Рішення № 8254823, 16.02.2010, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" лютого 2010 р. Справа № 17/324/09

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при секретарі Колесниковій В.В.,

з участю представників сторін:

від позивача –Анатоленко Є.Ю., довіреність № 04/354 від 15.01.2010 року;

від відповідача –не з’явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/324/09

За позовом: Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Миколаївгаз” (54008, м.Снігурівка, вул. Чигрина, 159),

До відповідача: Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства

“Ольвія”, (Миколаївська область, Очаківський район, с.Парутине, вул. Леніна, 17А),

про: стягнення коштів у сумі 102335 грн. 62 коп.,-

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації “Миколаївгаз” (надалі-позивач) звернулося до господарського суду з позовом до сільськогосподарського закритого акціонерного товариства “Ольвія”(надалі- відповідач) про стягнення коштів у сумі 102335 грн. 62 коп.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги наступним:

Згідно умов договору № П/2008-пг-081-41 від 01.06.2007 року на газопостачання природного газу з додатковою угодою №1 від 1 вересня 2008 року, додатковою угодою № 2 від 7 листопада 2008 року, додатковою угодою № 3 від 15 листопада 2008 року та договору № П/2009-пг-081-41 від 01.01.2009 року на постачання природного газу із додатковою угодою №1 від 29 січня 2009 року, додатковою угодою № 2 від 27 березня 2009 року, додатковою угодою № 3 від 6 травня 2009 року укладених між позивачем та відповідачем, позивач зобов'язувався з 01.08.2008 року поставити, а відповідач прийняти та оплатити природний газ.

Свої зобов'язання позивач виконав, поставив за період з серпня 2008 року по липень 2009 року 80,841 тис. куб. м. природного газу на загальну суму 191 108,07 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу.

Відповідач свої зобов'язання виконав частково, поставлені обсяги природного газу оплатив лише у розмірі 103 267,23 грн., заборгованість склала 89 549,15 грн.

Таким чином, станом на 01.08.2009 року відповідач має заборгованість перед позивачем за поставлений природний газ по укладених договорах на загальну сумі 89 549,15 грн.

Пунктом 6.1. вищезазначених договорів встановлено, що відповідачем оплата за газ здійснюється виключно грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок позивача 100% попередньої оплати вартості обсягів газу, запланованих для поставки, за 10 банківських днів до початку місяця поставки.

Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання передачі газу (за звітний місяць) до 5 числа місяця, наступного за звітним.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України, та п.7.1. договорів боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Відповідно розрахунку, сума пені за період з 10.10.2008 по 06.08.2009 р. складає 8 001,20 грн., збитків від інфляції за період з серпня 2008 року по липень 2009 року складає 3 757,12 грн., три відсотка річних від простроченої суми складають 1 028,15 грн.

Загальна сума заборгованості на момент подання позову складає: 102 335,62 грн.

Позивач уточнив заявою за № 04/112 від 16.01.2010р. позовні вимоги, якою просить стягнути з відповідача 102335 грн. 62 коп. з яких 89549 грн. 15 коп. –борг, 8001 грн. 20 коп. –пені, 3757 грн. 12 коп., - інфляційні збитки, 1028 грн. 15 коп. –3% річних.

Враховуючи наведене, позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач 03.12.2009р. у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, але письмові пояснення та докази в обґрунтування своїх заперечень не надав. Повідомлений належним чином про час та місце наступних судових засідань, у судове засідання не з‘являвся. Про день, час і місце розгляду справи всі учасники процесу були належним чином повідомлені, але відповідач в судове засідання не з'явився та не скористався своїм правом на участь в розгляді справи.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного:

Згідно умов договору № П/2008-ПГ-081-41 від 01.06.2008 року на газопостачання природного газу з додатковою угодою №1 від 1 вересня 2008 року, додатковою угодою № 2 від 7 листопада 2008 року, додатковою угодою № 3 від 15 листопада 2008 року та договору № П/2009-ПГ-081-41 від 01.01.2009 року на постачання природного газу із додатковою угодою № 1 від 29 січня 2009 року, додатковою угодою № 2 від 27 березня 2009 року, додатковою угодою № 3 від 6 травня 2009 року укладеними між позивачем та відповідачем, позивач зобов'язувався з 01.08.2008 року поставляти природний газ, а відповідач прийняти та оплатити природний газ на умовах договору.

Пунктом 4.7. договору № П/2008-ПГ-081-41 від 01.06.2008р. та п. 4.6. договору № П/2009-ПГ-081-41 від 01.01.2009 року встановлюється що комерційні прилади обліку встановлюються на межі розподілу газопроводів споживача та газорозподільного підприємства, до розподільних мереж якого споживач під'єднаний. У разі розташування комерційного вузла обліку газу на території споживача, витрати і втрати газу, які виникають від точки балансового розмежування до місця встановлення вузла обліку газу, відносяться на рахунок споживача і додаються до об'єму газу, облікованого вузлом обліку газу. Розрахунки цих втрат і витрат проводяться відповідно до Методик визначення питомих витрат та виробничо-технологічних витрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затверджених наказом

Мінпаливенерго України від 30.05.2003 № 264 і зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 09.07.2003р. за №571\7892, з урахуванням змін, затверджених наказом Мінпаливенерго України від 01.11.2006р. № 418 і зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 14.12.2006р. №1304\ 13178.

Відповідно до зазначеної Методики було розраховано втрати по газопроводу, який знаходиться на балансі сільськогосподарського закритого акціонерного товариства «Ольвія»у розмірі 3000 м3 природного газу. Зазначений обсяг природного газу кожного місяця додавався до обсягу природного газу спожитого відповідачем за приладами обліку.

Свої зобов'язання позивач виконав у повному обсязі, поставив за період з серпня 2008 року по липень 2009 року 80,841 тис. куб. м. природного газу на загальну суму 191 108,07 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу (а.с. 25-31).

Відповідач свої зобов'язання за умовами договору виконав частково, поставлені обсяги природного газу оплатив лише у розмірі 103 267,23 грн., заборгованість складає 89 549,15 грн.

Таким чином, станом на 01.08.2009 року відповідач має заборгованість перед позивачем за поставлений природний газ по укладених договорах на загальну сумі 89 549,15 грн..

Пунктом 6.1. договорів передбачено, що відповідачем оплата за газ здійснюється виключно грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок позивача 100% попередньої оплати вартості обсягів газу, запланованих для поставки, за 10 банківських днів до початку місяця поставки. Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання передачі газу (за звітний місяць) до 5 числа місяця, наступного за звітним.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України, та п.7.1. договорів боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. За розрахунком наданим позивачем сума пені за період з 10.10.2008 по 06.08.2009 р. складає 8 001,20 грн., збитків від інфляції за період з серпня 2008 року по липень 2009 року складає 3 757,12 грн., три відсотка річних від простроченої суми складають 1 028,15 грн.

Загальна сума заборгованості складає: 102 335,62 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є його порушенням.

Відповідно до ст. 629 Договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання, а згідно ч. 2 ст. 218 учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Судом за власною ініціативою перераховано розмір пені, річних та збитків від інфляції за допомогою програми «Законодавство»версія 2.7.6.; сума пені становить 7995,7 грн., яка підлягає задоволенню за рахунок відповідача.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» задовольнити частково.

2.          Стягнути з Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства “Ольвія”, (Миколаївська область, Очаківський район, с.Парутине, вул. Леніна, 17А; код 00414049) суму основної заборгованості у розмірі 89549 грн. 15 коп., суму пені у розмір 7995 грн. 70 коп., збитки від інфляції у розмірі 3757 грн. 12 коп., 3% річних у розмірі 1028 грн. 15 коп., державне мито у розмірі 1023 грн. 30 коп. та 235 грн. 98 коп. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процессу на користь відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз», м. Миколаїв, вул. Чигрина, 159 (код 05410263).

3.          В іншій частині позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя