Ухвала суду № 82563047, 11.06.2019, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/3723/19

У Х В А Л А

11 червня 2019 року слідчий суддя Залізничного районного суду м.Львова Колодяжний С.Ю., з участю секретаря судового засідання Колошкіна П.І., прокурора Бойко О.В., слідчого Голощук В.І., захисника Стефановича Ю.М., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові клопотання слідчого Залізничного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області Голощук В.І. у кримінальному провадженні №12019140060001641 від 20.05.2019 року, за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.259 КК України, про направлення підозрюваного ОСОБА_1 до медичного закладу для проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи,

встановив:

11 червня 2019 року слідчий Залізничного ВП ГУ НП у Львівській області Голощук В.І., за погодженням з прокурором Залізничного відділу Львівської місцевої прокуратури №2 Бойко О.В., звернулася до слідчого судді з клопотанням про направлення до медичного закладу для проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи підозрюваного за ч.1 ст.259 КК України у кримінальному провадженні №12019140060001641 ОСОБА_1

В обґрунтування клопотання посилається на те, що 20.05.2019 року ОСОБА_1 , перебуваючи біля будинку на вул.Залізничній, 4 у м.Львові, зателефонував з таксофону на лінію ДСНС у Львівській області та повідомив про загрозу вибуху через замінування приміщення «Космолоту» на вул.Залізничній, 4 у м.Львові, що в подальшому не підтвердилось. Відомості про вказане кримінальне правопорушення 20.05.2019 року внесено до ЄРДР. 22.05.2019 року слідчим повідомлено про підозру ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.259 КК України.

Згідно довідки Львівського обласного клінічного психоневрологічного диспансеру від 23.05.2019 року № 1508д ОСОБА_1 знаходиться на обліку в цьому закладі з 25.07.2014 року по теперішній час з приводу розладів особистості та поведінки внаслідок органічного ураження головного мозку. Крім цього, слідчий суддя Залізничного районного суду м.Львова 28.05.2015 року вже призначав відносно ОСОБА_1 стаціонарну судово-психіатричну експертизу. Вважає, що наведені обставини дають достатні підстави для направлення і у даному провадженні ОСОБА_1 у медичний заклад для проведення стаціонарної психіатричної експертизи.

Заслухавши слідчого, прокурора, які підтримали клопотання, підозрюваного та його захисника, які проти задоволення клопотання не заперечили, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Частиною першою ст.509 КПК України передбачено, що слідчий, прокурор зобов`язані звернутися з клопотанням до слідчого судді щодо залучення експерта (експертів) для проведення психіатричної експертизи у разі, якщо під час кримінального провадження будуть встановлені обставини, які дають підстави вважати, що особа під час вчинення суспільно небезпечного діяння була в неосудному або обмежено осудному стані або вчинила кримінальне правопорушення в осудному стані, але після його вчинення захворіла на психічну хворобу, яка позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними. Такими обставинами, зокрема, є:

1) наявність згідно з медичним документом у особи розладу психічної діяльності або психічного захворювання;

2) поведінка особи під час вчинення суспільно небезпечного діяння або після нього була або є неадекватною (затьмарення свідомості, порушення сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту чи пам`яті тощо).

Також, частиною другою, вказаної статті визначено, що у разі необхідності здійснення тривалого спостереження та дослідження особи може бути проведена стаціонарна психіатрична експертиза, для чого така особа направляється до відповідного медичного закладу на строк не більше двох місяців. Питання про направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи вирішується під час досудового розслідування - ухвалою слідчого судді за клопотанням сторони кримінального провадження в порядку, передбаченому для подання та розгляду клопотань щодо обрання запобіжного заходу, а під час судового провадження - ухвалою суду.

Організаційні засади проведення судово-психіатричної експертизи визначено Порядком проведення судово-психіатричної експертизи, що затверджений наказом Міністерства охорони здоров`я № 865 від 08.05.2018, відповідно до якого за формою проведення судово-психіатрична експертиза може бути амбулаторною, стаціонарною, посмертною.

З аналізу положень вказаного Порядку слідує, що психіатрична експертиза може проводитись як в амбулаторному, так і в стаціонарному порядку. Причому експерти, які проводять амбулаторну експертизу, у разі неможливості відповісти на всі поставлені перед ними запитання обґрунтовують висновок про необхідність проведення стаціонарної психіатричної експертизи.

При цьому, як визначено ч.2 ст.509 КПК України, стаціонарна психіатрична експертиза може бути проведена в разі необхідності здійснення тривалого спостереження та дослідження особи.

Проте, як встановлено, амбулаторна судово-психіатрична експертиза стосовно ОСОБА_1 не проведена, висновок відповідного фахівця, експерта про необхідність здійснення тривалого спостереження та дослідження підозрюваного відсутній.

Наведені слідчим обставини того, що підозрюваний з липня 2014 року по теперішній час перебуває на обліку у Львівському обласному клінічному психоневрологічному диспансері і щодо нього у 2015 році слідчим суддею вже застосовувалось поміщення до медичного закладу для проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи, підтверджуються матеріалами клопотання, проте не свідчать про наявність достатніх підстав вважати необхідним тривале спостереження та дослідження психічного стану ОСОБА_1 в умовах поміщення до медичного закладу.

Крім цього, вирішуючи заявлене клопотання, слідчий суддя бере до уваги правові позиції ЄСПЛ, відповідно до яких тримання особи у психіатричному закладі без достатніх на те підстав є позбавленням свободи у значенні підпункту «е» пункту 1 статті 5 Конвенції (п.67 рішення від 05 червня 2014 року у справі Акопян проти України, п.105 рішення від 17 квітня 2014 року у справі Руденко проти України). Поняття позбавлення свободи поєднує у собі як об`єктивний елемент, а саме тримання особи в обмеженому просторі протягом значного періоду часу, так і суб`єктивний елемент, тобто відсутність достовірної згоди особи на таке тримання (пп. 71 і 74 рішення від 16 червня 2005 року у справі Шторк проти Німеччини).

Таким чином, позиція сторони захисту, яка погоджується із клопотанням слідчого, не може бути визначальною при вирішенні даного питання, основним в якому є доведеність підстав, передбачених ч.2 ст.509 КПК України.

Враховуючи наведене, слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення не довела, що підозрюваний ОСОБА_1 потребує тривалого спостереження з поміщенням його до медичного закладу для проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи, тому подане клопотання є необгрунтованим і передчасним, а відтак у його задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 2, 7-9, 22, 184, 186, 193, 509 КПК України, -

постановив:

В задоволенні клопотання слідчого Залізничного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області Голощук В.І. у кримінальному провадженні №12019140060001641 від 20.05.2019 року, за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.259 КК України, про направлення підозрюваного ОСОБА_1 до медичного закладу для проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Суддя: (підпис)

З оригіналом згідно.

Суддя: Колодяжний С.Ю.