Ухвала суду № 82555786, 21.06.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/24151/19

Провадження № 2-а/761/505/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2019 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Рибак М.А., розглянувши матеріали адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправною та скасування постанови № 33/19/073-2665 від 21.03.2019 року, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із даним позовом та просив визнати протиправною та скасувати постанову № 33/19/073-2665 від 21.03.2019 року про накладення на позивача штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності.

Під час вирішення питання про відкриття провадження у справі виявлено порушення при визначенні підсудності справи даному місцевому загальному суду як адміністративному, виходячи з наступного.

Так, предметом оскарження в даній справі є постанова суб`єкта владних повноважень, якою позивача було притягнуто до відповідальності за порушення, передбачене Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», що не є адміністративною відповідальністю в розумінні пункту першого частини першої статті 20 КАС України.

Дана постанова не містить посилань на відповідні норми КУпАП, які передбачають відповідальність за адміністративні правопорушення, а також інших законів, що передбачають адміністративну відповідальність позивача, а тому оскаржувана постанова не є рішенням у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, яке б підпадало під дію пункту 1 частини першої статті 20 КАС України.

При цьому суд виходить з системного аналізу положень закону щодо визначення поняття адміністративного правопорушення і адміністративної відповідальності, зокрема ч.1, ч.2, ч.3 статті 2, ч.1 статті 9 КУпАП, з положень статті 244-6 КУпАП щодо повноважень органів архітектурно-будівельного контролю на розгляд справ про адміністративні правопорушення, які конкретно і виключно визначені в КУпАП, а також з положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» і Закону України «Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності», якими визначено повноваження даного суб`єкту владних повноважень на здійснення державного контролю у сфері містобудування і повноваження щодо притягнення до відповідальності за порушення, які допущені у даній сфері суб`єктами містобудівної діяльності і які не є адміністративними правопорушеннями. Даним спеціальним законом передбачено відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, які у розумінні КУпАП не належать до адміністративних, і порядок притягнення до такого виду відповідальності врегульований Порядком № 553, а не Положеннями КУпАП.

Враховуючи, що предметом оскарження у даній справі є постанова органу державного архітектурно-будівельного контролю, якою позивача притягнуто до відповідальності саме за порушення у сфері містобудівної діяльності на підставі норм спеціального Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», а не за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, і без застосування процедури, визначеної КУпАП, то суд дійшов висновку, що дана адміністративна справа не є справою з приводу оскарження рішення суб`єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, віднесеною до предметної юрисдикції місцевого загального суду згідно п.1 ч.1 ст.20 КАСУ, і тому відповідно до ч.2 ст.20 КАСУ дана справа є предметно підсудною окружному адміністративному суду.

Приймаючи рішення про передачу даної справи на розгляд окружному адміністративному суду, крім наведених вище аргументів, місцевий суд бере до уваги також і ту обставину, що виходячи з положень частини першої статті 20 КАСУ він не є уповноваженим на розгляд даної справи, і тому у розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод він не є судом, встановленим законом щодо розгляду даної категорії справи, і що згідно положень ст. 318 КАСУ будь-яке рішення, ухвалене судом з порушенням правил предметної юрисдикції є незаконним і підлягатиме скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 29 КАСУ суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Керуючись п.1 ч.1, ч.2 ст.20, ст.29 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправною та скасування постанови № 33/19/073-2665 від 21.03.2019 року - передати на розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили за результатами апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

СУДДЯ М.А. РИБАК