Вирок № 82551195, 21.06.2019, Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №560/749/19

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2019 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого судді Сидоренко З.С.,

при секретарі судових засідань Катюха К.В.,

за участю:

прокурора Твердун Н.М.,

захисника Ковташа В.Д.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Дубровиця кримінальне провадження №12019180110000227 на підставі угоди про визнання винуватості за підозрою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, зареєстрованого та фактично проживаючого в АДРЕСА_1 , громадянина України, освіти середньої спеціальної, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_1 в період з 07 год. по 08 год. 09 травня 2019 року в урочищі "Сохи" поблизу с. Берестя Дубровицького району, діючи умисно та порушуючи вимоги ст. 19 Кодексу України про надра, самовільно, без отримання спеціального дозволу на користування надрами, без акту, що засвідчує гірничий відвід, без оформлення в установленому порядку документів, що посвідчують право на земельну ділянку, за допомогою мотопомпи заводського виробництва, призначеної для подачі води під тиском та обладнання до неї, шляхом гідророзмиву ґрунту, здійснював видобуток каміння бурштину-сирцю, який відповідно до Закону України "Про державне регулювання видобутку виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними" від 18.11.1997 року та постанови Кабінету Міністрів України №827 від 12.12.1994 року "Про затвердження переліку корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення", відноситься до корисних копалин загальнодержавного значення, дорогоцінним камінням органогенного утворення.

Вказані дії органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 240 КК України, так як ОСОБА_1 вчинив незаконний видобуток корисних копалин загальнодержавного значення.

14 травня 2019 року між прокурором Дубровицького відділу Сарненської місцевої прокуратури Азізовим С.А., якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні №12019180110000227 та ОСОБА_1 у присутності його захисника Ковташа В.Д., в порядку, передбаченому ст.ст.468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з даною угодою, сторони дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 240 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного злочину.

Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_1 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме у виді штрафу в розмірі 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 6800 грн. та отримана згода обвинуваченого на його призначення.

Також сторони погоджуються щодо долі речових доказів по кримінальному провадженню, а саме: мотопомпу заводського виробництва на базі двигуна "BIZON", 3 пожежні рукави діаметром 77 мм довжиною близько 20 м., один водозабірний шланг довжиною 2 м., один металевий шрайбер, дві металеві жердини довжиною 1,5 м. - конфіскувати.

Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до правил ст.ст. 468, 469 КПК України, у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Прокурор Твердун Н.М., що згідно постанови про визначення групи прокурорів від 21.06.2019 року, входить в групу прокурорів у кримінальному провадженні №12019180110000227, в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просила цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання та інші передбачені угодою заходи.

Обвинувачений ОСОБА_1 та захисник Ковташ В.Д. в судовому засіданні також просили вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджене в ній покарання та інші передбачені угодою заходи. При цьому, обвинувачений ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання.

Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винуватим, згідно із ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, від якого потерпілих немає.

Покарання, узгоджене сторонами угоди, відповідає санкції, яка передбачена ч. 2 ст. 240 КК України.

Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому, судом з`ясовано, що ОСОБА_1 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором Азізовим С.А. та обвинуваченим ОСОБА_1 відповідають вимогам КПК та КК України, суд, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.

За таких обставин, суд вважає доведеним в підготовчому судовому засіданні те, що ОСОБА_1 незаконно видобував корисні копалини загальнодержавного значення, а тому приходить до висновку, що кваліфікація його дій за ч. 2 ст. 240 КК України є правильною, за якою належить призначити ОСОБА_1 узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.314, 373, 374, 475 КПК України суд, -

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду від 14 травня 2019 року про визнання винуватості між прокурором Дубровицького відділу Сарненської місцевої прокуратури Азізовим С.А. та обвинуваченим ОСОБА_1

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України, за якою призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 14 травня 2019 року покарання у виді штрафу в розмірі 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 6800 грн. (шість тисяч вісімсот гривень).

Речові докази: мотопомпу заводського виробництва на базі двигуна "BIZON", 3 пожежні рукави діаметром 77 мм довжиною близько 20 м., один водозабірний шланг довжиною 2 м., один металевий шрайбер, дві металеві жердини довжиною 1,5 м., які залишені у складському приміщенні Дубровицького ВП - конфіскувати.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.

Вирок може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду через Дубровицький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: підпис.

З оригіналом згідно.

Голова Дубровицького

районного суду Сидоренко З.С.