Рішення № 8255734, 16.12.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" грудня 2009 р.Справа № 23/93-09-2508 За позовом: Виробничо-комерційної фірми "Внешком" у вигляді приватного підприємства;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "РЕСУРСИ ТА БУДІВНИЦТВО"

про стягнення 241184,48 грн.

Суддя Степанова Л.В.

Представники:

Від позивача: Сікорський В.П. –директор;

Від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ: про стягнення 241184,48 грн.

Виробничо-комерційна фірма "Внешком" у вигляді приватного підприємства звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "РЕСУРСИ ТА БУДІВНИЦТВО" про стягнення 241184,48 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.07.2009 р. порушено провадження по справі № 23/93-09-2508.

Відповідач у судовому засіданні 16.09.2009 року надав до суду відзив відповідно до якого просить у задоволенні позову виробничо-комерційної фірми "Внешком" у вигляді приватного підприємства відмовити в повному обсязі.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.09.2009 року, за клопотанням сторін, строк розгляду справи було продовжено до 16.11.2009 року.

Представник позивача надав до суду додаток до позовної заяви (25558 від 05.10.2009 р.) відповідно до якого повідомив, що згідно з актом звірки спільних розрахунків станом на 30.09.2008 р. ТОВ "Група компаній "РЕСУРСИ ТА БУДІВНИЦТВО" є боржником перед ВКФ "Внешком" у вигляді ПП на суму основного боргу 146187,82 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.11.2009 року строк розгляду справи було продовжено до 16.12.2009 року.

У судовому засіданні 16.12.2009 року позивач надав до суду заяву про уточнення позовних вимог, у який просить стягнути з відповідача суму основного боргу –146 187,82 грн.; завдані збитки у вигляді неодержаного прибутку –36953,03 грн.; 3% з простроченої суми –9227,85 грн.; індексацію заборгованості –59206,07 грн.; витрати по держмиту –2515,74 грн. та інформаційно-технічному забезпеченню – 312,50 грн.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Між виробничо-комерційною фірмою "Внешком" у вигляді приватного підприємства та товариством з обмеженою відповідальністю „Кращий бетон” було укладено договір № 30/04/07 на організацію перевезення вантажу від 30 квітня 2007 р.

Відповідно до протоколу зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю „Кращий Бетон” від 23.04.2008 року товариство з обмеженою відповідальністю „Кращий Бетон” було перейменовано на товариство з обмеженою відповідальністю "Група компаній "РЕСУРСИ ТА БУДІВНИЦТВО" та відповідні зміни щодо назви товариства було внесено до статуту, що підтверджується наданими до суду документами.

Відповідно до умов п. 1.1 договору № 30/04/07 від 30 квітня 2007 р. Замовник (відповідач) доручає, а Виконавець (позивач) зобов’язується на свій ризик та за свій рахунок виконати у відповідності до умов цього Договору послугу про організації перевезення вантажу, а Замовник (відповідач) зобов’язується прийняти цю послугу та сплатити її.

Відповідно до умов п. 2.1 договору № 30/04/07 від 30 квітня 2007 р. по даному договору виконанню підлягають наступні види послуг: - організація перевезень вантажів за замовленням Замовника (відповідача), укладання договорів перевезення від свого імені; - оформлення або отримання необхідних для перевезення документів; - забезпечення вантажно-розвантажувальних, експедиторських робіт; - здійснення перевірки кількості та якості вантажу; - здійснення відправки або отримання вантажу у пункті призначення.

Відповідно до умов п. 3.2.3. договору № 30/04/07 від 30 квітня 2007 р. Замовник (відповідач) зобов’язаний своєчасно сплачувати Виконавцю (позивачу) за надані послуги згідно актам виконаних робіт.

Відповідно до умов п. 4.1 договору № 30/04/07 від 30 квітня 2007 р. Замовник сплачує Виконавцю суму коштів за наданні послуги за затвердженими актами здачі-приймання виконаних послуг та за тарифами погодженими у специфікаціях, що є невід’ємною частиною даного Договору.

Відповідно до умов п. 4.2 договору № 30/04/07 від 30 квітня 2007 р. оплата за послуги по організації перевезень вантажів виконується Замовником: - на протязі місяця сплачуються суми погоджені за попередніми розрахунками; - остаточний розрахунок за місяць Замовник проводить з Виконавцем відповідно з підписаними актами здачі-прийомки послуг на протязі двох банківських днів за тарифами та ставками погодженими даним договорм.

Як видно з матеріалів справи заборгованість відповідача перед позивачем складала 274383,80 грн., але відповідач частково погасив заборгованість шляхом заліку взаємних вимог на суму 128185,98 грн., що підтверджується протоколом про залік взаємних вимог від 10.10.2008 р. підписаним обома сторонами, тому заборгованість відповідача перед позивачем складає 146187,82 грн.

Позивач звертався до відповідача з претензією № 3 від 18.03.2009 року про погашення боргу, однак від відповідача відповіді не надійшло.

Відповідачем було надано відзив на позов відповідно до якого відповідач просить у задоволенні позову виробничо-комерційної фірми "Внешком" у вигляді приватного підприємства відмовити в повному обсязі з наступних підстав: по-перше, відповідач вважає, що позивачем було пропущено строк позовної давності для звернення з даними позовними вимогами; по-друге, відповідач вважає, що позивачем не було надано належних доказів які б підтверджували факт надання ним послуг передбачених договором № 30/04/07 на організацію перевезення вантажу від 30 квітня 2007 р.; також відповідач заперечує проти вимог позивача щодо стягнення 3% річних, індексу інфляції та неодержаного прибутку оскільки вважає їх необґрунтованими.

Суд доводи відповідача не приймає до уваги оскільки вони необґрунтовані та не підтверджуються документально.

У відповідності зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню основний борг в розмірі 146187,82 грн.

Також у заяві про уточнення позовних вимог наданій позивачем у судовому засіданні 16.12.2009 року позивач просить стягнути з відповідача завдані збитки у вигляді неодержаного прибутку –36953,03 грн.; 3% з простроченої суми –9227,85 грн. та індексацію заборгованості – 59206,07 грн.;

Щодо стягнення завданих збитків у вигляді недоодержаного прибутку, згідно вимог та уточнень до них, у сумі 36953,03 грн., слід вказати наступне.

Позивача неодноразово було зобов’язано обґрунтувати нарахування завданих збитків у вигляді недоодержаного прибутку відповідно до чинного законодавства та з наданням формули відповідно до якої позивач розраховує завдані збитки у вигляді неодержаного прибутку, але на час винесення рішення відповідач не надав обґрунтування нарахування завданих збитків у вигляді недоодержаного прибутку належним чином та відповідної формули.

Приймаючи до уваги, що позивачем не надано обґрунтувань завданих збитків у вигляді неодержаного прибутку відповідно до чинного законодавства в порядку п. 5 статті 81 Господарського процесуального кодексу України, позовні вимоги в частині стягнення завданих збитків у вигляді неодержаного прибутку у сумі 36953,03 грн. підлягають залишенню без розгляду.

Позивач також просить стягнути індекс інфляції у сумі 59206,07 грн. та 3% річних на суму 9227,85 грн., згідно наданих до суду розрахунків.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідачем надано невірний розрахунок індексу інфляції та 3% річних суд робіть власний розрахунок.

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню індекс інфляції за період з жовтня 2008 року по листопад 2009 року у розмірі 25306,82 грн. та 3% річних за період з 10.10.2008 року по 07.12.2009 року у розмірі 5079,83 грн.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ні які докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов’язковим.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача виробничо-комерційної фірми "Внешком" у вигляді приватного підприємства підлягають задоволенню частково, з віднесенням судових витрат на відповідача, згідно задоволеним вимогам та у відповідності з ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, п.5 ст. 81, ст. ст. 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "РЕСУРСИ ТА БУДІВНИЦТВО" (65003, Одеська область, м. Одеса, вул. Ат. Чепіги, буд. 29; код ЄДРПОУ 33890698) на користь Виробничо-комерційної фірми "Внешком" у вигляді приватного підприємства (65020, Одеська обл., м. Одеса, вул. Базарна, 100, кв. 1, код ЄДРПОУ 31185861) основний борг у розмірі 146187 (сто сорок шість тисяч сто вісімдесят сім) грн. 82 коп., індекс інфляції 25306 (двадцять п’ять тисяч триста шість) грн. 82 коп., 3% річних 5079 (п’ять тисяч сімдесят дев’ять) грн. 83 коп.; витрати по сплаті державного мита в сумі 1765 (тисяча сімсот шістдесят п’ять) грн. 74 коп., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 219 (двісті дев’ятнадцять) грн. 31 коп.

3. Вимогу в частині стягнення завданих збитків у вигляді недоодержаного прибутку на суму 36953,03 грн. залишити без розгляду.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення підписано 21.12.2009 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя