Рішення № 82576461, 14.06.2019, Андрушівський районний суд Житомирської області

Справа №: 272/1611/14-ц

Провадження № 2/272/2/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2019 року

Андрушівський районний суд Житомирської області в складі :

головуючого судді - Палазюк В.М.

при секретарі - Поліщук Н.П.

за участю представника позивача - Ляхова О.В.

відповідача – ОСОБА_1

представника відповідача – Трофімова А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Андрушівка цивільну справу за позовом АТ КБ « Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ :

У грудні 2014 року ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (в подальшому назва змінена на АТ КБ «Приватбанк») звернувся до суду з позовом в якому зазначив, що 30.07.2007 року між ним та відповідачем був укладений кредитний договір № ZRZ0GA00003983, відповідно до якого відповідач отримав кредит у сумі 30 000.00 доларів США на термін до 29.07.2017 року зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами в строки та в порядку встановленому кредитним договором.

Відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконував, у зв`язку з чим станом на 15.10.2014 року утворилась заборгованість на суму 15 869,65 доларів США, яка складається з наступного: заборгованість за кредитом – 14 442,29 доларів США; заборгованість по відсотках - 641,96 доларів США; пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором - 11,32 доларів США; штраф (фіксована частина) – 19,31 доларів США; штраф (процентна складова) – 754,78 доларів США.

В ході розгляду справи позивач змінив позовні вимоги та просив стягнути заборгованість за кредитом станом на 12.09.2018 року в сумі 11466,56 доларів США та заборгованість по відсотках станом на 03.02.2017 року в сумі 4400,55 доларів США, а всього остаточно стягнути 15867,11 доларів США, з переведенням іноземної валюти в українську за курсом НБУ на день ухвалення рішення.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, направив заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити. В подальшому до завершення розгляду справи явка представника позивача була визнана обов`язковою для дачі роз`яснень по нарахуванню заборгованості. Представник позивача з`явився, в судовому засіданні позов про зменшення позовних вимог підтримав та просив задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні первісний позов визнав частково, не погоджуючись із розрахунком заборгованості по збільшеному курсу долара, вважаючи що заборгованість має бути нарахована за курсом 4,85, який діяв на час отримання кредиту. В подальшому за участю представника відповідача не погоджувався повністю із розрахунком заборгованості, в зв`язку з чим судом призначалась судова бухгалтерсько – економічна експертиза. Після зменшення позивачем позовних вимог ОСОБА_1 не визнав їх, підтримуючи позицію свого представника.

Представник відповідача у відзиві на зменшені остаточні позовні вимоги подав заяву із запереченнями, в якій зазначає, що оскільки позивач звернувся з вимогою про дострокове погашення всієї суми заборгованості, кредитний договір припинив свою дію, а позивач втратив можливість нарахування і стягнення з відповідача відсотків. Крім того посилався на те, що договір містить несправедливі умови , оскільки не містить детальний розпис сукупної вартості кредиту для споживача, так як графік платежів відсутній. Вважає, що розрахунок зроблений за класичною схемою, а не за ануїтетною, як передбачено договором. Просить відмовити в задоволенні позову за недоведеністю позовних вимог.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 30.07.2007 року між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір № ZRZ0GA00003983, відповідно до якого відповідач отримав кредит у сумі 30 000.00 доларів США на термін до 29.07.2017 року зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами в строки та в порядку встановленому кредитним договором (т.1, а.с. 9-12).

Відповідно до остаточного розрахунку АТ КБ «ПриватБанк», відповідно до зменшених позовних вимог, відповідач ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором в сумі 15867,11 доларів США, яка включає: заборгованість за кредитом станом на 12.09.2018 року в сумі 11466,56 доларів США; заборгованість по відсотках станом на 03.02.2017 року в сумі 4400,55 доларів США (т.2,а.с. 140-142).

Відповідно до умов п. 7.1 договору, банк зобов`язався надати відповідачу кредитні кошти шляхом: надання готівкою через касу на строк з 30 липня 2007 року по 29 липня 2017 року включно, у вигляді непоновлювальної кредитної лінії у розмірі 30000 доларів США на наступні цілі: споживчі потреби , а також 3400 доларів США на сплату страхових платежів у випадках та порядку передбачених Договором, зі сплатою за користування Кредитом відсотків у розмірі 0.92% на місяць на суму залишку заборгованості за Кредитом і винагороди за надання фінансового інструменту щомісяця в період сплати у розмірі 0.2% від суми виданого кредиту.

Погашення за кредитним договором здійснюється в період з «23» по «30» число кожного місяця щомісячним платежем в сумі 476.54 доларів США, що складається із заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороди, комісії.

Відповідач підтвердив у судовому засіданні отримання коштів за договором, часткову оплату та наявність прострочених платежів.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання, або одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до вимог ст. ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання повинно виконуватись належним чином відповідно умов договору, вимог цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства і в установлений строк.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов"язаний повернути позичкодавцеві позику (грошові кошти у тій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Посилання представника відповідача на несправедливість договору, на те, що договором передбачена ануїтетна схема погашення кредиту, а розрахунок проведений за класичною схемою, тому такий розрахунок не може бути доказом наявності заборгованості, і підстава для стягнення такої заборгованості відсутня спростовується наступним.

Укладеним між сторонами Кредитним договором (пункт 6.5.) визначено, що детальний опис загальної вартості кредиту вказаний у п.п.6.2., 7.1, цього договору. Вказані пункти Кредитного договору містять детальний розпис суми кредиту та перелік усіх витрат, пов`язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням та поверненням.

При укладенні спірного договору сторони погодили його умови, а саме: суму кредиту, дату видачі кредиту, річну відсоткову ставку, умови повернення кредиту, нарахування та сплати відсотків, порядок сплати за кредит, порядок зміни та припинення дії договору, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору. ОСОБА_1 особисто підписав кредитний договір, чим засвідчив отримання вищезазначеної інформації на те, що він погодився з умовами договору. Питання про розірвання кредитного договору позичальник не порушував, виконував його умови та сплачував кредитні кошти, тобто визнавав умови договору.

У позові ОСОБА_1 до АТ КБ «Приватбанк» про визнання кредитного договору недійсним з підстав, що зазначені представником відповідача, який він подавав в ході розгляду даної справи, постановою Житомирського апеляційного суду від 04.12.2018 року було відмовлено.

Висновок судово-економічної експертизи в даній справі, яка була проведена за первісними вимогами та розрахунком позивача підтвердив відповідність розрахунку умовам кредитного договору від 30.07.2007 року № ZRZ0GA00003983.

Згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов"язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

У зв`язку з порушенням боржником виконання зобов`язання за кредитивним договором, згідно ст. 1050 ЦК України, Банк не позбавлений можливості реалізувати своє право на дострокове повернення кредиту безпосередньо в судовому порядку шляхом подання відповідного позову.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного суду в справі № 202/4494/16-ц від 31.10.2018 року .

Виходячи із наведеного, суд приходить до висновку, що, пред`явивши у грудні 2014 року вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплату відсотків за користування кредитом та пені кредитор відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов`язання, і з цього часу позивач втратив можливість нарахування та стягнення з відповідача відсотків за кредитним договором, а мав право на застосування вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка передбачає відповідальність боржника за порушення грошового зобов`язання.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача у зв`язку з невиконанням відповідачем умов кредитного договору, а саме стягнення заборгованості по кредиту (тіло кредиту) та відмови в стягненні відсотків.

Прийшовши до висновку про часткове задоволення позову, суд вважає, що стягненню підлягає сума, виражена в валюті кредиту, тобто в доларах США без визначення еквіваленту в грошовій одиниці України, що відповідає правовій позиції, викладеній в Постанові Великої Палати ВС від 27.03.2019 у справі № 521/21255/13-ц, та постанові від 16 січня 2019 року у справі № 14-446цс18. Суд має право ухвалити рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором в іноземній валюті. При цьому з огляду на положення частини першої статті 1046 ЦК України, а також частини першої статті 1049 ЦК України належним виконанням зобов`язання з боку позичальника є повернення коштів у строки, у розмірі та саме у тій валюті, яка визначена договором позики.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 2055, 12 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 19, 81, 141, 259, 264, 265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( проживає в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь АТ КБ "Приватбанк" ( ЄДРПОУ 14360570, вул.. Грушевського, 1Д, м. Київ), заборгованість за кредитним договором у розмірі 11466,56 доларів США, що складається із заборгованості за кредитом - 11466,56 доларів США.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "Приватбанк " 2055, 12 грн. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарги подаються учасниками справи через Андрушівський районний суд Житомирської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне судове рішення складено 24.06.2019 року.

Суддя:В. М. Палазюк