Вирок № 82572762, 20.06.2019, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

20.06.2019

Справа № 359/2448/19

Провадження № 1-кп/359/320/2019

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2019 м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

Головуючого судді Кабанячого Ю.В.,

при секретарі судових засідань Тоцькій К.О.,

за участю:

прокурора Клебана Ю.О.,

потерпілої ОСОБА_1 ,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду з технічною та відео фіксацією кримінальне провадження №12019110100000238, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.01.2019, що надійшло до суду з обвинувальним актом за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Іванків Бориспільського району Київської області, українця, громадянина України, пенсіонера, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Бориспільським МРВГУМВС України в Київській області 16.09.1997, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення- злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

в с т а н о в и в:

29.01.2019 близько о 18 годині 00 хвилин, в темний період доби на освітленій проїзній частині, водій ОСОБА_2 , керуючи технічно-справним автомобілем «Skoda Octavia», реєстраційний номер НОМЕР_3 , рухався зі швидкістю близько 50 км/год. в лівій смузі руху автодороги вулиці Київський Шлях міста Бориспіль Київської області, в напрямку міста Київ.

Під час руху по зазначеній автомобільній дорозі, водій ОСОБА_2 , проявляючи злочинну недбалість, порушуючи п.п. 2.3 «б», 18.1 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету міністрів України № 1306 від 10.10.2001 та введених в дію з 01.01.2002 (далі ПДР), не врахувавши дорожню обстановку, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, розташованого поблизу будинку №124 вулиці Київський Шлях міста Бориспіль Київської області, на якому перебував пішохід, не зменшив швидкість та не зупинив керований ним автомобіль «Skoda Octavia», реєстраційний номер НОМЕР_3 , щоб дати дорогу пішоходу, для якого може бути створена небезпека, допустив наїзд на потерпілу ОСОБА_1 , яка перебувала на вказаному нерегульованому пішохідному переході в крайній лівій смузі в напрямку м. Київ.

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми: саден обличчя, забоїв м`яких тканин голови, струсу головного мозку, перелому правої променевої кістки в типовому місці без зміщення уламків; перелому головки лівої малогомілкової кістки з незначним зміщенням уламків, які згідно висновку експерта №24Д від 14.03.2019 відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Дана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_2 , який грубо порушив наступні пункти Правил дорожнього руху України:

п. 2.3 «б» ПДР, згідно якого для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

п. 18.1 ПДР, згідно якого водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

Згідно висновку експерта №12-2/464 від 14.03.2019, в заданій дорожньо-транспортній ситуації в діях водія автомобіля «Skoda Octavia», реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_2 вбачаються невідповідності у виконанні вимог п 18.1 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору, знаходяться в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.

Таким чином, ОСОБА_2 обвинувачується у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вину в вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, визнав у повному обсязі. Щиро розкаявся. Розуміє, що порушив Правила дорожнього руху України, унаслідок яких потерпіла ОСОБА_1 отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження. Фактичні обставини справи не оспорює та зазначив, що всі обставини справи відповідають дійсності. Він 29.01.2019 близько 18 годині 00 хвилин, в темний період доби на освітленій проїзній частині, керував технічно-справним автомобілем «Skoda Octavia», реєстраційний номер НОМЕР_3 , який належить йому на праві власності, рухався зі швидкістю близько 50 км/год. у лівій смузі руху автодороги вулиці Київський Шлях міста Бориспіль Київської області, в напрямку міста Київ. Під час руху наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, розташованого поблизу будинку №124 вулиці Київський Шлях міста Бориспіль Київської області, не зменшив швидкість та не зупинив автомобіль «Skoda Octavia», не пропустив пішохода та допустив наїзд на потерпілу ОСОБА_1 Обвинувачений просив вибачення у потерпілої. Також зазначив, що ним повністю відшкодовано потерпілій матеріальні та моральні збитки.

У зв`язку з тим, що обвинувачений та інші учасники кримінального провадження не оспорювали фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення (злочину), суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним досліджувати докази стосовно цих фактичних обставин та обмежується допитом обвинуваченого та дослідженням доказів, які характеризують його особу, досліджує речові докази та судові витрати, роз`яснивши сторонам, що у такому разі вони будуть позбавлені права оскаржити фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Судом з`ясовано, що обвинувачений та інші учасники кримінального провадження розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає.

Таким чином, розгляд провадження проводився відносно обвинуваченого в межах пред`явленого йому обвинувачення.

При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 , у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення у судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.

Дії обвинуваченого кваліфіковані вірно за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Таку кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_2 суд вважає правильною.

Об`єктивна сторона складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, включає такі обов`язкові ознаки: діяння, обстановку, наслідки та причинний зв`язок між діянням і наслідками.

Діяння полягає у порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, яке може вчинятися шляхом дії або бездіяльності і полягати у: вчиненні дій, які заборонені правилами; невиконанні дій, які особа може і зобов`язана вчинити, відповідно до вимог правил безпеки руху й експлуатації транспорту. Діяння при вчиненні цього злочину завжди пов`язане з недотриманням вимог відповідних нормативних актів - правил безпеки руху та експлуатації транспортних засобів.

Причинний зв`язок між діянням і наслідками має місце тоді, коли порушення правил безпеки руху або експлуатації транспорту, допущене винним, закономірно, з необхідністю тягне за собою наслідки, передбачені ст. 286 КК України.

Суб`єктивна сторона злочину визначається ставленням винного до наслідків і в цілому характеризується необережною виною.

Так, обвинувачений ОСОБА_2 у темний період доби на освітленій проїзній частині дороги, під час керування автомобілем «Skoda Octavia», реєстраційний номер НОМЕР_3 , допустив злочинну недбалість, яка виразилось у діях, не врахувавши дорожню обстановку, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, розташованого поблизу будинку №124 вулиці Київський Шлях міста Бориспіль Київської області, на якому перебував пішохід, не зменшив швидкість та не зупинив керований ним автомобіль, щоб дати дорогу пішоходу, для якого може бути створена небезпека, допустив наїзд на потерпілу ОСОБА_1 Такі дії заборонені ПДР України. Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_1 , згідно висновку експерта №24Д від 14.03.2019 отримала тілесні ушкоджень середньої тяжкості. Додаткові обставини, які сприяли настанню цих наслідків, суд не встановив. Між бездіяльністю обвинуваченого ОСОБА_2 та спричиненням потерпілій ОСОБА_1 середньої тяжкості тілесних ушкоджень, існує безпосередній причинно-наслідковий зв`язок. Обвинувачений не передбачав можливість настання суспільно небезпечних наслідків своїх діянь, хоча повинен був і міг їх передбачити. Це свідчить про наявність в його діяннях злочинної недбалості. Вчинене кримінальне правопорушення є закінченим.

Згідно з п. 5 ст.364 КПК України учасники судового провадження мають право в судових дебатах посилатись лише на ті докази, які були дослідженні в судовому засіданні. Тому, суд дійшов до переконання, що обвинувачений ОСОБА_2 , повинен бути засуджений за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченого й обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, у зв`язку з чим суд прийшов до висновку про необхідність обрання покарання, визначеного санкцією ч. 1 ст. 286 КК України.

Так, судом враховується те, що ОСОБА_2 вчинив злочин з необережності, який відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості.

Як роз`яснив Верховний суд від 22.03.2018 у справі №759/7784/15-к, розуміння поняття «щире каяття», як таке, що розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед, повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.

Поряд з цим, у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має. Цивільний позов нею не заявлено, у зв`язку з тим, що обвинуваченим у повному обсязі відшкодована завдана їй шкода.

Обставиною, що пом`якшують покарання, обвинувачуваного ОСОБА_2 , відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , у відповідності до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Обвинувачений раніше не судимий, до адміністративної відповідальності про порушення Правил безпеки дорожнього руху України не притягувався. Має місце реєстрації та місце постійного проживання, на обліку у лікарів психіатра та нарколога за місцем проживання не перебуває. Є особою похилого віку. Малолітніх дітей та інвалідів на утримані не має.

Згідно відомостей, які були встановлені в ході судового розгляду, обвинувачений добровільно відшкодував завдану потерпілій майнову шкоду, зокрема і в частині витрат, понесених на лікування потерпілої ОСОБА_1

Указані обставини потребують додаткового врахування при призначенні покарання обвинуваченому, оскільки мають істотне значення щодо вивчення особистості та відношення останнього до скоєного ним.

Призначаючи вид і міру покарання ОСОБА_2 , суд враховує конкретні обставини вчинення злочину, суспільну небезпеку скоєного, правову позицію прокурора, думку потерпілої, дані про особу обвинуваченого, обтяжуючи та пом`якшуючи обставини, додержуючись принципу законності, індивідуалізації, справедливості та обґрунтованості покарання, а також враховуючи, що згідно ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого та з огляду на всі обставини в цілому, суд приходить до висновку, що обвинуваченому належить призначити покарання у виді штрафу в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 286 КК України, але не в максимальному розмірі.

Дана міра покарання відносно обвинуваченого є необхідною і достатньою для виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та його особу.

Підстави для застосування положення ст. 69 КК України судом не встановлені.

Також суд не вбачає підстав для призначення обвинуваченому додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, приймаючи до уваги те, що ОСОБА_2 вперше порушив Правила дорожнього руху України та відсутність тяжких наслідків від вчиненого, а також враховуючи позицію потерпілої.

Цивільний позов не заявлено.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України із обвинуваченого ОСОБА_2 , необхідно стягнути процесуальні витрати, які пов`язані з проведенням у кримінальному провадженні експертизи в сумі 3146 грн. 00 коп.

Запобіжний захід не обирався, підстав для їх обрання судом не встановлено.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись: ст. ст. 84, 86, 94, 122, 124, 126, 127-129, ч. 3 ст. 349, 363-371, 373-374 КПК України, ст.ст. 50, 65-66, ч. 1 ст. 286 КК України, суд,

п р и с у д и в:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 (п`ять тисяч сто) грн. 00 коп. без позбавлення права керування транспортними засобами.

Засуджений ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зобов`язаний сплатити суму штрафу на рахунок Державного бюджету України (Одержувач: Держбюджет м. Бориспіль, Код ЗКПО: 38007070, Банк одержувача: УДК у Київській області, МФО: 821018, КБК: 21081100, р/р НОМЕР_4 ), в місячний строк з моменту набрання вироком суду законної сили.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , на користь держави (Одержувач: Держбюджет м. Бориспіль. ЄДРПОУ: 38007070, Банк одержувача: УДК у Київській області, МФО: 899998, КБК: 21081100, р/р 31114106010004, призначення платежу: адміністративний штраф та інші санкції), 3146 (три тисячі сто сорок шість) гривень 00 копійок, витрат на залучення експерта.

Речовий доказ у кримінальному провадженні після набрання вироком суду законної сили: автомобіль марки «Skoda Octavia», реєстраційний номер НОМЕР_3 , переданий на зберігання власнику - залишити в користуванні власника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Цивільний позов не пред`являвся.

Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги.

Вирок суду набирає законної сили по завершенню строку на його апеляційне оскарження, а у разі оскарження вироку в апеляційному порядку - після постановлення судом апеляційної інстанції рішення за наслідками перегляду такого вироку суду.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: Ю.В.Кабанячий