Рішення № 82567514, 24.06.2019, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" червня 2019 р. Справа № 924/325/19

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладія С.В. при секретарі судового засідання Маєвській Н.В., розглянувши матеріали справи

за позовом селянського (фермерського) господарства „Крупецьагроптиця с. Крупець, Радивилівського району, Рівненської області

до товариства з обмеженою відповідальністю "Лампка Агро" с. Великі Зозулинці, Красилівського району, Хмельницької області

про стягнення 1357695,35 грн.

Представники сторін:

від позивача: Коритнюк В.О. - адвокат

від відповідача: не з`явився

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

В С Т А Н О В И В:

Селянське (фермерське) господарство „Крупецьагроптиця с. Крупець, Радивилівського району, Рівненської області звернулося до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Лампка Агро" с. Великі Зозулинці, Красилівського району, Хмельницької області про стягнення 1357695,35 грн., з яких 1354022,80 грн. вартості недопоставленого товару відповідно до договору купівлі-продажу №30/10/18 від 30.10.2018р. та 3672,55 грн. 3% річних згідно ст. 625 Цивільного кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач в судові засідання 20.05.2019р., 05.06.2019р. та 24.06.2019р. не з'явився, причин неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату судового розгляду справи, відзиву на позовну заяву не подав.

Статтею 202 ГПК України передбачено, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причини неявки.

Зважаючи на те, що судом вжито всіх передбачених ГПК України заходів щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, а також обмеженість строків вирішення даного спору, суд доходить висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

Між СФГ «Крупецьагроптиця» с. Крупець, Радивилівського району, Рівненської області (Покупець) та ТОВ "Лампка Агро” с. Великі Зозулинці, Красилівського району, Хмельницької області (Постачальник) укладено договір купівлі – продажу №30/10/18 від 30.10.2018р., згідно якого Продавець зобов'язується поставити сільськогосподарську продукцію, а саме: сою урожаю 2018 року в кількості 600 тон, а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити цей товар.

Відповідно до р. 2 договору, вартість одиниці товару – 9300, 00 грн. за 1 тону, кількістю – 600 тон. Загальна вартість договору складає 5580000,00 грн. у тому числі ПДВ. Кількість, ціна та вартість товару, що продається підтверджується у видаткових накладних та податкових накладних. Ціна товару на момент відвантаження кожної окремої партії додатково уточнюється і підписується уповноваженими сторонами у додатку до договору.

Згідно п. 3.1 даного договору, постачання товару здійснюється на умовах франко-склад EXW (Хмельнитцька область, Красилівський район, с. В. Зозулинці). Умови поставки визначаються і розуміються відповідно до «Інкотермс» 2010 року. У випадку розбіжностей умов цього договору з правилами Інкотермс пріоритет має договір.

Відповідно до п.3.2 договору, період поставки до 28 лютого 2019 року.

Пунктом 3.3 договору, передбачено, що перехід права власності здійснюється в момент передачі товару покупцю. Приймання товару по кількості та якості проводиться за обов’язкової участі представників сторін за місцезнаходженням складу Постачальника.

Товар вважається переданим Постачальником і прийнятим Покупцем за кількістю (одиниць виміру) – відповідно до кількості (одиниць виміру), вказаній в видатковій накладній (п.3.4 договору.)

Згідно п.3.5 договору, документи, які постачальник повинен передати покупцю при відвантаженні на товар: оригінал рахунку – фактури, видаткова накладна, реєстрація податкової у ЄР (МЕДОК). У випадку видачі Постачальником неповного переліку вищевказаної документації. Товар не вважається прийнятим покупцем.

Відповідно до п.4.1 договору, оплата за товар здійснюється наступним чином: оплата за товар в розмірі 5580000,00 грн., здійснюється згідно відвантаження товару (видаткові накладні) протягом двох банківських днів. Оплата за товар здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Покупця, згідно виставлених рахунків.

Згідно з п. 5.1 договору, товар, що поставляється відповідно до умов цього договору, повинен бути здорового товарного вигляду, без різного роду шкідників. Без плісняви, прихованої зараженості, відповідати вимогам чинних в Україні стандартів.

Відповідно до п. 10.1 договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2019 року.

Даний договір підписаний сторонами та скріплений печатками.

Відповідач відповідно до даного договору, виставив позивачу рахунки на оплату товару №122 від 30.10.2018р. на суму 2790000,00 грн., №126 від 02.11.2018р. на суму 930000,00 грн., № 137 від 06.11.2018р. на суму 1860000,00 грн., а всього на суму 5580000,00 грн.

Позивач вчасно та у повному обсязі виконав умови договору, перерахувавши на рахунок відповідача оплату в розмірі 5580000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 715 від 09.11.2018р., на суму 1860000,00 грн., №703 від 05.11.2018р. на суму 930000,00 грн. та №675 від 30.10.2018р. на суму 2790000,00 грн.

Відповідач взяті на себе зобов’язання виконав частково на суму 4225977,20 грн., що підтверджується видатковими накладним №33 від 11.03.2019р. на суму 198480,00 грн., №32 від 07.03.2019р. на суму 637794,00 грн., №31 від 05.03.2019р. на суму 225720,00 грн., №30 від 04.03.2019р. на суму 327360,00 грн., №29 від 01.03.2019р. на суму 104552,00 грн., №28 від 28.02.2019р. на суму 100744,00 грн., №27 від 26.02.2019р. на суму 105616,00 грн., №21 від 21.02.2019р. на суму 333312,00 грн., №20 від 12.02.2019р. на суму 331638,00 грн., №19 від 11.02.2019р. на суму 658440,00 грн., №26 від 09.02.2019р. на суму 163600,00 грн., №25 від 09.02.2019р. на суму 217680,00 грн., №18 від 08.02.2019р. на суму 662346,00 грн., №14 від 07.02.2019р. на суму 158695,20 грн. Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем становить 1354022,80 грн..

Станом на момент розгляду справи відповідач за отриманий товар з позивачем в сумі 1354022,80 грн. не розрахувався.

У зв’язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов’язань, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з останнього заборгованості в сумі 1354022,80 грн. та відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував 3% річних в розмірі 3672,55 грн.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається таке:

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

При цьому судом враховується, що згідно ст. 655, 692 Цивільного кодексу за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.10.2018р. між СФГ «Крупецьагроптиця» с. Крупець, Радивилівського району, Рівненської області (Покупець) та ТОВ "Лампка агро” с. Великі Зозулинці, Красилівського району, Хмельницької області (Постачальник) укладено договір купівлі – продажу №30/10/18, згідно якого Продавець зобов'язується поставити сільськогосподарську продукцію, а саме: сою урожаю 2018 року в кількості 600 тон, а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити цей товар.

Згідно зі ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається за винятком випадків, передбачених законодавством.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Якщо зустрічне виконання обов’язку здійснено однією з сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов’язку, друга сторона повинна виконати свій обов’язок.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до п.4.1 договору, оплата за товар здійснюється наступним чином: оплата за товар в розмірі 5580000,00 грн., здійснюється згідно відвантаження товару (видаткові накладні) протягом двох банківських днів. Оплата за товар здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Покупця, згідно виставлених рахунків.

Відповідач відповідно до даного договору, виставив позивачу рахунки на оплату товару №122 від 30.10.2018р. на суму 2790000,00 грн., №126 від 02.11.2018р. на суму 930000,00 грн., № 137 від 06.11.2018р. на суму 1860000,00 грн., а всього на суму 5580000,00 грн.

На виконання умов договору, позивач вчасно та у повному обсязі виконав умови договору, перерахувавши на рахунок відповідача оплату в розмірі 5580000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 715 від 09.11.2018р., на суму 1860000,00 грн., №703 від 05.11.2018р. на суму 930000,00 грн. та №675 від 30.10.2018р. на суму 2790000,00 грн.

У відповідності до ст.538 Цивільного кодексу України, при зустрічному виконанні зобов’язання сторони повинні виконувати свої обов’язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов’язання або звичаїв ділового обороту.

Якщо зустрічне виконання обов’язку здійснено однією з сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов’язку, друга сторона повинна виконати свій обов’язок.

Як вбачається з матеріалів справи свої зобов'язання відповідач виконав частково на суму 4225977,20 грн., що підтверджується видатковими накладним №33 від 11.03.2019р. на суму 198480,00 грн., №32 від 07.03.2019р. на суму 637794,00 грн., №31 від 05.03.2019р. на суму 225720,00 грн., №30 від 04.03.2019р. на суму 327360,00 грн., №29 від 01.03.2019р. на суму 104552,00 грн., №28 від 28.02.2019р. на суму 100744,00 грн., №27 від 26.02.2019р. на суму 105616,00 грн., №21 від 21.02.2019р. на суму 333312,00 грн., №20 від 12.02.2019р. на суму 331638,00 грн., №19 від 11.02.2019р. на суму 658440,00 грн., №26 від 09.02.2019р. на суму 163600,00 грн., №25 від 09.02.2019р. на суму 217680,00 грн., №18 від 08.02.2019р. на суму 662346,00 грн., №14 від 07.02.2019р. на суму 158695,20 грн. Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем становить 1354022,80 грн..

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст. 693 ЦК України в разі якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Позивач просить стягнути з відповідача 1354022,80 грн., які були перераховані в якості попередньої оплати.

Як встановлено судом, на момент розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 1354022,80 грн., що підтверджена належними доказами та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував відповідачу 3% річних за період з 01.03.2019р. по 02.04.2019р. в розмірі 3672,55 грн.

Позов в частині стягнення з відповідача 3% річних, суд вважає за необхідне задовольнити.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 74 ГПК України). Статями 78, 79 ГПК України встановлено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судові витрати покладаються на відповідача, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Також позивач просив суд стягнути з відповідача 4800,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, з яких 800 грн. – ознайомлення з матеріалами, щодо стягнення заборгованості з ТОВ «Лампка Агро», 1000,00 грн. підготовка позовної заяви про стягнення заборгованості, 3000,00 грн. супроводження справи щодо стягнення заборгованості в суді.

Згідно з вимогами ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За приписами ст. 124 Господарського процесуального кодексу України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно ч. 1-4 ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Позивачем було додано копію Договору від 01.04.2019р. № 0104/2019/ПД, акт наданих послуг від 17.05.2019р., платіжне доручення №164 від 17.05.2019р. на суму 4800,00 грн.

Слід зазначити, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд вважає, що заявлені позивачем до стягнення витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 4800 грн. є співмірними, враховуючи обсяг наданих послуг та предмет позову, аналізуючи в сукупності наведені вище обставини, подані докази, суд дійшов висновку про наявність підстав стягнути з відповідача суми витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4800,00 грн.

Керуючись ст.ст.2, 13, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 236-238, 240-242, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов селянського (фермерського) господарства „Крупецьагроптиця с. Крупець, Радивилівського району, Рівненської області до товариства з обмеженою відповідальністю "Лампка Агро" с. Великі Зозулинці, Красилівського району, Хмельницької області про стягнення 1357695,35 грн. задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Лампка Агро" (31036, с. Великі Зозулинці, Красилівського району, Хмельницької області, вул. Леніна,10, код 33129725) на користь селянського (фермерського) господарства „Крупецьагроптиця» (с. Крупець, Радивилівського району, Рівненської області, вул. Довга, 69, код 30563755) – 1354022,80 грн. (один мільйон триста п’ятдесят чотири тисячі двадцять дві гривні 80 коп.) заборгованості, 3672,55 грн. (три тисячі шістсот сімдесят дві гривні 55 коп.) 3% річних, 20365,44 грн. (двадцять тисяч триста шістдесят п’ять гривень 43 коп.) судового збору та 4800,00 грн. (чотири тисячі вісімсот гривень 00 коп.) витрат на правничу допомогу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 ГПК України та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ “Перехідні положення» ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 24.06.2019р.

Суддя С.В. Гладій

Відрук. 3 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (с. Крупець, Радивилівського району, Рівненської області, вул. Довга,69)(реком. з повід.)

3 - відповідачу (31036, с. Великі Зозулинці, Красилівського р-ну, Хмельницької обл., вул. Леніна,10)(реком. з повід.)