Рішення № 8256144, 23.12.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" грудня 2009 р.Справа № 26/234-09-5443 Господарський суд Одеської області у складі : судді                                         Никифорчука М.І.

при секретареві                     Войтенко С.М.

за участю представників сторін :

від позивача : Остренко Л.Є. за довіреністю від 26.10.2009 р.;

від відповідача : не з’явився,

( представник відповідача повідомлявся належним чином про час та місце розгляду

справи, повідомлення у справі)

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : товариства з обмеженою відповідальністю „Мрія”

до відповідача : товариства з обмеженою відповідальністю „Винконцерн”

про стягнення 23000 грн., -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю „Мрія ” ( далі –позивач) звернулось із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Винконцерн” ( далі - відповідач ) про стягнення 23000 грн., посилаючись на наступне.

12 липня 2007 р. між сторонами у справі був укладений Договір про надання поворотної фінансової допомоги № ФІН-02 (надалі - Договір ), відповідно до п.1.1 якого позикодавець ( позивач у справі ) надає підприємству ( відповідачу у справі ) поворотну фінансову допомогу, а відповідач зобов’язується повернути надані грошові кошті у термін до 03 вересня 2007 року у повному обсягу.

Відповідно до п.2.1 Договору поворотна фінансова допомога надається у національній валюті України та її розмір складає 45000 грн. без ПДВ.

03.09.2007 сторони у справі уклали Додаткову угоду, згідно п.1 якої сторони змінили п.1.1 вказаного Договору та виклали його таким чином : позивач надає відповідачеві поворотну фінансову допомогу, а відповідач зобов’язується повернути надані грошові кошті у термін до 03 вересня 2009 року у повному обсягу.

Відповідно до виписок з поточного рахунку відповідача у філії АБ „Південний” від 20.07.2007 р. та від 17.03.2008 р. відповідачеві були переховано кошти в загальному розмірі 23000 грн.( 20.07.02007 р. –3000 грн. і 17000 грн., 17.03.2008 р.- 3000 грн.)

29.08.2008 р. сторонами складений та посвідчений печатками підприємств акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого станом на 31.07.2008 р. борг відповідача перед позивачем складає 23000 грн.

Такий же акт сторонами укладений па посвідчений 23.01.2009 р.

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до приписів ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як у встановлений вказаним Договором термін так і дотеперішнього часу відповідач вказану суму коштів позивачеві не повернув, чим порушив як умови Договору так і вимоги ст. ст. 525, 526 ЦК України.

На підставі викладеного представник позивача просить позов задовольнити.

Представник відповідача у засідання суду не з’явився, відзив на позов не надав, тому справа розглядається за правилами ст. 75 ГПК України.

Вислухавши представника позивача, проаналізувавши надані сторонами докази, відзив на позов, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як убачається з матеріалів справи, вищеприведені позивачем обставини підтверджуються наявними у справі доказами: укладеним між сторонами у справі Договором, виписками з рахунку відповідача, актами звірки взаєморозрахунків.

Дотеперішнього часу відповідач вказані кошти не повернув, чим порушив вимоги ст.ст. 525 і 526 ЦК України. Зворотнього відповідачем не доведено.

Посилання позивача на ст. 1049 ЦК України суд вважає правильним оскільки саме ця норма ЦК України регулює предмет спору у даній справі.

Аналізуючи вищеприведене господарський суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними наявними у справі доказами і тому позов підлягає задоволенню в повному обсягу.

Згідно вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються судові витрати.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов –задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Винконцерн»( 67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Кишинівська, 144-Б, код ЄДРПОУ 24541545, п/рах № 2600030101330 в Білгород-Дністровському відділенню ВАТ «Державний ощадний банк», код банку 388034 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Мрія" ( 69002, м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграду, 21, код ЄДРПОУ 20494926, п/рах 26000136653900 в АКІБ «УкрСиббанк»м.Харків, код банку 351005 ) - суму боргу в розмірі 23000 (двадцять три тисячі) грн., державне мито в розмірі 230 (двісті тридцять) грн. та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття

Суддя