Рішення № 82574833, 14.06.2019, Лисичанський міський суд Луганської області

у.н. 415/6754/17

н.п. 2/415/87/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2019 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Фастовця В.М.,

за участю

секретаря судового засідання Гавриленко В.В.,

представників

позивача ОСОБА_1,

відповідача Мітченко О.С. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до Лисичанського комунального спеціалізованого підприємства «Лисичанськводоканал» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок підтоплення будинку, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на її користь відшкодування завданої матеріальної шкоди в наслідок підтоплення будинку, в сумі 107950,36 грн., відшкодування моральної шкоди 10000 грн., судовий збір 1719,5 грн., витрати на правову допомогу в сумі 2000 грн.

Позивачка та її представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, надали пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні у задоволенні позову просила відмовити. Усно та письмово пояснила, що відповідач надає послуги з водопостачання та водовідведення відповідно до «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. № 630 та Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених Наказом Мінжитлокомунгоспу від 27.06.2008р. №190. Позивачка є споживачем послуг з водопостачання за адресою: АДРЕСА_1 , особистий рахунок № НОМЕР_1. Необхідно зазначити, що до позовної заяви схема земельної ділянки, ті якій розташовані будинок та господарські будівлі, не надана, у зв`язку з чим з ясувати місце розташування зливової ями неможливо. Державними санітарними нормами та правилами утримання територій населених місць, затвердженими наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17.03.2011р. за № 145, зокрема пп. 2.21, 2.22 визначено, що «2.21. Рідкі відходи (фекалії, сеча, помиї), що утворюються у житлових та громадських будівлях і спорудах за відсутності централізованого водопостачання та водовідведення, допускається зберігати у вигрібних ямах (вигребах). У разі наявності дворових вбиралень вигрібна яма може бути спільною. Вигріб повинен бути водонепроникним та мати щільно прилягаючу кришку. Об`єм вигребу розраховується виходячи з чисельності населення, що ним користується. 2.22. Вигреби повинні бути віддалені від меж земельних ділянок навчальних та лікувально-профілактичних закладів, стін житлових та громадських будівель і споруд, майданчиків для ігор дітей та відпочинку населення на відстань не менше 20 м.». Таким чином, за відсутності доданих до позовної заяви документів, щоб підтвердили відповідність вигрібної ями законодавчо встановленим нормам на забудову та розміщення, неможливо стверджувати, що саме вплив рідини зі зливової ями не призводив до руйнування тривалий час фундаменту будинку. Позовна заява містить висновок про знаходження водогону «у вкрай незадовільному стані». ЛКСП «Лисичанськводоканал» не може погодитися з даним висловом, експертиза самого водогону за даною адресою не проводилась тому відповідні ствердження необґрунтовані та неповинні дратися до уваги, як недоведені.

Ствердження позивача про витік води з водогону до цього часу та постійне підтоплювання будинку не відповідає дійсності, що підтверджується копіями листів, які сам позивач надав до позовної заяви. Так, працівники ЛКСП Лисичанськводоканал » протягом 2015-2017рр. неодноразово здійснювали обстеження за адресою АДРЕСА_1 , 20.07.2017р. огляд самого будинку та вуличного водоводу напроти будинку (на наявність витоків) проведено спільно зі спеціалістами Управління з виконання політики Лисичанської міської ради в галузі житлово-комунального господарства, витоків води не виявлено.

Відповідач не погоджується з висновками експерту з технічного обстеження будівель і споруд, виходячи з наступного: Порядок проведення робіт з технічного обстеження житлового будинку позивача здійснено на підставі Указу Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 32/288 від 27.11.1997р. та Наказу ДЕРЖБУДУ № 184/140 від 28.07.1999р., про що у Висновку зазначено на стор.4 «Методика проведення робіт з технічного обстеження. Порядок проведення робіт». Дані накази втратили чинність на підставі Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства № 193/507 від 11.07.2014р. Тобто порядок проведення робіт з технічного обстеження житлового будинку позивача здійснено відповідно до не діючих законодавчих актів, що ставить під сумнів правомірність як здійснення самого технічного обстеження будинку, так і викладених у Висновку фактів. Посилання у Висновку на «пісчаний грунт» (стор.8 Висновку) викликає сумніви. Детальний аналіз ґрунту, або експертиза ґрунту не проводилась, тобто вихідні дані щодо хімічного та фактичного складу ґрунту відсутні. Посилання Експерта на проведену роботу в частині визначення складу ґрунту відсутні, тобто навіть без відповідної експертизи проведення орієнтовного дослідження, аналізу та оцінки ґрунту не проводилось, зокрема проведення буріння шурфів садовим буром глибиною не меншою, ніж нормативна глибина промерзання, для визначення складу ґрунту. Крім того, візуально спостерігається наявність глинистого ґрунту в даній а стані міста (проводиться будівництво Церкви в даному районі міста, можливо спостерігати викопаний грунт). Тобто проведення досліджень ґрунту у відповідності до Своду правил «Інженерно-геологічні вишукування для будівництва» (СП 11-105-97) не здійснювалися, що ставить під сумнів висновки Експерта щодо «пісчаного грунту» за адресою Позивача і, відповідно, підвищену фільтрацію та водопропускну спроможність ґрунту взагалі. Експертом у Висновку зазначено (стор.8 Висновку): «В наслідок пориву мережі централізованого водопостачання, яка була під бетонним покриттям вода просочувалася по піску та ґрунту під бетонним покриттям в сторону житлового будинку зволожуя та послаблюючи основу під ним». ЛКСП «Лисичанськводоканал» з даним висловлюванням не погоджується. Факт пориву централізованого водопостачання в районі адреси Позивача не заактований (дата затоплення, попередня причина, що саме затоплено та чим затоплено). Встановити дату пориву можливо за даними повідомлень від фізичних осіб, відповідно до яких проводились л митні роботи на даному водоводі. Проведення ремонтних робіт не завжди вимагає повної заміни водоводу в цілому. Так, 14.08.2015р. до диспетчерської служби ЛКСП «Лисичанськводоканал» надійшло повідомлення про витік води за адресою АДРЕСА_1 . Дане повідомлення розглянуте, поставлене в наряд та 18.08.2015р. виконане, порив усунено. Необхідно зазначити, що проведення робіт було ускладнено тим, що копати працівники ЛКСП «Лисичанськводоканал» були вимушені вручну із розбивкою бетону, що покладений Позивачем над місцем проходження водоводу. Крім того, по всій території проходження водоводу розташовані клумби з насадженнями, дерева. Відповідно до Державних Будівельних Норм 360-92** вид. 2002р. (зі змінами №1 - №10) Містобудування. Планування та забудова міських і сільських поселень (ДБН 360-92**), які є обов`язковими для органів державного управління, місцевого і регіонального самоуправління підприємств і установ незалежно від форм власності та відомчого підпорядкування, громадських об`єднань і громадян, які здійснюють проектування, будівництво і благоустрій на території міських і сільських поселень. Відповідно до Додатку 8.1 ДБН 360-92**, фундаменти будівель та споруд повинні мати відстань 5 метрів по горизонталі (у світлі) від підземних інженерних мереж водопроводу та напірної каналізації. Тобто фундамент дому позивача повинен бути не ближче чим 5 метрів до лінії водоводу, а він фактично розташований ближче. Позивачу неодноразово пропонувалось як в усній, так і в письмовій усунути перешкоди в частині звільнення місця над водоводом від квітів та дерев (лист від 26.07.2017р. Управління з виконання політики Лисичанської міської ради в галузі ЖКГ), які до відома не прийняті, місце не звільнено, тому проведення робіт з використанням техніки ускладнено, а копати вручну значну довжину та глибину траншеї економічно недоцільне та необґрунтовано. Крім того, проведення хімічної експертизи на встановлення факту промокання фундаменту саме водою, що постачається споживачам та проходить по водоводу в районі адреси позивача, не проводилось. Виключення факту промокання фундаменту, а як наслідок просідання його та руйнування, ґрунтовними водами, дощовими, після таїння снігу, водами з вигрібної ями тощо, не доведено, що не дає можливості повністю виключити вплив їх па стан фундаменту позивача. Відповідно до рекомендацій по усуненню дефектів в будівельних конструкціях, визначених у Висновку, для відновлення функціонування будинку позивача необхідно проведення низки робіт, відповідно до яких й розрахована сума позову. Але до позову не додані документи, смети, чеки, проекти ремонтних або будівельних робіт, що підтверджували б здійснення відновлювальних робіт будинку після проведення технічного обстеження, тобто відповідні трати позивача, які мають намір відшкодувати. Крім того, до позову не доданий жодний документ, який б підтверджував проведення будь-яких ремонтів будівлі протягом його існування, дозвільні документи та проект будівництва самої будівлі, які б підтверджували будівництво будівлі у відповідності до загальнодержавних будівельних норм та стандартів на будівництво у відповідний період. Протягом тривалого часу експлуатації, а будинок збудований у 1954 році, зовнішні фактори, як то сніг, дощі, атмосферні перепади температури, ґрунтові коливання, амортизація тощо призводять до природного руйнування будівлі. Будь-яких даних, відповідно до яких можливо б було зробити порівняльний аналіз стану будинку до моменту пориву водоводу суду не надано, що не дає можливості в повній мірі стверджувати, що руйнацію будинку спричинив виток води, а не 63 роки експлуатації будинку без проведення ремонту та взагалі будівництво його (вчасності фундаменту) з недотриманням будівельних норм. Висновком розмір морального зносу будівлі також не визначений. Розрахована сума матеріальної шкоди має бажаний характер. Позивач не здійснив ремонтних робіт, лише має намір на це. Крім того, сума матеріальної шкоди визначена локальним кошторисом на будівельні роботи №2-1-1, який повинен бути складений до дефектної відомості, яка суду не надана у зв`язку з чим визначити правильність розрахунку не передбачається можливим. Стаття 1167 ЦК передбачає підстави відповідальності за завдану моральну шкоду, а саме, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому доказуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вина останнього в її заподіянні. Зокрема, з`ясуванню підлягає підтвердження факту заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або шкоди немайнового характеру, за яких обставин чи яким діями (бездіяльністю) вони заподіяні та з чого він при цьому виходить. До позовної заяви доказів щодо нешанобливого ставлення, приниження честі та гідності до позивача та інше з боку ЛКСП «Лисичанськводоканал», не надані (заяви свідків, фото, відео підтвердження), що ставить під сумнів їх наявність. Посилання на те, що позивач зазнав душевних страждань, у зв`язку із пошкодженням її майна вважаємо безпідставними у зв`язку з відсутністю наданих до суду переконливих доказів щодо належного, неруйнівного стану будинку раніше. Ствердження позивача про відмову відповідача добровільно відшкодувати завдану матеріальну та моральну шкоду безпідставні у зв`язку з відсутністю подібних звернень до ЛКСП «Лисичанськводоканал».

Суд, вислухавши пояснення позивачки та представників сторін, показання свідків, дослідивши докази, вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

У судовому засіданні встановлено, що позивачка є власником будинку з господарськими будівлями та земельної ділянки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі Договору купівлі-продажу житлового будинку від 08.10.1998 р., та Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 08.10.1998 р., посвідчених приватним нотаріусом по Лисичанському міському нотаріальному округу Жихар Н.П., зареєстрованих в реєстрі під № 5232 та № 5234 відповідно (а.с.5-6).

На час розгляду справи судом належний позивачці будинок має пошкодження, що підтверджується висновком з технічного обстеження, і не заперечується представником відповідача (а.с.62-95).

Відповідно до ст. 1166 ч.1 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішенням, діями чи бездіяльністю особистим немайновим права фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст. 1167 ч.1 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

З наведених норм вбачається, що цивільно-правова відповідальність наступає у разі наявності причинно-наслідкового зв`язку між протиправними діями чи бездіяльністю і шкодою.

На підставі ст.81 ч.1 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, позивач повинен довести наявність зазначеного причинно-наслідкового зв`язку між протиправними діями чи бездіяльністю та встановленими пошкодженнями її будинку.

На думку суду наявність такого зв`язку позивачем та її представником не доведена.

У якості доказів позивач та представник посилаються на висновок з технічного обстеження, який проведено 10.08.2017 р. експертом з технічного обстеження будівель ОСОБА_5 (а.с.62-95).

Як зазначено у висновку, пошкодження є наслідком «…від пориву зовнішньої мережі централізованого водопостачання, яка знаходиться за територією межі земельної ділянки будинку №16 . Рельєф земельної ділянки має ухил від проїжджій частині провулку в сторону житлового будинку. Дворова частина житлового будинку та придворова частина (під`їзна) має бетонне суцільне вимощення на піщаній основі. Внаслідок пориву мережі централізованого водопостачання, яка була під бетоннім покриттям вода просочувалася по піску та ґрунту під бетонним покриттям в сторону житлового будинку зволожуючи та послаблюючи основу під ним.

На підставі даних факторів житловий будинок має втрату основними конструктивними елементами техніко-експлуатаційних показників (міцності, стійкості, надійності), тобто несучої здатності несучих конструкцій будинку: фундаменту, цоколю, зовнішніх та внутрішніх стін, в результаті інтенсивного підтоплення та вимивання ґрунту з під основи фундаменту, привело до обмеженого виконання елементами будинку своїх функцій та непридатність до експлуатації підсобних приміщень житлового будинку: кухні, ванної кімнати, які є невід`ємною частиною будинку» (а.с.69).

Однак суд не може прийняти до уваги вказаний висновок та покази свідка ОСОБА_5 , яка його складала з огляду на таке.

Порядок проведення робіт з технічного обстеження житлового будинку позивача здійснено на підставі Указу Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 32/288 від 27.11.1997р. та Наказу ДЕРЖБУДУ № 184/140 від 28.07.1999р., про що у Висновку зазначено на стор.4 (а.с.65) «Методика проведення робіт з технічного обстеження. Порядок проведення робіт». Дані накази втратили чинність на підставі Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства № 193/507 від 11.07.2014р.

Під час обстеження не провадилося дослідження фізико-хімічних властивостей ґрунту, встановлення його пропускної здатності у разі насичення водою, кількість витоків води під час поривів та об`єм води під час таких поривів, данні щодо природних атмосферних опадів, температурний режим тощо, на підтвердження зазначеної у висновку інтенсивності підтоплення та його причин. Не проводилися і земельні роботи для підтвердження висновків щодо вимивання ґрунту з під основи фундаменту (а.с.65).

При цьому в рекомендаціях по усуненню дефектів вказано, зокрема, про необхідність виконати монтаж систем водовідведення атмосферних опадів будівлі та підсилення фундаменту підбетонотуванням на глибину промерзання ґрунту (а.с.69), що свідчить про недоліки фундаменту з моменту побудови та недостатність усунення впливу природних опадів на стійкість несучої конструкції побудованого у 1954-му році будинку (а.с.66).

Відсутність відповідних досліджень, вимірів та неврахування наведеної інформації робить неможливим однозначний висновок про наявність причинно-наслідкового зв`язку між поривами водогону та нанесеній позивачці шкоди, що є необхідним для стягнення такої шкоди.

Тому суд відмовляє у задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.10, 12, 263-265 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 до Лисичанського комунального спеціалізованого підприємства «Лисичанськводоканал», код ЄДРПОУ 03339851, яке знаходиться за адресою: Луганська обл., м. Лисичанськ, вул. ім. В.Сосюри, буд. 168 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок підтоплення будинку, відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 30-ти днів з дня складення повного тексту рішення 24 червня 2019 р.

Суддя: