Рішення № 8257605, 15.09.2009, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.09.2009 р. Справа № 13/81

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агросинтез", пр. Маяковського, 3, м. Запоріжжя, 69035

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Арніка", туп. Автопарківський, 5, Глобинський район, м. Глобине, Полтавська область, 39000

про стягнення 760 255,78 грн.

                                         Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача: Тарабанов Д. С. довіреність №23/09 від 29.07.2009р.

від відповідача: не з"явився

Обставини справи: Розглядається позовна заява про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Арніка"заборгованості в розмірі 760 255,78 грн., з яких: 546 359,67 грн. основного боргу, 78 474,09 грн. пені, 93 923,89 грн. - штраф, 9 809,26 грн. - 3% річних, 31688,87 грн. втрат від інфляції, згідно договору поставки №КП 090408 від 09.04.2008р.

Відповідач не скористався наданими йому правами (ст. 22 ГПК України) для захисту своїх інтересів, а саме: його представник в судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений належним чином про час та місце судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, відзив на позов не надав.

В зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо, і господарський суд повідомив належним чином відповідача про час, дату і місце проведення судового засідання, згідно з п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України (від 10.12.2002р. №75), а неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, то справа розглядається за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

09 квітня 2008 року між ТОВ "Корпорація "Агросинтез" та ТОВ "ТД "Арніка" був укладений договір поставки на умовах товарного кредиту № КП 090408 від 09 квітня 2008 року.

Відповідно до умов вказаного договору (п. 1.1.) позивач (постачальник за договором) зобов'язувався передати у власність відповідача (покупець за договором) товар, відомості про який зазначено у п. 1.2 договору, а саме: засоби захисту рослин "Екстрем" у кількості 19 500 літрів, "Домінатор 360" у кількості 2 000 літрів.

На виконання умов договору позивач поставив увесь товар відповідачу, а саме:11 квітня 2008 року - хімічний засіб захисту рослин "Екстрем" на суму 412 731,40 грн., що підтверджується видатковою накладною № А-00000391 від 11 квітня 2008 року та довіреністю відповідача на отримання ТМЦ серія ЯПБ № 336854 від 11 квітня 2008 року;

12 квітня 2008 року - хімічні засоби захисту рослин "Екстрем", "Домінатор 360" на загальну суму 385 958,40 грн., що підтверджується видатковою накладною № 00000409 від 12 квітня 2008 року та довіреністю відповідача на отримання ТМЦ серія ЯПБ № 336862 від 12 квітня 2008 року;

24 квітня 2008 хімічний засіб захисту рослин "Екстрем" на суму 140 078,40 грн., що підтверджується видатковою накладною № А-00000601 від 24 квітня 2008 року та довіреністю відповідача на отримання ТМЦ серія ЯПБ 336870 від 24 квітня 2008 року.

Таким чином, позивач належним чином виконав свої договірні зобов'язання та передав відповідачеві товар на загальну суму 938 768,2 грн.

Згідно з пунктом 2.1 Договору позивач надає відповідачу товарний кредит у розмірі вартості отриманого і неоплаченого покупцем товару на період: з дати отримання товару покупцем ( але не раніше 15.04.2008 р. ) до 15.10.2008 р.

Згідно з п. 2.2. Договору за користування товарним кредитом відповідач сплачує позивачу проценти у розмірі 0,1 % річних від вартості отриманого і неоплаченого товару за кожен день користування товарним кредитом.

Відповідно до ч.1ст. 694 Цивільного кодексу України договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару у кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Частина 5 вказаної статті передбачає, що договором купівлі-продажу може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит;

Статтею 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", пунктом 1.11.2 якої передбачено, що за товарним кредитом товари передаються резидентом або нерезидентом у власність юридичним чи фізичним особам на умовах угоди, що передбачає відстрочення кінцевого розрахунку на визначений строк та під процент.

Всього сума платежу, яку повинен сплатити відповідач, становить 939 238,87 грн. ( 938 768,2 грн. - сума товарного кредиту + 470,67 грн. - сума нарахованих відсотків.

Згідно з п. 2.5 Договору відповідач зобов'язався оплатити позивачеві вартість договору в гривнях у безготівковому порядку (шляхом перерахування платіжним дорученням грошових коштів на його поточний рахунок) у строки згідно з Додатком № 1 до Договору (викладений в новій редакції додатковою угодою № 1).

Згідно з Додатком № 1 до Договору 15.10.08 відповідач повинен був сплатити товарний кредит та проценти за користування товарним кредитом в повному обсязі в сумі 939238,87 грн.

Однак відповідач, незважаючи на взяті на себе зобов'язання за Договором, у терміни, встановлені Договором, з позивачем повністю не розрахувався, ним було сплачено лише 392 879,2 грн. (28.11.08 р. платіжним дорученням № 789 було перераховано 29 879,20 грн., що підтверджується банківською випискою від 28.11.08;

28.11.08 платіжним дорученням № 791 було перераховано 25 000 грн., що підтверджується банківською випискою від 28.11.08;

28.11.08 платіжним дорученням № 1 було перераховано 36 500 грн., що підтверджується банківською випискою від 28.11.08;

28.11.08 платіжним дорученням № 790 було перераховано 1 500 грн., що підтверджується банківською випискою від 28.11.08;

Всього 28.11.08 було перераховано 92 879,20 грн.

12.12.08 платіжним дорученням № 830 було перераховано 100 000 грн., що підтверджується банківською випискою від 12.12.08;

17.12.08 платіжним дорученням № 853 було перераховано 100 000 грн., що підтверджується банківською випискою від 17.12.08;

24.12.08 платіжним дорученням № 886 було перераховано 100 000 грн., що підтверджується банківською випискою від 24.12.08.)

Також позивач зазначає, що платіжним дорученням № 789 було перераховано 37 000 грн., з яких 7120,8 грн. ним було зараховано в оплату іншого платежу).

Таким чином, станом на 09 квітня 2009 року заборгованість відповідача по основному боргу становить 546 59,67 грн. (939 238,87 грн. - вартість договору - 392 879,2 грн. - сплачена відповідачем сума = 546 359,67 грн.)

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст.525,526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору або Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту, при чому одностороння відмова від виконання не допускається.

Згідно статті 193 ГК України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином у відповідності до закону, правових актів, договору, а також у разі відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.202 ГК України, ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором.

Частиною 2 ст.217 ГК України встановлено, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Водночас, до штрафних санкцій ст.230 ГК України відносить господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 5.3.1 Договору передбачено, що за порушення терміну платежу за Договором відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,25 %, але не більше розміру, визначеного законодавством, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Враховуючи те, що розмір пені, передбачений Договором, перевищує подвійну облікову ставку НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня позивач здійснив розрахунок пені відповідно до ст. 3 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" (у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого зобов"язання).

Таким чином, до стягнення підлягає 78 474,09 грн. пені (розрахунок в матеріалах справи).

Згідно з п. 5.3.1 Договору відповідач за порушення терміну оплати за Договором також зобов'язувався сплатити штраф у розмірі 10 % вартості Договору. Сума штрафу за порушення відповідачем терміну оплати платежів становить 93923,89 грн.

Виходячи з того, що відповідно до вимог чинного законодавства сторони у договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд ( ст. 6 ЦК України), то встановлена сторонами відповідальність за прострочення виконання зобов"язання не суперечить матеріальному праву України. Таким чином, одночасне застосування й штрафу й пені у разі невиконання відповідачем умов спірного Договору не суперечить вимогам чинного законодавства України та умовам Договору.

Умови спірного Договору передбачають цивільно-правову (господарсько-правову) відповідальність за порушення умов договору у вигляді сплати неустойки - пені та штрафу. При цьому, чинне законодавство не встановлює граничного розміру неустойки і збільшення її розміру за рахунок встановлення штрафу у випадку порушення виконання зобов"язання з оплати у встановлений вказаним договором строк не суперечить чинному законодавству, яке встановлює обмеження лише щодо розміру такого виду неустойки як пеня.

Крім того, відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України відповідачеві нараховано 3 % річних у сумі 9 809,26 грн. та 31 688,87 грн. втрат від інфляції (розрахунок в матеріалах справи).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 32-33, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд. -

                                                                      В И Р І Ш И В :

1 Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Арніка", туп. Автопарківський, 5, Глобинський район, м. Глобине, Полтавська область, 39000 (п/р 26002012054001 у філії ВАТ КБ "Надра", м. Полтава, МФО 331809, код ЄДРПОУ 34548531) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агросинтез", пр. Маяковського, 3, м. Запоріжжя, 69035 (п/р 26008976712744 в Запорізькій філії "Перший український міжнародний банк", МФО 313623) - 546359,67 грн. основного боргу, 78474,09 грн. пені, 93923,89 грн. штрафу, 9809,26 грн. - 3 % річних, 31688,87 грн. витрат від інфляції, 7602,56 грн. держмита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили

Суддя                                                   Босий В.П.