Рішення № 82553217, 13.06.2019, Харківський районний суд Харківської області

13.06.19

Справа № 635/5814/18

Провадження № 2/635/1085/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2019 року смт. Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Назаренко О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Літінської Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ:

до Харківського районного суду Харківської області подано зазначений позов, в якому позивач просить стягнути з ОСОБА_3 на її користь 1369000,00 грн. (один мільйон триста шістдесят дев`ять тисяч) грн. 00 коп..

Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що між нею та ОСОБА_3 16 січня 2007 року було укладено усну угоду займу, відповідно до якої ОСОБА_3 отримала від ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 50000 доларів США, про що відповідач надала власноручно написану розписку. Умовами усної угоди було повернення грошових коштів до 15 січня 2018 року або у строк 10 днів за вимогою кредитора, про що зазначено в розписці. 17 січня 2018 року ОСОБА_3 було вручено листа з вимогою про повернення грошових коштів в сумі 50000 доларів США в строк до 31 травня 2018 року. Позивач зазначає, що відповідач отримала вказаний лист 17.01.2018 року. Станом на 13 серпня 2018 року ОСОБА_3 ухиляється від виконання своїх обов`язків щодо повернення грошових коштів, не виходить на зв`язок, на телефонні дзвінки не відповідає, сума боргу 50000 доларів США становить 1369000,00 грн. Тому позивач звернулася до суду з даним позовом.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 30 жовтня 2018 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості прийнято до розгляду та відкрито провадження в цивільній справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 20 березня 2019 року відмовлено в затверджені мирового угоди, укладеної 20 грудня 2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Закритто підготовче провадження та призначити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості до судового розгляду.

Справу розглянуто за відсутності сторін.

Позивач у судове засідання не з`явилася, надала суду заяву, якою просить задовольнити позовні вимоги, розглянути справу у її відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, надала заяву про визнання позовних вимог, просила розглянути справу у її відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов`язані, зокрема, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Частиною 3 ст. 131 ЦПК України передбачено, що у разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Судом встановлено, що 16 січня 2007 року ОСОБА_1 позичила ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 50000 доларів США, що підтверджується розпискою від 16.01.2007 року.

З тексту розписки вбачається, що ОСОБА_3 зобов`язалася повернути грошові кошти до 15 січня 2018 року або у строк 10 днів за вимогою кредитора.

Рішенням Харківського районного суду Харківської області віл 15 листопада 2017 року позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу задоволено. Шлюб, зареєстрований між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 09 вересня 2005 року Виконавчим комітетом Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області, актовий запис №50 розірвано. Після розірвання шлюбу відновлено позивачу дівоче прізвище- « ОСОБА_5 ».

На підтвердження зазначено відповідачем надано копію рішення Харківського районного суду Харківської області від 15 листопада 2017 року, копію паспорта на імя ОСОБА_2 , який виданий 16.02.2018 року.

На сьогоднішній день відповідач не виконала зобов`язання за розпискою, не повернула позивачу суму боргу.

17 січня 2018 року ОСОБА_1 направила ОСОБА_3 лист-вимогу про повернення грошових коштів в сумі 50000 доларів США. ОСОБА_3 зазначила, що у зв`язку із важким матеріальним станом поверне борг в строк до 31 травня 2018 року.

Станом на 13 серпня 2018 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 50000 доларів США, що за офіційним курсом НБУ - 27,38 грн. за 1 долар США, становить 1369000 (один мільйон триста шістдесят дев`ять тисяч) гривень 00 коп.

Суд на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин та досліджених в судовому засіданні наданих доказів, прийшов до висновку про повне задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

18.09.2013 року у справі №6-63 цс 13 Верховний Суд України зробив правовий висновок про те, що письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику. За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.

За правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 08 червня 2016 року (справа № 6-1103цс16), письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, а й передачі грошової суми позичальнику.

Позивач передав 50000 доларів США ОСОБА_3 , а відповідач повинна була повернути кошти своєчасно, в строк, що сторони встановили в розписці.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства (ст. 526 ЦК України).

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ст. 1047 ч. 2 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Таким чином, вимоги позивача обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню.

При зверненні до суду позивач поніс судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 8810,00 грн.

Суд розподіляє судові витрати відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, та стягує з відповідача на користь позивача суму судового збору у розмірі 8810,00 грн.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 12, 81, 247, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИІВ:

позов ОСОБА_1 – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу у розмірі 1369000 (один мільйон триста шістдесят дев`ять тисяч) гривень 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 8810,00 гривень.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Харківський районний суд Харківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості, що не проголошуються:

позивач – ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 ;

відповідач – ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення виготовлений 21 червня 2019 року.

Суддя О.В.Назаренко