Рішення № 8255185, 11.12.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" грудня 2009 р.Справа № 12/228-09-5372 Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "Нікопольський завод пластикових труб "Нікопласт"

Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю "ХАЙ-РЕЙЗ КОНСТРАКШНЗ"

про стягнення 10718,66 грн.

                                                                                          Суддя Цісельський О.В.

За участю представників сторін:

від позивача: Кулігіна А.В. –довіреність № 7 від 14.10.2009р.          

від відповідача: не з’явився.

          СУТЬ СПОРУ: Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Нікопольський завод пластикових труб "Нікопласт" (далі –ТОВ НЗПТ "Нікопласт"), звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ХАЙ-РЕЙЗ КОНСТРАКШНЗ" (далі –ТОВ "ХАЙ-РЕЙЗ КОНСТРАКШНЗ") суму заборгованості в розмірі 82936,40 грн., 3% річних –892,98 грн., інфляційних –1173,36 грн.

Представник позивача на позовних вимогах наполягає, просить суд задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, а саме, за його юридичною адресою, підтвердженою витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 29.10.2009р. наданими суду позивачем, а також повідомленнями про вручення поштового відправлення від 25.11.2009 р. та від 03.12.2009 р. що є у матеріалах справи, але в судове засідання не з’явився, поважності підстав неявки суду не повідомив, своє право на захист не використав.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Згідно з укладеним між ТОВ "Вояжер" (Первісний кредитор), ТОВ НЗПТ "Нікопласт" (Новий кредитор) та ТОВ "ХАЙ-РЕЙЗ КОНСТРАКШНЗ" (Боржник) договором про відступленя права вимоги № 5/056 від 05.06.2009р. між сторонами виникли зобов’язання за якими Первісний кредитор передав, а Новий кредитор прийняв на себе право вимоги, яке належало Первісному кредитору на підставі договору купівлі-продажу № 30 від 17.07.2007р. (основний договір) , яке виникло у нього у зв’язку із невиконанням умов договору купівлі-продажу зі сторони Боржника.

Відповідно до п.1.2. договору відступленя прав включає відступленя Первісним кредитором на користь Нового кредитора у повному обсязі усіх прав, належних йому згідно умов основного договору.

Згідно з п.2.1. Новий кредитор компенсує первісному кредитору вартість прав вимоги відступленої за даним договором. На момент підписання даного договору зазначена сума компенсації складає 82936,40 грн. у т.ч. ПДВ 20% - 13822,73 грн.

Пунктом 4.1. договору відступленя права вимоги встановлено, що у випадку порушення зобов’язання, що виникає з цього договору, сторона несе відповідальність, визначену цим договором та (або) чинним в Україні законодавством.

Відповідно з п.5.3. договору відступленя права вимоги боржник сплачує Новому кредиторові заборгованість, права вимоги щодо якої відступлено, на реквізити Нового кредитора, зазначені у цьому договорі або повідомленими Новим кредитором Боржнику.

ТОВ НЗПТ "Нікопласт" 10.08.2009р. надіслав на адресу Боржника претензію № 72 в якій запропонував останньому у строк до 20.08.2009р. сплатити заборгованість з урахуванням індексу інфляції, яку останній згідно поштового повідомлення отримав 18.08.2009р.

Не отримавши відповідь на претензію та не отримавши від Боржника сплату боргу, ТОВ НЗПТ "Нікопласт" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом для захисту свого порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав:

          За приписами ч.1 ст.510 Цивільного кодексу України сторонами у зобов’язанні є боржник та кредитор. За договором відступленя права вимоги № 5/056 від 05.06.2009р. боржником є Відповідач, а кредитором Позивач.

          Стаття 514 Цивільного кодексу України встановлює, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Саме це й було передбачено п.1.2. договору відступленя права вимоги № 5/056 від 05.06.2009р.

          За приписами ч.1 ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов’язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Як встановлено судом, договір відступленя права вимоги № 5/056 від 05.06.2009р. не встановлює обов’язковості отримання згоди боржника на заміну кредитора.

Проте, пункт 5.2. договору відступленя права вимоги № 5/056 від 05.06.2009р. вказує, що Боржник не заперечує та дає свою згоду на відступленя згідно умов цього договору права вимоги за основним договором на користь Нового кредитора.

Крім того Боржник знав про відступленя права вимоги від первісного кредитора до нового кредитора, що підтверджується його підписом на договорі відступленя права вимоги № 5/056 від 05.06.2009р.

          Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 Цивільного кодексу України, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

          Статтею 193 Господарського кодексу України, статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1,7 ст.193).

          Судом встановлено, що Боржник незважаючи на умови договору відступленя права вимоги № 5/056 від 05.06.2009р. та отримання від Позивача претензії щодо сплати суми боргу, свої зобов’язання щодо сплати Позивачу суми боргу в розмірі 82936,40 грн. не виконав.

          Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

          Відповідно до ч.2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання.

Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          Відповідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Позивачем наданий розрахунок відповідно до якого суму 3 % річних складає 892,98 грн. та інфляційні складають 1173,36 грн.

          З огляду на вищезазначене суд прийшов висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський завод пластикових труб "Нікопласт" щодо стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "ХАЙ-РЕЙЗ КОНСТРАКШНЗ" боргу за договором відступленя права вимоги № 5/056 від 05.06.2009р. в сумі 82936,40 грн., 3 % річних в сумі 892,98 грн. та інфляційних в сумі 1173,36 грн. повністю підтверджені матеріалами справи, є законними, обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню в повному обсязі.

          Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з Відповідача на користь Позивача витрати по сплаті державного мита на суму 850,03 грн. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу на суму 236 грн.

          Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ХАЙ-РЕЙЗ КОНСТРАКШНЗ" (68093, Одеська область, м. Іллічівськ, с. Малодолинське, вул. Заводська, буд. 1, код ЄДРПОУ 33832730) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський завод пластикових труб "Нікопласт" (53208, Дніпропетровська обл., м. Нікополь, вул. Кооперативна, буд. 3, код ЄДРПОУ 33215075) - 82936 (вісімдесят дві тисячі дев’ятсот тридцять шість) грн.40 коп. – заборгованість за договором, 1173 (одна тисяча сто сімдесят три) грн. 36 коп. –інфляційні, 892 (вісімсот дев’яносто дві) грн. 98 коп. –3% річних, 850 (вісімсот п’ятдесят) грн. 03 коп. –витрат на оплату державного мита; 236 (двісті тридцять шість) грн. –витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України.

Рішення підписане 15.12.2009р.

Суддя