Ухвала суду № 82547780, 20.06.2019, Сватівський районний суд Луганської області

Справа № 412/6940/13-ц

УХВАЛА

іменем України

20 червня 2019 року м.Сватове

Сватівський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді – Попова О.М.,

за участю секретаря судового засідання – Філіпенко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сватове Луганської області питання про часткове відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі № 412/6940/13-ц, за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

До Сватівського районного суду Луганської області звернувся представник Приватного акціонерного товариства «Родовід Банк» про видачу дублікату виконавчого листа № 412/6940/13-ц, виданого Краснодонським міськрайонним судом Луганської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Родовід Банк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 55230,67 грн. та просить поновити строк для пред`явлення виконавчого документа.

12 лютого 2019 року, ухвалою Сватівського районного суду Луганської області було ініційовано питання про часткове відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі № 412/6940/13-ц, за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Представник заявника у судове засідання не з`явився, повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Заінтересована особа ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Сватівського районного суду Луганської області.

Суд, перевіривши матеріали справи, оцінивши їх у сукупності, приходить до наступного:

З копії рішення Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 18 вересня 2013 року вбачається, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором було задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість по кредитному договору в розмірі 55230,67 грн. та судові витрати у сумі 555,13 грн. В задоволенні позову в іншій частині було відмовлено.

Отриманий виконавчий лист було направлено до Краснодонського міськрайонного управління юстиції у Луганській області, але внаслідок бойових дій його було втрачено, згідно відповіді Сорокинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби № 3634/16.5-41 від 20.09.2018 року вбачається, що матеріали виконавчого провадження про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Родовід Банк» були втрачені разом з оригіналом виконавчого листа, оскільки залишилися на тимчасово непідконтрольній території.

Таким чином, отримати на сьогоднішній день дублікат виконавчого листа стягувач не має можливості.

Загальновідомим є той факт, що будівля Краснодонського міськрайонного суду Луганської області на теперішній час знаходиться на території тимчасово не підконтрольній українській владі, що дає підстави вважати втраченим судове провадження № 412/6940/13-ц за позовом ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Цивільні справи, що перебували в архіві Краснодонського міськрайонного суду Луганської області, у зв`язку із дією розпорядження голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 2710/38-14 від 02.09.2014 року щодо зміни територіальної підсудності справ, на зберігання до Сватівського районного суду Луганської області не надходили.

Відповідно до ст.488 ЦПК України відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення або у якій провадження закрито, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом.

Статтею 489 ЦПК України передбачено, що втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою учасника справи або за ініціативою суду.

Згідно вимогам ст. 490 ЦПК України, заява про відновлення втраченого провадження подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Зі статті 493 ЦПК України вбачається, що при розгляді заяви про відновлення втраченого судового провадження суд бере до уваги, зокрема, документи, надіслані (видані) судом учасникам судового процесу та іншим особам до втрати справи, копії таких документів; будь-які інші документи і матеріали, подані учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для відновлення справи; будь-які інші відомості, документи тощо, отримані у законний спосіб з інших офіційних джерел. Розгляд заяви про відновлення втраченого судового провадження здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом, протягом тридцяти днів з дня надходження заяви до суду.

Відповідно до статті 494 ЦПК України передбачено, що на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення втраченого судового провадження повністю або в частині, яку на його думку необхідно відновити.

На запит суду, з канцелярії Сватівського районного суду Луганської області було надано копію рішення Краснодонського міськрайонного суду Луганської області № 412/6940/13-ц за позовом ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, що є належними та достатнім доказом для відновлення втраченого провадження по вказаній цивільній справі

Крім того, згідно з відомостями програми автоматизованого документообігу загальних судів «Д-3» Краснодонського міськрайонного суду Луганської області в провадженні суду перебувала на розгляді цивільна справа № 412/6940/13-ц за позовом ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 488-495 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Частково відновити втрачене судове провадження по цивільній справі № 412/6940/13-ц за позовом ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в частині рішення Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 18 вересня 2013 року, а саме: «

Справа № 412/6940/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2013 року м. Краснодон

Краснодонський міськрайонний суд Луганської області у складі: головуючого – судді Рімашевської О.В., при секретарі - Сєріковій Н.М., за участю представника позивача ОСОБА_2 , відповідача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Краснодону цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства « Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ПАТ «Родовід Банк» звернувся до суду з позовом, в якому просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_3 ) заборгованість за кредитом в сумі 198 262,10 грн, поклавши на відповідача судові витрати. Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені вимоги; в обґрунтування вказав, що 04.06.2008 року з відповідачем по справі був укладений кредитний договір №Ск-273-000655/6-2008, у відповідності до якого позивач надав відповідачеві кредит в розмірі 24981,61 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 7,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 04.06.2010 року. Однак, відповідачем умови договору належно не виконувалися, в результаті чого станом на 14.05.2013року виникла заборгованість по кредитному договору в розмірі 198262,10 грн., із розрахунку:19755,60 - заборгованість за тілом кредиту; 2187,34 грн - заборгованість за відсотками; 5236,96 грн. - заборгованість по комісії. У зв`язку з порушенням зобов`язань, і позивачем нараховані договірні санкції: 163031,43 грн. - пеня за порушення зобов`язань; також нараховані санкції, передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України - 3% річних за користування кредитними коштами в сумі 3268,24 грн. та інфляційні нарахування на суму боргу в розмірі 4782,53 грн. Представник позивача вказує, що добровільно відповідач заборгованість не сплачує. У зв`язку з чим представник позивач просить суд стягнути з відповідача на користь банку заборгованість по кредитному договору в зазначеному розмірі, поклавши на відповідача судові витрати. Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов визнала частково в сумі заборгованість по тілу кредита, заборгованості о відсоткам та комісії. Факту укладення кредитного договору не оспорює. Вказує, що була ознайомлена з умовами кредитного договору та була з ними згодна. У зв`язку з різким погіршенням матеріального стану вказала, що не змогла в повному обсязі виконати взяті на себе збов`язання, хоча проплати здійснює за можливості. Заперечує проти стягнення суми пені. Ознайомившись з розрахунками заборгованості, не оспорює правильність їх нарахування. Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов до наступного. Відповідно до ст. 15 ЦПК України розгляд даної справи належить до компетенції суду. Згідно вимог ч. ч. 3,4 ст. 10, ч. 1 ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу, своїх вимог або заперечень. Згідно з ч. 1 ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами, не підлягають доказуванню. Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти в розмірі та на умовах, вказаних у договорі, а позичальник зобов`язується повернути кредит та виплатити відсотки, встановлені договором. Встановлено, що 04.06.2008 року між сторонами був укладений кредитний договір № Ск-273-000655/6-2008 про надання позивачем відповідачу кредитних коштів в розмірі 24981,61 грн. за умовами сплати 7% річних строком до 04.06.2010 року (а.с.21-25). П. 2.14 договору була передбачена сплата відповідачем плати за обслуговування кредиту в розмірі 2,35% від суми наданого кредиту; згідно з п. 4.1.8, 4.1.9, відповідач брала на себе зобов`язання погашати кредит щомісячними платежами в сумі 1705,56 грн. Згідно п. 4.1.23 договору, за порушення строків погашення заборгованості, відповідач зобов`язана сплатити банку пеню за кожень день прострочки в розмірі 1,6% від суми простроченого платежу. Термін позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, відсотків, винагороди, неустойки - пені додатково між сторонами не узгоджувався та становить 3 роки, як це передбачено цивільним законодавством; строк позовної давності за заявленими вимогами не пропущений. Факту укладення кредитного договору на вказаних умовах між сторонами, ознайомлення відповідача з умовами надання кредиту, відповідач в судовому засіданні не оспорював. Через порушення взятого на себе зобов`язання відповідач має заборгованість за кредитним договором станом на 14.05.2013 року в розмірі 27179,90 грн., яка складається з: 19755,60 грн. - заборгованість за кредитом; 2187,34 грн. - заборгованість за процентами за користування - кредитом; 5236,96 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом. Відповідач в судовому засіданні визнав факт порушення взятих на себе за кредитним договором зобов`язань; правильності нарахування заборгованості за кредитом, наданої позивачем, не оспорює. За правилами ст.ст. 525 - 527 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України). Відповідно ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з ростроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, тобто повернення всієї суми кредиту. На підставі вищевикладеного, з огляду на те, що в судовому засіданні встановлено, що між сторонами існують договірні кредитні відносини, відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, заборгованість за кредитним договором, яка становить предмет позову, утворилася у результаті неналежного виконання відповідачем свого зобов`язання за кредитним договором, враховуючи, що законом встановлено право позивача вимагати повернення кредиту та інших передбачених договором платежів у разі неналежного виконання відповідачем умов договору, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по кредитному договору: 19755,60 грн. - заборгованості за тілом кредиту; 2187,34 грн. - заборгованості по відсоткам за користування кредитом; 5236,96 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом. Розглянувши заявлені вимоги в частині стягнення пені за невиконання грошового зобов`язання в сумі 163031,43 грн, суд встановив наступне. Згідно з п. 4,1.23 кредитного договору, за порушення строків погашення заборгованості, відповідач зобов`язана сплатити банку пеню за кожен день прострочки в розмірі 1,6% від суми простроченого платежу. Представник позивача вказав на те, що сума пені нарахована за один рік, який передував даті звернення до суду Частинами 1, 3 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми, несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожень день прострочення виконання. Із розрахунків розміру пені, пред`явленої позивачем до стягнення, вбачається, що пеня розрахована із суми всієї заборгованості за кредитом. За положеннями ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Аналіз зазначеної правової норми свідчить про те, що судом може бути самостійно зменшений розмір неустойки, який пред`являється до стягнення, при наявності для цього певних підстав. При визначенні розміру пені, яка має бути стягнута з відповідача за неналежне виконання зобов`язання, суд враховує, що розмір нарахованої позивачем пені (163031,43 грн.) значно перевищує розмір заборгованості за кредитом з урахуванням відсотків та заборгованості по комісії (27179,90 грн), також суд приймає до уваги матеріальне становище відповідача - відсутність постійного місця роботи та постійного доходу, незадовільний стан здоров`я неповнолітнього сина відповідача, підтвердженого медичними документами, - факт навчання сина відповідача на контрактній основі; суд також враховує, що позивачем тривалий час не здійснювались заходи щодо витребування з відповідача заборгованості за кредитним договором, сума пені нарахована зі всієї суми простроченого грошового зобов`язання, яка: виникла за період з 2009 по травень 2013 року. Оцінивши в сукупності всі обставини, які мають значення для розгляду справи по суті, враховуючи відсутність у позові посилань на реальні збитки, понесені позивачем через невиконання відповідачем грошового зобов`язання в обгрунтування розміру пені, суд вважає можливим зменшити розмір неустойки, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача до 20 000,00 грн. Розглянувши вимоги про стягнення з відповідача 3% за користування кредитними коштами та інфляційних нарахувань на суму заборгованості, суд дійшов до наступного. Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення а також три проценти річних від простроченої суми. Згідно з правовою позицією, викладеною в 18 Постанови Пленуму ВСУ № 5 від 30.032012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», За змістом статті 552, частини другої статті 625 ЦК інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті, та три проценти річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому суд має виходити з того, що ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання. На підставі наведеного, суд дійшов до висновку про правомірність вимог позивача щодо стягнення з відповідача вказаних сум. Таким чином суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитом в сумі 55230,67 грн., із розрахунку 19755,60 гри (тіло кредиту) + 2187,34грн. (заборгованість за відсотками)+ 5236,96 грн. (заборгованість за комісією)+ 20000,00 (пеня)+3268,24 грн. (3% річних за користування коштами) + 4782,53 грн (інфляційні нарахування). Відповідно до положень ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача також підлягають документально підтверджені судові витрати в сумі, яка пропорційна частині задоволених позовних вимог, в сумі 555,13 грн.

На підставі ст.ст. 525- 527, 530, 625,1050 ЦК України, керуючись ст.ст. 5-15,60,61,79,83,88, 174,169, 212 – 215 ЦПК України, Постановою Пленуму ВСУ № 5 від 30.03.2012 року, суд –

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Родовід Банку» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ПАТ «Родовід Банк» (п\р НОМЕР_2 в АТ «Родовід Банк», МФО 321712, код 14349442) заборгованість за кредитним договором № Ск-273-000655/6-2008 від 04.06.2008 року станом на 14.05.2013 року в сумі 55230,67 грн. (п`ятьдесят п`ять тисяч двісті тридцять гривень 67 копійок). Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ПАТ «Родовід Банк» (п\р НОМЕР_2 в АТ «Родовід Банк», МФО 321712, код14349442) судовий збір в сумі 555,13 грн. В задоволенні позову в іншій частині - відмовити. Повний текст рішення складений 23 вересня 2013 року. Рішення може бути оскаржено в Апеляційному суді Луганської області через Краснодонський міськрайонний суд Луганської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: О. В. Рімашевська»

Ухвала може бути оскаржена лише в частині дій суду, щодо відновлення втраченого провадження в Луганському апеляційному суді, шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, передбачених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.

Суддя О.М. Попова