Рішення № 8256098, 25.12.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" грудня 2009 р.Справа № 20-28/122-09-2473 За позовом: Виробничо-наукового об'єднання птахівничої промисловості "Укрптахопром";

До відповідача: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Іллічівська птахофабрика"

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України"

про дострокове розірвання договору та стягнення 676 964, 08 грн.

Головуючий суддя Щавинська Ю.М.

Судді Рога Н.В.

Степанова Л.В.

Представники сторін:

Від позивача: не з"явився

Від відповідача: Кармазін С.А., директор

Від третьої особи: не з"явився

СУТЬ СПОРУ: Виробничо-наукове об’єднання птахівничої промисловості "Укрптахопром" звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою, у якій, з урахуванням зміни розміру позовних вимог (вх.30446 від 24.11.09), просить розірвати договір №63-8-239 від 02.10.1995р. на поставку соєвих шротів і повернення валютного кредиту згідно з міжурядовою програмою ПЛ-480 на 1995 рік, укладений між Позивачем та Відповідачем, а також стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Іллічівська птахофабрика" 622434,26 грн. заборгованості, 6770 грн. держмита та 312,50 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору №63-8-239 від 02.10.1995р. в частині своєчасної оплати поставленої продукції.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.07.2009 року порушено провадження по справі №28/122-09-2473 за позовом Виробничо-наукового об'єднання птахівничої промисловості "Укрптахопром" до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Іллічівська птахофабрика".

Ухвалою голови господарського суду Одеської області від 12.08.2009 року, на підставі заяви судді господарського суду Одеської області Гуляк Г.І., а також враховуючи особливу категорію та складність спору, справу №28/122-09-2473 передано на розгляд колегії суддів у складі суддів: головуючий суддя Щавинська Ю.М., судді Гуляк Г.І., Панченко О.Л., у зв'язку з чим ухвалою від 17.08.2009р. вказану справу із присвоєнням №20-28/122-09-2473 прийнято до колегіального розгляду у вище визначеному складі суддів.

Крім того, вказаною ухвалою до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, залучено ВАТ „Державний експортно-імпортний банк України”.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Одеської області від 16.09.2009 року №382-р, у зв'язку з перебуванням судді господарського суду Одеської області Гуляк Г.І. на лікарняному, у складі колегії при колегіальному розгляді справи №20-28/122-09-2473 замінено суддю Гуляк Г.І. на суддю господарського суду Одеської області Степанову Л.В.

Розпорядженням голови господарського суду Одеської області від 15.12.2009 року, у зв'язку з перебуванням судді господарського суду Одеської області Панченко О.Л. у відпустці, у складі колегії при колегіальному розгляді справи №20-28/122-09-2473 замінено суддю Панченко О.Л. на суддю господарського суду Одеської області Рогу Н.В.

У судовому засіданні 16.12.2009р. представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд розірвати договір та стягнути з відповідача заборгованість згідно з уточненим графіком платежів в межах позовної давності за 2006-2008 роки, включаючи відсотки по кредиту та платежі Укрексімбанку у сумі 49447,36 дол. США, що за курсом НБУ на дату подання позову складало 376294,41 грн., вартість несплаченого шроту, яка згідно з уточненим графіком платежів мала бути сплачена у 2009 та 2010 роках у сумі 28276,64 дол. США, що за курсом НБУ на дату подання позову складало 215185,23 грн., пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, нараховану на заборгованість за 2008 рік (15914,09 дол. США (121583,65 грн. за курсом НБУ на 1.07.2009р.), з 1.01.2009р. по 1.07.2009р., яка за розрахунком позивача складає 14436,81 грн., 3% річних, нарахованих на суми заборгованості за 2006-2008 роки по 9.06.2009р. (дату подання позову), що за курсом НБУ на дату подання позову складає 16517,81 грн. Таким чином, стягувана позивачем сума складає 622434,26 грн.

Відповідач надав суду відзив на позов (т.1 а.с.91), в якому проти позову заперечує, оскільки вважає, що договір є неукладеним, так як сторонами не було досягнуто згоди щодо істотної умови – ціни товару. Крім того, відповідач вказує, що в порушення ст.3 Декрету КМУ „Про податок на додану вартість”, об’єкт оподаткування ПДВ не визначено, у зв'язку з чим розрахункові документи позивача не можуть бути прийняті до розрахунку. Відповідач також вважає, що позивач не здійснив відповідного зменшення боргу відповідача з урахуванням проведених проплат згідно з п.3.1 договору, а розрахунки позивача є необґрунтованими та містять численні помилки.

Крім того, у судовому засіданні 4.12.2009р. представник відповідача у усних поясненнях проти позову заперечував, зазначаючи також, що

-          договір в порушення законодавства укладено у іноземній валюті;

-          позивачем за допомогою належних та допустимих доказів не доведено факт отримання вантажу правопопередником відповідача, а квитанції про приймання вантажу, що містяться у справі свідчать про відправлення вагонів на адресу Арцизького комбікормового заводу (зокрема вагони 34103206, 34102915, 34103152, 34101852);

-          позивач не надав повного звіту про витрати, які підприємство-відповідач перерахувало до укладення договору поставки.

Крім того, представник відповідача зазначив про необхідність ознайомитися із матеріалами справи, зокрема, із оригіналами первісних документів, наданими позивачем для огляду суду.

Для надання представнику відповідача такої можливості, а також у зв'язку із відсутністю згоди сторін на оголошення вступної та резолютивної частини рішення, у судовому засіданні було оголошено перерву до 16.12.2009р.

У судовому засіданні 16.12.2009р. відповідач надав відзив на позов, в якому, крім наданих раніше заперечень, також зазначив, що у справі відсутні контракти з інофірмами на придбання соєвих шротів, договори на фрахт суден та їх оплата, митні декларації, тощо, а також просить застосувати строк позовної давності, у зв’язку з чим відмовити у позові. Крім того, відповідач стверджує про неправомірність проведення розрахунку штрафних санкцій від суми у іноземній валюті та зазначає, що у договорі був зазначений тільки рахунок позивача у банку „Україна”, який був ліквідований, тобто відсутня вина відповідача у прострочці грошового зобов’язання.

Представник третьої особи про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, у судове засідання не з’явився, про поважність причин відсутності не повідомив, але 16.09.2009р. надав суду письмові пояснення, в яких зазначив, що суму кредиту позивачем використано за цільовим призначенням, тобто одержані 100000 тонн соєвого шроту передані птахогосподарствам України. Разом з тим, у зв'язку з незабезпеченням виконання планових платежів по кредиту, таке виконання здійснювалося з використанням коштів державного бюджету, у зв'язку з чим у ВНО „Укрптахопром” виникла відповідна бюджетна заборгованість.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

2.10.1995р. між Позивачем (об’єднання) та Птахорадгоспом «Одеський»(підприємство), правонаступником якого є відповідач - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Іллічівська птахофабрика»- було укладено договір №63-8-239 на поставку соєвих шротів і повернення валютного кредиту Укрексімбанку згідно з міжурядовою програмою ПЛ-480-95, згідно з яким підприємство доручає, а об’єднання зобов’язується поставити соєвий шрот у кількості 500 тонн по ціні 250 дол. США за тонну. Відповідно до п.1.5 підприємство доручає, а об’єднання зобов’язується укласти необхідні договори і оплатити витрати за прийомку і розвантаження шротів, поставку і завантаження шротів у залізничні вагони, доставку до станції призначення підприємства, митні, банківські, поштові, експедиційні та інспекційні витрати, зважування та виконання інших робіт за рахунок підприємства. Крім того, підприємство зобов’язується оплатити послуги об’єднання по виконанню вищеназваних робіт у розмірі 2% від вартості поставлених йому соєвих шротів.

Згідно з п.2.2 договору об’єднання здійснює поставку шротів після попередньої оплати підприємством додаткових витрат згідно з п.1.5 договору.

Згідно з п.3.1 Договору підприємство зобов'язується у строк до 15.10.1995р. здійснити частково попередню оплату та перерахувати Позивачу грошові кошти у сумі 20 доларів США за кожну тонну соєвого шроту по курсу Міжбанківської валютної біржі на день перерахування.

Підприємство, за умовами п.3.2 договору зобов’язується повернути вартість одержаного шроту з процентами за користування кредитом на протязі 15 років, згідно з додатком №1 до цього договору.

Відповідно до п.3.3 перерахування здійснюється у національній валюті на рахунок об’єднання, а останнє зобов’язується конвертувати одержані кошти та своєчасно перерахувати Укрексімбанку долари США згідно кредитній угоді.

Пунктами 4.1 та 4.2 договору передбачено, що в разі порушення строків оплати підприємство сплачує пеню у розмірі 0,5% за кожний день прострочки, а у випадку 10-денної прострочки об’єднання має право розірвати договір.

У разі виявлення нестачі соєвих шротів, одержаних залізницею, підприємство, відповідно до п.4.3 договору, повинно згідно існуючих процедур скласти акт та пред’явити його залізниці.

Як свідчать матеріали справи, згідно з умовами Договору Позивач виконав перед Відповідачем взяті на себе зобов'язання по Договору щодо поставки шроту, що підтверджується залізничними квитанціями про приймання вантажу:

- від 22.12.1995р. №34104129 масою «нетто» 51350 кг; від 22.12.1995р. №34104130 масою «нетто»51000 кг; від 22.12.1995р. №34104131 масою «нетто»51700 кг; від 22.12.1995р. №34103834 масою «нетто»45 750 кг; (сповіщення №9384 від 26.12.1995р.),

- від 05.12.1995р. №34102853 масою «нетто» 48550 кг (сповіщення 8252 від 6.12.1995р);

- від 03.12.1995р. №34102635 масою «нетто»47350 кг; від 03.12.1995р. №34102636 масою «нетто»47800 кг (сповіщення 8122 від 5.12.1995р.)

- від 29.11.1995р. №34102363 масою «нетто» 46050 кг; від 29.11.1995р. №34102364 масою «нетто»49100 кг (сповіщення 7900 від 1.12.1995р.).

Крім того, шрот був поставлений згідно до а/м накладної №9605 від 28.12.1995р. маса «нетто»25100 кг (сповіщення 9806 від 2.01.1996р.); та а/м накладна №8573 від 23.11.1995р. маса «нетто»50900 кг (сповіщення 8264 від 6.12.1995р.).

Таким чином, загальна маса поставленого Відповідачу шроту становить 514,65 тонн, що також підтверджується листом відповідача №222 від 5.09.1996р., в якому він перераховує транспортні документи, по яким було отримано шрот, а також повідомляє, що станом на 1.07.96р. залишку соєвого шроту не має.

Як свідчать матеріали справи, а саме протоколи звірки взаєморозрахунків, дані яких підтверджуються наявними у справі банківськими виписками, відповідачем, згідно з узгодженим графіком платежів (додаток 1 до договору) та уточненим графіком платежів від 3.08.1998р. (додаток 3 до договору), були у повному обсязі сплачені платежі за 1996-1998 роки.

При цьому, вказаним уточненим графіком була визначена загальна сума кредиту у розмірі 127244,92 дол. США, що мала бути сплачена рівними частками протягом 2002-2010 років, розраховані відсотки по кредиту та платежі Укрексімбанку за обслуговування кредиту.

Постановою господарського суду м. Києва від 29.12.2008 року Виробничо-наукове об’єднання птахівничої промисловості "Укрптахопром" було визнано банкрутом та призначено ліквідатора, який, виконуючи функції, враховуючи наявність заборгованості відповідача за вказаним договором, звернувся до суду із відповідним позовом.

Проаналізувавши надані сторонами докази у сукупності, суд дійшов наступних висновків:

Згідно з пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, до цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

При цьому, пунктом 9 Прикінцевих та перехідних положень визначено, що до договорів, що були укладені до 1 січня 2004 року і продовжують діяти після набрання чинності Цивільним кодексом України, застосовуються правила цього Кодексу щодо підстав, порядку і наслідків зміни або розірвання договорів окремих видів незалежно від дати їх укладення.

Аналогічні положення встановлені також і нормами Господарського кодексу України.

Враховуючи викладене, суд вважає, що до правовідносин сторін мають застосовуватися відповідні норми Цивільного та Господарського кодексів України.

Відповідно до п. п. 1, 2 ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно до вимог ст.188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Приймаючи до уваги не отримання відповіді на лист від 27.04.2009р. (а.с.11) про розірвання договору, позивачем ВНО „Укрптахопром” обґрунтовано передано спір на вирішення суду.

Згідно з положеннями ст. 651 ЦК України, яка визначає підстави для зміни або розірвання договору, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. При цьому, істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Зазначене цілком кореспондується із приписами ст.611 ЦК України, яка встановлює, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Як встановлено судом та не спростовано сторонами за допомогою належних доказів, поставлений відповідачу товар –соєвий шрот у розмірі 514,65 тонн, не був оплачений відповідачем у обсязі згідно із уточненим графіком платежів від 3.08.1998р. (додаток 3 до договору).

Як свідчать матеріали справи, а саме протоколи звірки взаєморозрахунків, дані яких підтверджуються наявними у справі банківськими виписками, відповідачем, згідно з узгодженим графіком платежів (додаток 1 до договору) та уточненим графіком платежів від 3.08.1998р. (додаток 3 до договору), були у повному обсязі сплачені платежі за 1996-1998 роки та частково за 1999 рік.

При цьому, вказаним уточненим графіком була визначена загальна сума кредиту у розмірі 127244,92 дол. США, що мала бути сплачена рівними частками протягом 2002-2010 років, розраховані відсотки по кредиту та платежі Укрексімбанку за обслуговування кредиту.

Доказів сплати визначених графіком платежів протягом 2000 –2009 років відповідач в порушення ст.33 ГПК України не надав.

За таких обставин, суд погоджується із твердженнями позивача про наявність істотного порушення з боку відповідача умов договору, що має наслідком його розірвання, у зв'язку з чим вимоги позивача про розірвання договору №63-8-239 від 02.10.1995р. на поставку соєвих шротів і повернення валютного кредиту згідно з міжурядовою програмою ПЛ-480 на 1995 рік, укладеного між Позивачем та Птахорадгоспом «Одеський»(підприємство), правонаступником якого є відповідач - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Іллічівська птахофабрика», підлягають задоволенню.

Згідно до п.5 ст.188 ГК України, якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Відповідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується із ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно до ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до вимог ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У такому випадку, згідно зі ст.695 ЦК України істотними умовами договору про продаж товару в кредит з умовою про розстрочення платежу є ціна товару, порядок, строки і розміри платежів.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача в частині стягнення сум основного боргу згідно із уточненим графіком платежів від 3.08.1998р. (додаток 3 до договору) за 2006, 2007 та 2008 рік у сумі 42414,96 дол. США (14138,32 х 3), що за курсом НБУ на день подачі позову (7,61грн.) склало 322777 грн. 85 коп.

Заперечення відповідача щодо неукладеності договору у зв'язку із недосягненням згоди щодо істотної умови –ціни договору не враховуються судом, оскільки спростовуються змістом договору від 2.10.1995р., додатками до нього, а також виконанням зазначеного договору обома сторонами.

Також не приймаються судом до уваги посилання відповідача на те, що позивачем не доведено факт отримання правопопередником відповідача соєвого шроту, оскільки спростовуються як первісними документами, оригінали яких були оглянуті у судовому засіданні, так і листуванням сторін, а також фактом часткової проплати по договору та складеними протоколами звірки розрахунків, оригінали яких також були оглянуті судом та звірені із наданими копіями.

Твердження відповідача про наявність у справі виключно первісних документів, що свідчать про відвантаження товару до Арцизького комбікормового заводу спростовуються матеріалами справи, а саме клопотанням позивача від 17.08.2009р. (т.2, а.с.1-5), в якому він зазначає про помилкове додання до позовної заяви документів про поставку шроту до Арцизького комбікормового заводу та надає докази поставки шроту саме відповідачу.

При цьому, суд зазначає, що, незважаючи на задоволення судом клопотання відповідача про ознайомлення із матеріалами справи, заявлене у судовому засіданні 4.12.2009р., відповідним процесуальним правом, передбаченим ст.22 ГПК України, відповідач не скористався.

Суд також не погоджується із доводами відповідача про неможливість прийняття рішення за відсутності у справі контрактів з інофірмами, доказів фрахту суден та його оплати, тощо, оскільки, по-перше, зазначені документи безпосередньо не стосуються правовідносин сторін, а, по-друге, контракти на поставку соєвих шротів укладалися на відповідно з міжурядовою програмою ПЛ-480/95, а факт виконання зазначених контрактів з боку позивача у справі встановлено судом на підставі наявних у справі акту КРУ від 5.07.96р., рішення господарського суду м. Києва від 23.04.2004р., тощо.

Оцінюючи вимоги про стягнення пені та 3% річних за прострочення грошового зобов’язання, суд вказує наступне.

Відповідно до ст.546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

При цьому, суд погоджується із правовими обґрунтуваннями позивача про обмеження стягнення пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ згідно до ст.231 ГК України та спеціального закону „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, викладеними у розрахунку позовних вимог від 18.11.2009р. (вх 30446 від 24.11.2009р.).

Разом з тим, приймаючи до уваги, що заборгованість за 2008 рік, на яку нараховується пеня, на думку суду неправомірно визначена позивачем у гривнях за курсом НБУ на 1.07.2009 року, а не на 8.01.2009р., тобто на момент виникнення грошового зобов’язання за 2008 рік з урахуванням розпорядження КМУ №1458-р від 24.11.2008р., а також пеню нараховано не щодо основної заборгованості (14138,32 дол.США), а щодо розміру усіх платежів за 2008 рік (15914,09 дол. США), судом за даними системи Ліга зроблено перерахунок пені, відповідно до якого сума боргу у гривнях становить 108865,06 грн. (14138,32 Х 7,7 грн.), а пеня, що підлягає стягненню за шість місяців становить 12425,53 грн.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

108865.0608.01.2009 - 15.02.20093912.0000 %0.066 %*2791.72

108865.0616.02.2009 - 14.06.200911912.0000 %0.066 %*8518.32

108865.0615.06.2009 - 01.07.20091711.0000 %0.060 %*1115.49 Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та зобов'язаний, на вимогу кредитора, сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням вищенаведених зауважень до розрахунку позивача судом також зроблений перерахунок 3% річних по платежам за 2006, 2007 та 2008 роки.

Сума боргу за 2006 та 2007 роки складає 71398,51 грн. (14138,32 х 5,05 грн. –курс НБУ на 9.01.2007р., 8.01.2008р,), сума боргу за 2008 рік у гривнях складає 108865,06 грн. (14138,32 х 7,7 грн. –курс НБУ на 8.01.2009р.). Крім того, розрахунок зроблений судом з урахуванням перенесення робочих днів відповідно до розпоряджень КМУ №612-р від 12 грудня 2006 р., №1059-р від 28.11.2007р., №1458-р від 24.11.2008р.

Таким чином, сума 3% річних, що підлягає стягненню становить за 2006 –2008 роки, згідно з нижченаведеними розрахунками 9596,47 грн.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

71398.5109.01.2007 - 09.06.20098833 %5181.77 Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 71398.5108.01.2008 - 09.06.20095193 %3045.68 Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 108865.0608.01.2009 - 09.06.20091533 %1369.02 Що стосується вимог позивача про стягнення відсотків по кредиту, платежів інобанку та платежів Укрексімбанку за обслуговування кредиту протягом 2006-2008 років, суд доходить висновку про відмову у їх задоволенні, оскільки вказані платежі за своєю правовою природою є відшкодуванням витрат позивача у зв'язку із обслуговуванням кредиту. Разом з тим, доказів понесення вказаних витрат позивач не надав, а, навпаки, матеріали справи свідчать про наявність бюджетної заборгованості по цим платежам.

Відповідно до ст.653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Разом з тим, якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Відповідно до ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Приймаючи до уваги, що судом встановлено, а сторонами не спростовано факт відсутності у відповідача залишків соєвого шроту, з урахуванням вищевикладеного, суд вважає обґрунтованим вимоги позивача про стягнення вартості несплаченого шроту, яка згідно з уточненим графіком платежів мала бути сплачена у 2009 та 2010 роках у сумі 28276,64 дол. США, що за курсом НБУ на дату подання позову складало 215185,23 грн.

Враховуючи викладене, позов підлягає частковому задоволенню, у зв'язку з чим судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Розірвати договір № 63-8-239 від 02.10.1995р. на поставку соєвих шротів і повернення валютного кредиту згідно з міжурядовою програмою ПЛ-480 на 1995 рік, укладений між позивачем Виробничо-науковим об’єднання птахівничої промисловості "Укрптахопром" та Птахорадгоспом «Одеський»(підприємство), правонаступником якого є відповідач - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Іллічівська птахофабрика».

3.          Стягнути з Відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Іллічівська птахофабрика»(код ЄДРПОУ 00855233, 67840, Одеська обл., Овідіопольський р-н, с.Молодіжне) на користь Позивача Виробничо-наукового об'єднання птахівничої промисловості «УКРПТАХОПРОМ», код ЄДРПОУ 00858792 (м. Київ, 01011, вул. П.Мирного, 28, Печерський р-н,), п/р26002030001040 в Київській філії АКБ «Індустріалбанк»МФО 320962, 559985,08 грн. (п’ятсот п’ятдесят дев’ять тисяч дев’ятсот вісімдесят п’ять грн. 08 коп.) суми позову, 5684 (п’ять тисяч шістсот вісімдесят чотири) грн. 85 коп. державного мита та 296 (двісті дев’яносто шість) грн. 83 коп. витрат на ІТЗ судового процесу.

4.          В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Головуючий суддя                                                  Щавинська Ю.М.

          Суддя                                                                       Рога Н.В.

Суддя                                                                       Степанова Л.В.