Рішення № 8254865, 18.02.2010, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2010 р. Справа № 3/263/09

за позовом           Відкритого акціонерного товариства “Кредитпромбанк”

                              01017, м. Київ, вул. Дружби Народів, 38

До відповідача:           Товариства з обмеженою відповідальністю “ВВ”

54050, м. Миколаїв, вул. Глінки, 3, кв. 105

про: стягнення заборгованості в сумі 123276,14 грн.

Суддя Смородінова О.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: Курник В.О., за довіреністю;

Від відповідача: Безвершенко О.Л. –директор.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду з позовом стягнути з відповідача загальну суму заборгованості за кредитним договором № 02/097/08-КЛТ від 28 серпня 2008 року –123276,14 грн., у тому числі заборгованість за кредитом 100000 грн., заборгованість по сплаті процентів –14315,06 грн., а також штрафні санкції: 7101,40 грн. –за несвоєчасне погашення кредиту та 1859,68 грн. –за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитними коштами.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі кредитного договору № 02/097/08-КЛТ від 28 серпня 2008 року, норм Цивільного законодавства України та мотивовані тим, що відповідач не розрахувався за своїми договірними зобов’язаннями в повному обсязі.

          Відповідач 09.02.10 р. через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, в якому визнає заборгованість перед банком заборгованість в сумі 123276,14 грн. та відповідальність по зобов’язанням встановлених договором. В судовому засіданні 18.02.10 р. відповідач усно підтвердив викладене у відзиві.

          Суд, в судовому засіданні 26.01.10 р. оголосив перерву до 18.02.10 р.

          Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представників сторін, суд –

встановив:

28.08.2008 року між сторонами було укладено кредитний договір № 02/097/08-КЛТ, предметом якого виступили зобов’язання банку, щодо надання кредитів та зобов’язання позичальника щодо повернення кредитів та сплати процентів.

Відповідно до умов договору сторони визначили, що кредити (транші) будуть надаватись в межах загальної суми 100000.00 грн., зі сплатою за користування кредитними коштами 25,0 % річних, для оплати витрат. Згідно п. 2.11 кредитного договору, загальна сума кредиту (траншів) , що зазначено в пункті 1.1 цього договору зменшується відповідно до наведеного нижче графіку зменшення ліміту: щомісячно, починаючи з березня 2009 року протягом 29 місяців до липня 2011 р., на 20 робочий день кожного місяця позичальник повинен зменшувати ліміт заборгованості на суму 3333,33 грн. та в останній день повернення заборгованості, що встановлений в пункті 3.4.5 договору, позичальник повинен погасити 3333,43 грн.

Також, відповідно до п. 3.4.3 кредитного договору відповідач зобов'язувався сплачувати відсотки до 5 числа місяця наступного за місяцем за який сплачуються проценти.

Додатковою угодою № 1 від 29 серпня 2008 року сторони обумовили, що позичальник зобов’язується повернути кредит, отриманий за цією додатковою угодою, згідно п. 2.11 кредитного договору, але не пізніше 27 серпня 2009 року на рахунок банку.

Позивач зазначає, що свої зобов'язання щодо сплати відсотків відповідач не виконував належним чином. Зокрема, позичальником не було сплачено проценти за користування кредитом починаючи з жовтня 2008 року, в зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість, розмір якої на 16.12.2009 року становить 14315,06 грн.

Крім того, позичальник не погасив кредит у відповідності до умов додаткової угоди № 1 від 29.08.2009 року, у зв'язку з чим заборгованість склала 100000,00 грн.

Таким чином, за порушення умов кредитного договору щодо сплати процентів відповідачу нараховано штрафні санкції, згідно п. 3.4.9 кредитного договору, у сумі 1859,68, а також за непогашення кредиту, згідно п. 3.4.9 кредитного договору, нараховано штрафні санкції у сумі 7101,40 грн.

Всього заборгованість по кредитному договору відповідача перед позивачем на день розгляду справи складає 100000,00 грн., у тому числі заборгованість за кредитом складає 14315,06 грн., а також штрафні санкції у сумі 8 961,08 грн.

Відповідно до вимог ст.ст. 509, 526, п.1 ст. 503 Цивільною кодексу України зобов'язання повинні виконуватись у строки та обсягах, встановлених договором. Отже, несплата кредиту і процентів є порушенням вищенаведених вимог законодавства, а також умов кредитного договору.

Відповідно до частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини боргу позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.

За умовами пункту 3.4.10 кредитного договору, у разі порушення позичальником умов цього договору та додаткових угод, банк має право вимагати дострокового повернення кредитів, сплати процентів за фактичний час користування кредитами.

З урахуванням викладеного, оскільки за час дії кредитного договору позичальник неналежним чином виконував свої кредитні зобов’язання, йому були направлені претензії з пропозицією сплатити заборгованість.

Але, претензії залишені без відповіді та з боку відповідача відсутні будь-які докази щодо погашення заборгованості.

Статтею 592 ЦК України передбачено, що заставодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, а якщо його вимога не буде задоволена, - звернути стягнення на предмет застави у випадках, встановлених договором.

Стаття 202 Господарського Кодексу України передбачає, що господарське зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечуються заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин.

У відповідності до положень статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Так, частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачений обов'язок кожної сторони вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій. Приписи частини 7 вищезгаданої статті виключають односторонню відмову від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмову від виконання або відстрочку виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач не надав суду належних доказів виконання умов кредитного договору №02/097/08-КЛТ від 28.08.08 року, позовні ж вимоги банку визнав в повному обсязі.

Таким чином, на підставі наведеного, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ВВ”(54050, м. Миколаїв, вул. Глінки, 3, кв. 105, код ЄДРПОУ 31821397) на користь Відкритого акціонерного товариства “Кредитпромбанк”(01017, м. Київ, вул. Дружби Народів 38, код ЄДРПОУ 21666051) –загальну суму заборгованості за кредитним договором № 02/097/08-КЛТ від 28 серпня 2008 року - 123276,14 грн., у тому числі заборгованість за кредитом 100000 грн., заборгованість по сплаті процентів –14315,06 грн., а також штрафні санкції: 7101,40 грн. –за несвоєчасне погашення кредиту та 1859,68 грн. –за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитними коштами, 1232,76 грн. державного мита та витрати по інформаційному забезпеченню судового процесу у сумі 236,00 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя