального правопорушення, і у ході співставлення яких з ознаками кваліфікації слідчому належить керуватися кримінальним законом, який характеризує об`єкт та об`єктивну сторону конкретного кримінального правопорушення. Суд встановив, що таким вимогам обвинувальний акт не відповідає, а відсутність конкретних обвинувачень свідчить про те, що слідчим та прокурором проігноровані вказані вимоги закону, бо наведені обставини, що характеризують об`єктивну сторону злочину, які інкримінуються обвинуваченій, зазначені в ньому формально, неповно, без вказівок обставин злочину, які підлягають дослідженню при розгляді даної категорії справ. При цьому, на стадії підготовчого провадження суд не розглядує та не вирішує питання щодо доведеності вини обвинуваченого та достатності зібраних для цього доказів, а також не вирішує та не з`ясовує наперед питання про кваліфікацію дій обвинуваченої. Суд лише констатує, що для вирішення ціх питань в обвинувальному акті відсутні необхідні відомості, наявність яких вимагає КПК України. Відповідно до ч.3 ст.314 КПК України суд повертає обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 291, 314-316 КПК України, суд -

Ухвалив :

Повернути обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України до Троїцького відділу Старобільської місцевої прокуратури Луганської області для усунення недоліків. Ухвала може бути оскаржена учасниками провадження шляхом подання апеляційної скарги протягом семи днів з дня її оголошення через Сватівський районний суд Луганської області до Луганського апеляційного суду.

Повний текст ухвали проголошено 24 червня 2019 року.

Суддя О.М. Попова