Рішення № 82550271, 21.06.2019, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 2/537/747/2019

Справа № 537/2181/19

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.06.2019 року Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі головуючого судді - Хіневич В.І., при секретарі –Гавриш А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , згідно якої просила суд постановити рішення, яким розірвати шлюб між нею та відповідачем, вказавши, що між ними зареєстровано шлюб 15.08.2014 року Центральним відділом ДРАЦС реєстраційної служби Кременчуцького міського управління юстиції у Полтавській області, актовий запис № 746. Під час шлюбу у сторін народилася дитина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюб виявився невдалим і шлюбно-сімейні відносини між ними фактично припиненні з 01.04.2018 року, оскільки позивач з відповідачем мають розбіжності в поглядах на життя та життєві цінності, втратили почуття любові та поваги, тому не можуть в подальшому проживати разом. Примирення і збереження сім`ї між ними не можливе, тому шлюб необхідно розірвати, судові витрати покласти на відповідача.

Позивач в судове засідання не з`явилася, але надала суду заяву, згідно якої прохає розглядати справу без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, залишити шлюбне прізвище.

Відповідач в судове засідання не з`явився, але надав суду заяву, згідно якої прохає розглядати справу без його участі, позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Враховуючи, клопотання сторін, суд вирішив на підставі ст. 247 ЦПК України, провести розгляд справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу та ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, повно, обґрунтовано, всебічно та безпосередньо дослідивши всі наявні докази у справі, з`ясувавши всі обставини, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень, приходить до наступного.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем зареєстровано шлюб 15.08.2014 року Центральним відділом ДРАЦС реєстраційної служби Кременчуцького міського управління юстиції у Полтавській області, актовий запис № 746., що підтверджується свідоцтвом про шлюб НОМЕР_1 , виданим 15.08.2014 року. Дошлюбне прізвище позивача – ОСОБА_4 .

Під час шлюбу у сторін народилася дитина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_2 , виданим 19.01.2016 року Октябрським відділом ДРАЦС Полтавського міського управління юстиції, актовий запис № 90.

Шлюб виявився невдалим і шлюбно-сімейні відносини між ними фактично припиненні з 01.04.2018 року, оскільки позивач з відповідачем мають розбіжності в поглядах на життя та життєві цінності, втратили почуття любові та поваги, тому не можуть в подальшому проживати разом. Примирення і збереження сім`ї між ними не можливе.

Частина 2 ст. 104 Сімейного кодексу України визначає, що шлюб припиняється в наслідок його розірвання.

Відповідно до ст. ст. 105, 110 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Відповідно ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить їх інтересам, оскільки побудова сімейних відносин повинна здійснюватися на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, та не може будуватись на примушуванні сторони до навіть формального знаходження в зареєстрованому шлюбі, а тим більш в подружніх відносинах.

Таким чином, позовні вимоги позивача про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.

Згідно ст. 113 Сімейного кодексу України, особа яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

А тому, з урахуванням думки позивача, суд вважає за можливе залишити позивачу після розірвання шлюбу шлюбне прізвище « ОСОБА_5 ».

Згідно ч. 2 ст. 114 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.

Частиною 3 ст. 115 Сімейного кодексу України передбачено, що документом, який засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати покласти на відповідача.

З урахуванням визнання позову відповідачем та відповідно до ст. 142 ЦПК України, слід повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору сплаченого при зверненні до суду з позовом.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 104, 105, 110, 112, 113, 114, 115 СК України, суд,

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 – задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 15.08.2014 року Центральним відділом ДРАЦС реєстраційної служби Кременчуцького міського управління юстиції у Полтавській області, актовий запис № 746, між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 – розірвати.

Прізвище ОСОБА_1 після розірвання шлюбу залишити « ОСОБА_5 ».

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , судовий збір в сумі 384,20 грн.

Повернути з державного бюджету ОСОБА_1 50 відсотків судового збору в розмірі 384,20 грн. сплаченого на р/р № 31217206016010, одержувач УК у м. Кременчук/Крюківський/22030101, код одержувача 37965850, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, призначення платежу: судовий збір за позовом ОСОБА_1 , відповідно до квитанції № 0.0.1359886942.1 від 20.05.2019 року.

Оригінал квитанції № 0.0.1359886942.1 від 20.05.2019 року знаходиться в матеріалах справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя : В.І. Хіневич