Ухвала суду № 82572801, 24.06.2019, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/1273/19

Провадження №: 2/0343/493/19

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

24 червня 2019 року м. Долина

Суддя Долинського районного суду Івано-Франківської області Тураш В. А., розглянувши матеріали за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного набутого майна,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , 21.06.2019 року звернувся до Долинського районного суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного набутого майна.

Згідно позовної заяви, ОСОБА_1 просить визнати за ним, ОСОБА_1 , право власності на частину будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: літню кухню вартістю 38588грн., гараж вартістю 30115грн., гараж за адресою АДРЕСА_2 . АДРЕСА_3 ,127 вартістю 26003грн. Всього на суму 94706 гривень .

Визнати за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок вартістю 475132 гри., масандру нежитлову вартістю 38807 грн.Всього на суму 513939 грн.

Зобов?язати ОСОБА_2 відшкодувати йому, ОСОБА_1 частину витрат вартості будинку за адресою АДРЕСА_2 в сумі 200000 гривень.

Вбиральну вартістю 2527 грн., колодязь питний вартістю 14069 грн., дві огорожі вартістю 36677 грн., залишити у спільній сумісній власності.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, вважаю, що позовна заява не відповідає вимогам, передбаченим ст.ст. 175,177 ЦПК України, а тому її слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків з наступних підстав:

Згідно п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Така ж позиція зазначена в п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» , згідно якої у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Однак, позивач на підтвердження викладених ним обставин в позові не надає суду таких доказів, а саме:

документів, які б підтверджували переведення господарської споруди (літньої кухні) у житло, оскільки позивач, зокрема, просить визнати за відповідачкою право власності на будинок, а за ним право власності на господарську споруду (літню кухню), яка є приналежністю до будинку і розподіляється відповідно до належних часток на будинок, тому для такого розподілу останній повинен довести, що дана господарська споруда переведена у житло і на підтвердження цього надати відповідні документи.

Крім цього, як роз`яснено у пунктах 23-24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 року №11, вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановити обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясувати джерело і час його придбання. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб (ч.4 ст.65 СК).

Належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи норму ст. 60 СК України та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.

У разі придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя це майно не може вважатися об`єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане.

Тому, сам по собі факт придбання спірного майна в період шлюбу не можна вважати безумовною підставою для віднесення такого майна до об`єктів права спільної сумісної власності подружжя.

З викладено вище слідує, що позивачу необхідно вказати, на підставі якого правовстановлюючого документу сторонам належить спірне майно та надати відповідні докази, чим підтверджується придбання всього майна, що є предметом даного спору під час перебування у зареєстрованому шлюбі, а також зазначити, чим підтверджується спільна участь подружжя коштами або працею в набутті спірного майна.

І, як наслідок, останньому потрібно чітко сформулювати прохальну частину позовної заяви, оскільки він звертається до суду з позовом про поділ майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, однак при цьому не ставить питання про визнання майна, набутого подружжям за час шлюбу, об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, а відразу просить визнати право власності на частину будинковолодіння, при цьому не зазначає її розмір.

Згідно з п.9 ч.2 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи. Такий розрахунок ні в позові, ні в додатках не наведено.

Крім того, відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Отже, якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов`язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху.

Згідно п.9 ч.1 ст.176 ЦПК України, у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності ціна позову визначається - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

Механізм проведення оцінки нерухомого та рухомого майна для цілей обчислення державного мита та інших обов`язкових платежів, визначений постановою Кабінету Міністрів України «Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов`язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства» від 21 серпня 2014 року № 358 .

Документ, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору – це звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

Як роз`яснено у пункті 22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 року №11, поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69 -72 СК та ст. 372 ЦК. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Відповідно до вимог ч.3ст.6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Позивач до матеріалів позовної заяви долучив документи, що підтверджують сплату судового збору в розмірі 6359,15грн., та в розмірі 768,40грн.

Однак із матеріалів позовної заяви не зрозуміло з чого позивач виходив, визначаючи ціну позову саме в такому розмірі.

Як вбачається, позивачем ціна позову майнового характеру, була визначена:

відповідно до технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок ( в якому немає даних про вартість будинковолодіння), який був виготовлений 25.02.2016 року та на зведений акт вартості будинків, господарських будівель та споруд станом на 05.01.2018 року, який належним чином не завірений;

відповідно до технічного паспорта на гараж , який був виготовлений 08.05.2008 року та на зведений акт вартості будинків, господарських будівель та споруд станом на 05.01.2018 року, який належним чином не завірений.

Відповідно до вимог п. 1 ст.4 ЗУ "Про судовий збір", ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову , але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб .

Таким чином, вимога майнового характеру повинні бути оплачені судовим збором в розмірі 1 % дійсної вартості нерухомого майна але на менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Виходячи з вищевикладеного, позивачу необхідно надати відомості, які б підтверджували дійсну реальну вартість рухомого та нерухомого майна на день звернення до суду (21.06.2019р.) та сплатити відповідний судовий збір, оскільки додані позивачем документи унеможливлюють визначити правильність сплати судового збору та після визначення ціни позову, позивачу слід доплатити судовий збір до суми за вимоги майнового характеру, що становитиме 1% від ціни позову але не менше 768грн. 40коп. та не більше 9605,00грн., враховуючи розмір вже сплаченого судового збору.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи наведене, позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного набутого майна слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вищеназваних недоліків, в який; надати документи, які б підтверджували переведення господарських споруд у житло; надати відомості, які б підтверджували дійсну реальну вартість рухомого та нерухомого майна на день звернення до суду з позовом; зазначити, чим підтверджується спільна участь подружжя коштами або працею в набутті спірного майна; чітко сформулювати прохальну частину позовної заяви, подати нові технічні паспорта, які би містили актуальну інформацію про домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та на гараж АДРЕСА_4 та сплати судовий збір в розмірі передбаченому п. 1 ст.4 ЗУ "Про судовий збір" за такими реквізитами : Одержувач УК у Долин.р-ні/Долинськ,р./22030101 ЄДРПОУ одержувача 37964129; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача 31219206009155; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Найменування коду класифікації доходів бюджету (Державна судова адміністрація України, 050); Призначення платежу: *;101; РНОКПП позивача .

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 175,177,185 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного набутого майна - залишити без руху та надати позивачу ОСОБА_1 строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення даної ухвали.

У разі невиконання вимог ухвали в зазначений строк позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту підписання суддею.

Суддя Долинського районного суду В. А. Тураш