Рішення № 8257462, 08.09.2009, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2009 р.                                                                      Справа №13/107

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Регион-Трейдинг", пр.Титова,7 м. Донецьк, 38300

до Відкритого акціонерного товариства "Тепловозоремонтний завод", вул.Гайового,30 м. Полтава, 36000

про стягнення 67501,21 грн.

                              Суддя Босий В.П.

Представники:

від позивача: Білуха А.І.

від відповідача: Мацко Т.С., дов. від 30.04.2009р.

Розглядається позовна заява про стягнення заборгованості за продукцію в розмірі 49603,04 грн. за неналежне виконання умов договору, 6200 грн. - пені, 9920,61 грн. - збитків від інфляції та 1777,56 грн. - 3% річних.

Відповідач у відзиві на позовну заяву визнає основний борг в сумі 49603,04 грн. та просить суд зменшити розмір пені, інфляційних та трьох процентів річних.

Позивач, в порядку ст.22 ГПК України подав заяву про зменшення розміру позовних вимог і просить стягнути з відповідача 49603,04 грн. основного боргу, 4065,82 грн. пені, 8928,55 грн. збитків від інфляції та 1671,55 грн. - 3% річних.

Суд прийняв до розгляду заяву про зменшення розміру позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

20 грудня 2006 року між ВАТ "Тепловозоремонтний завод" та ТОВ "Регион-Трейдинг" було укладено Договір поставки №70-30/421.

Згідно умов вказаного Договору Постачальник - Позивач, зобов'язується поставити в установлений строк продукцію (кількість, ціна, ціна, асортимент товару визначається сторонами у видаткових накладних) Покупцю, а Покупець зобов'язується прийняти продукцію і оплатити за нього визначену грошову суму. Найменування продукції, кількість, ціна по кожній партії продукції узгоджується сторонами і Специфікації та Додаткових угодах, які є невід'ємною частиною даного Договору. (п.1.1-1.2 Договору).

Додаткові угоди були укладені 27.11.2007р. за №15, 04.12.2007р. за №18, 17.12.2007р. за №20, 19.12.2007р. за №22, 24.12.2007р. за №21.

У відповідності до п.п.2 п.2.3 Договору поставки Покупець здійснює попередню оплату в розмірі 50% від вартості продукції, а решту суми сплачує протягом 10 (десяти) банківських днів після одержання продукції.

На виконання умов Договору поставки за видатковими накладними: №РН-359 від 30.10.07р. на суму - 25351,20 грн., №РН-373 від 06.12.07р. на суму - 7050,06 грн., №РН-377 від 13.12.07р. на суму 21771,31 грн., №РН-388 від 21.12.07р. на суму - 12648,98 грн., №РН-380 від 29.12.07р. на суму - 41904,00 грн. Відповідачу були поставлені товари на суму 108725,55 грн.

Як свідчать матеріали справи, позивач належним чином виконав, покладені договором зобов'язання по поставці в установлений строк товару, що підтверджується вище вказаними видатковими накладними.

Зобов'язання по оплаті поставленого товару у відповідача виникло в день поставки, згідно з наданими накладними, і повинно було бути повністю виконане на протязі 10-ти банківських днів від дати поставки.

В порушення договірних зобов'язань відповідач розрахувався за наданий товар не в повному обсязі..

Згідно акту звірки, підписаного сторонами станом на 31.12.2008р. заборгованість відповідача становить 49603,04 грн.

Як вбачається з матеріалів справи 17.02.2009р. відповідачу була направлена претензія з проханням врегулювати спір у досудовому порядку, але відповідач заборгованість не погасив.

Положення ст.526 ЦК України та ст.193 ГК України визначають необхідність належного виконання зобов'язання у відповідності до вказівок договору, законодавства.

Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст.174 ГК України, договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Приписами ст.509 ЦК України передбачено, що зобов'язання є правовідношення у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинили на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагали виконання такого обов'язку.

Відповідно до ст.ст.525,526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору або Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту, при чому одностороння відмова від виконання не допускається.

Згідно статті 193 ГК України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином у відповідності до закону, правових актів, договору, а також у разі відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.202 ГК України, ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, до стягнення підлягає 49603,04 грн. основного боргу.

Відповідно до ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором.

Частиною 2 ст.217 ГК України встановлено, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Водночас, до штрафних санкцій ст.230 ГК України відносить господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 4.4 договору позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що складає 4065,82 грн.

Позивач заявив клопотання про зменшення розміру пені.

Суд вважає за необхідне зменшити визначений до стягнення розмір пені, з огляду на наступне:

Частина 1 ст. 550 ЦК України встановлює загальне правило про те, що кредитор має право на стягнення неустойки у всіх випадках порушення боржником зобов'язання, незалежно від того, виникли чи ні у зв'язку з цим порушенням збитки на стороні кредитора. Проте, частина 3 статті 551 ЦК України передбачає можливість зменшення за рішенням суду розмір неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Так, пунктом 1 ст. 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Враховуючий складний фінансово-економічний стан відповідача та невиконання контрагентами ВАТ "ТРЗ" своїх грошових зобов'язань суд вважає за необхідне зменшити розмір пені до суми 2032,91 грн.

Крім того, відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних від простроченої суми.

Сума інфляційних, яка підлягає до стягнення складає 8928,55 грн., 3% річних - 1671,55 грн.

Суд відмовляє відповідачу в зменшенні розміру інфляційних та 3% річних, оскільки відповідно до ст.83 ГПК України суд може у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає до стягнення зі сторони, що порушило зобов'язання. Інфляційні та три проценти річних не є неустойкою в розумінні ст.83 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази суд дійшов до висновку задовольнити позовні вимоги частково.

Керуючись ст.ст.32-33, 43, 49, 83,82-85 ГПК України, суд. -

                                                                      В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ВАТ "Тепловозоремонтний завод", м. Полтава, вул. Гайового, 30, ЄДРПОУ 1396256, р/р 26000116670000 в Полтавській філії АКІБ "УкрСиббанк", МФО 331865 на користь ТОВ "Регион-Трейдинг", м. Донецьк, пр. Титова, 7, ЄДРПОУ 32749170, р/р 26003051701377 в Донецькому РУ "Приватбанку", МФО 335496 - 49603,04 грн. боргу, 2032,91 грн. пені, 8928,55 грн. інфляційних, 1671,55 грн. - 3% річних, 602,67 грн. держмита та 302,62 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

          Суддя                                                                       Босий В.П.