Ухвала суду № 82566864, 24.06.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

0,2

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

м. Київ

24.06.2019

Справа №910/7212/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., розглянувши матеріали позовної заяви заступника військового прокурора Дарницького гарнізону (02093, м. Київ, вул. Поліська, буд. 28) в інтересах держави в особі Окремої комендатури охорони і забезпечення Державної прикордонної служби України (Військова частина 1498) (02121, м. Київ, вул. Світла, буд. 6; ідентифікаційний код 14321955)

до приватного акціонерного товариства «Астра Люкс» (03061, м. Київ, вул. Бориславська, буд. 54; поштова адреса: 03061, м. Київ, вул. Новопольова, буд. 97а; ідентифікаційний код 19255777)

про стягнення 217 407,34 грн. штрафних санкцій,

без виклику учасників справи,

ВСТАНОВИВ:

Заступник військового прокурора Дарницького гарнізону (далі – Прокуратура) в інтересах держави в особі Окремої комендатури охорони і забезпечення Державної прикордонної служби України (Військова частина 1498) (далі – ВЧ 1498) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з приватного акціонерного товариства «Астра Люкс» (далі – Товариство) 217 407,34 грн. штрафних санкцій, нарахованих у зв’язку з простроченням виконання зобов’язань за договором від 29.03.2018 №162-18 на закупівлю кітеля та спідниці (далі – Договір №162-18), договором від 29.03.2018 №163-18 на закупівлю кітеля та штанів чоловічих (далі – Договір №163-18) та договором від 29.03.2018 №164-18 на закупівлю штанів жіночих (далі – Договір №164-18), укладеними ВЧ 1498 та Товариством.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.06.2019 позовну заяву залишено без руху; встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання суду: обґрунтування, в чому саме полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту; документів, які підтверджують відправлення копії позовної заяви з додатками за місцезнаходженням відповідача (03061, м. Київ, вул. Бориславська, буд. 54); документа, який підтверджує доплату судового збору у сумі 25,74 грн.; належним чином засвідчених копій документів, доданих до позовної заяви; переліку документів та інших доказів, з зазначенням наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до позову.

Ухвалу від 06.06.2019 було надіслана Прокуратурі 07.06.2019 на адресу (02093, м. Київ, вул. Поліська, буд.28).

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з штрихкодовим ідентифікатором №0103047653855 ухвалу від 06.06.2019 отримано Прокуратурою 10.06.2019.

Так, 19.06.2019 Прокуратурою подано суду належним чином засвідчені копії документів, доданих до позовної заяви, та додаткові пояснення, в яких, зокрема, вказано про те, що всі оригінали доданих до позовної заяви документів наявні у ВЧ 1498.

Прокуратура у додаткових поясненнях зазначила таке:

- відповідно до Закону України «Про Державну прикордонну службу України» Державна прикордонна служба України (далі – Служба) є правоохоронним органом спеціального призначення, який виконує завдання щодо забезпечення недоторканості державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні;

- отже, Служба є одним з органів державної влади України, в інтересах якої прокурор має право звертатися до суду з відповідним позовом;

- позивач в особі ВЧ 1498 є органом забезпечення Служби, основним завданням якого є забезпечення заходів під час приведення Адміністрації Служби в різні ступені бойової готовності, забезпечення високого рівня готовності до дій за призначенням, виконання мобілізаційних заходів, заходів професійної підготовки, організація та забезпечення охорони, оборони, пропускного і об’єктивного режиму на об’єктах Адміністрації Служби, здійснення надійної охорони об’єктів їнфраструктури, зброї, боєприпасів та інших матеріальних засобів;

- ВЧ 1498 є юридичною особою, бюджетною установою, утримується за рахунок кошторису Служби;

- зазначений правовий статус позивача як державного органу, визначений Положенням про Окрему комендатуру охорони і забезпечення Державної прикордонної служби України (в/ч 1498), затвердженим наказом Адміністрації Служби від 30.03.2015 №72 та статтею 6 Закону України «Про Державну прикордонну службу України»;

- виходячи з наведеного, прокурор має право звертатися до суду з відповідним позовом в інтересах ВЧ 1498 у випадку порушення прав і законних інтересів цього окремого підрозділу у справах охорони державного кордону;

- пред’явлення позову Прокуратурою в інтересах держави в особі ВЧ 1498 викликано винятково захистом інтересів держави;

- посадовими особами ВЧ 1498 не вживалося заходів щодо вирішення питання про стягнення штрафних санкцій за Договорами №162-18, №163-18 та №164-18 з Товариства, окрім написання претензій в жовтні 2018 року.

Згідно з частиною четвертою статті 53 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Так, відповідно до частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов’язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб’єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб’єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб’єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

У разі відсутності суб’єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право: 1) витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб’єктів, у порядку, визначеному законом; 2) отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.

Саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви для розгляду недостатньо. В такому разі, прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовця, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків тощо).

Відтак, якщо прокурор у позовній заяві не вказав обставин, пов'язаних з порушенням інтересів держави або з обґрунтуванням необхідності захисту таких інтересів, то це має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 ГПК України (залишення позовної заяви без руху або повернення такої заяви).

Тобто, суди в будь-якому разі повинні обов'язково перевіряти доводи прокурора щодо правових підстав пред'явлення ним позову на предмет їх відповідності вимогам чинного законодавства.

Вказана позиція викладена у Довідці за результатами узагальнення судової практики застосування суддями Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду законодавства, що визначає особливості правового статусу прокурора в господарському процесі, з 01.01.2018 по 06.11.2018.

Разом з тим, у позовній заяві та додаткових поясненнях Прокуратурою не обґрунтовано в чому саме полягає порушення інтересів держави у зв’язку з неподанням ВЧ 1498 позовної заяви щодо стягнення з Товариства штрафних санкцій за Договорами №162-18, №163-18, №164-18 та необґрунтовано необхідність захисту інтересів держави, а лише зазначено, що уповноважений орган неналежним чином здійснює відповідні повноваження.

Слід також зазначити, що Прокуратурою не подано належних та допустимих доказів відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовця, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків тощо).

Крім того, Прокуратурою подано суду опис вкладення у цінний лист від 18.06.2019 щодо надіслання відповідачу на адресу місцезнаходження (03061, м. Київ, вул. Бориславська, буд. 54) додаткових пояснень та долучених до позовної заяви документів, проте доказів надіслання Товариству копії позовної заяви Прокуратурою суду не подано.

На підтвердження доплати судового збору у сумі 25,74 грн. Прокуратурою подано копію платіжного доручення від 12.06.2019 №1727 на суму 25,74 грн.

Разом з тим, відповідно до пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.09.2012 №01-06/1260/2012 «Про оформлення платіжних документів на перерахування судового збору» платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.

Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Отже, копія платіжного доручення від 12.06.2019 №1727 не є належним доказом доплати судового збору.

Відповідно до частин четвертої, шостої - восьмої статті 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Оскільки Прокуратурою не усунуто недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі господарського суду міста Києва від 04.06.2019, то є підстави для повернення позову на підставі частини четвертої статті 174 ГПК України.

Керуючись статтями 174, 234 та 235 ГПК України, господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

Позовну заяву і додані до неї документи повернути заступнику військового прокурора Дарницького гарнізону (02093, м. Київ, вул. Поліська, буд. 28).

Копію позовної заяви залишити в суді.

Ухвала набрала законної сили 24.06.2019 та може бути оскаржена протягом десяти днів з моменту її підписання до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва.

Суддя О.В. Марченко