Рішення № 82556760, 18.06.2019, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/265/19

Провадження № 2/711/817/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2019 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Скляренко В.М.

при секретарі Слабко Ю.М.

за участі:

представника позивача ОСОБА_1 О ОСОБА_2

представника відповідача – Черкаської міської ради Братко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Центрального відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, Черкаської міської ради, ОСОБА_4 про скасування арешту майна,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_3 звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом до Центрального відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про скасування арешту майна.

В обґрунтування позову вказує, що рішенням Придніпровського районного суду міста Черкаси у справі № 711/932/14 від 11.03.2014 року частину адміністративної будівлі, літ. Д-1, а саме приміщення, яке раніше належало ОСОБА_4 за номерами з № 1-1 по № 1-12, з № 2-1 по № 2-12, з № 2-14 по № 2-18, частину приміщення № 2-13, площею 17,5 кв.м., загальною площею 435,2 кв.м., замощення І та частину замощення II, що розташоване за адресою АДРЕСА_1 , визнано спільним майном подружжя та визнано за ОСОБА_3 право власності на вказану частину.

Також вказує, що він (позивач) дізнався про існування арешту від колишньої дружини в ході розгляду Придніпровським районним судом м. Черкаси цивільної справи № 711/5958/18.

Дійсно постановою державного виконавця Центрального відділу Державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції від 30.10.2014 року у виконавчому провадженні №45266505 накладено арешт на частину адміністративної будівлі літ. Д-1, а саме на приміщення, яке раніше належало ОСОБА_4 за номерами з № 1-1 по № 1-12, з № 2-1 по № 2-12, з № 2-14 по № 2-18, частину приміщення № 2-13, площею 17,5 кв.м., загальною площею 435,2 кв.м., замощення І та частину замощення II, що розташована за адресою АДРЕСА_1 .

Підставою для накладення арешту стало рішення Господарського суду Черкаської області від 18.03.2011 року, яким з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь міського бюджету міста Черкаси стягнуто 61587 грн. 80 коп. орендної плати за землю та пені.

Зазначає, що 25.10.2018 року він звертався до Центрального відділу ДВС міста Черкаси із заявою про скасування арешту, накладеного постановою державного виконавця Центрального відділу Державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції від 30.10.2014 року у виконавчому провадженні № 45266505. Однак листом Центрального відділу ДВС міста Черкаси від 29.11.2018 року йому було повідомлено про відсутність підстав для зняття арешту та про те, що матеріали виконавчого провадження знищено за закінченням термінів зберігання та запропоновано звернутися до суду за захистом порушеного права.

А тому, просить суд скасувати арешт та заборону відчуження з частини адміністративної будівлі літ. Д-1, а саме з приміщення за номерами з № 1-1 по № 1-12, з № 2-1 по № 2-12, з № 2-14 по № 2-18, частини приміщення № 2-13 площею 17,5 кв.м., загальною площею 435,2 кв.м., замощення І та частини замощення II, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , накладену постановою державного виконавця Центрального відділу ДВС міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області від 30.10.2014 року у виконавчому провадженні № 45266505, реєстраційний номер обтяження в Єдиному реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 7524659 (спеціальний розділ). Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Центрального відділу ДВС міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області на його користь витрати на оплату судового збору в сумі 768 грн. 40 коп.

Ухвалою суду від 14.01.2019 року відкрито провадження по справі, визначено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам встановлено строк для подачі заяв по суті справи.

Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засіданні, до участі в справі в якості співвідповідачів притягнуто Черкаському міську раду та ОСОБА_4 (стягувача та боржника за виконавчим провадження).

В судовому засіданні представник позивача – адвокат Драченко В.В. позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача – Черкаської міської ради, за довіреністю Братко Ю.В. заперечувала проти задоволення позову, оскільки вказаний арешт був накладений на майно в рахунок боргових зобов`язань колишньої дружини позивача – ОСОБА_4 і на даний час стягнуті рішенням суду кошти ОСОБА_4 не сплачені.

В судове засідання представник відповідача – Центрального відділу ДВС міста Черкаси ГТУЮ у Черкаській області не з`явився, але начальником відділу Павленко В.А. направлене на адресу суду клопотання від 07.05.2019 року в якому останній просить розглянути справу у відсутність їх представника. Крім того, в судовому засіданні 27.02.2019 року представником ОСОБА_5 було подане письмове заперечення на позов ОСОБА_6 , в якому відповідач вказує, що він в частині позовних вимог про скасування арешту з майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 452665505 від 30.10.2014 року покладається на розсуд суду. А в частині стягнення з нього судових витрат просить відмовити.

В судове засідання відповідачка ОСОБА_4 не з`явилася, не повідомивши суд про причину неявки, хоча про день, час та місце розгляду справи була повідомлена в установленому законом порядку.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача – ОСОБА_7 , представника відповідача – Черкаської міської ради – Братко Ю.В., дослідивши письмові матеріали справи, приходить до висновку про задоволення позову, виходячи із наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ч. 1 ст. 316 ЦК України).

В судовому засіданні встановлено, що на виконанні в Центральному відділі ДВС міста Черкаси ГТУЮ у Черкаській області перебувало виконавче провадження № 45266505 з виконання наказу Господарського суду Черкаської області № 15/26/117/2011 від 25.10.2011 року про стягнення з ОСОБА_4 на користь держави боргу в сумі 61587 грн. 80 коп.

В даному виконавчому провадженні постановою головного державного виконавця Центрального відділу ДВС Черкаського МУЮ про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 30.10.2014 року накладено арешт на частину адмінбудівлі літ. Д-1, крім приміщення № НОМЕР_1 , що належить боржнику ОСОБА_4 та заборонено відчужувати будь-яке майно, яке належить боржнику (а.с. 8).

Як вбачається із заперечення відповідача – Центрального відділу ДВС міста Черкаси ГТУЮ у Черкаській області від 26.02.2019 року та доданих до нього доказів, постановою начальника відділу від 06.11.2014 року скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження та винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження № 45266505, у зв`язку з тим, що стягувачем було пропущено строк для повторного пред`явлення виконавчого документу. В 2017 році вказане виконавче провадження було знищене (а.с. 30-32).

Крім того, з відповіді Центрального відділу ДВС міста Черкаси ГТУЮ у Черкаській області від 29.11.2018 року вих. № 13603/15/1-38/41985, наданої Олєйнікову І.М., виконавче провадження № 45266505 з виконання наказу № 15/26/117/2011, виданого 25.10.2011 Господарським судом про стягнення з ОСОБА_4 на користь держави боргу в сумі 61587 грн. 80 коп. завершене на підставі Закону України «Про виконавче провадження» та знищене відповідно до п.п 9.9, 9.10 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби (а.с 13).

Також в судовому засіданні встановлено, що рішенням Придніпровського районного суду міста Черкаси у справі № 711/932/14 від 11.03.2014 року задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя задоволено:

- визнано частину адміністративної будівлі літ «Д-I», а саме приміщення за номерами з № 1-1 по № 1-12, з № 2-1 по № 2-12, з № 2-14 по № 2-18, частину приміщення № 2-13, площею 17,5 кв.м., загальною площею 435,2 кв.м., замощення І та частину замощення II, що розташовано за адресою: АДРЕСА_1 – спільним сумісним майном подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ;

- виділено та визнано за ОСОБА_3 право власності на частину адміністративної будівлі літ. «Д-I», а саме: приміщення за номерами з № 1-1 по № 1-12, з № 2-1 по № 2-12, з № 2-14 по № 2-18, частину приміщення № 2-13, площею 17,5 кв.м., загальною площею 435,2 кв.м., замощення І та частину замощення II, що розташовано за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказане рішення вступило в законну силу 24.03.2014 року (а.с. 14-15).

Таким чином, на момент винесення головним державним виконавцем Центрального відділу ДВС Черкаського МУЮ постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 30.10.2014 року, якою накладено арешт на частину адмінбудівлі літ. Д-I, крім приміщення № АДРЕСА_2 , що належить боржнику ОСОБА_4 та заборонено відчужувати будь-яке майно, яке належить боржнику, частина адміністративної будівлі літ. Д-I, а саме: приміщення за номерами з № 1-1 по № 1-12, з № 2-1 по № 2-12, з № 2-14 по № 2-18, частина приміщення № 2-13, площею 17,5 кв.м., загальною площею 435,2 кв.м., замощення І та частина замощення II, що розташовано за адресою: АДРЕСА_1 вже не належали ОСОБА_4 , а належали іншому власнику – ОСОБА_3 .

Конституцією України (ст. 41) та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Першого протоколу та протоколів 2, 4, 7 та 11 до Конвенції, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватись і розпоряджатись належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Аналогічні норми закріплені в ст. ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України.

Вимоги ст. ст. 316, 317, 319 ЦК України передбачають, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належить право володіння, користування та розпорядження майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Частинами 1, 2 ст. 321, ст. 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом і є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права, а ще при тій умові, що ці порушення були поєднані з арештом нерухомого і рухомого майна, що унеможливлює вільно володіти, користуватись та розпоряджуватись ним. Способи захисту права власності передбачені нормами ст. ст. 16, 386, 391 ЦК України.

Статтею ст. 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Аналогічні норма містилася і в Законі України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року (ч. 1 ст. 50).

Оскільки в судовому засіданні встановлено, що виконавче провадження № 45266505 з виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 25.10.2011 року № 15/26/117/2011 про стягнення з ОСОБА_4 на користь держави боргу в сумі 61587 грн. 80 коп., в якому постановою державного виконавця від 30.10.2014 року був накладений арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, а саме на частину адмінбудівлі літ. Д-I, крім приміщення № АДРЕСА_3 , завершене і саме виконавче провадження вже знищене, а також враховуючи те, що частина адміністративної будівлі літ. Д-I, на яку накладався арешт, а саме приміщення за номерами з № 1-1 по № 1-12, з № 2-1 по № 2-12, з № 2-14 по № 2-18, частина приміщення № 2-13, площею 17,5 кв.м., загальною площею 435,2 кв.м., замощення І та частина замощення II, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 на момент накладення вищевказаного арешту – на 30.10.2014 року вже не належали боржнику у виконавчому провадженні ОСОБА_4 , а належали ОСОБА_3 згідно рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11.03.2014 року, яке вступило в законну силу 24.03.2014 року, суд приходить до висновку про задоволення позову ОСОБА_3 так, як арешт та заборона на відчуження майна, накладені постановою державного виконавця Центрального ВДВС Черкаського міського управління юстиції від 30.10.2014 року порушують його законні права на розпорядження своєю власністю.

Щодо доводів представника відповідача – Центрального відділу ДВС міста Черкаси ГТУЮ в Черкаській області, викладених в запереченні на позов від 26.02.2019 року, про те, що на даний час на виконанні в Придніпровському відділі ДВС міста Черкаси ГТУЮ в Черкаській області перебуває виконавче провадження № 56248553 з примусового виконання наказу Господарського суду № 15/26/117/2001 від 25.10.2011 року про стягнення з ОСОБА_4 на користь Черкаської міської ради коштів в сумі 61587 грн. 80 коп., суд зазначає, що вищевказаний арешт накладався хоча і на виконання одного і того ж рішення суду та про стягнення одних і тих же сум з ОСОБА_4 , але він накладався зовсім в іншому виконавчому провадженні, а саме у виконавчому провадженні № 45266505, яке перебувало на виконанні в Центральному відділі ДВС та яке на даний час завершене та знищене. Крім того, ОСОБА_4 на момент накладення такого арешту та заборони вже не була власником частини адміністративної будівлі літ. Д-I, а саме приміщень за номерами з № 1-1 по № 1-12, з № 2-1 по № 2-12, з № 2-14 по № 2-18, частини приміщення № 2-13, площею 17,5 кв.м., загальною площею 435,2 кв.м., замощення І та частини замощення II, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , тому підстав для подальшого утримання вказаного майна під арештом та забороною на розпорядження ним немає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4,12, 13, 81, 82, 89, 133, 139, 141, 259, 263, 265, 273 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 41, 47 Конституції України, ст.ст. 328, 316, 317, 319, 387, 391, 392 ЦК України, постановою Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» №5 від 03.06.2016 року, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_3 до Центрального відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, Черкаської міської ради, ОСОБА_4 про скасування арешту майна - задовольнити.

Скасувати арешт та заборону на відчуження, що накладені постановою Центрального відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області від 30.10.2014 року у виконавчому провадженні № 45266505, з частини адміністративної будівлі літ. Д-1, а саме приміщення за номерами з № 1-1 по № 1-12, з № 2-1 по № 2-12, з № 2-14 по № 2-18, частини приміщення № 2-13, площею 17,5 кв.м., загальною площею 435,2 кв.м., замощення I та частини замощення II, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер обтяження в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 7524659 спеціальний розділ.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Черкаської області на протязі тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 18.06.2019 року.

Головуючий: В.М. Скляренко