Рішення № 82566636, 18.06.2019, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 33/74/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.2019 Справа № 908/966/19

м.Запоріжжя Запорізької області

За позовом: Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6)

до відповідача: Приватного акціонерного товариства “Приазовкурорт” (71100, м. Бердянськ Запорізької області, бул. Тіннистий, буд. 12)

про стягнення суми

Суддя Мірошниченко М.В.

Секретар судового засідання Хилько Ю.І.

За участю представників сторін:

від позивача: Андрійко Є.Л., довіреність № 14-182 від 13.05.2019

від відповідача : не з’явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

В господарський суд Запорізької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” до Приватного акціонерного товариства “Приазовкурорт” про стягнення заборгованості в сумі 180215,29 грн., з яких: сума 116961,88 грн. основного боргу, сума 42733,65 грн. пені, сума 14546,29 грн. втрати від інфляції та сума 5973,47 грн. – 3% річних.

Відповідно до витягу з протоколу розподілу судової справи між суддями від 23.04.2019 р. здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/966/19 та визначено до розгляду судді Мірошниченко М.В.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.05.2019 р. вказану позовну заяву залишено без руху. Надано позивачу строк протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду для усунення недоліків позовної заяви вказаних в ухвалі.

До господарського суду від Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 17.05.2019р. вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 33/74/19, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 18.06.2019р.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України під час судового розгляду справи здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору постачання природного газу поставки № 6271/1718-КП-13, укладеного між сторонами 17.10.2017р., в частині здійснення оплати за переданий природний газ. Так, за умовами договору, остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу. Однак, відповідач свої обов’язки за договором належним чином не виконав, оплату за поставлений позивачем природний газ в повному обсязі та у встановлений договором строк не здійснив, внаслідок чого у нього перед позивачем утворилась заборгованість, яка станом на 15.03.2019р. склала 116961,88 грн. Крім того, за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань за спірним договором позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені за загальний період: з 26.12.2017р. по 25.10.2018р. в розмірі 42733,65 грн., 3% річних за загальний період: з 26.12.2017р. по 15.03.2019р. в сумі 5973,47 грн. та втрат від інфляції за загальний період: квітень 2018р. – лютий 2019 в розмірі 14546,29 грн. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на ст.ст. 11-16, 258, 526, 530, 611, 625, 712 ЦК України, ст.ст. 193, 216-217, 231, 264-265 ГК України.

В судовому засіданні представник позивача підтримав, заявлені вимоги, просить позов задовольнити.

Приватне акціонерне товариство “Приазовкурорт” (відповідач по справі), процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні не скористалось, про дату, час та місце розгляду справи було повідомлено належним чином. Матеріали справи містять рекомендоване повідомлення, яке свідчить про отримання відповідачем 27.05.2019 поштового відправлення - ухвали суду про відкриття провадження у даній справі від 17.05.2019р.

Відповідно до ч. 1 ст. 202, п. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

На підставі викладеного, суд дійшов до висновку про розгляд справи за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.

У судовому засіданні 18.06.2019 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено, на підставі ст.ст. 233, 240, 241 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Як свідчать матеріали справи, 17.10.2017 між Публічним акціонерним товариством “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (постачальник) та Приватним акціонерним товариством “Приазовкурорт” (споживач) укладено договір постачання природного газу № 6271/1718-КП-13 (далі - договір).

Відповідно до п.1.1. договору постачальник зобов'язався поставити споживачеві у 2017-2017 роках природний газ, а споживач зобов’язався оплатити його на умовах цього договору.

Пунктом 3.7. договору встановлено, що приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі. Обсяг використання природного газу споживачем у відповідному місяці постачання встановлюється шляхом складення добових обсягів, визначених на підставі показників комерційного вузла/вузлів обліку природного газу.

Згідно п. 3.10. договору, споживач підтверджує, що підписаний сторонами акт приймання-передачі газу за розрахунковий місяць означає повне виконання постачальником своїх зобов’язань в частині постачання природного газу за цим договором у відповідному місяці.

Згідно п. 5.2. договору, ціна за 1000 куб.м. газу за цим договором на дату його укладення становить 7907,20 гривень, крім того податок на додану вартість (ПДВ) – 20%. Усього до сплати разом з податком на додану вартість – 9488,64 грн.

Загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок природного газу (п. 5.4. договору).

Пунктом 6.1. договору сторони узгодили, що оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Розділом 12 договору сторони визначили строк його дії: договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, і діє в частині реалізації природного газу з 01 жовтня 2017 до 31 березня 2018 (включно), а в частині проведення розрахунків – до їх повного здійснення.

Із матеріалів справи слідує, що позивач на виконання умов договору постачання природного газу № 6271/1718-КП-13 від 17.10.2017 у період: листопад 2017-березень 2018 поставив відповідачу природний газ на загальну суму 577174,98 грн.

Матеріали справи містять акти приймання-передачі природного газу за вказаний період (акти приймання-передачі за: листопад 2017р. на суму 88329,74 грн., грудень 2017р. на суму 99668,68 грн., січень 2018р. на суму 148146,13 грн., лютий 2018р. на суму 144047,04 грн., березень 2018р. на суму 96983,39 грн.) підписані обома сторонами та скріплені їх печатками.

Як зазначає у позовній заяві позивач, станом на момент розгляду спору, заборгованість відповідача за отриманий у період: з листопада 2017р. по січень 2018р. природний газ погашена у повному обсязі. Однак оплата за отриманий природний газ здійснена відповідачем з порушенням строків встановлених п. 6.1. договору.

За отриманий природний газ у період: лютий-березень 2018 року, оплату відповідачем здійснено не в повному обсязі та також з порушенням строків, заборгованість становить 116961,88 грн.

На підтвердження здійснених відповідачем часткових оплат за договором, позивачем в матеріали справи надано довідку, складену заступником головного бухгалтера НАК “Нафтогаз України” «Операції за договором 6271/1718-КП-13, підприємство Приазовкурорт, ПрАТ» з 01-10.2017р. по 31.01.2019р. та копії виписок з особового рахунку позивача у АБ «Укргазбанк» за спірний період.

Відповідачем викладені обставини не спростовано.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічний припис містить п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Згідно з ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Статтею 691 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно з нормою ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт наявності у відповідача перед позивачем заборгованості за договором постачання природного газу № 6271/1718-КП-13 від 17.10.2017р. в сумі 116961,88 грн. підтверджується матеріалами справи та відповідачем не спростований.

На підставі викладеного, вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу за поставлений згідно договору № 6271/1718-КП-13 від 17.10.2017р. у період: листопад 2017 – березень 2018 природний газ в розмірі 116961,88 грн. підлягає задоволенню.

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Внаслідок прострочення відповідачем грошового зобов’язання позивачем заявлені вимоги про стягнення пені в розмірі 42733,65 грн. за загальний період: з 26.12.2017 по 25.10.2018р.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” № 543/96-ВР від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 8.2. договору № 6271/1718-КП-13 від 17.10.2017р., у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1. цього договору, він зобов'язується сплатити постачальнику, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Пунктом 10.3. договору № 6271/1718-КП-13 від 17.10.2017р. сторони узгодили, що строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, становить п’ять років.

Частиною 1 ст. 259 ЦК України передбачено, що позовна давність встановлена законом може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Необхідно зазначити, що позивачем у розрахунку пені приписи ч.6 ст. 232 ГК України враховано. Нарахування пені здійснено по кожному акту приймання-передачі природного газу окремо, з врахуванням положень п. 6.1. договору, розмір пені не перевищує подвійної облікової ставки НБУ, розрахунок здійснено вірно.

Також позивачем заявлено до стягнення 3% річних в сумі 5973,47 грн. нарахованих за загальний період: з 26.12.2017р. по 15.03.2019р. та втрати від інфляції в сумі 14546,29 грн. за період: квітень 2018 – лютий 2019.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено правильність нарахування 3% річних та встановлено, що 3% річних розраховано позивачем вірно

Крім того, судом перевірено розрахунок інфляційних втрат та встановлено, що правильною сумою інфляційних втрат за заявлений позивачем період є сума 14375,95 грн. При здійсненні розрахунку інфляційних втрат по акту приймання-передачі за лютий 2018р. позивачем помилково нараховано інфляційні втрати на суму заборгованості з урахуванням інфляційних втрат за попередній період. За розрахунком суду по вказаному акту до стягнення підлягає сума 7814,69 грн. інфляційних втрат; по акту за березень 2014 року суму інфляційних втрат позивачем розраховано вірно – 6561,26 грн. Таким чином, стягненню підлягають втрати від інфляції нараховані за загальний період: квітень-липень 2014р. в сумі 14375,95 грн. В іншій частині стягнення втрат від інфляції судом відмовляється.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме: в сумі 116 961 грн. 88 коп. основного боргу, в сумі 42 733 грн. 65 коп. пені, в сумі 5 973 грн. 47 коп. 3% річних, в сумі 14 375 грн. 95 коп. втрат від інфляції. В іншій частині позову суд відмовляє з огляду на необґрунтованість.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на сторін, пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, з ПрАТ “Приазовкурорт” на користь АТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” підлягає стягненню сума 2700,67 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Приазовкурорт” (71100, м. Бердянськ Запорізької області, бул. Тіннистий, буд. 12; код за ЄДРПОУ 02647763) на користь Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6; код за ЄДРПОУ 20077720) суму 116961 (сто шістнадцять тисяч дев’ятсот шістдесят одна) грн. 88 коп. основного боргу, суму 42733 (сорок дві тисячі сімсот тридцять три) грн. 65 коп. пені, суму 5973 (п’ять тисяч дев’ятсот сімдесят три) грн. 47 коп. 3% річних, суму 14375 (чотирнадцять тисяч триста сімдесят п’ять) грн. 95 коп. втрат від інфляції та суму 2700 (дві тисячі сімсот) грн. 67 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Відповідно ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано – « 24» червня 2019 р.

Суддя М.В. Мірошниченко