
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" червня 2019 р. м. Київ Справа № 906/129/19
Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., за участю секретаря судового засідання Брунько А.І., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (м. Житомир) до Приватного підприємства "Автомагістраль" (Київська область, Вишгородський район, с. Синяк) про стягнення 253942,74 грн
за участю представників сторін:
від позивача: Скиданчук І.В. - довіреність від 24.04.2019;
від відповідача: Корзаченко В.М. - ордер серії КС № 266190 від 09.10.2017;
від третьої особи: не прибув.
Дочірнє підприємство "Житомирський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Приватного підприємства "Автомагістраль" (далі - відповідач) 253942,74 грн боргу, що виник у зв'язку з неналежним виконанням останнім умов договору субпідряду № 173Д-СП на закупівлю послуг 63710000-9. Послуги з обслуговування наземних видів транспорту (Послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення Житомирської області протяжністю 212,9 км) від 20.11.2017.
Ухвалою від 11.02.2019 Господарський суд Житомирської області позовну заяву Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" від 05.02.2019 вих. № 113 разом з доданими до неї матеріалами передав за встановленою підсудністю до Господарського суду Київської області.
Ухвалою від 13.03.2019 Господарський суд Київської області позовну заяву Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" від 05.02.2019 вих. № 113 залишив без руху на підставі ч. 5 ст. 164, ст. ст. 174 ГПК України.
Ухвалою від 01.04.2019 Господарський суд Київської області відкрив провадження у справі та призначив судове засідання для її розгляду на 02.05.2019.
18.04.2019 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 17.04.2019 (вх. №7857/19), згідно з прохальної частини якого відповідач просив суд відмовити в задоволенні позову та залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Службу автомобільних доріг у Житомирській області.
Ухвалою від 02.05.2019 Господарський суд Київської області відклав розгляд справи на 21.05.2019, залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Службу автомобільних доріг у Житомирській області, зобов’язав позивача надіслати третій особі копію позовної заяви, докази чого надати суду до 07.05.2019 та витребував у третьої особи письмові документи.
20.05.2019 до суду від третьої особи надійшло клопотання від 20.05.2019 вих. №898/04-19 (вх. №9890/19), згідно з якого заявлено вимогу про перенесення розгляду справи на іншу дату та про зобов’язаня позивача надати читабельні копії актів виконаних робіт форми КБ-2в, форми КБ-3 та актів дефектів (уточнених).
В судовому засіданні 21.05.2019 представник позивача надав до суду докази надсилання копії позовної заяви третій особі у справі.
Ухвалою від 21.05.2019 Господарський суд Київської області відклав розгляд справи на 13.06.2019, витребував у учасників процесу письмові пояснення щодо суті спору, а у позивача додаткого - читабельну копію договору субпідряду №173Д-СП від 20.11.2017 та зобов’язав позивача надіслати третій особі читабельні копії актів виконаних робіт форми КБ-2в, форми КБ-3 та дефектних (уточнених) актів.
11.06.2019 до суду від позивача надійшли письмові пояснення від 05.06.2019 вих. №1239 з додатками та відповідь на відзив від 05.06.2019 вих. №1238.
12.06.2019 до суду від третьої особи надійшов відзив на позовну заяву від 12.06.2019 вих. №1121/04-19.
13.06.2019 до суду від позивача надійшли документи, які останній просив долучити до матеріалів справи як доказ належного виконання позивачем умов договору субпідряду № 173Д-СП від 20.11.2017.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, письмових поясненнях від 05.06.2019 вих. №1239 та відповіді на відзив від 05.06.2019 вих. №1238.
Представник відповідача в засіданні суду проти позову заперечив з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву від 17.04.2019.
Представник третьої особи в судове засідання не прибув. Згідно з відзиву на позовну заяву від 12.06.2019 вих. №1121/04-19, представник третьої особи просив в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріали справи докази, які є достатніми для ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
20.11.2017 між Приватним підприємством "Автомагістраль" (підрядник) та Дочірнім підприємством "Житомирський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (субпідрядник) було укладено договір субпідряду № 173Д-СП на закупівлю послуг 63710000-9. Послуги з обслуговування наземних видів транспорту (Послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення Житомирської області протяжністю 212,9 км) (далі - договір).
Позивач вказує, що на виконання умов вказаного договору ним на підставі затверджених третьою особою дефектних актів було виконано підрядні роботи на суму 253942,74 грн, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт за листопад та грудень 2017 року (форми КБ-2В), довідкою про вартість виконаних будівельних робіт*/та витрати**/ за червень 2018 року (форми КБ-3).
Позивач надав до справи лист від 04.01.2018 вих. № 26, яким підтверджується надсилання відповідачу для підписання актів форми КБ-2В у кількості 38 шт та акти форми КБ-3 у кількості 2 шт, однак відповідач листом від 10.01.2018 вих. №19 відмовив у прийнятті робіт, що підтверджені цими актами з тих підстав, що вони містили дані про виконання робіт, які передували даті укладення договору субпідряду № 173Д-СП від 20.11.2017.
23.06.2018 позивач повторно надіслав відповідачу лист-вимогу № 2 відд 22.06.2018 вих. № 871, згідно з якої просив оплатити виконані підрядні роботи, однак, за твердженням позивача, і вказана вимога була залишена відповідачем без задоволення.
Оскільки на момент пред'явлення позову відповідач не прийняв та не оплатив виконані позивачем підрядні роботи на дорогах загального користування державного значення за листопад - грудень 2017 року, останній звернувся з даним позовом до суду про стягнення вартості виконаних робіт в примусовому порядку.
Відповідач у відзиві на позовну заяву наголосив на тому, що позивачем було подано до позовних матеріалів документи, які фактично не ідентифікують місце виконання робіт, час їх виконання та у переважній більшості навіть не містять дат їх підписання і не підписані представником відповідача, тобто фактично неможливо ідентифікувати подані документи на предмет того, до якого ж саме договору вони відносяться та на виконання умов якого здійснювалися, оскільки між сторонами було підписано значну кількість договорів, які могли діяти у той час.
Відповідач у відзиві не заперечує, що ним було отримано надіслані позивачем на його адресу акти форми КБ-2В та КБ-3, однак наголошує, що позивачем під час надіслання вимог про оплату робіт та необхідність підписання актів виконаних робіт, відповідачу не було надано необхідні первинні документи (загальні журнали робіт, товарно-транспортні накладні тощо), без яких неможливо було прийняти будь-які роботи. При цьому, відповідач наголошує, що твердження позивача про нібито наявність цих первинних документів у відповідача не відповідає дійсності.
Третя особа згідно з наданого суду відзиву на позовну заяву зауважила, що між третьою особою та відповідачем існує безліч договірних зобов'язань, тому посилання позивача на акти дефектів (уточнені), які затверджені замовником, як на підставу для виконання позивачем підрядних робіт у межах спірного періоду, не відповідає дійсності, оскільки акти могли надаватись в межах дії інших договорів, по яким замовником були перевірені обсяги робіт та сплачені кошти.
Пояснила, що позивачем до матеріалів справи не додано погодження замовника на залучення підрядником до виконання робіт (послуг) субпідрядну організацію.
Окрім того, третя особа доводить, що всі обсяги нібито фактично виконаних будівельних робіт не перевірялись відповідачем на місці їх виконання, не перевірялись журнали виконання робіт та ряд інших договорів, які могли б підтвердити факт належного виконання позивачем підрядних робіт, а акти форми КБ-2В, які підписані в односторонньому порядку позивачем, не можуть бути беззаперечним доказом фактичного виконання робіт, що у них вказані.
Оцінивши всі обставини справи в їх сукупності згідно з поданими сторонами до справи доказами, господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Статтею 837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
За ст. 875 ЦК України унормовано, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно - кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно - кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч. 1 ст. 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.
Відповідно до п. п. 1.1, 1.2 договору визначено, що субпідрядник зобов'язався у 2017 році надати підряднику послуги 63710000-9. Послуги з обслуговування наземних видів транспорту (Послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення Житомирської області протяжністю 212,9 км) (далі - послуги), в межах виділених фінансових ресурсів згідно з вимогами діючих нормативно-правових актів, а підрядник прийняти і оплатити послуги. Склад та обсяги робіт, що доручаються субпідряднику визначені проектно-кошторисною документацією у порядку, встановленому чинним законодавством України.
Згідно з п. 1 ст. 843 ЦК України передбачено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником (ст. 844 ЦК України).
У п.п. 3.1, 3.2, 3.5 договору сторони визначили, що ціна цього договору становить 1000000,00 грн, в тому числі ПДВ 166666,67 грн, що станом на дату укладення договору дорівнює загальній вартості послуг. Вартість робіт за договором визначається договірною ціною. Ціна цього договору є динамічною і може бути зменшена за взаємною згодою сторін. Фвнансування робіт здійснюється за рахунок коштів з державного бюджету, отриманих від Служби автомобільних доріг у Житомирській області.
Також п. 3.6 договору сторони погодили, що у разі затримки фінансування (фінансування генерального замовника) розрахунок за виконані послуги здійснюється після отримання підрядником на свій рахунок коштів від генерального замовника.
У відповідності до п. п. 4.3, 4.5 - 4.7 договору встановлено, що здача-приймання закінчених робіт (об'єкту) здійснюється відповідно до вимог нормативних актів. Здача-приймання виконаних робіт оформлюється актом приймання виконаних підрядних робіт (форма №КБ-2в). Фінансування витрат на організацію прийняття виконаних робіт покладається на субпідрядника, якщо інше не буде визначено письмово сторонами. Датою передачі робіт від субпідрядника підряднику, вважається дата підписання акту приймання виконаних підрядних робіт (форма №КБ-2в) та довідок про вартість виконаних підрядних робіт (форма №КБ-3), з врахуванням п. 4.2 договору, або ж останній день місяця за який здаються роботи. Здача-приймання робіт провадиться уповноваженими представниками субпідрядника та підрядника. Акти виконаних робіт готує субпідрядник і разом з представником підрядника перевіряє з фактично виконаними обсягами робіт протягом 3 днів. Несвоєчасне підписання актів, а також необгрунтовані претензії щодо представлених обсягів робіт вирішується у встановленому законодаством порядку.
З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що на підтвердження виконання субпідрядником своїх зобов'язань за укладеним договором, останнім було надано до суду акти приймання виконаних будівельних робіт за листопад та грудень 2017 року (форми КБ-2В) та довідку про вартість виконаних будівельних робіт*/та витрати**/ за червень 2018 року (форми КБ-3), якими підтверджено виконання субпідрядником робіт по ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення Житомирської області на суму 253942,74 грн.
Суд встановив, що в актах та довідці є посилання на укладений між сторонами договір субпідряду № 173Д-СП від 20.11.2017, що спростовує доводи відповідача про те, що неможливо ідентифікувати вказані документи на предмет того, до якого саме договору вони відносяться та на виконання умов якого здійснювалися роботи, що ними підтверджені.
Разом з тим, суд вказує, що виконані субпідрядником роботи могли бути проведені виключно за переліком, наведеним у локальному кошторисі на будівельні роботи №5-1-1 на послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення Житомирської області протяжністю 212,9 км, а не на виконання дефектних актів, затверджених замовників, оскільки останні є завданням на проведення робіт саме по договору №80 на закупівлю послуг СОУ 42.1-37641918-105:2013 [послуги з експлуатації автомобільних доріг - за кодом СРV за ДК 021:2015-63712200-5 (послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення Житомирської області протяжністю 212,9 км)], укладеного між третьою особою та відповідачем 11.10.2016.
Так, пп. 7.1.3 договору №80 від 11.10.2016 передбачено, що замовник зобов'язаний щомісячно надавати підряднику уточнені акти дефектів, виходячи з транспортно-експлуатаційного стану доріг та погодних умов, затверджені замовником, в межах ціни цього договору, а підрядник зобов'язаний виконувати послуги на об'єкті у відповідності до уточнених актів дефектів, виходячи з транспортно-експлуатаційного стану доріг та погодних умов, затверджені замовником, в межах ціни цього договору та затвердженої кошторисної документації (пп. 7.3.3).
Що ж стосується договору субпідряду № 173Д-СП від 20.11.2017, то його умовами виконання робіт на підставі уточнених актів дефектів не передбачено, тому надання останніх позивачем до матеріалів справи та посилання на них у позовній заяві в обгрунтування підстав виконання підрядних робіт за період листопад-грудень 2017 року, суд вважає необгрунтованим.
За ч. 4 ст. 879 ЦК України передбачено, що оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
Пунктом 4.1 договору сторони погодили, що розрахунки за виконані послуги по цьому договору здійснюються шляхом перерахування відповідних коштів на рахунок субпідрядника після одержання від субпідрядника та підписання сторонами акту приймання виконаних підрядних робіт (форма №КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт (форма №КБ-3), а також після одержання від субпідрядника документів зазначених пунктом 4.2 договору та після отримання повного розрахунку від генерального замовника (Служби автомобільних доріг в Житомирській області) за відповідні послуги. Підрядник при проведенні взаєморозрахунків з субпідрядником утримує 2% від вартості субпідрядних робіт на покриття витрат підрядника, пов'язаних із виконанням зобов'язань щодо забезпечення технічною, дозвільною та іншою документацією, приймання виконаних субпідрядником робіт та інші.
Відповідно до п. 4.2 договору, до акту приймання виконаних підрядних робіт (форма №КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт (форма №КБ-3) додаються: документи, що підтверджують належну якість робіт, первинні документи, передбачені для даного виду робіт чинним законодавством. В разі ненадання зазначених цим пунктом договору документів субпідрядник зобов'язується відшкодувати спричинені підряднику збитки (витрати). Послуги за цим договором можуть вважатися виконаними виключно після їх фактичного виконання та отримання підрядником документів, вказаних в п. 4.1, п. 4.2 договору.
З огляду на погоджені між сторонами вищевказані умови договору, останні визначили обставини за сукупності яких у підрядника виникає обов'язок перед субпідрядником по прийняттю виконаних робіт та проведенню за них оплати. По-перше, це одержання підрядником від субпідрядника та підписання сторонами акту приймання виконаних підрядних робіт (форма №КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт (форма №КБ-3), по-друге, одержання підрядником від субпідрядника документів зазначених пунктом 4.2 договору, по-третє, отримання підрядником повного розрахунку від генерального замовника (Служби автомобільних доріг в Житомирській області) за відповідні послуги.
Щодо першої умови, то відповідач в судових засіданнях не заперечив факт отримання від позивача актів приймання виконаних будівельних робіт за листопад та грудень 2017 року (форми КБ-2В) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт*/та витрати**/ за червень 2018 року (форми КБ-3) на суму 253942,74 грн, проте вказав, що вони не можуть бути підставами для оплати за виконані підрядні роботи, зокрема, у зв'язку з тим, що не підписані зі сторони підрядника.
Разом з тим, суд зауважує, що приписами ч. 1 ст. 853 ЦК України передбачено обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
В той же час, ч. ч. 4 та 6 ст. 882 ЦК України унормовано, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.
З огляду на вищевикладене, суд вбачає безпідставними доводи відповідача з приводу відсутності у нього підстав для підписання актів приймання виконаних будівельних робіт за листопад та грудень 2017 року (форми КБ-2В), за умови доведення позивачем, що роботи по актам були виконані в межах складеного сторонами локального кошторису, підтвердженні первинною документпцією та виконані у відповідності до вимог, встановлених чинним законодавством, тобто без недоліків, які виключають можливість використання об'єкта за призначенням.
Що стосується другої обставини, яка є умовою для виникнення у підрядника обов'язку по оплаті субпідряднику проведених ним робіт, то в матеріалах справи відсутні докази надсилання чи передання субпідрядником підряднику та отримання останнім документів, що підтверджують належну якість проведених робіт, а також первинні документи, передбачені для даного виду робіт чинним законодавством.
Посилання відповідача у відзиві на позовну заяву на той факт, що вищевказані документи були передачі підряднику разом з актами приймання виконаних будівельних робіт для ознайомлення та подальшого здавання замовнику, не підтверджено документально, оскільки в листах, що були надані суду на підтведження надсилання підряднику актів форми КБ-2В та КБ-3, вказані документи в додатках не значаться. Інших доказів, на підтвердження передання субпідрядником підряднику на виконання умов п. 4.2 договору документів, матеріали господарської справи не містять.
Також відсутні в матеріалах справи і докази отримання підрядником повного розрахунку від генерального замовника за відповідні послуги, що є третьою умовою для настання строку проведення розрахунків перед субпідрядником за виконані ним роботи, визначені умовами договору субпідряду № 173Д-СП від 20.11.2017. При цьому, слід зауважити, що відсутність бюджетних коштів на оплату проведених субпідрядником робіт не заявлена третьою особою як обставина, яка не дозволяє своєчасно провести з виконавцем розрахунки за складеними ним актами виконаних робіт.
Згідно із ч. 1 ст. 212 ЦК України передбачено право осіб, які вчиняють правочин, обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).
Укладаючи правочин з відкладальною обставиною, його сторони пов'язують виникнення прав і обовязків за таким правочином з певною обставиною, щодо появи якої в майбутньому у сторін існує лише відповідна вірогідність.
Відкладальна обставина може полягати у діях як однієї зі сторін договору, так і третьої особи, але у будь-якому разі повинна обумовлювати настання (зміну) відповідних прав і відповідних обов'язків обох сторін договору, а не лише однієї з них, та у момент укладання договору стосовно такої обставини має бути невідомо, настане вона чи ні.
Наразі суд констатує, що серед інших, встановлених судом в процесі розгляду справи обставин, які мають бути доведені позивачем в підтвердження належного виконання ним умов спірного договору, існують такі, які визначають, що відкладальні обставини щодо проведення із субпідрядником розрахунків за виконані ним згідно з актів приймання виконаних будівельних робіт за листопад та грудень 2017 року (форми КБ-2В) роботи є такими, що ще не настали.
Суд погоджується з твердженням, що позивач в порядку захисту свого порушеного права вправі вимагати примусового виконання відповідачем грошових зобов'язань за спірним договором в натурі шляхом стягнення з нього на свою користь боргу, однак вказує, що у даній справі суд встановив, що вимоги позивача є передчасними.
До того ж позивач заявив до суду вимогу про стягнення з відповідача грошових коштів за виконану роботу в сумі, що відповідно до п. 4.1 договору має бути додатково зменшена на 2%, які підрядник вправі утримати від вартості субпідрядних робіт на покриття витрат, пов'язаних із виконанням зобов'язань щодо забезпечення технічною, дозвільною та іншою документацією, приймання виконаних субпідрядником робіт тощо.
Вказане свідчить про необгрунтованість суми, вимога про стягнення якої є предметом заявлених позивачем в суді позовних вимог.
Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України унормовано, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, беручи до уваги, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303А, п. 29, від 09.12.1994; рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003; рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27.09.2001; рішення у справі "Серявіна та інші проти України", № 4909/04, п. 58, від 10.02.2010; рішення у справі "Проніна проти України", № 63566/00, п. 25, від 18.07.2006; рішення у справі "Петриченко проти України", № 2586/07, п. 13, від 12.07.2016; рішення у справі "Богатова проти України", № 5231/04, від 07.10.2010).
На виконання вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, судом надана оцінка основним доводам та запереченням сторін. Решта доводів та заперечень висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.
Виходячи із вищенаведеного суд відмовляє позивачу в задоволенні позову та, зважаючи на положення ст. 129 ГПК України, покладає на нього судові витрати, а саме 3809,14 грн судового збору, сплаченого за подання позовної заяви до суду.
Керуючись ст.ст. 74-79, 80, 86, 118, 119, 129, 231, 232, 233, 236– 238, 240, 241 ГПК України, господарський суд,-
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Приватного підприємства "Автомагістраль" про стягнення 253942,74 грн відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: (http://court.gov.ua/fair/).
Повне рішення складено: 24.06.2019
Суддя В.М. Антонова
Судове рішення № 82567129, Господарський суд Київської області було прийнято 13.06.2019. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 906/129/19. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: