Постанова № 82563164, 28.05.2019, Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 460/4226/16-а

Провадження №2-а/460/59/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.05.2019 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області

в складі: головуючого судді Кондратьєвої Н.А.

при секретарі с/з Юрчишині В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Яворові в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці Державної фіскальної служби про визнання дій неправомірними та скасування постанови в справі про порушення митних правил № 3005/20908/16 від 17.08.2016 року,

встановив:

02.09.2016 р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Львівської митниці Державної фіскальної служби, в якому просить визнати дії заступника начальника Львівської митниці ДВС Міндоходів Мірошніченка М.І. в частині накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу неправомірними, постанову в справі про порушення митних правил № 3005/20908/16 від 17.08.2016 року в частині накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу змінити, звільнити його від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням та поновити строк на оскарження. В обґрунтування позову покликається на те, що відповідно до постанови про порушення митних правил № 3005/20908/16 від 17.08.2016 року його було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України на накладено штраф в розмірі 8500 грн. Вважає дану постанову необґрунтованою та незаконною виходячи з наступного. 05.10.2015 року він в`їхав на автомобілі марки "Ауді80", реєстраційний номер НОМЕР_1 в Україну з Республіки Польща через митний кордон "Краковець". На підставі протоколу 17.08.2016 року заступником начальника Львівської митниці ДФС Мірошніченком М.І. було винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 470 МК України. Мірошніченко М.І , не дотримався вимог ст. 33 КУпАП, а саме: не врахував його особу, не встановив його майнового стану (він проживає з дружиною та її батьками та їх сином, які є особами з інвалідністю, також здійснює догляд а матір`ю, яка є пенсіонером, сам він непрацюючий). Також не вирішувалося питання можливості звільнення його від відповідальності в зв`язку з малозначністю вчиненого правопорушення. Окрім того, він не був присутнім при винесенні постанови, копію постанови отримав поштою лише 23.08.2016 року, тому просить поновити строк на оскарження постанови та позов задовольнити.

Справа поступила до провадження судді Варениці В.С.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, відповідно до розпорядження керівника апарату суду від 06.10.2016 року № 257, у зв`язку закінченням терміну повноважень судді Варениці В.С. справа передана судді Теслі Б.І.

15.03.2017 р. до суду надійшло заперечення представника Львівської митниці ДФС на адміністративний позов ОСОБА_1 В обґрунтування заперечення представник відповідача зазначає, що позов є необґрунтованим та таким, що не підлягає до задоволення виходячи з наступного. 05.10.2015 року близько 15 год. 33 хв. через митний пост "Краковець" Львівської митниці ДФС каналом позначеним зеленим кольором ("зелений коридор") ОСОБА_1 ввіз на митну територію України транспортний засіб марки "AUDI 80", реєстраційний номер НОМЕР_1 . Згідно з даними АСМО "Інспектор" та ЄАІС ДФС України зазначений транспортний засіб станом на 10 год 00 хв. 14.07.2016 року не вивозився та у інший митний режим не поміщався. Листом Львівської митниці ДФС від 16.06.2016 року №11346/13-70-26/Б/29 ОСОБА_1 запрошувався до Львівської митниці ДФС для надання пояснень та складенні протоколу про порушення митних правил, однак у вказаний час він не прибув. Станом на 17.07.2016 року документів, що підтверджували б факт аварії, дії непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, чи інших обставин поважності причин пропуску транзитного перевезення автомобіля позивачем подано не було. Позивач визнає, що ним вчинено правопорушення, проте вказує на малозначність вказаного правопорушення. Однак, митницею стягнення накладалося в межах санкції, передбаченої ч. 3 ст. 470 МК України та окрім того, жодних документів, які б могли підтвердити наявність обставин, що пом`якшують відповідальність при розгляді справи митницею, позивачем не надавалося. Зважаючи на викладене, вважає, що ОСОБА_1 правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності, а тому в задоволенні позовних вимог просить відмовити, в зв`язку з їх безпідставністю та необґрунтованістю.

Згідно повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2017 р. в зв`язку зі звільненням з посади судді ОСОБА_3 , відповідно до розпорядження керівника апарату Яворівського районного суду Львівської області від 13.05.2017 р. № 83 справа поступила в провадження судді Кондратьєвої Н.А.

Ухвалою від 13.05.2017 р. справу прийнято до свого провадження суддею Кондратьєвою Н.А. та призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні 07.03.2018 р. представник позивача пояснив, що позивач фактично згідний, що не вивіз у встановлений строк автомобіль, однак не згідний з винесеною постановою про притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки при винесенні останньої не було з`ясовано всіх обставин справи, не вказано, що він нерацюючий, батьки та брат його дружини, з якими він проживає є особами з інвалідністю, його мати є пенсіонером. Окрім того, йому не направлялася копія протоколу для відома та не було попереджено про розгляд справи, а, отже, він не міг скористатися своїми правами, відтак постанова є незаконною.

Позивач та представник позивача в судове засідання не з`явилися, представник позивача подав заяву про розгляд справи у їх відсутності. Оскільки про час та місце розгляду справи посадовою особою митного органу не попереджався, вважає постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, та просить позов задовольнити.

Представник відповідача повідомлений належним чином про дату час та місце розгляду справи, в судове засідання повторно не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

Згідно із ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши докази, які мають значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та дав їм правову оцінку.

Згідно ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Статтею 90 Митного кодексу України (далі -МК України) встановлено, що транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до ч.1ст. 92 МК України митний режим транзиту може бути застосований як до товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що безпосередньо ввозяться на митну територію України, так і до таких, що перебувають на митній території України.

Відповідно до п.1 ч.1ст. 95 МК України встановлюються такі строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту: для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Згідно з ч.2 вказаної статті до строків, зазначених у частині першій цієї статті, не включається: 1) час дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу; 2) час зберігання товарів під митним контролем (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює їх переміщення); 3) час, необхідний для здійснення інших операцій з товарами, у випадках, передбачених цим розділом (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює переміщення цих товарів).

Особливості тимчасового ввезення громадянами транспортних засобів особистого користування з метою транзиту через митну територію України передбачено ст. 381 МК України.

Відповідно до ч.3ст. 470 МК України вчинення правопорушення, передбаченого встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Так, ст. 488 МК України встановлено, що провадження у справі про порушення митних правил вважається розпочатим з моменту складення протоколу про порушення митних правил.

Відповідно до ст. 489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 497 МК України, у провадженні у справах про порушення митних правил беруть участь: 1) особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил; 2) власники товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу (заінтересовані особи); 3) представники осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та заінтересованих осіб (законні представники, представники, які діють на підставі довіреності, доручення); 4) захисники; 5) представники органів доходів і зборів; 6) свідки; 7) експерти; 8) перекладачі; 9) поняті.

Згідно з ст. 498 МК України, особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та власники товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу (заінтересовані особи), під час розгляду справи про порушення митних правил в органі доходів і зборів або суді мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії рішень, постанов та інших документів, що є у справі, бути присутніми під час розгляду справи у органі доходів і зборів та брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою захисника, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, давати усні і письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення, оскаржувати постанови органу доходів і зборів, суду (судді), а також користуватися іншими правами, наданими їм законом. Зазначені в цій статті особи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

Відповідно до ст. 526 МК України, справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника.

Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил органом доходів і зборів цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил.

Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Отже, чинним на час виникнення спірних відносин Митним кодексом України визначено порядок провадження у справі про порушення митних правил, визначено зокрема право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності знати про час та місце розгляду справи, брати участь у розгляді справи, подавати пояснення та заперечення.

Також, Митним кодексом України визначено єдину обов`язкову умову розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а саме: розгляд справи може відбуватись за відсутності особи, яка притягається до відповідальності лише в разі, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Позивач зазначає, що при винесенні постанови про накладення стягнення присутнім не був, про час та місце розгляду справи Львівською митницею ДФС він не повідомлявся.

Відповідач зазначає, що листом Львівської митниці ДФС від 16.06.2016 року №11346/13-70-26/Б/29 ОСОБА_1 запрошувався до Львівської митниці ДФС для дачі пояснень, однак у вказаний час він не прибув.

В матеріалах справи про порушення митних правил № 3005/20908/16 відносно ОСОБА_1 , копію якої за запитом направлено до суду відповідачем Львівською Митницею ДФС, є лист Львівської митниці ДФС до ОСОБА_1 . вих. № 13464/13-70-20/Б/29 від 14.07.2016 р. за підписом заступника начальника УБ з МП Львівської митниці ДФС Репецького Р.М,,Ю згідно якого позивач повідомлявся про розгляд справи за ознаками порушення ним митних правил, передбачених ч.3 ст. 470 МК України на 11:00 год. 17.08.2016 року. Однак, немає інформації про направлення даного листа та отримання його позивачем.

МК України чітко встановлено, що справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягається до відповідальності лише в разі, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Суд звертає увагу, що відсутність інформації про несповіщення особи не може вважатись даними про своєчасне сповіщення особи, що притягається до адміністративної відповідальності про час та місце розгляду справи про порушення митних правил.

Суд також звертає увагу на те, що висновок про виявлення факту правопорушення митних правил, що є підставою для порушення справи про порушення митних правил, повинен робитись виключно за умови достатності даних, що вказують на наявність складу правопорушення, елементом якого є винні дії суб`єкта правопорушення. Такі дані можуть бути отримані тільки за результатами всебічного аналізу обставин справи.

Суд при розгляді даної категорії адміністративних справ перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови та її поважність згідно з вимогами п.3 ч.1 ст. 293 КУпАП.

Згідно з ч.ч. 1, 2, 3 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Докази суду надають учасники справи.

Відповідачем до матеріалів справи не долучено доказів на користь своєчасного та належного повідомлення позивача про час та місце розгляду справи про порушення митних справи, відтак посадова особа відповідача не мала права на розгляд справи та прийняття оскаржуваної постанови у відсутність позивача.

Провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв`язку з оскарженням.

Відповідно до частини першої статті 508 Митного кодексу України у справі про порушення митних правил процесуальні дії проводяться з метою отримання доказів, необхідних для правильного вирішення цієї справи. Згідно з частиною другою цієї статті до процесуальних дій належать зокрема складення протоколу про порушення митних правил; опитування осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, свідків, інших осіб; а також інші процесуальні дії.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оскільки під час розгляду даної справи судом з`ясовано факти порушення посадовою особою відповідача порядку розгляду справи, з`ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення питання щодо застосування адміністративного стягнення, суд дійшов висновку, що є підстави для скасування постанови заступника начальника Львівської митниці ДФС Міндоходів Мірошніченка М.І. від 17.08.2016 року в справі про порушення митних правил та закриття справи про адміністративне правопорушення.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року (надалі - Конвенція), була ратифікована Законом України N 475/97-ВР від 17.07.97 року, та відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ст. 8 Конституції України, ст. 6 КАС України та ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року).

Щодо позовної вимоги позивача - звільнити його від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням, така не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Статтею 22 КУпАП встановлено, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Суд звертає увагу на те, що законодавцем надано право звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням саме органу (посадовій особі), уповноваженому вирішувати справу про адміністративне правопорушення. В даному випадку таким органом виступає Львівська митниця ДФС.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на наведене, суд вправі змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Проте, суд не вправі звільнити особу від адміністративної відповідальності, тим самим підміняти собою державні органи, компетенція яких чітко регламентована чинним законодавством.

Окрім того, щодо вимоги позивача - визнати дії заступника начальника Львівської митниці ДВС Міндоходів Мірошніченка М.І. в частині накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу неправомірними, суд враховує, що встановлений ч. 3 ст. 286 КАС України перелік можливих судових рішень є вичерпним, і не передбачає право суду визнавати дії суб`єкта владних повноважень протиправними у даній категорії справ, а тому в частині визнання дій заступника начальника Львівської митниці ДВС Міндоходів неправомірними слід відмовити.

Оцінюючи в сукупності зібрані у справі докази суд дійшов висновку про необхідність вийти за межі позовних вимог з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень - скасувати постанову про порушення митних правил та закрити провадження у справі, у задоволенні інших вимог позивача - відмовити.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 241-246 КАС України, ст.ст. 4, 95, 380, 467, 470, 481, 523, 525 МК України, суд,

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Постанову заступника начальника Львівської митниці ДФС - начальника управління боротьби з митними правопорушеннями Мірошниченка М.І. в справі про порушення митних правил № 3005/20908/16 від 17 серпня 2016 року - скасувати.

Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України - закрити.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення може бути повністю або частково оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення в порядку, визначеному ст. ст. 272, 286, пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , ІПН НОМЕР_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач - Львівська митниця ДФС, Код ЄДРПОУ 39420875, 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1.

Суддя Н.А. Кондратьєва