Рішення № 82575783, 02.04.2019, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/5845/18

№ 2/183/929/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

02 квітня 2019 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі

головуючого судді – Городецького Д. І.,

секретаря судового засідання – Спіциної Л. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомосковську в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітньої ОСОБА_3 , треті особи – Відділ реєстрації та обліку громадян Виконавчого комітету Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області про визнання фізичних осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,-

в с т а н о в и в:

21 вересня 2018 року позивач звернувся до суду із вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого посилається на те, що він на підставі договору купівлі-продажу від 07 грудня 2012 року є власником квартири АДРЕСА_1 . За зазначеною адресою, була зареєстрована його колишня дружина – ОСОБА_2 разом з донькою ОСОБА_3 , що є відповідачами у справі. Відповідач з малолітньою донькою не проживають у будинку з 2014 року, власних речей не мають, житлом не користуються, а реєстрація відповідачів порушує його права, як власника нерухомого майна. Додав, що відповідач з малолітньою донькою наразі проживають у батьків за адресою: АДРЕСА_2 .

У зв`язку з чим, посилаючись на вимоги ст.ст. 316, 317, 391, 405 ЦК України, позивач просив суд визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 31 жовтня 2018 року було відкрите провадження у справі (а.с. 21-22).

Ухвалою суду від 02 квітня 2019 року призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, тому суд вважає за можливе провести розгляд справи за його відсутності.

Представник позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_4 у судове засідання не з`явився, але надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітньої ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, причин неявки суду не повідомила, подавала клопотання про відкладення розгляду справи, призначеної на 15 січня 2019 року (а.с. 35), в подальшому у судові засідання не з`являлась, клопотань про відкладення розгляду справи та відзиву на позовну заяву суду не подавала.

Представники третіх осіб – Відділу обліку та реєстрації громадян Виконавчого комітету Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області та Органу Опіки та піклування Виконавчого комітету Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області у судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не подавали.

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). За згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши письмові докази, приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з наступного.

Як встановлено судом, позивач на підставі договору купівлі-продажу квартири від 07 грудня 2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Монашко Н. П., зареєстрованого в реєстрі за № 1066, є власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 10), що також підтверджується Витягом з державного реєстру правочинів № 12248092 від 07 грудня 2012 року та Витягом про реєстрацію прав Комунального підприємства "Новомосковське міське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради" № 36756324 від 16 грудня 2012 року, наданими суду у засвідчених позивачем копіях (а.с. 11, 12).

У зазначеній вище квартирі зареєстровані: позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , його колишня дружина – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрована з 03 грудня 2014 року) та його донька – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстрована з 03 грудня 2014 року), що підтверджується довідкою Відділу реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області № 597-д від 17 серпня 2018 року (а.с. 15).

Відповідно до довідок адресно-довідкового підрозділу ГУМС УДМС України в Дніпропетровській області від 18 жовтня 2018 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з малолітньою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 03 грудня 2014 року зареєстровані за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 19, 20).

ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3 у зазначеній квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані, однак не проживають з 2014 року, що підтверджується відповідним актом від 23 серпня 2018 року (а.с. 13).

Крім того, у самому актів зазначено, що вони проживають за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно зі ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Положеннями ст. 405 ЦК України визначено, що члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Відповідно до ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Відповідач ОСОБА_2 без поважних причин не проживає більше одного року, в квартирі АДРЕСА_1 , де право власності належить позивачу, але з реєстрації не знялась, доказів поважності причин не проживання відповідач суду не надала. Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 порушує права позивача як власника будинку, оскільки позивач не може вільно розпоряджатися належним йому майном, і може бути визнана такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а тому позов у цій частині підлягає задоволенню.

Що стосується позовних вимог про визнання малолітньої ОСОБА_3 такою, що втратила право користування житловим приміщенням суд зауважує наступне.

Згідно із ч. 1, ч. 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За частинами 1, 2, 4 статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За ч. 1 ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

Відповідно до ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів досягнення ним з відповідачем згоди про місце проживання дитини – ОСОБА_3 , яка не досягла десяти років, внаслідок чого в задоволенні позову у цій частині належить відмовити.

При цьому, з урахуванням положень ст. 141 ЦПК України, враховуючи сплату позивачем при зверненні з позовом судового збору в сумі 704,80 грн. (а.с. 1), суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273, 280-282 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітньої ОСОБА_3 , треті особи – Відділ реєстрації та обліку громадян Виконавчого комітету Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області про визнання фізичних осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням – задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 .

У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 704 грн. 80 коп.

Сторони у справі:

- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 ;

- відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 ), яка діє в інтересах малолітньої – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 ).

- третя особа – Відділ реєстрації та обліку громадян Виконавчого комітету Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 04338463, місцезнаходження юридичної особи: 51220, Дніпропетровська область, Новомосковський район, м. Перещепине, вул. Шевченка, 43.

- третя особа – Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 04338463, місцезнаходження юридичної особи: 51220, Дніпропетровська область, Новомосковський район, м. Перещепине, вул. Шевченка, 43.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Повне судове рішення складено 02 квітня 2019 року.

Суддя Д.І. Городецький