Вирок № 82552554, 20.06.2019, Берестинський районний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Красноградський районний суд Харківської області)

Справа № 626/1088/19

Провадження № 1-кп/626/111/2019

Красноградський районний суд Харківської області

В И Р О К

Іменем України

20 червня 2019 року м.Красноград

Красноградський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді: ДУДЧЕНКА В.О.,

при секретарі: ЗІНЧЕНКО Л.В.,

за участю прокурора: Бобрицького В.А.,

обвинуваченого: ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Красноград об`єднане кримінальне провадження №12019220350000111 та 12019220350000205 за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Курган-Тюбе Колхозобадського району Таджикистан, росіянин, без громадянства, тимчасово не працюючий, неодружений, має середню-спеціальну освіту, без офіційного місця реєстрації, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:

- 15.03.2005 Красноградським районним судом Харківської області за ч.1 ст.296 КК України до 3 років позбавлення волі, відповідно до ст.75 КК України звільнений від відбування покарання із іспитовим строком 1 рік 6 місяців;

- 19.07.2006 Красноградським районним судом Харківської області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, відповідно до ст.75 КК України звільнений від відбування покарання із іспитовим строком 2 роки, 19.10.2006 постановою Красноградського районного суду Харківської області іспитовий строк скасовано та направлено для відбуття покарання в місця позбавлення волі, 02.04.2009 на підставі постанови Червонозаводського районного суду Харківської області звільнений із місць позбавлення волі умовно-достроково, де невідбута частина покарання 1 рік 17 днів;

- 19.02.2010 Красноградським районним судом Харківської області за ч.1 ст.309, ч.2 ст.186, 70, 71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений від відбування покарання умовно-достроково за постановою Харківського районного суду Харківської області від 20.09.2013, де невідбута частина покарання 10 місяців 29 днів;

- 25.09.2014 Красноградським районним судом Харківської області за ч.3 ст.185, ст.71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, 13.04.2018 звільнений з місць позбавлення волі за відбуттям строку покарання;

- 21.02.2019 Красноградським районним судом Харківської області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі;

- в скоєнні злочинів, передбачених ч.3 ст.185, ч.1 ст.263 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 на початку лютого 2019 року, приблизно о 1 годині прийшов до приватного домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , де переліз через паркан домоволодіння таким чином проникнувши на його територію. Після цього, ОСОБА_3 діючи з прямим умислом направленим на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням до приміщення, повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, за допомогою ножа витягнув віконну раму з вікна жилої будівлі, таким чином проникнувши до середини будинку, де з кухні викрав 3 алюмінієвих бідона, вартістю 1125 грн. З викраденим майном ОСОБА_3 з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму - 1125 грн.

Окрім цього, ОСОБА_3 влітку 2002 року, знаходячись поблизу водоймища, що розташоване в межах с.III Старовірівка Нововодолазького району Харківської області, де діючи з прямим умислом, посягаючи на громадську безпеку в частині убезпечення від порушення правил обороту вогнепальної зброї, без передбаченого законом дозволу, придбав у невстановленої в ході слідства особи обріз двоствольної мисливської рушниці та переніс його до себе додому за адресою: АДРЕСА_1 , який зберігав на горищі зазначеного будинку. На початку березня 2019 року ОСОБА_3 , з метою уникнення викриття його незаконних дій правоохоронними органами та уникнення від подальшої кримінальної відповідальності, змінив місце зберігання придбаного обрізу та тимчасово закопав його під шар землі на відкритій місцевості, що розташована на околиці с.Іванівське Красноградського району Харківської області до моменту його виявлення працівниками поліції при наступних обставинах.

Так, 02.04.2019 близько 16:10 год. в ході проведення працівниками поліції огляду місця події на відкритій ділянці місцевості, що розташована неподалік зруйнованої ферми на околиці с. Іванівське Красноградського району Харківської області, на яке вказав ОСОБА_3 , під верхнім шаром землі у білому мішку було виявлено та вилучено вищезазначену двоствольну мисливську рушницю, яка є нестандартною вогнепальною зброєю – обрізом двоствольної гладкоствольної мисливської рушниці 16 калібру «SIMSON & Co SUHL (THURINGEN)» №78836 виробництва Німеччини, який придатний для проведення пострілів мисливськими патронами 16 калібру.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні даних злочинів, а саме крадіжці та зберігання вогнепальної зброї, за наведених вище обставин визнав в повному обсязі, не оспорював факти викладені в обвинувальному акті та показав, як викладено вище, а саме, що прокурором в обвинувальному акті, викладено все вірно(час, місце, спосіб, кількість викраденого та інші обставини), в зв`язку з чим до викладеного йому доповнити нічого, у скоєному розкаюється.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу, в тому числі і потерпілий, не оспорювали всі фактичні обставини справи(час, місце, спосіб, кількість та ін.), і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ч.3 ст.349 КПК України провів судовий розгляд даної справи щодо всіх її обставин, визнавши недоцільним дослідження тих доказів по справі, які ніким не оспорюються, а обмежився дослідженням даних про особу обвинуваченого, які можуть вплинути на призначення останньому міри та виду покарання.

За таких обставинах суд вважає, що винуватість ОСОБА_5 у скоєнні інкримінованих йому злочинів доведена повністю і кваліфікує його дії:

- за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна(крадіжка), поєднана з проникненням до приміщення, вчинена повторно;

- за ч.1 ст.263 КК України, як незаконне носіння, зберігання та придбання вогнепальної зброї, без передбаченого законом дозволу.

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд керується ст.50, 65-67 КК України, яке має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами і не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Також ст.65 КК України передбачає, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне та достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Призначене покарання за своїм видом та розміром повинно бути відповідним характеру вчинених дій, ступеню їх тяжкості та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, які пом`якшують та обтяжують його.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_5 встановлено, що він неодноразово судимий, не працює, постійного місця реєстрації не має, характеризується посередньо, на обліку у лікаря нарколога чи психіатра, не перебуває.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_5 суд визнає повне визнання провини, каяття у скоєному.

Обставиною, що обтяжує покарання, суд визнає рецидив злочину.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд, враховує характер та ступінь тяжкості вчинених злочинів; дані про особу обвинуваченого, викладені вище, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, відсутність претензій у потерпілого, і вважає, що покарання ОСОБА_6 , яке необхідно і достатньо для його виправлення перевиховання і попередження нових злочинів, повинно бути призначено в межах санкції ч.3 ст.185 та ч.1 ст.263 КК України, у вигляді позбавлення волі.

При цьому оскільки епізод крадіжки за ч.3 ст.185 КК України скоєно до вироку Красноградського районного суду від 21.02.2019 року, а епізод за ч.1 ст.263 КК України – після нього, то покарання призначається, як за правилами ч.4 ст.70, так 71 КК України та роз`ясненнями, які містяться в п.25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», відповідно до якої, коли після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох злочинах, одні з яких вчинено до, а інші - після постановлення першого вироку, покарання за останнім за часом вироком призначається із застосуванням як ст.70, так і ст.71 КК: спочатку - за правилами ч.1 ст.70 КК за сукупністю злочинів, вчинених до постановлення першого вироку; після цього - за правилами ч. 4 ст.70 КК; потім - за сукупністю злочинів, вчинених після постановлення першого вироку; і остаточно - за сукупністю вироків.

При цьому, при застосуванні правил ст.71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим, ніж покарання, призначене за новий злочин, і ніж невідбута частина покарання за попереднім вироком.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_3 21.02.2019 року був засуджений Красноградським районним судом Харківської області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, однак міра запобіжного заходу до набрання вироком чинності, не обиралась.

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_3 вчинив нові злочини до повного відбуття покарання призначеного вироком Красноградського районного суду від 21.02.2019 року, то остаточне покарання йому необхідно призначити з застосуванням ст.71 КК України, шляхом часткового складання покарань.

При цьому з урахуванням даних про особу обвинуваченого, які наведені вище, а також з урахуванням фактичних обставин справи, підстав для застосування ст.69 чи 75 КК України, суд не вбачає.

Стосовно вирішення питання щодо міри запобіжного заходу до набрання вирком чинності, то суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, 21.02.2019 року ОСОБА_5 було засуджено вироком Красноградського районного суду Харківської області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі. При цьому міра запобіжного заходу обвинуваченому по даному вироку до набрання ним чинності, не обиралась, а після набрання чинності останнього необхідно направити для відбування виконання покарання. Даний вирок набрав чинності 25.03.2019 року, однак на день розгляду даного кримінального провадження, тобто станом на 20.06.2019 року, вирок від 21.02.2019 року не виконано і останній перебуває на свободі.

З урахуванням викладеного, а також враховуючі обставини справи та дані про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, останній раз вироком від 21.02.2019 року фактично не став на шлях виправлення, а навпаки вчинив нові злочини, а також з метою виконання вироку суду від 21.02.2019 року, який досі не виконаний, то суд вважає що з метою недопущення вчинення обвинуваченим нових злочинів, а також з метою реального виконання обох вироків, ОСОБА_6 необхідно обрати міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, взявши останнього під варту в залі суду.

Строк тримання під вартою та відбування покарання ОСОБА_6 , необхідно рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 20.06.2019 року. Питання щодо речових доказів, вирішити відповідно до положень ст.100 КПК України. Документально підтверджені судові витрати, відповідно до ст.124 КПК України, необхідно стягнути з обвинуваченого. Цивільний позов, не заявлено.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.373-376 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ч.3 ст.185 та ч.1 ст.263 КК України і призначити йому покарання:

- за ч.3 ст.185 КК України – 3(три) роки позбавлення волі;

Відповідно до ч.4 ст.70 КК України, до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Красноградського районного суду Харківської області від 21.02.2019р. за ч.3 ст.185 КК України у вигляді 1(одного) року позбавлення волі і призначити ОСОБА_6 покарання у вигляді 4(чотирьох) років позбавлення волі.

- за ч.1 ст.263 КК України – 4(чотири) роки позбавлення волі.

Відповідно до ст.71 КК України, до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Красноградського районного суду Харківської області від 21.02.2019 року у вигляді 6(шести) місяців позбавлення волі і остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у вигляді 4(чотирьох) років 6(шести) місяців позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_7 до набрання вироком чинності обрати у вигляді тримання під вартою, взявши його під варту в залі суду, з послідуючим триманням в умовах Харківської установи виконання покарань №27 Управління Державної пенітенціарної служби України Харківської області.

Строк тримання під вартою ОСОБА_6 , необхідно рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 20 червня 2019 року, зарахувавши його в строк відбування покарання.

Речові докази по справі:

- 3 алюмінієві бідон, які передані на зберігання потерпілому ОСОБА_4 – залишити у власності останнього;

- обріз двоствольної гладкоствольної мисливської рушниці 16 калібру, який було вилучено у ОСОБА_5 02.04.2019 року, що зберігається в камері схову Красноградського ВП ГУНП в Харківській області - знищити.

Витрати за проведення судово–товарознавчої експертизи №6/521СЕ-19 від 06.03.2019 року в сумі 429грн. та судово-балістичної експертизи №11/145СЕ-19 від 14.05.2019 року в сумі 1256грн.(всього 1685грн.) – стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь держави (р/р 31419544020005, код банку 37999680, МФО 899998 УК Слобідсь/м.Хар Слобідськи/24060300, банк Казначейства України, стягувач Держава).

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Красноградський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому, потерпілому та прокурору.

Суддя