Рішення № 8257580, 15.09.2009, Господарський суд Полтавської області

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

15.09.2009р.                                                                                          Справа № 14/126

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Антекс", вул. Полтавський шлях, 123, м. Харків, 61064

до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Кравченка Андрія Володимировича, вул. Енгельса, 25, кв. 2, м. Полтава, 36000

про стягнення 5280,91 гривень

                                                  Суддя Іваницький О.Т.

Представники:

від позивача: Лелюк В.В., дов. б/н від 12.05.2009 р.

від відповідача: представник не з'явився

          СУТЬ СПОРУ: розглядається позовна заява про стягнення боргу за поставлений товар з урахуванням штрафних санкцій у сумі 5280,91 гривень, з яких сума основного боргу складає 5183,60 гривень, сума індексу інфляції за весь час прострочення оплати 72,55 гривень та 3% річних в сумі 24,71 гривень.

          В судовому засіданні 25.08.2009 р. оголошувалась перерва до 15.09.2009 р. для надання можливості сторонам подати додаткові докази в обґрунтування заявлених вимог та викладених заперечень

          Позивач та його представник в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх у повному обсязі.

          Відповідач свого представника в судове засідання не направив, причини неявки не повідомив, хоча і був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання (розписка про перерву від 25.08.2009 р. в матеріалах справи), вимоги суду, що ставились до представника в судовому засіданні 25.08.2009 р. та ухвалі суду від 20.07.2009 р. не виконав.

          Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані сторонами докази, всебічно, повно та об'єктивно розглянувши в судовому засіданні всі обставини справи в їх сукупності, керуючись законом, заслухавши представника позивача суд встановив, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Антекс", м. Харків (надалі Позивач) та Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою Кравченко Андрієм Володмировичем (надалі Відповідач) існували господарські відносили щодо поставки Позивачем за плату Відповідачу продукції ТМ "Кімберлі Кларк" (надалі Товар).

          За період з 22.09.2008 року по 15.10.2008 року Позивачем було поставлено Відповідачу товар згідно з наступними накладними:

          - Пол-5076 від 22.09.2008 р. на суму 1134,54 гривень;

          - Пол-5077 від 22.09.2008 р. на суму 1685,03 гривень;

          - Пол-5128 від 23.09.2008 р. на суму 267,84 гривень;

          - Пол-5129 від 23.09.2008 р. на суму 748,91 гривень;

          - Пол-5197 від 25.09.2008 р. на суму 346,03 гривень;

          - Пол-5198 від 25.09.2008 р. на суму 38,04 гривень;

          - Пол-5559 від 14.10.2008 р. на суму 1058,90 гривень;

          - Пол-5592 від 15.10.2008 р. на суму 404,36 гривень.

          Загальна сума поставки склала 5683,65 гривень.

          Отриману продукцію Відповідач оплатив частково - за накладною № Пол-5076 у розмірі 500,00 гривень..

          26.03.2009 р. на адресу Відповідача Позивачем була надіслана претензія № 267 по сплаті виниклої заборгованості,, але Відповідач на неї не зреагував і виниклу заборгованість не погасив.

          На момент розгляду справи по суті та прийняття по ній рішення заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 5183,65 гривень яку і просить стягнути на свою користь останній.

          Вимоги позивача обґрунтовані, доведені наданими по справі доказами та підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 206 ЦК України передбачає, що усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів.

Правочини на виконання договору, укладеного в письмовій формі, можуть за домовленістю сторін вчинятися усно, якщо це не суперечить договору або закон

Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту.

          Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

          Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту.

          Відповідно до статей 526-527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

          Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

          Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

          Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

          Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

          Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, повинен на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

          Позивач нарахував Відповідачу інфляційні збитки, спричинені простроченням платежу за період з 03.04.2009 р. по 17.06.2009 р. в сумі 72,55 гривень (розрахунок в матеріалах справи). Також Відповідачу нараховано 3% річних за період з 03.04.2009 р. по 17.06.2009 р. в сумі 24,71 гривень (розрахунок в матеріалах справи).

          Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі статтею 34 ГПК України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

          Позивачем у відповідності до вимог статей 32-33, 36 ГПК України подано належні докази, які містяться в матеріалах справи, дають підстави позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та стягнути з Відповідача заборгованість у сумі 5183,65 гривень, суму індексу інфляції за весь час прострочення оплати 72,55 гривень, 3% річних в сумі 24,71 гривень, витрати по сплаті державного мита в розмірі 102,00 гривень та 312,50 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Враховуючи викладене, матеріали справи, керуючись статтями 32-34, 36, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

          В И Р І Ш И В:

          1. Позов задовольнити повністю.

          2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Кравченка Андрія Володимировича, вул. Енгельса, 25, кв. 2, м. Полтава, 36000 (п/р 29021033105601 в АКІБ "УкрСиббанк", м. Харків, МФО 351005, реєстраційний номер фізичної особи-підприємця 20022444529) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Антекс", вул. Полтавський шлях, 123, м. Харків, 61064 (п/р 26001300233 в АКБ "Меркурій", м. Харків, МФО 351663, код ЄДРПОУ 24338100) заборгованість у сумі 5183,65 гривень, суму індексу інфляції за весь час прострочення оплати 72,55 гривень, 3% річних в сумі 24,71 гривень, витрати по сплаті державного мита в розмірі 102,00 гривень та 312,50 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          СУДДЯ                                                                      Іваницький О.Т.