Вирок № 82552256, 21.06.2019, Зміївський районний суд Харківської області

610/1323/19

1-кп/621/238/19

В И Р О К

іменем України

21 червня 2019 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області

головуючого - Бібіка О.В.

за участю: секретаря судового засідання- Горобець Н.М.

за участю сторін кримінального провадження:

з боку обвинувачення: прокурора Фурманова Є.В.,

з боку захисту: обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Змієві кримінальне провадження №12019220190000305 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Слобожанське Зміївського району Харківської області, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , судимого: 1) вироком Балаклійського районного суду Харківської області від 20.01.2016 за ч. 1 ст. 309, ч. ч. 1, 2, 3 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений з іспитовим строком на 2 роки; 2) вироком Балаклійського районного суду Харківської області від 07.02.2019 за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ст. ст. 70, 71 КК України до 4 років позбавлення волі,

у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

16.11.2018, близько 16 год 00 хв, у ОСОБА_1 , який знаходився біля гаражного приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , виник умисел, направлений на викрадення чужого майна.

В ході реалізації свого умислу, ОСОБА_1 , переконавшись, що його дії ніким помічені не будуть, таємно, повторно, протиправно, з корисливих мотивів, з метою наживи, скоїв крадіжку мотоциклетної люльки, виробленої з металу, вагою 62 кг 200 грам, яка знаходилася біля гаражного приміщення.

Викраденим майном ОСОБА_1 розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на суму, згідно висновку судової товарознавчої експертизи № 6-1/92СЕ-19 від 19.04.2019, у розмірі 371,39 грн.

Крім того, 25.11.2018, близько 12 год 00 хв, у ОСОБА_1 виник умисел, направлений на викрадення чужого майна, в ході реалізації якого, переконавшись, що його дії ніким помічені не будуть, умисно, таємно, протиправно, повторно, з корисливих мотивів, проник на територію домоволодіння, роташованого за адресою: АДРЕСА_4 , звідки скоїв крадіжку металевого швелеру вагою 50,1 кг.

Викраденим майном ОСОБА_1 розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потеріплому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на суму, згідно висновку судової товарознавчої експертизи № 6/855СЕ-19 від 05.04.2019 у розмірі 277 грн 05 коп.

Крім того, 10.01.2019, близько 08 год 00 хв, у ОСОБА_1 , який знаходився поблизу домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , виник умисел, направлений на викрадення чужого майна, в ході реалізації якого, переконавшись, що його дії ніким помічені не будуть, умисно, таємно, протиправно, повторно, з корисливих мотивів, скоїв крадіжку каналізаційного люку чавунного типу "С" (В125, А).

Викраденим майном ОСОБА_1 розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ПАТ "Укртелеком" матеріальну шкоду на суму, згідно висновку судової товарознавчої експертизи № 6/946СЕ-19 від 17.04.2019 у розмірі 2266 грн 00 коп.

Крім того, 08.04.2019, близько 15 год 00 хв, у ОСОБА_1 виник умисел, направлений на викрадення чужого майна, в ході реалізації якого, переконавшись, що його дії ніким помічені не будуть, умисно, таємно, протиправно, повторно, з корисливих мотивів, шляхом зламу ногою стіни ангару, проник до приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_5 , звідки скоїв крадіжку 20 метрів 4-х жильного мідного кабелю, вагою 2,5 кг.

Викраденим майном ОСОБА_1 розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потеріплому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на суму, згідно висновку судової товарознавчої експертизи № 6/1021СЕ-19 від 19.04.2019 у розмірі 327 грн 50 коп.

Сторони кримінального провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин справи, які ними не оспорюються. З урахуванням принципів диспозитивності та змагальності сторін кримінального провадження, з огляду на визнання обвинуваченим фактичних обставин, якими обґрунтовано обвинувачення, а також враховуючи думку учасників судового провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позиції, суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням письмових доказів, які характеризують його особу.

Допитаний в судовому засіданні в якості обвинуваченого ОСОБА_1 вину в інкримінованих йому злочинах визнав у повному обсязі, щиро розкаявся, пояснив, що кримінальні правопорушення вчинені ним при вищевикладених обставинах.

Таким чином, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні вище зазначеного кримінального правопорушення і його дії правильно кваліфіковані ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно.

Крім того, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні вище зазначеного кримінального правопорушення і його дії правильно кваліфіковані ч. 3 ст. 185 КК України, тобто таємному викраденні чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням до сховища, вчиненому повторно.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_1 , відповідно до ст. 66 КК України, визнається його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Суд не визнає обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_1 , рецидив злочину. Так як відповідно до абз. другого пункту 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 04.06.2010 "Про практику застосування судами кримігального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки", якщо рецидив злочинів утворює одночасно і їх повторність, яка передбачена у статті чи частині статті Особливої частини КК ( 2341-14 ) як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, то за змістом частини четвертої статті 67 КК ( 2341-14 ) як повторність, так і рецидив злочинів суд не може ще раз враховувати

при призначенні покарання як обставину, що його обтяжує.

Суд, досліджуючи дані про особу ОСОБА_1 , враховує, що він раніше судимий за вчинення корисливого злочину, не працює, не одружений, за місцем проживання характеризується задовільно, у лікара психіатра на обліку не перебуває, перебуає на обліку у лікаря нарколога.

Відповідно до вимог статей 50, 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути співмірним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

При призначенні покарання ОСОБА_1 , враховуючи ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, які, відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином та злочином середньої тяжкості, наявність обставин, що пом`якшують покарання, а саме щире каяття, активне сприяння у розкритті злочину, та відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд дійшов висновку, що необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів є покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті.

З огляду на те, що ОСОБА_1 вчинив декілька злочинів, то остаточне покарання необхідно призначити за сукупністю злочинів за правилами ст. 70 КК України.

З огляду на те, що ОСОБА_1 засуджено вироком Балаклійського районного суду Харківської області від 07.02.2019 за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, та на підставі ст. ст. 70, 71 КК України остаточно призначено покарання - 4 роки позбавлення волі, а злочини, за якими ОСОБА_1 обвинувачується в даних кримінальних провадженнях, вчинив як до так і після після постановлення вироку, остаточне покарання ОСОБА_1 необхідно призначити за сукупністю злочинів за правилами ч. 4 ст. 70 КК України та за сукупністю вироків за правилами ч. 1 ст. 71 КК України.

Відповідно до п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" за сукупністю вироків (ст. 71 КК) покарання призначається, коли засуджена особа до повного відбування основного чи додаткового покарання вчинила новий злочин, а також коли новий злочин вчинено після проголошення вироку, але до набрання ним законної сили. При застосуванні правил ст. 71 КК судам належить враховувати, що остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим, ніж покарання, призначене за новий злочин, і ніж невідбута частина покарання за попереднім вироком.

Долю речових доказів вирішити у відповідності до вимог п. 5 ч. 9 ст. 100 КПК України.

Судові витрати за проведення судово - товарознавчих експертиз покласти на обвинуваченого.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 368-374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 2 ст. 185 КК України (епізоди 16.11.2018 та 10.01.2019) у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки;

- за ч. 3 ст. 185 КК України (епізод 25.11.2018) у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_1 покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Балаклійського районного суду Харківської області від 07.02.2019 року, за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, у виді позбавлення волі на строк 3 роки 9 місяців, більш суворим покаранням, призначеним за даним вироком за сукупністю злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185 та ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки, призначити покарання ОСОБА_1 у виді позбавлення волі на строк 4 (чотри) роки.

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину (епізод 08.04.2019), передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 3 (три) місяці.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за ч. 2 ст. 185 КК України (епізоди 16.11.2018 та 10.01.2019) та за ч. 3 ст. 185 КК України (епізод 25.11.2018) у виді позбавлення волі на строк 4 роки 3 місяці, більш суворим, призначеним за ч. 3 ст. 185 КК України (епізод 08.04.2019) у виді позбавлення волі на строк 4 роки 3 місяці - до покарання в виді позбавлення волі на 4 роки 3 місяці.

Відповідно до ст. 71 КК України, за сукупністю вироків шляхом часткового складання, до покарання, призначеного за сукупністю злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, у виді позбавлення волі на строк 4 роки 3 (три) місяці, призначеного за даним вироком, приєднати частково не відбуте покарання за вироком Балаклійського районного суду Харківської області від 07.02.2019, визначивши остаточне покарання ОСОБА_1 у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 4 (чотири) місяці.

Початком відбування покарання ОСОБА_1 вважати 10.04.2019.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Харківського НДЕКЦ МВС України судові витрати на проведення судово-товарознавчих експертиз №6/855СЕ-19 від 05.04.2019 у розмірі 429 (чотирисат двадцять дев`ять) грн. 00 коп, № 6/946СЕ-19 від 17.04.2019 у розмірі 628 (шістсот двадцять вісім) грн 04 коп, № 6-1/92СЕ-19 від 19.04.2019 у розмірі 471 (чотириста сімдесят одна) грн 03 коп, № 6/1021СЕ-19 від 19.04.2019 у розмірі 314 (триста чотирнадцять) грн 02 коп, а всього 1842 (одна тисячу вісімсот сорок дві) 09 коп.

Речові докази у кримінальному провадженні № 12019220190000305: металевий швелер довжиною 280 см х 16 см х 6 см, вагою 50 кг 100 грам, переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_3 , вважати їй повернутим.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.

Копію вироку негайно після його проголошення належить вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий: