ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
=====
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" лютого 2010 р. Справа № 4/199/09
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю “ТРИДЕНТА АГРО”,
юридична адреса: вул. Ямська, 28А, м. Київ, 03038
адреса для листування: вул. Ак. Глушкова, 1, пав. № 60, м. Київ, 03680
Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю “АВАНГАРД-2005”,
с. Щербанівське, Вознесенський р-н, Миколаївська обл., 56552
Суддя Дубова Т.М.
ПРИСУТНІ:
Від позивача - не з»явився
Від відповідача - не з»явився
СУТЬ СПОРУ: стягнення заборгованості в сумі 135711,00 грн. основного боргу, 3048,85 грн. пені за період з 02.10.09р. по 10.11.09р., 4362,40 грн. 30% річних, інфляції за жовтень 2009р. в сумі 1221,40 грн., 27142,20 грн. 20% штрафу.
Заявою про уточнення позовних від 08.02.10 р. позивач просить стягнути заборгованість в сумі 51959.80 грн. основного боргу, 4858.77 грн. пені за період з 02.10.09р. по 08.02.10 р., 7101.35 грн. 30% річних за період з 02.10.09р. по 10.11.09 р, інфляції за жовтень 2009р.- січень 2010р. в сумі 2892.11 грн., 27142,20 грн. 20% штрафу.
Враховуючи, що відповідно до ст.22 ГПК України, позивач скористався своїм правом до прийняття рішення, заява надіслана відповідачеві 8.02.10 рекомендованим листом, справа розглядається за заявою від 08.02.2010р.
Відповідач надав заперечення, в яких позовні вимоги визнав частково, а саме: в частині основного боргу в сумі 51959,80 грн., а в іншій частині в позові просить відмовити, оскільки частково перерахував основний борг. Щодо нарахованих 30% річних, 20% штрафу та пені, то вважає, що позивач хибно трактує п. 8.5 та п. 8.6 договорів(детальніше викладено в відзиві а.с.58, 59).
Розглянувши матеріали справи, за наявними документами згідно ст.75 ГПК України, господарський суд -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом і просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар в сумі 51959.80 грн. основного боргу, 4858.77 грн. пені за період з 02.10.09р. по 08.02.10 р., 7101.35 грн. 30% річних за період з 02.10.09р. по 10.11.09 р, інфляції за жовтень 2009р.- січень 2010р. в сумі 2892.11 грн., 27142,20грн.20% штрафу на підставі договорів № 24-04-2009 та № 31-05-2009 від 22.05.09р. та додатків до них, посилаючись на невиконання відповідачем умов договорів.
Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані не в повному обсязі, тому підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного:
16.04.09р. та 22.05.09р. сторони уклали договори купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу № 24-04-2009 з додатком № 1 та № 31-05-2009 з додатком № 1, згідно яких позивач повинен був продати відповідачу товар у власність на умовах відстрочення платежу, а відповідач розрахуватися за отриманий товар відповідно до умов цих договорів.
Згідно договорів купівлі-продажу товару позивач по видатковій накладній № РН-ОД 00025 від 30.04.09р. відпустив товар відповідачу на суму 86751,00 грн., по видатковій накладній № РН-ОД 00033 від 22.05.09р. відпустив товар представнику відповідача за дорученням № 206289 від 22.05.09р. на суму 48960,00 грн., а всього на загальну суму 135711,00 грн.
Відповідно до п. 5.3 договорів відповідач повинен був розрахуватись до 01.10.09р.
Проте, відповідач свої обов’язки щодо оплати поставленого товару виконав частково в сумі 115000грн., про що свідчать платіжні доручення №№ 91 від 08.10.09р. на суму 50000грн., 96 від 13.10.09р. на суму 15000грн., 117 від 02.11.09р. на суму 50000грн. та виписки банку.
Отже, твердження позивача про часткове погашення відповідачем існуючого боргу в сумі 83751.00грн. спростовується визначеними платіжними документами.
За таких обставин , залишок боргу за продукцію, отриману по видатковим накладним № РН-ОД 00025 від 30.04.09р. , № РН-ОД 00033 від 22.05.09р. складає 135711,00 грн. - 115000грн.= 20711,00 грн
Згідно ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Позивач, згідно ст. 664 ЦК України, виконав свої зобов’язання за договором передав товар, відповідач умови договору виконав частково, прийнятий товар оплатив не в повному обсязі, що є порушенням вимог ст.692 ЦК України.
Відповідно до ст.ст. 526, 625 ЦК України зобов’язання повинно виконуватись належним чином. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Проте нараховані позивачем 7101.35 грн. 30% річних за період з 02.10.09р. по 10.11.09 р, інфляції за жовтень 2009р.- січень 2010р. в сумі 2892.11 грн. 4858.77 грн. пені за період з 02.10.09р. по 08.02.10 р., , 27142,20грн. 20% штрафу підлягають задоволенню часткового, виходячи з наступного.
В пунктах 8.2 , 8.4, 8.6 договорів сторони дійшли згоди, що у випадку прострочення оплати товару відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення та штраф 20% від вартості неоплаченого товару, за користування коштами відповідач сплачує на користь позивача 30 відсотків річних.
Між тим, розраховуючи 30% відсотків, позивач виходив з того, що борг за період з 02.10.09 по 8.10.09 складав 135711.00грн., з 09.10.09 по 12.10.09 -116959.80грн. , з 13.10.09 по 02.11.09 - 101959.80грн., з 02.10.09 по 10.11.09 складав 51959.80грн.
Такі ж похибки містяться в інших розрахунках.
Враховуючи, що 08.10.09р. відповідач перерахував суму 50000грн., то борг за період з 02.10.09 по 8.10.09 складав 135711.00грн .
13.10.09р. відповідач перерахував суму 15000грн., то борг за період з 09.10.09 по 12.10.09 складав 85711грн.
02.11.09р. відповідач перерахував суму 50000грн. , то борг за період з 13.10.09 по 02.11.09 суму 70711грн. , а починаючи з 03.11.09 по 08.02.10 борг складає 20711грн.
За таких обставин, нараховані позивачем 7101.35 грн. 30% річних за період з 02.10.09р. по 10.11.09 р, інфляції за жовтень 2009р.- січень 2010р. в сумі 2892.11 грн. 4858.77 грн. пені за період з 02.10.09р. по 08.02.10 р., , 27142,20грн. 20% штрафу підлягають перерахунку та задоволенню частково відповідно:
- інфляції за жовтень 2009р.- січень 2010р. в сумі 990.13грн., виходячи з заборгованості відповідача в сумі 20711грн.
- 30% річних за період з 02.10.09р. по 10.11.09 р. в сумі 2408.71 грн,
- 2536 грн. пені за період з 02.10.09р. по 08.02.10 р.
Щодо нарахованого позивачем штрафу 20% від суми боргу 135711.00грн ., то позов в цій частині підлягає задоволенню, виходячи з суми боргу 20711грн., тобто штраф складає 4142,20 грн.
Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивач свій позов в повному обсязі не довів.
Згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача.
Враховуючи, що послуги адвоката відносяться до судових витрат і підтверджені договором № 260/10/09 від 19.10.09р., актом здачі-приймання виконаних робіт від 10.11.09р., платіжним дорученням № 1296 від 03.11.09р. на суму 5000,00 грн., свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю № 3280, суд вважає за доцільне клопотання позивача про віднесення адвокатських витрат на відповідача задовольнити частково, виходячи з того, що позов підлягає задоволенню частково.
На підставі викладеного, позов підлягає задоволенню частково, судові витрати слід віднести на сторін пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд –
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “АВАНГАРД-2005” (с. Щербанівське, Вознесенський р-н, Миколаївська обл., код 32927344) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ТРИДЕНТА АГРО” (вул. Ямська, 28А, м. Київ, код 25591321) суму 20711грн. основного боргу, суму 2408.71 грн. 30% річних, 990.13грн. інфляції, 2536 грн. пені, 4142,20 грн. 20% штрафу, 308,17 грн. держмита та
77,41 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, витрати на послуги адвоката в сумі 1640,00 грн.
Наказ видати позивачу.
На суму 31248,80 грн. основного боргу, 4692.64 грн. 30% річних, 1901,98 грн. інфляції, 2322,77 грн. пені, 23000,00 грн. 20% штрафу в позові відмовити.
Рішення може бути оскаржене у 10-дений строк.
Суддя
Судове рішення № 8254714, Господарський суд Миколаївської області було прийнято 16.02.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 4/199/09. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: