Рішення № 8257284, 10.09.2009, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

          36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2009 р. Справа № 19/145

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зевс", вул.Східна, 9 м. Запоріжжя, Запорізька область,69083

до Відкритого акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод", вул.І.Приходька, 139, м. Кременчук, Полтавська область,39600

про стягнення 207 474,78 грн

та зустрічним позовом Відкритого акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зевс"

про стягнення 144 058,69грн.

                                                  Суддя Безрук Т.М.

Представники:

від позивача: Дорофеєв О.В., дов. №354 від 18.08.2008р.

від відповідача: Клименко О.В., дов. № 49юр-125 від 25.09.2008р.

Розглядається позовна заява про стягнення 207 474,78 грн., з них: 145495,50 грн. основного боргу за товар, поставлений за договором № 4108/010009 від 05.05.2008р. та 61979,28 грн. пені за прострочення оплати поставленого товару;

та зустрічна позовна заява про стягнення 144058,69грн. штрафу за несвоєчасну поставку товару за договором № 4108/010009 від 05.05.2008р.

Відповідач за первісним позовом у відзиві позовні вимоги визнає частково, в частині основного боргу, а саме у сумі 145495,50 грн., проти стягнення пені заперечує, посилаючись на те, що позивачем прострочено поставку товару, а відповідно до законодавства боржник не сплачує проценти за час прострочення кредитора.

Позивач за первісним позовом зустрічні позовні вимоги не визнає, так як вважає, що зобов’язання з поставки товару виконав у строк передбачений умовами договору № 4108-10009 від 05.05.2008р.

В судовому засіданні 10.09.2009р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

          Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Зевс" (позивачем) та ВАТ “Крюківський вагонобудівний завод” (відповідачем) укладено договір № 4108/010009 від 05.05.2008р. (далі –Договір).

За умовами Договору позивач (продавець) зобов’язався поставити продукцію та провести навчання персоналу по роботі на придбаному обладнанні, а відповідач (покупець) прийняти та оплатити продукцію згідно специфікації №1, яка є невід’ємною частиною договору.

          Згідно п.11.1 даного договору строк дії договору до 31.12.2008р. Додатковою угодою №2 від 17.12.2008р. до даного договору сторони продовжили строк дії договору до 31.12.2009р.

          Згідно п.2.1 Договору предмет поставки, ціна товару та навчання персоналу зазначаються сторонами в Специфікації №1.

          В Специфікації № 1 сторони узгодили перелік товару, що підлягає поставці, його вартість та визначили загальну суму обладнання в розмірі 1109997,00 грн. Сторонами також узгоджено технічні характеристики обладнання.

          Згідно п. 4.1 Договору покупець зобов’язаний здійснити оплату за продукцію шляхом перерахунку грошових коштів на поточний рахунок постачальника в наступному порядку:

- здійснити передоплату в розмірі 10% від загальної вартості Договору, вказаному в п.2.2, протягом 10 банківських днів з моменту підписання даного договору;

- оплату 80% від загальної вартості Договору протягом 10 банківських днів з моменту письмового повідомлення покупця про готовність продукції до відвантаження.

- інші 10 % покупець сплачує протягом 10 банківських днів з моменту підписання Акту приймання товару та навчання працівників покупця.

За Додатковою угодою № 1 від 16.10.2008р. сторони визначили суму, яка підлягає сплаті за другим етапом платежу (80%), в розмірі 837 288,80 грн.

Пунктом 3.2. Договору визначено загальний строк поставки товару протягом 110 календарних днів після першого авансового платежу.

          А пунктом 3.3 Договору встановлено строк поставки товару протягом 20 календарних днів після письмового повідомлення покупця про готовність товару до відправки та оплати 80%. Датою відвантаження є дата на товарно-транспортній (залізничні) накладній.

          22.07.2008р. відповідачем сплачено позивачеві 110999,70 грн. першого авансового платежу за Договором, що підтверджується платіжним дорученням № 9975 від 22.07.2008р.

16.10.2008р. позивач направив відповідачу повідомлення про готовність продукції до відвантаження, що підтверджується матеріалами справи та визнається відповідачем.

26.12.2008р. відповідачем сплачено 130240,00 грн. вартості товару за платіжним дорученням № 16042, а 30.01.2009р. відповідачем перераховано 707048,80 грн. за платіжним дорученням № 41/787 (другий платіж).

16.02.2009р. позивач передав відповідачу у власність товар, визначений Договором, на загальну суму 1093782,00грн. Зазначене підтверджується видатковою накладною № ЗП-0000225 від 16.02.2009р. та довіреністю № 3188 від 16.02.2009р.

17.02.2009р. сторони підписали акт приймання-передачі техніки.

Залишок вартості товару в сумі 145493,50 грн. (третій платіж) відповідачем не сплачено, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 11.08.2009р. та визнається відповідачем у відзиві на позов.

За ст.526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається. Зазначені положення викладені і в ст.193 ГК України.

У відповідності до ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договори купівлі-продажу.

          Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

          Відповідач у відзиві на позов позовні вимоги в частині стягнення 145 493,50 грн. основного боргу визнав.

          Відповідно до ч.5 ст.22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково. Відповідно до ст.78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб..

          Отже, позовні вимоги в частині стягнення 145493,50 грн. боргу є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, визнані відповідачем та підлягають задоволенню.

В частині стягнення 2,00 грн. основного боргу у позові слід відмовити, оскільки ця сума заявлена за наслідком арифметичної помилки позивача.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пунктом 8.2 Договору передбачено, що у разі несвоєчасної оплати покупцем за продукцію, зазначену в п.4.1. даного договору, покупець сплачує продавцю пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми несплати.

На підставі п.8.2 договору позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача:

за прострочення першого платежу (за період з 20.05.2008р. по 22.07.2008р.) - 4585,00 грн. пені;

за прострочення другого платежу (за період з 30.10.2008р. по 26.12.2008р. та з 27.12.2008р. по 30.01.2009р.) 31296,03 грн. пені та 15766,11 грн. пені відповідно; всього -47059,67 грн.;

за прострочення третього платежу (з 27.02.2009р. по 14.06.2009р.) 10 332,17 грн. пені.

Пунктом 1.1. договору встановлено, що договір вступає в дію з моменту його підписання сторонами. Як вбачається з матеріалів справи відповідач договір підписав 18.07.2008р. За умовами п. 4.1 Договору відповідач зобов’язався зробити перший платіж протягом 10 банківських днів з моменту підписання договору. Відповідач сплатив цей платіж 22.07.2009р. Отже, перший авансовий платіж сплачено відповідачем в установлений договором термін, тому підстави для нарахування та стягнення 4585,00 грн. пені відсутні.

Матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем термінів спати другого платежу, тому нарахування пені в сумі 47059,67 грн. пені є правомірним.

При нарахуванні пені за прострочення оплати третього платежу позивачем не враховано наступне. Останній платіж відповідач повинен сплатити протягом 10 днів з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі продукції. Вказаний акт підписано 17.02.2009р. Отже, прострочення оплати починається не з 27.02.2009р., а з 28.02.2009р. Крім того, позивачем при розрахунку пені не враховано, що сума боргу становить 145493,50 грн. З огляду на викладене, сума пені за період з 28.02.2009р. по 14.06.2009р. становить 10236,36 грн. В цій частині вимоги є правомірними та підлягають задоволенню.

В частині стягнення 95,81 грн. пені за прострочення оплати третього платежу слід відмовити як невірно нарахованої.

Отже, загальна сума пені, що підлягає стягненню з відповідача становить 57296,03грн.

Пунктом 8.1. Договору передбачено, що у разі не поставки продукції або недопоставку в строки, установлені договором продавець сплачує покупцю штраф у розмірі 8% від суми не поставленої продукції, не виконаних робіт.

На підставі даної норми відповідачем заявлено зустрічний позов про стягнення з позивача 144058,69грн. штрафу за несвоєчасну поставку продукції. В обґрунтування зустрічних вимог відповідач за первісним позовом посилається на п. 3.2 Договору.

Згідно п.3.2 Договору загальний строк поставки товару 110 календарних днів з моменту авансового платежу.

При цьому п. 3.3. Договору визначено строк поставки товару протягом 20 календарних днів після письмового повідомлення покупця про готовність товару до відвантаження і оплати 80% вартості товару. Датою відвантаження є дата на товарнотранспортній накладній.

Як встановлено вище, про готовність товару до відвантаження позивач повідомив відповідача 16.10.2008р. Оплату 80 % вартості товару відповідач провів 30.01.2009р. Продукція поставлена 16.02.2009р., тобто в межах 20 денного терміну, передбаченого п. 3.3 Договору. Отже, прострочення термінів поставки продукції не відбулося.

Таким чином, зустрічний позов про стягнення 144058,69 грн. штрафу є безпідставним і задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог .

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Зевс" до Відкритого акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" (вул. І.Приходька, 139, м.Кременчук, Полтавська область, 39621; п/р 26001301370135 в АК ПІБ м.Кременчук, МФО 331144, ідентифікаційний код 05763814) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Зевс" (вул.Східна, 9 м. Запоріжжя, Запорізька область,69083; ідентифікаційний код 25483198, п/р26005038663101 в АКІБ "УкрСиббанк", м.Харків, МФО 351005) 145493грн. 50 коп. основного боргу, 57296грн. 03 коп. пені, 2027грн. 89 коп. витрат з оплати державного мита, 307грн. 88 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

3. В іншій частині - у позові Товариству з обмеженою відповідальністю "Зевс" відмовити.

4. У зустрічному позові Відкритого акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зевс" - відмовити.

          Суддя                                                                      Безрук Т.М.

Рішення підписано: