Ухвала суду № 82557288, 18.06.2019, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/5753/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про залишення позовної заяви без руху

18 червня 2019 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Тхір О.А., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей, -

Встановила:

23 травня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей.

Суддя, отримавши позовну заяву, перевіряє її відповідність вимогам статей 175, 177 ЦПК України, а також чи не мають місце випадки, коли позовну заяву необхідно повернути, відмовити у відкритті провадження.

Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, доходжу висновку, що позовна заява подана з порушенням вимог ст. 175, 177 ЦПК України.

Згідно ч.1, 2 ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

За змістом ч. 4, 5 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Пунктом 72 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, повязаної із захистом прав дитини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року №866, передбачено, що для розв`язання спору, що виник між батьками, щодо визначення місця проживання дитини, один з батьків подає службі у справах дітей за місцем проживання дитини заяву, копію паспорта, довідку з місця реєстрації (проживання), копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності), копію свідоцтва про народження дитини, довідку з місця навчання, виховання дитини, довідку про сплату аліментів (у разі наявності).

Під час розв`язання спорів між батьками щодо визначення місця проживання дитини служба у справах дітей має захищати інтереси дитини з урахуванням рівних прав та обов`язків матері та батька щодо дитини.

Працівник служби у справах дітей за місцем проживання дитини проводить бесіду з батьками та відвідує їх за місцем проживання, про що складає акт.

У разі коли батьки дитини проживають у межах різних адміністративно-територіальних одиниць, той із батьків, який подав заяву про визначення місця проживання дитини з ним, звертається до служби у справах дітей за місцем свого проживання для здійснення обстеження його житлово-побутових умов та складення акта обстеження умов проживання. Зазначений акт передається заявником до служби у справах дітей за місцем проживання дитини, працівник якої проводить з ним бесіду.

Після обстеження житлово-побутових умов, проведення бесіди з батьками та дитиною служба у справах дітей складає висновок про визначення місця проживання дитини і подає його органу опіки та піклування для прийняття відповідного рішення.

Дана позовна заява повинна бути залишена без руху, так як по змісту та формі подана з порушенням вимог ст. 175 ЦПК України, а саме:

- у позовній заяві необхідно уточнити учасників справи ( орган опіки і піклування має бути зазначений як третя особа в справі);

- необхідно викласти обставини та зазначити докази, які підтверджують наявність спору між сторонами щодо визначення місця проживання малолітньої дитини;

- до матеріалів позовної заяви не додано висновок органу опіки і піклування щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, які бажають проживати з дитиною, а також на підставі інших документів, що стосуються справи, як це передбачено ст. 19 СК України;

-не зазначено доказів, які підтверджують теперішнє місце проживання дитини;

- звертаючись з позовом до суду, позивачем не надано характеризуючих даних про особу матері (батька) дитини, їх майновий стан та житлові умови, інше;

- позивачем не надано довідки та характеристики з місця роботи і місця проживання, інші документи, що характеризують батьків і їх відношення до дитини, поведінку за місцем роботи і за місцем проживання, а також акти обстеження житлових умов батьків, на предмет визначення місця проживання дитини.

В порушення п.п. 5,6,7,8,9,10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позивачем не зазначено:

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Окрім того, згідно з оригіналом квитанції №61205 від 23.05.2019, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Відповідно до ч.4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як встановлено з позовної заяви, позивачем заявлено дві вимоги: розірвання шлюбу (немайнова вимога), визначення місця проживання дитини (немайнова вимога).

Закон України «Про судовий збір» визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно з пп.3 п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу судовий збір справляється у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пп. 2 п.1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою підлягає сплаті судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 768,40 грн.

Виходячи з наведеного, враховуючи заявлені позивачем позовні вимоги судовий збір, який підлягає сплаті за подачу вказаного позову до суду становить - 1536,80 грн.

Таким чином, позивачу слід оплатити судовий збір у сумі 768,40 грн., та додати до заяви оригінали документу, що підтверджує його сплату за неоплачену вимогу немайнового характеру, за ставкою, визначеною ст.4 Закону України «Про судовий збір», на рахунок суду за наступними реквізитами: Отримувач коштів: УК у м.Ужгороді/м.Ужгород/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38015610, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО): 899998, Код банку отримувача (МФО): 899998, Рахунок отримувача: 31212206007002, Код класифікації доходів бюджету: 22030101, Призначення платежу: *;101;___(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області(назва суду, де розглядається справа).

Крім того, інформація про платіжні реквізити щодо сплати судового збору відображена, зокрема, на офіційному веб-порталі Судової влади України на сторінці Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області за посиланням https://ug.zk.court.gov.ua/sud0712/gromadyanam/zbr/.

Згідно із ч. 1 ст.185 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, позовну заяву слід залишити без руху та надати строк для усунення вказаних недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175,177, 185 ЦПК України, суддя-

Ухвалила:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей - залишити без руху.

Надати позивачу ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Повідомити позивача, що способом усунення недоліків позовної заяви є подання до канцелярії суду позовної заяви в новій редакції /з копіями для учасників справи/ з урахуванням виявлених суддею недоліків, зазначених в даній ухвалі, та з доданням належним чином оформлених документів та доказів.

Якщо позивач у встановлений строк усуне, зазначені в ухвалі недоліки, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. У випадку невиконання вимоги ухвали щодо усунення недоліків у вказаний строк, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.А.Тхір