Ухвала суду № 82557660, 18.06.2019, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/3407/19

№ провадження 1-кс/208/1797/19

УХВАЛА

Іменем України

18 червня 2019 р. м. Кам`янське

Слідчий суддя Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Ізотов В.М., за участю секретаря судового засідання Стомаченко О.В., прокурора Дніпродзержинської місцевої прокуратури Матісової О.В., слідчого Шульги В.В., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Курільця Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого, погоджене з прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинська, українця, громадянина України, не одруженого, маючого середню освіту, не працюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

встановив:

Слідчий звернувся до суду вищезазначеним клопотанням, пославшись на те, що ОСОБА_1 підозрюється у скоєні тяжкого злочину, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні або вчинити інше кримінальне правопорушення.

В судовому засіданні слідчий підтримав своє клопотання, просив застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави.

Прокурор підтримала клопотання слідчого та просила його задовольнити з підстав, наведених у його мотивувальній частині.

Підозрюваний в судовому засіданні пояснив, що підозра є обґрунтованою, але він не має наміру переховуватись від органів слідства та суду, просив застосувати відносно нього запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.

Захисник в судовому засіданні підозрюваного, просив обрати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.

Слідчий суддя, вислухавши слідчого, прокурора, підозрювану та його захисника, вивчивши клопотання, матеріали кримінального провадження, дійшов наступного висновку.

У судовому засіданні встановлено, що 16.02.2019 приблизно о 20 годині 00 хвилин

ОСОБА_1 , перебуваючи біля будинку №6 по вул. Ніколенка в

м. Кам`янське, побачив раніше незнайомого йому ОСОБА_2 котрий тримав у руці належний йому мобільний телефон «Samsung SM-J610 FZKNSEK», чорного кольору. ОСОБА_1 підбіг зі спини до ОСОБА_2 та рукою вихопив з руки останнього вказаний мобільний телефон «Samsung SM-J610 FZKNSEK» з сім-карткою:

НОМЕР_1 , яка не має майнової цінності для потерпілого. Заволодівши вказаним майном потерпілого, ОСОБА_1 побіг у невідомому напрямку тобто з місця вчинення кримінального правопорушення зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

За даним фактом СВ Кам`янського ВП 18.05.2019 р. відомості було внесено до Єдиного реєстру досудового розслідування за №12019040160001044 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

14 червня 2019року ОСОБА_1 повідомлено про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

18.06.2019р. слідчий СВ Кам`янського ВП звернувся до суду з погодженим з прокурором клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 .

Стаття 5 Конвенції про захист прав людини та основних свобод гарантує кожному право на свободу та особисту недоторканність.

В силу ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Згідно вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи вимоги ч.1 та ч.2 ст.177 КПК України, на стадії досудового розслідування кримінального провадження слідчий суддя вважає, що він не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно неї запобіжного заходу.

Як вбачається з досліджених судом матеріалів кримінального провадження, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом допиту потерпілого ОСОБА_2 , протоколом допиту свідка ОСОБА_3 , протоколами пред`явлення особи для впізнання свідку та потерпілому, протоколом огляду предмету.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали кримінального провадження, доходить до висновку про наявність достатньої кількості доказів для обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Слідчий у своєму клопотанні та прокурор у судовому засіданні, як на наявність ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, послались на те, що ОСОБА_1 може:

-переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду (так як вчинення підозрюваним тяжкого злочину свідчить про те, що останній не дотримується суспільних норм поведінки та моралі, постійно порушує обов`язки, покладені на нього чинним законодавством, що вказує на те, що підозрюваний ОСОБА_1 й у подальшому буде порушувати покладені на нього обов`язки, в тому числі й обов`язки, покладені на нього нормами КПК України; окрім цього, підозрюваний ОСОБА_1 не має сталих соціальних зв`язків, а саме дружини, дітей, постійного місця роботи та навчання, що вказує на те, що він може в будь-який момент залишити межі міста та області)

-незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні (так як підозрюваний ОСОБА_1 безпосередньо знайомий зі свідком ОСОБА_3 та знає фактичне місце мешкання потерпілого ОСОБА_2 , і впливати на них з метою зміни ними показань);

-вчинити інше кримінальне правопорушення (враховуючи те, що відносно підозрюваного ОСОБА_1 було направлено обвинувальний акт до Заводського районного суду м. Дніпродзержинська за ч.4 ст.187, ч.1 ст.257 КК України та 03.11.2014 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та 30.11.2016 змінено на домашній арешт, тобто ОСОБА_1 усвідомлюючи, що відносно нього знаходиться на розгляді у суді кримінальне провадження, вчинив кримінальне правопорушення повторно, що вказує на можливість повторного вчинення ним кримінальних правопорушень у сфері злочинів проти власності з метою власного збагачення).

Слідчий суддя вважає реальними, обґрунтованими та доведеними ризики, перелічені в п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КК України

Практика ЄСПЛ не вбачає тяжкість обвинувачення або підозри самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення або підозра у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». Враховуючи, що санкція ч.2 ст.186 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 6 років, слідчий суддя не вбачає наразі іншої можливості запобігти ризику переховування підозрюваного від органу досудового розслідування у інший спосіб, ніж тримання його під вартою.

Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд вважає обґрунтованим клопотання слідчого про необхідність обрання щодо підозрюваного виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м`яких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення визначених вище ризиків, що узгоджується з вимогами вказаних норм закону та правовими позиціями ЄСПЛ.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті. Частиною 4 ст.183 КПК України передбачено, що слідчий суддя при постанові ухвали про застосування запобіжного заходу має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини; щодо злочину, вчиненого із застосування насильства або погрозою його застосування; щодо особи, стосовно якої в цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, встановлюється у розмірі від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткових мінімумів.

Слідчий суддя вважає, що з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, встановленими під час судового засідання ризиками, розмір застави повинен складати сорок прожиткових мінімумів, що на дату розгляду клопотання становить 76840,00 грн., що достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Керуючись статтями 176-179, 184, 186, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя -

постановив:

Клопотання слідчого - задовольнити.

Застосувати у рамках кримінального провадження №12019040160001044 від 18.05.2019р. до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 16 серпня 2019 року.

Відповідно до норм ч. 5 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України, визначити розмір застави - 76840,00 гривень. У разі внесення застави на депозитний рахунок Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, вважати, що до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 застосовано запобіжний захід у вигляді застави та покласти на нього наступні зобов`язання, які він повинен буде виконувати строком до 16.08.2019 року:

-з`являтися за першим викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, залежно від стадії кримінального провадження;

-не відлучатися за межі населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, залежно від стадії кримінального провадження;

- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;

-утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками в межах даного кримінального провадження.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя Ізотов В. М.