Вирок № 82553348, 21.06.2019, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/521/17

Провадження № 1-кп/645/58/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2019 року колегія суддів Фрунзенського районного суду м. Харкова у складі:

головуючого - судді Горпинич О.В.,

суддів – Сілантьєвої Е.Є., Ульяніч І.В.,

секретар судового засідання – Кривеженко М.М.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора – Шалімової О.М.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченої – адвоката Великої О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження № 12016220460003173 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Світлодарськ Донецької області, громадянина України, що має середню-спеціальну освіту, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на момент затримання мешкав за адресою: АДРЕСА_2 , не працюючого, одруженого, раніше судимого Дебальцевським районним судом Донецької області за ч. 1 ст. 309 КК України на строк 4 місяці арешту, звільнений 18.02.2014 року за відбуттям строку покарання,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України, -

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , приблизно о 13 годині, знаходився поблизу будинку № 3 по проспекту Петра Григоренка в м. Харкові, де в нього виник злочинний намір, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом здійснення нападу, поєднаного з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров`я потерпілого. З метою реалізації свого злочинного наміру, бажаючи вчинити напад, ОСОБА_1 взяв с собою сокиру з дерев`яною рукояткою, яку придбав заздалегідь в одному з магазинів на ринку біля станції метро «Палац Спорту» та яку мав намір використати для погроз потерпілому та уникнення супротиву. Приблизно о 13 год. 55 хв. 14.10.2016 року, ОСОБА_1 , шляхом вільного доступу зайшов до приміщення ТОВ «Фінансова компанія «Філігран «Гроші всім», розташованого за адресою: м. Харків, проспект Петра Григоренка, 3, де, реалізуючи свій злочинний намір, діючи умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету наживи і незаконного збагачення, підійшов до столу, за яким сиділа ОСОБА_2 , замахнувся правою рукою, в якій знаходилася металева сокира, над головою потерпілої та з погрозою застосування до останньої фізичного насильства, висунув вимогу віддати йому наявні у неї грошові кошти. ОСОБА_2 , усвідомлюючи реальність погроз ОСОБА_1 , та сприймаючи ситуацію, що склалася як таку, що загрожує її життю та здоров`ю, за вимогою останнього віддала йому мобільний телефон синього кольору ТМ «Nokia» іmei 356866077486235, який належить ТОВ «Фінансова компанія «Філігран «Гроші всім», вартістю згідно висновку судово – товарознавчої експертизи № 1 від 25.01.2017 року – 489 грн., після чого потерпіла на вимогу ОСОБА_1 відкрила сейф, який стояв ліворуч від її робочого стола та дістала муляж упаковки грошових коштів, під`єднаний до охоронної системи, які віддала ОСОБА_1 .. Заволодівши муляжними грошовими коштами, які він сприймав як справжні, та мобільним телефоном ТМ «Nokia» іmei 356866077486235, ОСОБА_1 з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши ТОВ «Фінансована компанія «Філігран «Гроші всім» матеріальний збиток на суму 489 грн..

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України визнав повністю, щиро розкаявся та пояснив, що 14.10.2016 року він перебував в м. Харкові на проспекті Маршала Жукова та зайшов до компанії «Гроші всім». Там перебувала потерпіла ОСОБА_2 Зайшовши туди він почав вимагати у потерпілої гроші, погрожуючи при цьому сокирою, яка була в нього руках. Потерпіла дала йому гроші, як потім було з`ясовано ним, це був муляж грошових коштів та віддала мобільний телефон, після чого він покинув ломбард. Будь-яких тілесних ушкоджень потерпілій він не завдавав.

Окрім повного визнання ОСОБА_1 своєї вини, його вина підтверджена наступними, дослідженими судом доказами, а саме:

- показаннями потерпілої ОСОБА_2 , яка в судовому засіданні пояснила, що 14.10.2016 року вона працювала в компанії «Гроші всім» за адресою: м. Харків, проспект Маршала Жукова, 3, (тепер проспект Петра Григоренка) на посаді менеджера відділення. В цей день приблизно о 13 год. 50 хв. до приміщення зайшов на той момент невідомий чоловік, наразі встановлено що це ОСОБА_1 та попросив його проконсультувати з приводу видачі кредиту. Після надання консультації він запитав, яка може бути видана максимальна сума кредиту, на що вона відповіла, що це 15000 грн. та він пішов. Потім, десь через 10 хвилин ОСОБА_1 знову повернувся до відділення та опинився справа від неї та почав вимагати гроші, при цьому погрожуючи їй, що він її вб`є. Потерпіла злякалась, повідомила, що грошей не має. При цьому у ОСОБА_1 була сокира, на якій був одягнутий пакет, який він почав знімати та погрожувати. Вона взяла ключ від сейфу та відкрила його, грошей там не було, проте там були муляж грошей в сумі 10000 грн.. Вона їх дістала та поклала їх ОСОБА_1 в карман, також він сказав покласти йому в карман робочій телефон. Після цього ОСОБА_1 попередив її, щоб вона нікому не дзвонила, нічого не нажимала, пакет з сокирою впав на підлогу, він витер дверні ручки та пішов. На той час гроші зберігалися в службовому приміщенні, яке було позаду неї за дверима, а не в сейфі, який знаходився біля її робочого місця. Окрім неї в цей день більш нікого на робочому місці не було, оскільки вона там працювала одна. Ніяких тілесних ушкоджень їй завдано не було, проте вона дуже злякалась, коли ОСОБА_1 почав знімати пакет з топіра та погрожувати їй. Вона сприймала погрозу як реальну для свого життя. Все це тривало близько 3-5 хвилин. Сокира була звичайна, з дерев`яною ручкою. Коли ОСОБА_1 повернувся він був без будь-якої маски;

-фактичними даними, що містяться в протоколі огляду місця події від 14.10.2016 року, об`єктом огляду є приміщення ТОВ «Фінансова компанія «Філігран «Гроші всім», що розташоване за адресою: м. Харків, проспект Маршала Жукова, 3. В протоколі повністю відображена обстановка, після вчинення злочину та ілюстративним матеріалом до протоколу огляду місця події від 14.10.2016 року на якому зафіксовані: вхід до будівлі, на другому поверсі якої розташоване приміщення офісу «Гроші всім», сходи, що ведуть на другий поверх, загальний вид, двері, через які здійснювався вхід до приміщення, робоче місце менеджера офісу, полімерний пакет, виявлений на підлозі ліворуч від входу до приміщення офісу ТОВ «Фінансова компанія «Філігран «Гроші всім»;

-змістом довідки ТОВ «Фінансована компанія «Філігран», згідно якої повідомлялося, що на балансі підприємства знаходяться: мобільний телефон «Nokia», інвентарний номер НОМЕР_1 , тривожна кнопка «Лялька-Л», інвентарний номер НОМЕР_2 ;

-фактичними даними, що містяться на CD диску, на якому зображені фотознімки чоловіка, як пояснив в судовому засіданні ОСОБА_1 на даних фотознімках зображений саме він;

-фактичними даними, що містяться на CD диску, з записом з камери відеоспостереження, яка знаходиться в ТОВ «Фінансова компанія «Філігран «Гроші всім», зробленої 14.10.2016 року з 14 год. до 14 год. 05 хв.;

-змістом протоколу огляду речей від 06.12.2016 року щодо відтворення запису на CD диску, наданого ТОВ «Фінансова компанія «Філігран «Гроші всім» з камери відеоспостереження, яка знаходиться в ТОВ «Фінансова компанія «Філігран «Гроші всім», при перегляді вказаного файлу встановлено: на відеозапису є зображення вулиці камера розташована у горі. З правого та лівого кута мається пластиковий прохід. З лівого кута сидить жінка та табуретці. Через декілька секунд з лівого боку виходить чоловік, одягнутий у чорну куртку, на голові одягнутий капюшон, в чорних спортивних штанах у білу смугу, чорні кросівки. Чоловік звертає обличчя до камери, робить п`ять кроків до камери, та звертає праворуч у бік;

-змістом протоколу від 06.12.2016 року про визнання речового доказу CD диск з камери відеоспостереження ТОВ «Фінансова компанія «Філігран «Гроші всім»;

-протоколом пред`явлення особи для впізнання від 06.12.2016 року за участю потерпілої ОСОБА_2 , згідно якого остання впізнала особу ОСОБА_1 , який скоїв напад на неї з сокирою, та якому вона поклала у кишеню мобільний телефон та муляж грошових коштів;

-змістом протоколу тимчасового доступу до речей від 13.01.2017 року, при ознайомленні із змістом документів, встановлено CD диск з відеозаписом від 14.10.2016 року з камер спостереження, розташованих у приміщенні офісу ТОВ «Фінансова компанія «Філігран «Гроші всім»;

-змістом протоколу огляду речей від 13.01.2017 року, згідно якого проведено огляд речей, а саме диску відеозаписом;

-висновком товарознавчої експертизи № 1 від 25.01.2017 року, згідно якого вартість мобільного телефону «Nokia 105» на момент вчинення злочину становить 489 грн..

Згідно положень ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків

Відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Суди у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Вимоги ст. 94 КПК України, передбачають, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Досліджені і перевірені судом докази у справі, якими обґрунтовується винуватість ОСОБА_1 у вчиненому є узгодженими, співпадають між собою та сумніву у своїй належності та допустимості у суду не викликають.

Відповідно до ст. 86 КПК України доказ є допустимим, якщо він отриманий в порядку, передбаченому цим Кодексом. Статтею 87 КПК України визначений вичерпний перелік підстав, за яких доказ може бути визнаний недопустимим. Достовірність та об`єктивність вищенаведених доказів у суду сумніву не викликає, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, відносні, допустимі та достатні, у зв`язку з чим суд вважає можливим прийняти вказані докази. У відповідності до вимог ст.ст. 85, 86 КПК України, суд вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченого та визнання його винуватості.

Оцінивши у сукупності досліджені в судовому засіданні докази, суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаному з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій).

Вину обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд вважає доведеною.

Суд, оцінюючи наведені докази в їх сукупності відповідно до положень ст. 94 КПК України, приходить до переконання, що вина ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 187 КК України, доведена.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , передбаченою ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , передбачені ст. 67 КК України, судом не встановлені.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_1 , встановлено, що він на момент затримання не працював, раніше судимий, на обліках у нарколога та психіатра не перебуває.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24 жовтня 2003 р. №7 (з наступними змінами і доповненнями) «Про практику призначення судами кримінального покарання» визначено, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 65 КК України суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення менш суворого покарання особам, які вперше вчинили злочини, неповнолітнім, жінкам, котрі на час вчинення злочину чи розгляду справи перебували у стані вагітності, інвалідам, особам похилого віку і тим, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки тощо.

Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд також враховує вимоги ч. 2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, що відповідно до ч. 2 ст. 50 Кримінального кодексу України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами.

Дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на те, що головною метою покарання є виховання та соціальна реабілітація винного, також що при призначенні покарання має бути застосований принцип гуманізації відповідальності з врахуванням засад закріплених у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню згідно зі ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», враховуючи характеризуючи дані особи винного, при обранні виду та міри покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, а також дані про особу обвинуваченого, викладені вище у вироку, наявність обставин, які пом`якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, та вважає, що виправлення обвинуваченого можливе лише у виді позбавлення волі строком на 5 років 1 місяць.

Дане покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1 і попередження вчинення нових злочинів. Крім того, призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.

Підстави для застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 ст.ст. 69, 75 КК України - відсутні.

За змістом п. 1 ч. 4 ст. 374 КПК України у резолютивній частині вироку, зокрема, зазначаються рішення суду щодо заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.

У практиці Європейським судом з прав людини щодо дотримання положень п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) встановлено вимогу, щоб позбавлення свободи було «законним», зокрема з дотриманням «процедури, встановленої законом».

При вирішенні питання щодо зарахування обвинуваченому строку попереднього ув`язнення, суд виходить з такого.

Правила зарахування строку попереднього ув`язнення у строк покарання встановлено у ч. 5 ст. 72 КК України.

Редакція Закону України N 270-VI від 15.04.2008 року ч. 5 ст. 72 КК України передбачала, що попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день.

Відповідно до Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув`язнення» № 2046-VIII від 18 травня 2017 року, який набрав чинності 21 червня 2017 року, частину 5 статті 72 КК України викладено в такій редакції: «попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті».

Необхідно зауважити, що на підставі ухвали слідчого судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 06.12.2016 року ОСОБА_1 перебуває під вартою з 06.12.2016 року до теперішнього часу.

Згідно частин 1, 4 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Якщо після вчинення особою діяння, передбаченого цим Кодексом, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

Враховуючи правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.08.2018 року у справі № 663/537/17 (провадження № 13-31кс18), позиція Верховного Суду полягає у тому, що відповідно до ч. 2 ст. 4 КК України злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення злочину згідно із ч. 3 ст. 4 КК України визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.

Таким чином, Велика Палата Верховного Суду констатує, що вирішуючи питання про те, якою редакцією ч. 5 ст. 72 КК України належить керуватися у конкретному випадку, варто враховувати час вчинення особою діяння, як це визначено у ч. 2 і 3 ст. 4 КК України, тобто застосовувати правила дії у часі закону України про кримінальну відповідальність, а не правила дії у часі кримінального процесуального закону.

На час вчинення ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України - (14.10.2016 року), діяла ч. 5 ст. 72 КК України, в редакції Закону № 838-VIII від 26.11.2015 року, відповідно до якої зарахування судом строку попереднього ув`язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, в якому до особи було застосовано попереднє ув`язнення, проводиться з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Відтак суд, враховуючи положення ч. 5 ст. 72 КК України, в редакції Закону № 838-VIII від 26.11.2015, вважає за необхідне зарахувати ОСОБА_1 в строк покарання строк попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі з 06.12.2016 року по час ухвалення вироку, тобто до 21.06.2019 року.

Що стосується цивільного позову ТОВ «Фінансова компанія «Філігран «Гроші всім», то згідно ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Згідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 79 ЦПК України).

Доказування, та як, слідство рішення, не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно висновку товарознавчої експертизи № 1 від 25.01.2017 року, вартість мобільного телефону «Nokia 105», який належав ТОВ «Фінансова компанія «Філігран» на момент вчинення злочину становить 489 грн., тому цивільний позов підлягає частковому задоволенню саме на цю суму.

Судові витрати відсутні.

Долю речових доказів, суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 369, 370-374, 394 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_1 у строк відбуття покарання термін попереднього ув`язнення з 06 грудня 2016 року по 21 червня 2019 року (в редакції Закону № 838-VIII, що діяв до 21.06.2017 року), із розрахунку один день тримання під вартою за два дні позбавлення волі.

Обраний відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою – скасувати.

У зв`язку з повним відбуттям призначеного за даним вироком покарання, звільнити ОСОБА_1 з під-варти у залі суду – негайно.

Цивільний позов ТОВ «Фінансова компанія «Філігран «Гроші всім»» про відшкодування матеріальної шкоди – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Філігран «Гроші всім»» на відшкодування матеріальної шкоди – 489 грн..

Речові докази – CD диски, після набрання вироком законної сили, залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Фрунзенський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку підлягає врученню прокурору та обвинуваченому негайно після його проголошення.

Головуючий - О.В. Горпинич

Суддя - Е.Є. Сілантьєва

І.В. Ульяніч