Рішення № 82563860, 21.06.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

21 червня 2019 року справа №640/2814/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Рейл Інжиніринг" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Рейл Інжиніринг")доДержавної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Печерському районі)про1) зобов'язання відповідача не вважати подану 09 листопада 2018 року позивачем податкову звітність з податку на прибуток за три квартали 2018 року податковою декларацією у зв'язку з заповненням її з порушенням вимог пункту 48.3 статті 48 Податкового кодексу України; 2) зобов'язати відповідача надати позивачу письмове повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації з податку на прибуток за три квартали 2018 року з підстав відсутності у ній одного з обов'язкових реквізитів податкової декларації протягом п'яти днів з дня набрання рішенням суду законної силиВ С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, оскільки вважає протиправними дії відповідача щодо прийняття податкової декларації з податку на прибуток за три квартали 2018 року з підстав відсутності у ній одного з обов'язкових реквізитів, визначених положеннями пункту 48.3 статті 48 Податкового кодексу України; позивач звертає увагу, що такі дії ДПІ у Печерському районі призвели до прийняття неправомірного податкового повідомлення-рішення від 11 грудня 2018 року №0924401208 та нарахування ТОВ "Рейл Інжиніринг" грошового зобов'язання з податку на прибуток.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 лютого 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі №640/2814/19 у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Відповідач відзиву на позовну заяву та відповідних доказів до суду не надав, що відповідно до частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Відповідно до пункту 49.1 та 49.3 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Єдиною підставою для відмови у прийнятті податкової декларації засобами електронного зв'язку в електронній формі є недійсність електронного цифрового підпису такого платника податків, у тому числі у зв'язку із закінченням строку дії сертифіката відкритого ключа, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа і надана у форматі, доступному для її технічної обробки.

Пунктом 49.8 статті 49 Податкового Кодексу України встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Згідно з пунктами 49.9, 49.10 статті 49 Податкового кодексу України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом. Відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

За змістом приписів пункту 49.11 статті 49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання.

При цьому пунктом 48.3 статті 48 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); інформація про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід'ємною частиною; ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Згідно підпункту 48.5.1 пункту 48.5 статті 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником. Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку.

Тобто, з наведених положень законодавства вбачається, що підставою для відмови у прийнятті податкової звітності є подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 Податкового кодексу України.

Відповідно до пунктів 46.1 та 46.2 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов'язань.

Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог статті 137 цього Кодексу.

Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до цього пункту платниками податку на прибуток та неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації) та її невід'ємною частиною.

Як зазначено в адміністративному позові, 09 листопада 2018 року ТОВ "Рейл Інжиніринг" подало до ДПІ у Печерському районі декларацію з податку на прибуток підприємств за 3 квартали 2018 року; згідно з платіжним дорученням від 19 листопада 2018 року №229 позивач сплатив самостійно визначену суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1 406 160,00 грн.

Позивач надав суду засвідчені копії податкової декларації з податку на прибуток підприємств за три квартали 2018 року, додатку АМ до рядка 12.1 додатка РІ до рядка 03 РІ податкової декларації "Інформація щодо нарахованої суми амортизації", звіту про фінансові результати за 9 місяців 2018 року та додатку РІ до рядка 03 РІ податкової декларації "Різниці".

На думку позивача, оскільки подана ним податкова декларація з податку на прибуток підприємств за три квартали 2018 року не містить посилань про наявність додатків, цей документ не вважається податковою звітністю і ДПІ у Печерському районі повинна була надати позивачу письмове повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації з податку на прибуток за три квартали 2018 року.

При цьому позивач звертає увагу, що виявив недоліки у податковій декларації з податку на прибуток за три квартали 2018 року лише після надходження на адресу ТОВ "Рейл Інжиніринг" податкового повідомлення-рішення від 11 грудня 2018 року №0924401208 про нарахування грошового зобов'язання з податку на прибуток за наслідками камеральної перевірки спірної податкової декларації.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частинами першою та другою статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

Однак, суд звертає увагу, що позивач не надав суду доказів, які б підтверджували, що саме згадані вище документи подавались до ДПІ у Печерському районі 09 листопада 2018 року та були прийняті як податкова звітність, зокрема у разі подання особисто - відповідна відмітка про прийняття на податковій звітності, у разі надіслання поштою - відповідне повідомлення про вручення та опис вкладення; у разі подання засобами електронного зв'язку в електронній формі - відповідної квитанції про прийняття.

Надані із позовною заявою докази не підтверджують, що ДПІ у Печерському районі прийняла податкову звітність з податку на прибуток ТОВ "Рейл Інжиніринг" за 3 квартали 2018 року, заповнену з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 Податкового кодексу України, з урахуванням чого суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для відмови у прийнятті спірної податкової звітності та для надсилання відповідного повідомлення.

У свою чергу суд зауважує на тому, що відповідно до підпунктів 16.1.2, 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Пункт 47.1 статті 47 Податкового кодексу України встановлює, що відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть у тому числі юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до цього Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи.

Такими чином, ТОВ "Рейл Інжиніринг" несе відповідальність за правильність заповнення та дотримання порядку подання податкової звітності.

З огляду на відсутність у справі доказів, які б підтверджували наявність підстав для відмови у прийнятті податкової звітності, суд приходить до висновку, що поведінка ДПІ у Печерському районі відповідає вимогам Податкового кодексу України, а вимоги для її зобов'язання надати позивачу письмове повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації з податку на прибуток за три квартали 2018 року документально не підтверджуються.

Разом із тим, у межах спірних правовідносин, на думку суду, ТОВ "Рейл Інжиніринг" намагається уникнути відповідальності за порушення порядку заповнення податкової звітності, оскільки звернувся до суду із позовом до ДПІ у Печерському районі після отримання податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 11 грудня 2018 року №0924401208, яким збільшено ТОВ "Рейл Інжиніринг" суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 5 355 225,00 грн. за наслідками камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток за три квартали 2018 року (акта перевірки Головного управління ДФС у м. Києві від 12 листопада 2018 року №5185/26-15-12-08-20/41018433).

Суд не приймає до уваги посилання позивач на те, що після отримання податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 11 грудня 2018 року №0924401208 виявлено, що головний бухгалтер підприємства помилково відправив спірну податкову звітність, складену з порушенням вимог законодавства, оскільки відповідні докази у справі відсутні.

При цьому суд зазначає, що виявивши помилки при заповненні податкової декларації позивач міг скористатись правом на їх виправлення у порядку пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України, подавши відповідний уточнюючий розрахунок.

Крім того, позивач надав засвідчену копію платіжного доручення від 19 листопада 2018 року №229, згідно з яким ТОВ "Рейл Інжиніринг" сплатило податок на прибуток за три квартали 2018 року у розмірі 1 406 160,00 грн., що вказує про обізнаність підприємства із показниками податкової декларації з податку на прибуток за три квартали 2018 року.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ "Рейл Інжиніринг" про визнання протиправними дій ДПІ у Печерському районі та зобов'язання вчинити дії є необґрунтованими.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем доведено правомірність своєї поведінки з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ "Рейл Інжиніринг" не підлягає задоволенню.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, судові витрати позивачу не відшкодовуються.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариству з обмеженою відповідальністю "Рейл Інжиніринг" відмовити повністю.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рейл Інжиніринг" (03150, м. Київ, вул. Ділова, 5, корп. 10-А; ідентифікаційний код 3102214089);

Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 2; ідентифікаційний код 39439980).

Суддя В.А. Кузьменко