Рішення № 82555388, 28.05.2019, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/20983/18

Провадження № 2/760/2628/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2019 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого-судді Кушнір С.І.

за участю секретаря - Гаєвської С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта», ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування та шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 в серпні 2018 р. звернувся до суду із зазначеним позовом до ТДВ «Страхове товариство «Домінанта», ОСОБА_2 , в якому просив:

стягнути з ТДВ «Страхове товариство «Домінанта» страхове відшкодування у розмірі 28264,89 грн.;

стягнути з ТДВ «Страхове товариство «Домінанта» витрати на проведення оцінки вартості матеріального збитку у розмірі 2300,00 грн.;

стягнути з ОСОБА_2 різницю між розміром фактичної шкоди та розміром страхового відшкодування у розмірі 18975,45 грн.;

стягнути з ТДВ «Страхове товариство «Домінанта» та ОСОБА_2 сплачений судовий збір у розмірі 704,80 грн. пропорційно до розмірів задоволених позовних вимог.

Обґрунтовуючи підстави звернення до суду позивач ОСОБА_1 посилається на наступне.

Так, 06.06.2018 р. о 08 год. 00 хв., в м. Києві по вул. Голосіївська сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів BMW д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 , та Skoda Fabia д.н.з. НОМЕР_2 , належного позивачу на праві приватної власності та під його керуванням.

Внаслідок зазначеної ДТП автомобіль позивача Skoda Fabia д.н.з. НОМЕР_2 зазнав механічних пошкоджень, що призвело до завдання матеріальної шкоди.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 03.07.2018 р. винним у вчиненні даної ДТП визнано ОСОБА_3

Позивач зазначає, що на виконання вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», цивільно-правова відповідальність винної особи на момент настання ДТП була застрахована відповідно до полісу ОСЦПВВНТЗ № АМ1563635, виданого ТДВ СТ «Домінанта», дійсного на дату ДТП.

При цьому, розпорядженням Нацкомфінпослуг від 07.06.2018 р. № 866, ліцензії ТДВ «СТ «Домінанта» на провадження господарської діяльності з надання послуг у сфері страхування - анульовано. Однак, анулювання (відкликання) ліцензій не звільняє ТДВ «СТ «Домінанта» від обов`язку виконувати свої зобов`язання за укладеними договорами.

Відповідно до Звіту №1253 про визначення вартості матеріального збитку автомобіля Skoda Fabia реєстр. № НОМЕР_2, складеному за замовленням позивача, вартість матеріального збитку внаслідок пошкодження у ДТП Skoda Fabia д.н.з. НОМЕР_2 , складає 28264,89 грн.

Відповідно до Звіту №1253 про визначення вартості матеріального збитку автомобіля Skoda Fabia реєстр. № НОМЕР_2 , вартість відновлювального ремонту автомобіля Skoda Fabia д.н.з. НОМЕР_2 , що належить позивачу, становить 47240,34 грн.

Враховуючи викладене, на підставі ст.ст. 1166, 1187 ЦК України, ст.ст. 22, 29, 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно до Звіту №1253 про визначення вартості матеріального збитку автомобіля Skoda Fabia реєстр. № НОМЕР_2 , позивач вважає, що з ТДВ «СТ «Домінанта» на його користь підлягає стягненню страхове відшкодування у розмірі 28264,89 грн. та вартість проведення оцінки у розмірі 2300 грн.

Крім того, на підставі ст.ст. 22, 1192, 1194 ЦК України, з ОСОБА_3 на його користь підлягає стягненню різниця між розміром фактичної шкоди та розміром страхового відшкодування: 47240,34 грн. - 28264,89 грн. = 18975,45 грн.

В зв`язку з чим, позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення страхового відшкодування та шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за захистом своїх прав.

Ухвалою суду від 06.09.2018 р., відкрито спрощене позовне провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта», ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування та шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та призначено судове засідання для розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Визначено відповідачам строк на подання відзиву на позов у порядку, передбаченому ст. 178 ЦПК України, - 15 днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Роз`яснено позивачу право подати до суду відповідь на відзив у порядку, передбаченому ст. 179 ЦПК України, протягом 15 днів з дня отримання відзиву відповідача на позов.

15.01.2019 р. до суду від представника відповідача ОСОБА_3 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник вважає вимоги позивача безпідставними, необґрунтованими, такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, суперечать вимогам законодавства та не підлягають задоволенню, посилаючись на те, що ТДВ «СТ «Домінанта» не припинило свою діяльність у встановленому законом порядку, а тому обов`язок по відшкодуванню шкоди та виплаті страхового відшкодування за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ1563635, предметом страхування якого був автомобіль марки BMW д.н.з. НОМЕР_1 ,підлягає виконанню саме ТДВ «СТ «Домінанта», або за наявності передбачених законом підстав МТСБУ.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити, посилаючись на підстави та обставини, викладені в позовній заяві, та надані докази.

Представник відповідача ТДВ «СТ «Домінанта» в судове засідання не з`явився, про розгляд справи відповідача було повідомлено належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань, письмових пояснень/відзиву щодо заявлених позовних вимог від відповідача до суду не надійшло.

Відповідач ОСОБА_3 та представник відповідача в судовому засіданні заперечували проти позову, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість позовних вимог, просили відмовити в задоволенні позову. Повністю підтримали свої доводи в обґрунтування заперечень проти позову, викладених у відзиві на позовну заяву та наданих письмових поясненнях. Представник відповідача додатково звернула увагу суду на те, що матеріали справи не містять доказів того, що позивач звертався до страхової компанії із заявою про відшкодування шкоди та йому було відмовлено в отриманні такої виплати від страховика. Будь-яких доказів на підтвердження неможливості отримання страхового відшкодування з ТДВ «СТ «Домінанта» позивачем не надано. Таким чином, представник відповідача вважає, що оскільки позивачем не отримано відмову у виплаті страхового відшкодування від страховика - ТДВ «СТ «Домінанта», а відразу пред`явлено вимогу до ОСОБА_3 , що суперечить вимогам чинного законодавства, а тому в задоволенні вимог до ОСОБА_3 , як завдавача шкоди, цивільно-правова відповідальність якого була застрахована, є неможливим. А належним відповідачем у даній справі є саме ТДВ «СТ «Домінанта».

Заслухавши пояснення представника позивача, пояснення відповідача ОСОБА_3 та його представника, врахувавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з таких підстав.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Судом встановлено, що 06.06.2018 р. о 08 год. 00 хв. в м. Києві по вул. Голосіївська, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «БМВ», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_3 , та автомобіля марки «Skoda Fabia», д.н.з. НОМЕР_2 , який належить позивачу ОСОБА_1 .

Так, вбачається, що ОСОБА_3 , 06.06.2018 р. о 08 год. 00 хв. в м. Києві по вул. Голосіївська, керуючи автомобілем марки «БМВ», д.н.з. НОМЕР_1 , не був уважним, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого відбулося зіткнення з автомобілем «Skoda Fabia», д.н.з. НОМЕР_2 , що призвело до пошкодження обох транспортних засобів.

Відповідно до постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 03.07.2018 р., вказана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія транспортного засобу автомобіля марки «БМВ», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , який порушив п. 13.1 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КупАП.

Зазначеною постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 03.07.2018 р., ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн. в дохід держави.

Постанова набрала законної сили.

Постановою Пленуму Верховного Суду України за №14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення» (з наступними змінами) передбачено, що відповідно до принципу безпосередності судового розгляду рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення.

Згідно з положеннями ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом, а отже, виходячи з даних правил, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, якою встановлена вина притягнутої до адміністративної відповідальності особи, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову, з питань щодо того, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, вина ОСОБА_3 встановлена та в порядку ст. 82 ЦПК України доказуванню не підлягає.

Встановлено, що у результаті зазначеної дорожньо-транспортної пригоди був пошкоджений належний позивачу на праві приватної власності автомобіль марки «Skoda Fabia», д.н.з. НОМЕР_2 , що підтверджується даними свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 .

Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «БМВ», д.н.з. НОМЕР_1 , на виконання вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», на момент настання ДТП була застрахована відповідно до полісу ОСЦПВВНТЗ № АМ1563635, виданого ТДВ СТ «Домінанта», дійсного на дату ДТП, що підтверджується витягом з ЦБД МТСБУ щодо дійсності полісу на дату ДТП.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 2 ст. 1187 ЦК України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов`язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» встановлено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Пунктом 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» роз`яснено, що особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Встановлено, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб позивача «Skoda Fabia» д.н.з. НОМЕР_2 , отримав пошкодження, чим позивачу було завдано матеріальних збитків.

Відповідно до Звіту № 1253 про визначення вартості матеріального збитку автомобіля Skoda Fabia реєстр. № НОМЕР_2 , складеному 10.07.2018 р. за замовленням позивача «ПП ОСОБА_5 », вартість відновлювального ремонту без урахування коефіцієнта фізичного зносу автомобіля Skoda Fabia реєстр. № НОМЕР_2 , становить 47240,34 грн.; вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля Skoda Fabia реєстр. № НОМЕР_2 , в результаті пошкодження при ДТП складає 28264,89 грн.

Крім того, позивачем було сплачено «ПП ОСОБА_5 » грошові кошти за послуги суб`єкта оціночної діяльності у розмірі 2300,00 грн., що підтверджується копією квитанції до прибуткового касового ордера №20/06 від 20.06.2017 р.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Згідно ст. 9 Закону страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

За ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений в договорі.

При цьому, метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Відповідно до п.п. 33.1.1., 33.1.4. ст. 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу.

Судом встановлено, що згідно розпорядження Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 07.06.2018 № 866 ліцензія товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» була анульована. Разом з тим, згідно офіційного повідомлення на офіційному Веб сайті в Інтернет мережі МТСБУ втрата ліцензії Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» та припинення членства останнього у МТСБУ не звільняє страховика від виконання зобов`язань за раніше укладеними договорами.

Згідно пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15- ц; провадження № 14-176цс18 викладеної у п.п. 49 - 51, 53, 55 -57 визначено, що згідно п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, завдану внаслідок ДТП майну третьої особи.

За загальним правилом, викладеним у п. 5 ч. 1 ст. 991 ЦК України, страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків.

Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає спеціальні правила щодо наслідків невиконання страхувальником обов`язку перед страховиком, зокрема з надання своєчасного повідомлення про настання страхового випадку.

У випадку невиконання чи неналежного виконання страхувальником вказаного обов`язку страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника (підпункт 38.1.1 («ґ») пункту 38.1 статті 38 зазначеного Закону).

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Велика Палата Верховного Суду вважає, що покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Положеннями статті 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно вимог п.п. 34.2, 34.3 ст. 34 Закону протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик зобов`язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо представник страховика не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик зобов`язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

При цьому, норми Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обмежують розмір відшкодування страховиком шкоди (збитків), завданої особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зокрема: межами ліміту відповідальності (пункт 22.1 статті 22); вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (стаття 29); шкодою, заподіяною майну, яке знаходилося у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду (пункт 32.4 статті 32); шкодою, пов`язаною із втратою товарної вартості транспортного засобу (пункт 32.7 статті 32); сумою франшизи, розрахованою за правилами пункту 12.1 статті 12.

За змістом ст. 29, п. 32.7 ст. 32 вказаного Закону, у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, а страховик не відшкодовує шкоду, пов`язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу.

Згідно з п. 3 ст. 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик відшкодовує витрати на проведення експертизи лише в разі якщо він у визначений законом строк не направив свого представника для огляду транспортного засобу.

Отже, обов`язок з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» покладено на страховика винної особи у межах, встановлених цим Законом та договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Розмір страхової суми за шкоду, завдану майну потерпілих, становить 50 000 на одного потерпілого. Страхові виплати за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені у договорі страхування.

Водночас порядок відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, визначено статтею 1194 ЦК України. Згідно з її положеннями особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Таким чином, відповідач ТДВ «СТ «Домінанта» як страховик відповідальності особи, винної у дорожньо-транспортній пригоді, на підставі спеціальної норми статті 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» здійснює відшкодування витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, а різницю між реальними збитками і зазначеним відновлювальним ремонтом згідно зі статтею 1194 ЦК України відшкодовує особа, яка завдала збитків.

Враховуючи те, що страховик - ТДВ «СТ «Домінанта» не припинив свою діяльність у встановленому законом порядку (ст. 104 ЦК України), обов`язок по відшкодуванню шкоди та виплаті страхового відшкодування за полісом обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ 1563635, підлягає виконанню страховиком.

Виходячи з аналізу вище вказаних правових норм, зокрема ст.ст. 22, 1194, ЦК України, ст.ст. 3, 22, 29, 33, 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»вбачається, що страховик повинен виплатити страхове відшкодування в межах вартості відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, оскільки таке обмеження встановлено законом. В свою чергу інші витрати, зокрема ті, які пов`язані із втратою товарної вартості тощо, підлягають відшкодуванню безпосередньо винною особою, оскільки відшкодування таких витрат страховиком законом не передбачено. Отже, для повного відшкодування завданої відповідачем шкоди, остання зобов`язана сплатити позивачу різницю між фактичним розміром шкоди, пов`язаним з відновлювальним ремонтом і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), розрахованим з урахуванням зносу, яке підлягає виплаті або стягненню.

Згідно ч. 1, п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

З змісту вказаної норми вбачається, що до збитків належать і витрати, які особа понесе у майбутньому. Крім того, жодним нормативно-правовим актом України не передбачено обов`язок потерпілого надати акт виконаних робіт, тоді як розмір понесених збитків підтверджується висновком експертизи.

Згідно вимог ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За результатами судового розгляду, суд дійшов висновку, що позивач належними та допустимими доказами довів наявність обставин, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог.

Обставини наведені в позовній заяві та додані до неї докази щодо розміру завданої позивачу матеріальної шкоди не спростовані відповідачами.

Враховуючи викладене, на підставі ст.ст. 1166, 1187 ЦК України, ст.ст. 22, 29, 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно до Звіту №1253 про визначення вартості матеріального збитку автомобіля Skoda Fabia реєстр. № НОМЕР_2 , суд приходить до висновку, що з ТДВ «СТ «Домінанта» на користь позивача підлягає стягненню страхове відшкодування у розмірі 28264,89 грн. та вартість проведення оцінки у розмірі 2300 грн.

Також враховуючи, що оскільки безпосереднім завдавачем шкоди є ОСОБА_3 , останній повинен відшкодувати позивачеві різницю між розміром фактичної шкоди та розміром страхового відшкодування, а саме: 47240,34 грн. - 28264,89 грн. = 18975,45 грн.

Таким чином, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, системний аналіз положень чинного законодавства України, приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір у розмірі 704,80 грн. підлягає стягненню в рівних частках з відповідачів на користь позивача.

Керуючись Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», ст.ст. 16, 22, 979, 988, 1166, 1167, 1187, 1188, 1192, 1194 ЦК України, ст.ст. 2, 10, 12, 13, 76-82, 89, 141, 258, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта», ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування та шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» (ЄДРПОУ 35265086) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) страхове відшкодування 28264,89 грн., витрати на проведення оцінки 2300 грн., а всього стягнути 30564 ( тридцять тисяч п`ятсот шістдесят чотири) грн. 89 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_6 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) матеріальну шкоду в розмірі 18975 (вісімнадцять тисяч дев`ятсот сімдесят п`ять) грн. 45 коп.

Стягнути в рівних частках з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» (ЄДРПОУ 35265086) та ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_6 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір в сумі 704,80 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: С.І. Кушнір