Постанова № 82554173, 19.06.2019, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/791/19Головуючий по 1 інстанції Категорія: 311020000 Кухаренко О.В. Доповідач в апеляційній інстанції Храпко В.Д.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2019 року м. Черкаси

Апеляційний суд Черкаської області в складі колегії суддів :

Храпка В.Д.,

Сіренка Ю.В., Фетісової Т.Л.

за участю секретаря Чуйко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Катеринопільської районної державної адміністрації Черкаської області на рішення Катеринопільського районного суду Черкаської області від 21 лютого 2019 року, ухваленого під головуванням судді Кухаренка О.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до Катеринопільської районної державної адміністрації Черкаської області, Відділу освіти, молоді та спорту Катеринопільської районної державної адміністрації, третя особа: Катеринопільська районна організація профспілки працівників освіти і науки про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Катеринопільської районної державної адміністрації Черкаської області, ОСОБА_2 , третя особа: Катеринопільська районна організація профспілки працівників освіти і науки про поновлення працівника на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з уточненою позовною заявою до Катеринопільської районної державної адміністрації Черкаської області, Відділу освіти, молоді та спорту Катеринопільської районної державної адміністрації, третя особа: Катеринопільська районна організація профспілки працівників освіти і науки про поновлення працівника на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач працював на посаді завідуючого районним методичним кабінетом відділу освіти Катеринопільської районної державної адміністрації Черкаської області.

Розпорядженням голови Катеринопільської районної державної адміністрації від 29 січня 2016 року № 17 «Про структуру районної державної адміністрації» було ліквідовано відділ освіти Катеринопільської районної державної адміністрації Черкаської області. Наказом заступника голови Катеринопільської районної державної адміністрації Черкаської області № 120-К від 29 червня 2016 року та від 30 червня 2016 року позивача було звільнено з вказаної посади на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку з ліквідацією відділу освіти Катеринопільської районної державної адміністрації.

Позивач вважає таке звільнення незаконним, оскільки фактично відбулася не ліквідація відділу освіти Катеринопільської районної державної адміністрації Черкаської області, а його реорганізація. Тому він мав право на переведення до новоствореного відділу. Але з боку роботодавця не надходило жодних пропозицій позивачу про продовження роботи в новоствореному відділі та не було вжито будь-яких інших заходів для його працевлаштування.

Крім того, всупереч ст. 21 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» роботодавець завчасно за три місяці до намічуваних звільнень не надав первинним профспілковим організаціям інформацію щодо цих заходів і не звертався за згодою про можливе звільнення позивача з роботи. Це також встановлено постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2016 року у справі, яка набрала законної сили. Даним судовим рішенням було визнано протиправним дії голови Катеринопільської районної державної адміністрації Черкаської області в частині ліквідації відділу освіти Катеринопільської районної державної адміністрації без завчасного надання первинній профспілковій організації інформації щодо скорочення штату численності або штату працівників.

Після набрання постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2016 року законної сили, позивач звертався до голови Катеринопільської районної державної адміністрації з заявою про поновлення на роботі з проведенням відповідних виплат за вимушений прогул, проте йому було відмовлено в задоволенні заяви.

Крім того, в результаті незаконного звільнення позивачу завдано моральної шкоди внаслідок погіршення стану здоров`я, порушення звичайного способу життя, втрати сну, душевного спокою та рівноваги. Порушення його законних прав призвело до втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації життя. Вказану завдану моральну шкоду позивач оцінив у 10 000 грн.

У зв`язку з наведеними обставинами ОСОБА_1 просив суд поновити його посаді завідуючого районним методичним кабінетом відділу освіти Катеринопільської районної державної адміністрації Черкаської області, стягнути з відповідачів на його користь середню заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 29 910 грн. 89 коп. солідарно та моральну шкоду в розмірі 10 000 грн. солідарно.

Рішенням Катеринопільського районного суду Черкаської області від 21 лютого 2019 року позов задоволено частково. Поновлено позивачу строк звернення до суду.

Визнано незаконним та скасовано наказ від 29 червня 2016 року № 120-К про звільнення ОСОБА_1 з посади завідуючого районним методичним кабінетом відділу освіти Катеринопільської районної державної адміністрації Черкаської області.

Поновлено останнього на роботі в відділі освіти Катеринопільської районної державної адміністрації Черкаської області на посаді завідуючого районним методичним кабінетом.

Стягнуто з відділу освіти Катеринопільської районної державної адміністрації Черкаської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, в межах одного року, в розмірі 43315 грн. 07 коп. з утриманням з вказаної суми при виплаті податків та інших обов`язкових зборів та платежів.

Стягнуто з відділу освіти Катеринопільської районної державної адміністрації Черкаської області на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної ( немайнової) шкоди 1 000 грн.

Вирішено питання судових витрат.

Рішення суду в частині поновлення на роботі і стягнення на користь ОСОБА_1 заробітної плати за один місяць підлягає негайному виконанню.

В апеляційній скарзі Катеринопільська районна державна адміністрація Черкаської області просить рішення суду скасувати, як незаконне та необґрунтоване та, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення яким у задоволенні позову відмовити.

В обгрунтування апеляційної скарги вказує, що Катеринопільська районна державна адміністрація не була роботодавцем позивача, тому не повинна була вживати заходів, зазначених у ч. 3 ст. 22 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності». Крім того, на момент початку процедури ліквідації та до її завершення, первинна профспілкова організація не була легалізована відповідно до закону. Також вказують, що відділ освіти Катеринопільської районної державної адміністрації хоча і входив до її структури, проте мав статус юридичної особи, яке в подальшому було припинено без правонаступництва. Також, посилаючись на ч. 1 ст. 233 КЗпП України, апелянт не погоджується з поновленням судом строку для звернення з таким позовом.

У відзиві на апеляційну скаргу Відділ освіти, молоді та спорту Катеринопільської районної державної адміністрації просить задовольнити апеляційну скаргу Катеринопільської районної державної адміністрації , скасувати рішення суду першої інстанції та ухвали нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю, поскільки суд першої інстанції невірно застосував положення чинного законодавства України при постановленні рішення та не дотримав норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам.

Судом встановлено наступні обставини. З відомостей з трудової книжки ОСОБА_1 вбачається, що позивач працював на посаді завідуючого районним методичним кабінетом Катеринопільської районної державної адміністрації Черкаської області з 15 січня 2004 року.

Розпорядженням голови Катеринопільської районної державної адміністрації від 29 січня 2016 року № 17 «Про структуру районної державної адміністрації» було ліквідовано відділ освіти Катеринопільської районної державної адміністрації Черкаської області та 16 червня 2016 року утворено новий відділ освіти, молоді та спорту Катеринопільської районної державної адміністрації.

Наказом заступника голови Катеринопільської районної державної адміністрації Черкаської області № 120-К від 29 червня 2016 року позивача з 30 червня 2016 року було звільнено з вказаної посади на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку з ліквідацією відділу освіти Катеринопільської районної державної адміністрації. Позивач ознайомлений з наказом про звільнення, що підтверджується його підписом.

З вказаним наказом ОСОБА_1 був ознайомлений 29 червня 2016 року . Дані про вручення копії наказу про звільнення в матеріалах справи відсутні. Трудову книжку ОСОБА_1 отримав 30 червня 2016 року, що сторонами не оспорюється.

04 липня 2016 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено запис про припинення державної реєстрації відділу освіти Катеринопільської районної державної адміністрації.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2016 року у справі № 823/310/16 за позовом Катеринопільської районної організації профспілки працівників освіти і науки України до голови Катеринопільської районної державної адміністрації Черкаської області, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2016 року, було задоволено вимоги позивачів.

Визнано протиправними дії голови Катеринопільської районної державної адміністрації Черкаської області в частині ліквідації відділу освіти Катеринопільської районної державної адміністрації Черкаської області без завчасного надання первинній профспілковій організації інформації щодо скорочення чисельності або штату працівників.

Вказане рішення вступило в законну силу 07 грудня 2016 року.

Відповідно до ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилась, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до ч. 5 ст. 111 ЦК України ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо закриття відокремлених підрозділів юридичної особи (філії, представництва) та відповідно до законодавства про працю здійснює звільнення працівників юридичної особи, що припиняється.

Відповідно до пунктів 3.4 частини першої статті 39 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», голови місцевих державних адміністрацій призначають на посаді та звільняють з посад своїх заступників , керівників структурних підрозділів, а відповідно до статей 10 та 11 цього Закону, призначають на посади та звільняють з посад керівників апаратів місцевих державних адміністрацій та керівників структурних підрозділів апаратів місцевих державних адміністрацій.

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» перші заступники та заступники голови, інші посадові особи місцевих державних адміністрацій здійснюють функції і повноваження відповідно до розподілу обов`язків, визначених головами місцевих державних адміністрацій, і несуть відповідальність за стан справ у дорученій сфері перед головою місцевої державної адміністрації, органами виконавчої влади вищого рівня.

Згідно ст. 22 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцева державна адміністрація здійснює загальне керівництво закладами освіти, а також матеріально-фінансове забезпечення.

Проаналізувавши вищевказане законодавство можна прийти до висновку, що Катеринопільська районна державна адміністрація не може бути відповідачем по даній справ. Трудовий договір із Катеринопільської районною державною адміністрацією ОСОБА_1 не укладав.

Трудовий договір був укладений між ОСОБА_1 і відділом освіти Катеринопільської районної державної адміністрації , який ліквідовано і на даний час із реєстру юридичних осіб виключений. ОСОБА_2 , видаючи наказ про звільнення із роботи діяла як голова ліквідаційної комісії , а не заступник голови райдержадміністрації, тому Катеринопільська райдержадміністрація не може бути належним відповідачем по справі.

Що стосується позовних вимог до відділу освіти, молоді та спорту то суд виходить із наступного.

Відповідно до Положення про відділ освіти, молоді та спорту, затвердженого розпорядженням голови Катеринопільської районної державної адміністрації 08 червня 2016 року № 137 відділ є юридичною особою ( п. 14 Положення).

Запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб було внесено 16 червня 2016 року.

ОСОБА_1 не перебував в трудових відносинах із відділом освіти, молоді та спорту Катеринопільської районної державної адміністрації. На час створення відділу перебував в трудових відносинах із відділом освіти і 30 червня 2016 року був звільнений із роботи.

Частиною першою статті 21 КЗпП України передбачено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Між ОСОБА_1 і відділом освіти, молоді та спорту Катеринопільської районної державної адміністрації трудовий договір не укладався. Тому відділ освіти, молоді та спорту Катеринопільської районної державної адміністрації також не може бути належним відповідачем по справі.

Відповідно до статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює .первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. При цьому, слід наголосити, що відповідно до статті 81 ЦПК України така обставина підлягає доказуванню, оскільки позивач повинен довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

За змістом норм процесуального права з урахуванням принципу диспозитивності цивільного судочинства та принципу змагальності сторін, саме на позивача покладено обов`язок визначати відповідача у справі. При цьому суд під час розгляду справи має виходити зі складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. У разі пред`явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати до участі у справі співвідповідачів та повинен вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і щодо тих відповідачів, які зазначені в ньому.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 ЦПК України, пунктом 1 частини першої статті 189 ЦПК України, суд зберігаючи об`єктивність і неупередженість, роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій.

Разом із тим, суд не може примушувати сторін до вчинення тих чи інших процесуальних дій, оскільки це суперечить принципу диспозитивності цивільного судочинства.

Частиною четвертою статті 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно зі специфікою спірних правовідносин), суд відмовляє у задоволенні позову.

Суд у силу покладених на нього процесуальним законом повноважень позбавлений можливості самостійно визначити суб`єктний склад учасників справи, проте встановивши, що у справі не залучено усіх суб`єктів, які мають відповідати за позовом у межах заявлених позовних вимог як відповідачі, суд відмовляє у позові з цих підстав.

Також необхідно враховувати, що частиною четвертою статті 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суди повинні враховувати висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі №523/9076/16-ц зроблено висновок, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не е підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

За таких обставин в задоволенні позову необхідно відмовити.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України у зв`язку зі звільненням позивача від сплати судових витрат, судовий збір у розмірі 2 880 грн. компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Катеринопільської районної державної адміністрації Черкаської області задоволити частково.

Рішення Катеринопільського районного суду Черкаської області від 21 лютого 2019 року скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Катеринопільської районної державної адміністрації Черкаської області, Відділу освіти, молоді та спорту Катеринопільської районної державної адміністрації, третя особа: Катеринопільська районна організація профспілки працівників освіти і науки про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Судові витрати по справі віднести за рахунок держави.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів до суду касаційної інстанції.

Судді: