Рішення № 82556851, 18.04.2019, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/3470/18

Провадження №2/405/663/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2019 року Ленінський районний суд міста Кіровограда в складі:

головуючого судді Іванової Л.А.

при секретарі Лисонь В.В.

за участю позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницький цивільну справу №405/3470/18 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області (вул. В. Чміленка, 41, м. Кропивницький, 25006), Державної казначейської служби України (вул. Бастіонна, 6, м. Київ, 01601) про відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Ленінського районного суду м. Кіровограда з даним позовом, в якому просила визнати відповідача Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області таким, що завдав їй (позивачу) моральну шкоду в період з 21.04.2017 року по 31.07.2017 року бездіяльністю підлеглим йому підрозділом при досудовому розслідуванні кримінального провадження №12013120310000444та стягнути з спеціального рахунку Державної казначейської служби України на її (позивача) користь моральну шкоду в сумі 200 000 грн. 00 коп.

В обґрунтування позову позивач зазначила, що звернувшись до прокурора Олександрівського району Кіровоградської області з заявою про скоєння злочину, яку було передано до Олександрівського РВ УМВС України в Кіровоградській області та з 04.06.2013 року відомості по даному факту були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013120310000444 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України, однак, до сьогоднішнього дня розслідування по зазначеному кримінальному провадженню не закінчено, справу до суду не направлено. Крім того, кримінальне провадження №12013120310000444 розслідувалося до 20.08.2014 року та було безпідставно закрито, однак постанова про закриття кримінального провадження скасована ухвалою слідчого судді Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 12.06.2015 року (справа № 397/693/15-к), в якій суд зобов`язав слідчого провести ряд слідчих дій, при цьому, деякі із них досі не виконані. Ухвалою Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 29.01.2016 року по справі № 397/203/16-к визнано факт бездіяльності слідчого СВ Олександрівського ВП Знам`янського ВП ГУНП в Кіровоградській області при розслідуванні кримінального провадження № 12013120310000444. Затягування при внесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєний злочин протягом 2-х років (з червня, 2011 року – по червень, 2013 року) та в подальшому затягування розслідування по кримінальному провадженню №12013120310000444 призвело до того, що вона (позивач) була вимушена звернутися до суду з позовом про відшкодування на її користь моральної шкоди за завдані страждання у період з 04.06.2013 року по 10.02.2016 року, та рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 24.05.2016 року у задоволенні її ( ОСОБА_1 ) позову відмовлено, разом з тим, рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 26.07.2016 року рішення суду першої інстанції скасовано, її (позивача) позов задоволено частково. Стягнуто на її (позивача) користь із Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України через Державну казначейську службу України 5000 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди. Ухвалою Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01 березня 2017 року касаційні скарги Державної казначейської служби України та ГУ Національної поліції в Кіровоградській області відхилено, а рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 26 липня 2016 року залишено без змін. Разом з тим, навмисне затягування розслідування по кримінальному провадженню №12013120310000444 підтверджується також численними судовими рішеннями слідчих суддів, зокрема, по справам №№ 397/436/16-к, 397/1575/16-к, 397/94/17, 397/112/17,397/141/17, якими були встановлені факти бездіяльності слідчого. В подальшому, позивач вказала, що нею було подано позовну заяву про відшкодування моральної шкоди завданої їй бездіяльністю слідчих по зазначеному кримінальному провадженню №12013120310000444 за період з 11.02.2016 року по 20.04.2017 року, та рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 31.10.2017 року у задоволенні її ( ОСОБА_1 ) позову відмовлено, разом з тим, рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 14.02.2018 року рішення суду першої інстанції скасовано, та винесено нове рішення, за яким стягнуто на її (позивача) користь 1 000 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди. Однак, щоб уникнути подальшої відповідальності за свою бездіяльність слідчий 24.04.2017 року виніс постанову про закриття кримінального провадження №12013120310000444, яка 03.05.2017 року заступником керівника Знам`янської місцевої прокуратури було скасовано. Також, позивач вказала, що постійна бездіяльність працівників відповідача при досудовому розслідуванні призвела до того, що ухвалами слідчого судді Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 05.05.2017 року, 02.06.2017 року, 19.07.2017 року та 25.07.2017 року по справам №№ 397/437/17, 397/700/17, 397/956/17, 397/967/17 в черговий раз було визнано бездіяльність слідчих по кримінальному провадженню №12013120310000444. Крім того, ухвалою Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 31.07.2017 року слідчого Синявського В.І. відведено від досудового розслідування вказаного провадження, в зв`язку з чим кримінальне провадження №12013120310000444 передано для подальшого розслідування до Новомиргородського ВП Маловисківського ВП ГУНП в Кіровоградській області. Також позивач зазначила, що крім зазначених вище ухвал Олександрівського районного суду Кіровоградської області нею (позивачем) неодноразово подавалися відповідні скарги, заяви, клопотання, звернення по зазначеному вище кримінальному провадженню, які або залишалися без розгляду, або направлялися відписки. Враховуючи викладене, позивач вказала, що моральні страждання будь-якої людини залежать від багатьох чинників, однак основними є глибина розуміння джерела моральних страждань, причин, що їх породили, можливість усунути ці причини самостійно, термін дії обставин моральних страждань на людину, наслідки цих страждань, характер людини, її емоційний стан, сімейні обставини, попередня професійна діяльність та ін., на підставі чого бездіяльність правоохоронних органів при розгляді її (позивача) заяви про скоєння злочину, безпідставне затягування розслідування викликала у неї (позивача) моральні страждання, які полягають у відчутті стурбованості, страху за своє життя, оскільки не притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності викликає у неї (позивача) відчуття незахищеності та безкарності до осіб, які вчинили злочин, погіршенням стану здоров`я, головними болями, загостренням хвороб, у зв`язку з чим вона постійно лікується як вдома, так і в лікарні. В той же час, друзі та знайомі відвернулися від неї, вона стала замкнутою, дратівливою, в неї порушився сон. Крім того, її моральні страждання проявляються у відчутті відчаю, сорому, приниження, неможливістю продовжувати активне громадське життя, та у зв`язку з викладеним, посилаючись на формулу, розроблену доктором юридичних наук, професором А ОСОБА_2 М. Ерделєвським, яка є науковою рекомендацією по визначенню можливого розміру компенсації моральної шкоди ( D=dxfvxі xcx(1-fs) ), завдана їй (позивачу) моральна шкода становить 465 797,20 грн., однак, враховуючи, що виплата вказаних коштів здійснюється за рахунок Бюджету України, а не за рахунок винних осіб, вона (позивач) просила утримати на її користь в рахунок відшкодування моральної шкоди 200 000 грн. 00 коп., при цьому, зазначений розмір моральних страждань є виваженим, так як враховує її (позивача) емоційний стан та всі обставини справи.

Ухвалою суду від 05.06.2018 року відкрито загальне позовне провадження у даній справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 06 грудня 2018 року підготовче провадження по даній цивільній справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 під час судового розгляду справи позовні вимоги підтримала з підстав, зазначених в позові, просила позов задовольнити.

Відповідач (представник відповідача) ГУ Національної поліції України в Кіровоградській області в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином. Крім того, представником відповідача через поданий відзив на позовну заяву, зареєстрований в суді за вх.№ 16877 від 04.07.2018 року, в обґрунтування якого зазначено, що ГУ Національної поліції України в Кіровоградській області діяло на підставі, у межах та у спосіб, визначений чинним законодавством, на підставі чого, позовні вимоги позивача є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Так, у лютому 2016 року позивач зверталася до суду з позовом до Державної казначейської служби України, Головного управління Національної поліції України в Кіровоградській області, в якому просила визнати дії Головного управління Національної поліції України в Кіровоградській області такими, що завдали їй ( ОСОБА_1 ) моральної шкоди у період з 04.06.2013 року по 10.02.2016 року, бездіяльністю підлеглого йому підрозділу при досудовому розслідуванні кримінального провадження №12013120310000444. Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області від 26.07.2016 року, яке набрало законної сили), на користь позивача стягнуто з Державного бюджету України 5000 грн., у рахунок відшкодування моральної шкоди. В подальшому, отримавши відшкодування моральної шкоди, позивач знову звертається до суду, в якій просить визнати дії Головного управління Національної поліції України в Кіровоградській області такими, що завдали їй ( ОСОБА_1 ) моральної шкоди у період з 11.02.2016 року по 20.04.2017 року, при досудовому розслідуванні кримінального провадження №12013120310000444. Рішенням колегії суддів судової плати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області на користь позивача стягнуто з Державного бюджету України 1 000 грн., в рахунок відшкодування моральної шкоди. Після чого, позивач в черговий раз звертається до суду з даним позовом, що є підставою для відмови позивачу в задоволенні позову. При цьому, позивачем не надано належних доказів, які б , в свою чергу, вказували на незаконність дій органу досудового розслідування, які б свою чергу вказували на наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача/органу досудового слідства/та вини останнього в її заподіянні. У свою чергу, позивач, обґрунтовуючи заподіяння їй моральних страждань, виникнення захворювання, не надала належних та допустимих доказів зазначених обставин та розрахунку суми морального відшкодування у розмірі 200 000 гр. 00 коп., а тому не зрозуміло з чого сторона виходила, визначаючи дану суму.

Відповідач (представник відповідача) Державної казначейської служби України, в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки не відомі, при цьому, представник Державної казначейської служби України у Кіровоградській області, будучи присутнім в підготовчому судовому засіданні 06.12.2018 року, позов не визнав в повному обсязі, проти його задоволення заперечував.

Заслухавши пояснення позивача, враховуючи заперечення проти позову представника відповідача ГУ Національної поліції у Кіровоградській області, а також позицію представника відповідача Державної казначейської служби України у Кіровоградській області, надані у підготовчому судовому засіданні, дослідивши матеріали справи та предмет позову, характер спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернулася позивач, виходячи з положень ст.2 та ст.13 ЦПК України, за якими цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів та доведення перед судом їх переконливості,при цьому суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів сторін, суд вважає, що вимоги позивача обгрунтовані, грунтуються на вимогах закону, який регулює спірні правовідносини сторін, разом з тим є такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Як вбачається зі змісту заявлених в даній цивільній справі позовних вимог позивач ОСОБА_1 просить визнати відповідача ГУ Національної поліції України в Кіровоградській області таким, що завдав їй (позивачу) моральну шкоду в період з 21.04.2017 року по 31.07.2017 року бездіяльністю підлеглим йому підрозділом при досудовому розслідуванні кримінального провадження №12013120310000444 та стягнути з спеціального рахунку Державної казначейської служби України на її користь моральну шкоду у сумі 200 000 грн. Як на підстави позову позивач посилається на бездіяльність слідчих при проведенні досудового розслідування кримінального провадження №12013120310000444, безпідставне затягування строків досудового розслідування, не виконання ухвал слідчих суддів, за якими встановлено факт бездіяльності слідчих.

Судом також встановлено, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013120310000444 від 04.06.2013 року внесено матеріали досудового розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172 КК України, згідно якого ОСОБА_1 незаконно була звільнена з посади охоронника відділення «Укргазенергосервіс» 10.06.2011 року, розташованого в смт.Олександрівка Кіровоградської області.

Крім того, встановлено, що рішенням апеляційного суду Кіровоградської області рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області від 26.07.2016 року позов ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Головного управління Національної поліції України у Кіровоградській області про відшкодування моральної шкоди задоволено частково. Стягнуто на користь ОСОБА_1 із Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України через Державну казначейську службу України 5000 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди.

Зазначене рішення набрало законної сили та ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01.03.2017 року залишено без змін.

Так, із змісту вказаного вище рішення суду апеляційної інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 у лютому 2016 року звернулася до суду з позовом до Державної казначейської служби України, Головного управління Національної поліції України у Кіровоградській області, в якому просила визнати дії Головного управління Національної поліції України у Кіровоградській області такими, що завдали їй моральної шкоди у період з 04.06.2013 року по 10.02.2016 року бездіяльністю підлеглого йому підрозділу при досудовому розслідуванні кримінального провадження №12013120310000444.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції виходив з того, що неправомірною бездіяльністю слідчого СВ Олександрівського ВП Знам`янського ВП ГУНП в Кіровоградській області в кримінальному провадженні, встановленою ухвалою Олександрівського районного суду Кіровоградської області 29.01.2016 року порушено право ОСОБА_1 на розгляд її заяви про скоєння злочину в розумні строки, передбачені ст.28 КПК України, тим самим, судом апеляційної інстанції встановлено факт завдання ОСОБА_1 моральної шкоди бездіяльністю слідчого та обгрунтованість вимоги про відшкодування цієї шкоди з держави на підставі ст.1174 ЦК України.

Крім того, встановлено, що постановою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області від 14 лютого 2018 року частково задоволено позов ОСОБА_1 та стягнуто на користь ОСОБА_1 із Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України через Державну казначейську службу України у відшкодування моральної шкоди 1 000 грн., яка (моральна шкода) заподіяна за період з 11.02.2016 року по 20.04.2017 року, бездіяльністю підлеглого ГУ НП в Кіровоградській області підрозділу при досудовому розслідуванні кримінального провадження №12013120310000444.

Також судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 02.06.2017 року (справа №3497/700/17) скаргу ОСОБА_1 задоволено. Постанову про часткове задоволення клопотання від 21 червня 2017 року, винесену слідчим Олександрівського ВП ГУ НП в Кіровоградській області Синявським В.І. , винесену в кримінальному провадженні №12013120310000444 в частині відмови в задоволення клопотання ОСОБА_1 .

Ухвалою слідчого судді Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 19 липня 2017 року (справа №397/956/17) визнано частково бездіяльність начальника СВ Олександрівського відділення Знам`янського відділу поліції ГУ НП України в Кіровоградській області Столбової Ольги Володимирівни та слідчого СВ Олександрівського відділення Знам`янського відділу поліції ГУ НП України в Кіровоградській області Синявського Володимира Ігоровича по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013120310000444 від 04.06.2013 року за ч.1 ст.172 КК України, - в частині не проведення розгляду клопотання ОСОБА_1 від 14.06.2016 року про проведення процесуальних дій у порядку ст. 220 КПК України. Зобов`язано начальника СВ Олександрівського відділення Знам`янського відділу поліції ГУ НП України в Кіровоградській області Столбову Ольгу Володимирівну та слідчого СВ Олександрівського відділення Знам`янського відділу поліції ГУ НП України в Кіровоградській області Синявського Володимира Ігоровича за вказаним кримінальним провадженням розглянути письмове клопотання ОСОБА_1 від 14.10.2016 року про проведення процесуальних дій та повідомити її письмово про результати розгляду клопотання. У задоволенні решти вимог скаржнику відмовлено.

Ухвалою слідчого судді Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 25 липня 2017 року (справа №397/967/17) визнано бездіяльність слідчого СВ Олександрівського ВП Знам`янського ВП ГУНП України в Кіровоградській області Синявського В.І. по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013120310000444 від 04.06.2013 року за ч.1 ст.172 КК України, - в частині не належного виконання ухвал слідчого судді від 23.12.2016 року та 23.01.2017 року та не вчинення інших слідчих дій. Зобов`язано слідчого СВ Олександрівського ВП Знам`янського ВП ГУНП України в Кіровоградській області Синявського В.І. організувати та провести слідчі дії за вказаним кримінальним провадженням, згідно ухвал слідчого судді від 23.12.2016 року та 23.01.2017 року та слідчих дій, зазначених в мотивувальній частині даної ухвали.

Таким чином, факт протиправної бездіяльності слідчого СВ Олександрівського ВП Знам`янського ВП ГУНП України в Кіровоградській області Синявського В.І. при вирішенні заяв та клопотань ОСОБА_1 при досудовому розслідуванні кримінального провадження №12013120310000444 від 04.06.2013 року за ч.1 ст.172 КК України встановлено ухвалами слідчих суддів Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 02 червня 2017 року (справа №3497/700/17), від 19 липня 2017 року (справа №397/956/17) та від 25 липня 2017 року (справа №397/967/17).

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 56 Конституції України передбачає право кожного на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадових і службових осіб органів державної влади або місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про міліцію» та ст.1 Закону України «Про Національну поліцію», з прийняттям якого Закону України «Про міліцію» втратив чинність, і міліція і Національна поліція є органом виконавчої влади.

Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені нормами статті 1167 ЦК України, відповідно до якої моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема, органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

Крім того, статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме: у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

Шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян, підлягає відшкодуванню на підставі Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».

За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (ст.ст.1173, 1174 ЦК України).

Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі статті 1174 ЦК України.

Відповідно до цієї норми обов`язок відшкодувати завдану шкоду потерпілому покладається не на посадову особу, незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю якої завдано шкоду, а на державу.

Згідно з ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що доводи позивача ОСОБА_1 про спричинення їй моральної шкоди, яка полягає у моральних стражданнях, викликаних неправомірною бездіяльністю слідчих за її (позивача) заявою про скоєння злочину, а так само, моральні переживання у зв`язку з погіршенням стану здоров`я та необхідністю постійного лікування, про що свідчать відповідні виписки з медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого хіміотерапевтичного відділення КЗ « Кіровоградський обласний онкологічний диспансер» №7471 за період з 18.09.2017 року по 20.09.2017 року, №6919 за період з 28.08.2017 року по 31.08.2017 року, №8325 за період з 18.10.2017 року по 20.10.2017 року, №8725 за період з 02.11.2017 року по 06.11.2017 року, №9517 за період з 29.11.2017 року по 05.12.2017 року, №10287 за період з 27.12.2017 року по 03.01.2018 року при досудовому розслідуванні у кримінальному провадженні №12013120310000444, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 04.06.2013 року за ч.1 ст.172 КК України, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи.

При цьому, зазначені позивачем підстави для відшкодування моральної шкоди є обґрунтованими та доведеними.

Враховуючи тривалість вимушених змін у житті позивача, глибину душевних страждань, яких зазнала та продовжує зазнавати позивач ОСОБА_1 внаслідок неналежного досудового розслідування і бездіяльності слідчих при розгляді її заяв та клопотань у кримінальному провадженні №12013120310000444, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 04.06.2013 року за ч.1 ст.172 КК України, та з урахуванням вимог розумності і справедливості, суд визначає розмір компенсації в сумі 6000 грн., що підлягає стягненню на користь позивача із держави Україна шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України через Державну казначейську службу України у відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України суд відносить судові витрати по даній справі за рахунок держави.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 7, 10, 12, 13, ст.ст.77-80, 81, 95, 133, 141, 235, 258, 259, 263, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, Державної казначейської служби України про визнання дій Головного управління Національної поліції у Кіровоградській області такими, що завдали ОСОБА_1 моральну шкоду за період з 21.04.2017 року по 31.07.2017 року бездіяльністю підлеглим йому підрозділом при досудовому розслідуванні кримінального провадження №12013120310000444, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.06.2013 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172 КК України, - задовольнити частково.

Стягнути на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ( АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 ) із Державного бюджету України шляхом списання коштів з Єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України через Державну казначейську службу України у відшкодування моральної шкоди 6 000 (шість тисяч) грн. 00 коп.

Судові витрати по справі віднести за рахунок держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з підстав, передбачених ч.ч.2, 3 ст.354 ЦПК України.

Апеляційна скарга подається до Кропивницького апеляційного суду через Ленінський районний суд м.Кіровограда.

Суддя Ленінського

районного суду

м. Кіровограда Лілія Андріївна Іванова